ПОСТАНОВА № V/2-05
8 лютого 2008 року м. Київ
Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України в складі Голови комісії – Висоцького В.І., заступника Голови комісії – Єзерської А.О., секретаря комісії – Ковбасінської Г.В., членів комісії: Авраменка Г.М., Башенка С.В., Варфоломеєвої Т.В., Миргородського Ю.М., Дубовика М.І., Ісакова М.Г., Комарницької О.О., Котелевської К.В., Луцюка П.С., Маргулян К.Г., Мельнікова О.А., Радковського Б.Т., Мультяна В.В., Островської Л.В., Павліченко О.В., Павлової М.А., Панасенко Т.П., Паневіна В.О., Рафальської І.В., Ромаданової Г.Г., Яроша І.І., Сергеєвої С.А., Скукіса В.Ф., Соботника В.Й., Ященко Н.В., розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою громадянина Годованця Євгена Олександровича на рішення атестаційної палати Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 03 квітня 2007 року про відмову у видачі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю,
ВСТАНОВИЛА:
Громадянин Годованець Є.О. звернувся у Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури зі скаргою на рішення атестаційної палати Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 03 квітня 2007 року, яким йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю в зв’язку із негативним результатом складання кваліфікаційних іспитів, посилаючись на те, що
– атестаційною палатою Дніпропетровської обласної КДКА порушено розділ четвертий Порядку приймання кваліфікаційного іспиту, оскільки письмовий та усний іспит приймалися з перервою в чотири місяці;
– письмові роботи не розглядалися взагалі, а на усному іспиті були знайдені лише дві роботи із трьох, написаних скаржником, але їх вирішили не розглядати в зв’язку із поганим почерком заявника;
– при прийнятті усного іспиту були присутніми лише 8 чоловік, що на думку заявника є порушенням Положення про КДКА;
– при усному іспиті були надані повні відповіді на питання білету та на додаткові питання;
– не надано роз’яснення про склад комісії та про право відводу;
– прийняття іспитів було російською мовою;
– ніякими нормативними актами України не передбачено, що кваліфікаційний іспит на право отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю є платним.
Скаржник просить:
– скасувати рішення Дніпропетровської обласної КДКА від 03.04.2007 року в частині відмови у видачі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю;
– прийняти справу до свого провадження, розглянути її по суті та постановити нове рішення про видачу йому свідоцтва;
– зобов’язати Дніпропетровську обласну КДКА видати йому свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, Мультяна В.В., перевіривши матеріали справи, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури вважає, що скарга Годованця Є.О. частково підлягає до задоволення, а оскаржене рішення до скасування з наступних підстав.
1. Відповідно до ст.2 Закону України „Про адвокатуру” серед інших умов існує вимога про необхідність наявності дворічного стажу роботи по спеціальності юриста. Згідно розділу 2 Порядку складання кваліфікаційних іспитів … перебіг терміну спеціального стажу починається після отримання особою вищої юридичної освіти з присвоєнням кваліфікації не нижче „бакалавр”. Скаржник надав атестаційній палаті копію диплому про отримання ним вищої юридичної освіти освітнім рівнем „спеціаліст” 15 листопада 2005 року. Таким чином, перебіг встановленого Законом терміну стажу починається саме із цієї дати і на день подачі ним заяви про допуск до складання кваліфікаційних іспитів, а саме – 09 листопада 2006 року, він не мав навіть одного року необхідного стажу роботи, рівно як даний стаж був відсутнім і при прийнятті атестаційною палатою постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 03 квітня 2007 року.
Таким чином, скаржник взагалі не міг бути допущеним на зазначені дати до складання кваліфікаційних іспитів, що само по собі вимагає скасування прийнятої постанови.
2. Окрім того, в матеріалах справи відсутній документ про місце роботи та посаду на момент подання заяви, необхідність якого передбачена п.29 Положення про КДКА і така ситуація вимагала від атестаційної палати, відповідно до ч.4 зазначеної статті прийняти рішення про витребування додаткових документів, чого не було зроблено.
3. Відповідно до п.п. 14, 24, 25, 29 та 31 Положення про КДКА питання щодо допуску до складання іспитів і про результати складання цих іспитів оформляється письмовим рішенням, яке викладається окремим документом і підписується головуючим та членами палати, які брали участь у засіданні палати. В наданих матеріалах взагалі відсутній документ про допуск абітурієнта до складання іспитів, а результати складання іспитів оформлені протокольною постановою, що свідчить про грубі порушення атестаційною палатою норм Положення про КДКА, які регламентують порядок оформлення допуску до складання іспитів та про результати складання цих іспитів. Окрім того, відсутність належно оформленого протоколу та рішення про результати складання іспитів унеможливлює перевірку ВККА обґрунтованості прийнятого рішення і доводів скаржника про його повні відповіді на всі питання білету матеріалами справи не спростовані. Письмовий висновок по складеним абітурієнтом проектам процесуальних документів також у справі відсутній, що свідчить про відсутність перевірки письмового іспиту.
4. Відповідно до п.22 Положення про КДКА абітурієнту повинно бути роз’яснено право на відвід членам палати і його думка щодо цього повинна бути письмово оформлена і закріплена його підписом, що прямо передбачено п.6 Порядку складання кваліфікаційних іспитів… Таких матеріалів у справі не має, що не дає можливості ВККА спростувати доводи скаржника щодо ненадання йому роз’яснень по питанню складу палати та про його право на відвід.
Таким чином, встановлені порушення, допущені атестаційною палатою при прийнятті документів від скаржника і при складанні ним кваліфікаційних іспитів, є суттєвими і вимагають скасування винесеної постанови.
Щодо мотивів Годованця Є.О. про суттєву перерву між письмовим та усним іспитами, як порушення розділу четвертого Порядку складання кваліфікаційних іспитів, то така ситуація не є порушенням, оскільки у встановленому Порядку не зазначено термін між письмовим та усним іспитами і даний фактор взагалі не впливає на оцінку рівня знань.
ВККА вважає невідповідним Положенню про КДКА твердження скаржника про відсутність правомочності атестаційної палати при прийнятті іспиту у скаржника з посиланням на п.8 Положення про КДКА, оскільки даним пунктом регламентується кількісний та представницький склад атестаційної палати на час її формування, а правомочність палати під час її роботи регламентується п.19 зазначеного Положення, який визначає правомочність засідання палати присутністю на ньому не менше двох третин членів палати. При загальній кількості членів атестаційної палати в 11 чоловік правомочність засідання встановлюється присутністю на засіданні не менше 8 чоловік і саме таку кількість присутніх при прийнятті іспитів у скаржника він сам і заявляє.
Неможливо погодитися із скаржником про порушення Закону України „Про адвокатуру” атестаційною палатою фактом прийняття іспитів російською мовою, оскільки таке дійство прямо передбачено зазначеним законом рівно як і встановленим Порядком…
Щодо твердження скаржника про відсутність нормативних актів щодо плати за кваліфікаційний іспит, то ВККА погоджується лише із таким формулюванням, але зазначає, що скаржником вносилася плата не за складання кваліфікаційного іспиту, а одноразовий внесок на організаційно-технічне забезпечення діяльності КДКА, що передбачено п.5 Порядку складання кваліфікаційних іспитів у регіональних КДКА, затвердженого ВККА № 6/2 від 01.10.1999 р. з наступними змінами.
Враховуючи викладене, керуючись ст.14 Закону України «Про адвокатуру» та п.п.10, 20 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури
ПОСТАНОВИЛА:
1. Скаргу Годованця Євгена Олександровича на рішення атестаційної палати Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 03.04.2007 року задовольнити частково, оскаржене рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд в атестаційну палату Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, звільнивши скаржника від повторного одноразового внеску на організаційно-технічне забезпечення діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
2. Секретарю Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити скаржника.