ДЛЯ ЗАХИСТУ ВСІ ЗАСОБИ ГАРНІ
Чи припустимо брати в облогу ДФС, що затягує з відповіддю на запит?
Марина ЛІБЕРМАН, Закон і Бізнес 42 (1392) 20.10—26.10.2018
Захищаючи інтереси клієнтів, адвокати, як правило, докладають максимум зусиль. І подекуди перегинають палицю, вимагаючи від процесуальних опонентів дотримання вимог закону. Чи є межі допустимого втручання в роботу державних органів з метою належного захисту?
На межі можливостей
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури розглянула скаргу начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на відмову в порушенні дисциплінарного провадження щодо адвоката. Як повідомив скаржник, не дочекавшись установленого законом строку для отримання відповіді, останній взяв у облогу приміщення ДФС.
Виправдовуючись, захисник стверджував, що посадові особи фіскального органу умисно не надавали інформації та документів. Саме це змусило його вимагати усунення перешкод у діяльності та поскаржитися до відділу внутрішньої безпеки.
Як зазначено в рішенні ВКДКА, 18 січня цього року адвокат подав до ГУ ДФС у Хмельницькій області заяву, в якій просив надати податкові повідомлення-рішення для своєчасного їх оскарження до 25.01.2018. Після цього правозахисник кілька разів ходив до державного органу, але працівники, відповідальні за розгляд заяви, до нього так і не вийшли. По внутрішньому телефону йому повідомили, що відповідь буде надана згідно з резолюцією керівництва не раніше від 14.02.2018.
Не дочекавшись відповіді, адвокат висунув вимогу щодо усунення перешкод у правомірній діяльності з ультиматумом невідкладно надати інформацію, а також створити умови для негайного ознайомлення з указаними повідомленнями-рішеннями. Цього ж дня правник неодноразово приходив до ГУ ДФС, намагався пройти через охорону, вимагав особистої зустрічі з начальником, телефонував у приймальню керівника управління, погрожував працівникам кримінальною відповідальністю, поводив себе зухвало. Принаймні такі свідчення дали працівники фіскального органу, що відзначено в рапорті старшого оперуповноваженого ОВС.
Конфіденційні прізвища
Однак притягувати винних до відповідальності адвокат не передумав, тому звернувся до ДФС із новою вимогою. Цього разу — щодо повідомлення прізвищ посадових осіб, відповідальних за ненадання відповіді. Коли ж і на цей запит відмовили — правник звернувся до суду.
Окружний суд зобов’язав державний орган дати належну відповідь на вимогу адвоката. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що інформація про посади та прізвища, імена, по батькові службових або посадових осіб, відповідальних за підготовку та фактичне внесення до реєстру заяв, не належить до конфіденційної. Отже, відмовляючи в наданні відомостей, ГУ ДФС діяло всупереч законодавству, тому така відмова є протиправною.
Прийнявши протилежне рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що запит не відповідає вимогам ст.101 закону «Про доступ до публічної інформації» та ст.24 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Як зазначив Вінницький апеляційний адміністративний суд, порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що перебуває у володінні суб’єктів владних повноважень, визначає закон «Про доступ до публічної інформації». У свою чергу порядок, правила та вимоги щодо подання адвокатського запиту врегульовані спеціальним актом.
Під час розгляду справи встановлено, що ДФС відмовила в наданні запитуваної адвокатом інформації з огляду на те, що вона є конфіденційною. Із таким висновком колегія суддів не погодилась, однак вирішила, що є інші підстави для відмови.
Розглядаючи це питання, ВААС зазначив, що публічна інформація — це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка перебуває в їхньому володінні. Така інформація є відкритою, крім випадків, установлених законом.
Відповідно до ч.2 ст.5 закону «Про захист персональних даних» персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації законом або відповідною особою. Не є конфіденційними персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Парламентська асамблея Ради Європи у своїй резолюції від 25.12.2008 №1165 (1998) указала: публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, автоматично збільшує тиск на приватність їхнього життя (п.6). Отже, запитувана позивачем інформація не є конфіденційною.
Ознаки публічності
Однак, відмовляючи в задоволенні позову, колегія суддів дійшла висновку, що на запит адвоката неможливо надати інформацію, оскільки вона не може вважатися публічною та не відповідає нормам закону «Про доступ до публічної інформації».
Публічна інформація як продукт, отриманий або створений у процесі виконання державним органом своїх обов’язків, може надаватись у формі даних про результати вказаної діяльності ДФС як державного органу та суб’єкта владних повноважень, тобто у формі даних про кількісні та якісні характеристики чи показники діяльності відповідача.
Публічна інформація стосується виключно виконання суб’єктом владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, а не процесу внутрішньої організації такої діяльності податкового органу в частині розподілу функціональних обов’язків між його працівниками. Поки що невідомо, як до цього поставиться касаційна інстанція.
Тож тепер фіскали вирішили «віддячити» адвокатові та звернулися до обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, аби вона дала оцінку такій наполегливості.
Передчасні висновки
Власне, регіональна КДКА констатувала, що скарга на їхнього колегу не містить належних доказів. А його дії викликані необхідністю своєчасного адміністративного оскарження.
Натомість у ВКДКА на цю ситуацію подивилися під іншим кутом зору. Зокрема, відзначили, що постанові суду та змісту рапорту оперуповноваженого не дали належної оцінки. Крім цього, було наголошено на передчасності відмови КДКА в порушенні дисциплінарного провадження. Відповідно до ст.37 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження включає 4 стадії: проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; порушення дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної справи; прийняття рішення у справі.
Таким чином, на стадії перевірки відомостей про дисциплінарний проступок докази оцінюють із точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак такого проступку. У свою чергу факт дисциплінарного проступку встановлюється на стадії розгляду дисциплінарної справи.
Тож ВКДКА повернула справу до регіону, аби там проаналізували, чи дотримувався адвокат ПАЕ і чи не припустився порушення ст.34 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Справжній професіонал вільно користується іншими механізмами для належного захисту клієнтів, окрім написання скарг та подання позовів. Зокрема, знає про процесуальні можливості поновлення пропущених строків або ж витребування необхідних документів за рішенням суду.
02.11.2018