Протягом десятого засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури її членам належало розглянути 44 скарги на рішення регіональних КДКА. Хоча порядок денний цього зібрання наявністю резонансних справ не вирізнявся, завдання видалося не з легких. Адже в багатьох випадках на зустріч із «дисциплінарниками» скаржники йдуть як на сповідь. І дане засідання вкотре підтвердило цю аксіому. Так чи інакше, але ВКДКА виклала власну позицію щодо низки вердиктів регіональних комісій, розставивши по-різному розділові знаки у відомому вислові «Стратити не можна помилувати».
13 годин на позов
Засідання колегіального органу в столиці традиційно вирізняються великою кількістю «явочних» справ, а чергове зібрання запам’ятається емоційністю скаржників та адвокатів, які прибули до Києва тримати оборону й обстоювати власну репутацію. Обстановка в коридорах одного зі столичних готелів, де відбувалося дійство, нагадувала передекзаменаційну: учасники помітно нервували, готувалися до виступів і сумлінно щось занотовували…
Погодьтеся, що клієнт адвокату — друг. Утім, лише тоді, коли події розгортаються за сценарієм, бажаним для користувача правових послуг. Коли ж мова йде про оплату останніх, дружні відносини часто-густо трансформуються у ворожі.
Так, громадянка М. поскаржилася на рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області, яким відмовлено у відкритті провадження стосовно адвоката Ц. Як повідомила доповідачка в цій справі, член ВКДКА Тетяна Дроботущенко, у травні поточного року між скаржницею та адвокатом укладено договір про надання правової допомоги та здійснення представництва. На виконання умов договору адвокат склав позовну заяву, а клієнт заплатив гонорар у розмірі, передбаченому доповненням до договору. Невдовзі останній було розірвано через важкий психологічний стан скаржниці та фінансову неспроможність (при повній відсутності претензій до якості роботи адвоката).
Громадянка М. вимагала повернення частини виплаченого гонорару, адже переконана: крім складання позовної заяви та подання її до суду, ніяких інших дій адвокат не вчинив. Мовляв, він умисно ввів жінку в оману й хитрощами схилив до підписання документів для отримання необгрунтованих сум.
Аби переконати «дисциплінарників» у правильності своєї позиції, скаржниця прибула на засідання. Жінка повідомила, що адвокат мав допомогти їй вирішити «нерухому» справу (мова йде про виселення з квартири дочки заявниці, яка нібито вела аморальний спосіб життя). Мовляв, адвокат, озвучивши вартість своїх послуг, обіцяв швиденько розв’язати проблему. Своєю чергою клієнтка вважала, що за обумовлену суму захисник вестиме справу в суді, а не тільки складе позовну заяву.
Трохи згодом, зрозумівши неспроможність оплачувати послуги адвоката, скаржниця повідомила його про це, після чого поведінка захисника кардинально змінилася. Мовляв, той почав ображати жінку, а надалі — взагалі ігнорувати. Коли заявниця «спіймала» правника біля офісу фірми, він, за словами жінки, у буквальному значенні слова почав тікати від неї.
Невдовзі адвокат надав скаржниці довідку, у якій відобразив свої часові та грошові витрати. Так, він зазначив, що позовну заяву складав протягом 13 год., і, за інформацією жінки, вніс до довідки витрати на транспорт, телефонні переговори з клієнткою та оренду офісу, з чим заявниця категорично не погодилася.
Відомо, що вирішення питання стосовно повернення гонорару за договором не належить ні до компетенції регіональних комісій, ні до компетенції ВКДКА, а має вирішуватись у судовому порядку. Адже в таких випадках мають місце цивільно-правові відносини між адвокатом і клієнтом. Однак з огляду на необхідність з’ясувати інші обставини справи, члени ВКДКА вирішили перенести розгляд питання на наступне засідання.
До речі, як стало відомо, скаржниця вже відкликала позов. Водночас вона звернулася по допомогу до інших спеціалістів — своїх учнів, адже працює вчителем. Тож, можливо, дана «нерухома» справа отримає друге життя. Та це вже зовсім інше питання. А наразі на думку спадає вислів героя роману Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита»: «Звичайні люди… Квартирне питання тільки зіпсувало їх».
3 слова за 5 місяців
Не завжди аргументи скаржників мали під собою підгрунтя: одні як інструмент використовували сльози, інші вдавалися навіть до образ. Так, громадянина Г. не влаштував вердикт ДП КДКА Київської області, яким було закрито дисциплінарне провадження відносно адвоката Т. Невдоволений користувач правових послуг звернувся до ВКДКА з проханням притягнути адвоката до відповідальності й анулювати його свідоцтво. До речі, гр. Г. окремо поскаржився й на дії «дисциплінарників» регіону. Тож члени комісії розглядали відразу дві заяви.
Передісторія цієї ситуації така. Призначений судом адвокат Т. захищав у кримінальній справі гр. Г., котрого обвинувачували за ч.1 ст.377 Кримінального кодексу («погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо судді, народного засідателя чи присяжного, а також щодо їх близьких родичів у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя»). Доповідач у цій справі, член ВКДКА Олег Бєляєв повідомив, що скаржник у перший же день роботи адвоката спробував відмовитися від послуг останнього, втім, суд відповідне клопотання не задовольнив. Далі обставини розвивалися не найкращим чином — між скаржником та захисником виникали суперечки та навіть бійки.
Як зазначив гр. Г., котрий завітав на засідання ВКДКА, він познайомився з адвокатом лише в залі суду. Спільний план дій був відсутній, думки стосовно лінії захисту різнилися, більше того, адвокат нібито «рухала» розгляд справи не на користь клієнта.
Також він зауважив, що після ознайомлення з матеріалами справи виявив, що адвокат навіть не склала жодного клопотання та не вчинила жодних процесуальних дій. Мовляв, за весь час слухання справи судом (5 місяців) вимовила тільки 3 слова: «На розгляд суду». «Партизанське мовчання мене не влаштовувало!» — констатував скаржник. Крім того, він повідомив, що захисник публічно критикувала його в залі суду.
Тож гр. Г. переконаний: адвокат мала відмовитися від надання послуг, адже між нею та клієнтом стався конфлікт. Однак жінка продовжувала здійснювати захист.
Члени комісії поцікавилися в заявника, чи укладав він договір з іншим адвокатом, коли справа розглядалася судом? На що гр. Г. повідомив, що мав «запасного» адвоката, але суддя не задовольнив відповідне клопотання й не допустив того до участі у справі.
Даючи пояснення, скаржник не шкодував ані часу, ані власних емоцій, демонструючи палкий характер та надзвичайну завзятість у відстоюванні власної позиції. Проте після тривалого обговорення члени ВКДКА вирішили стати на захист адвоката Т., залишивши обидві скарги гр. Г. без задоволення, а рішення регіональної комісії — без змін.
Вказівка з небес
Далі члени колегіального органу захистили ще одного колегу. Так, громадянин М. поскаржився на вердикт ДП КДКА м.Києва, котрим відмовлено у відкритті дисциплінарного провадження щодо адвоката Х. На відміну від захисника, скаржник, не задоволений якістю наданої правової допомоги, на засідання ВКДКА не з’явився.
Як стало відомо з вуст адвоката, представництво скаржника в суді (справа про спадщину) здійснювала ще й мати гр. М. Перед одним із судових засідань вона зателефонувала захисникові з проханням, аби той не їхав до суду. Адже жінка мала намір відмовитися від позову через власні релігійні переконання.
Оскільки адвокат не отримував такої вказівки безпосередньо від свого клієнта, він у суд з’явився та заперечував проти відмови від позову. За словами адвоката, він роз’яснив жінці процесуальні наслідки такої відмови, але, вона була непохитною у своїй позиції. Мовляв, відмовляється від позову, «аби біс не спокусив» знову відновити провадження. «Якщо Бог дасть, то й спадщина буде…» — такими, за словами адвоката, були переконання представниці. Цю позицію поділяв і скаржник, тож провадження у справі було закрито.
До речі, як стало відомо, гр. М. не виплатив захисникові гонорар, у результаті чого правник звернувся до суду з позовом про стягнення коштів із клієнта. Крапку в цьому конфлікті поки що не поставлено — наразі справа перебуває на розгляді в одному із судів.
Натомість ВКДКА прийняла рішення про залишення скарги без задоволення, а рішення регіональної комісії — без змін.
Колегіальний орган розглянув і низку інших скарг на рішення регіональних комісій. Позиції ВКДКА схилялися то на бік захисту колег, то на бік користувачів юридичних послуг.
Прикметно, що популярними виявилися так звані гонорарні скарги. Фінансові питання, як завжди, актуальні. Та й усередині адвокатського середовища вирують неабиякі пристрасті: деякі представники професії скаржилися на колег, які не догодили клієнтам і нібито завищували ціну за свою роботу. Загалом палітра причин невдоволення правовими послугами вражала.
Поряд з тим «дисциплінарники» повернулися до питання, котре порушували під час свого минулого зібрання. Мова йде про намір ВКДКА уніфікувати власні вердикти. Так, на попередньому засіданні комісія прийняла за основу проект рекомендацій з підготовки проектів рішень ВКДКА (див. №47 «ЗіБ». — Прим. ред.), але взяла паузу для доопрацювання документа. Нині рекомендації затверджено.
До речі, зазнав змін кадровий склад комісії — новим представником від Хмельниччини став Андрій Місяць (члена ВКДКА Наталію Вагіну обрано головою Ради адвокатів Хмельницької області). А на наступному засіданні, запланованому на 23—24 січня наступного року, Севастополь представлятиме Анатолій Жерновий.