ВКДКА узагальнить практику з питань порушення дисциплінарної справи, аби на місцях менше допускали помилок
Протягом дводенного засідання Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури розглянула 36 скарг. Терези схилялися то в бік колег, то в бік невдоволених якістю адвокатських послуг. У деяких випадках поставити крапку в спорі не було можливості через помилки регіональних комісій при первісному розгляді скарг. Разом з тим ВКДКА вирішила уніфікувати власні рішення та попрацювати над узагальненням практики.
Зуб судді як причина розбрату
Останнім часом ВКДКА не обмежується засіданнями в столиці. Після зустрічей у Львові та Донецьку місцем зібрання обрано Київську область. Тож один з готелів передмістя
столиці на два дні став домівкою для багатьох членів комісії. Насичений порядок денний вимагав від «дисциплінарників» оперативної та злагодженої роботи. Втім, вони впоралися з поставленим завданням.
Дев’яте засідання ВКДКА вирізнялося великою кількістю так званих явочних справ — на килим до членів комісії прибуло багато скаржників з різних куточків країни.
Сумбурною й емоційною, за словами члена ВКДКА Вікторії Вишаровської, виявилася скарга громадянки К. на рішення дисциплінарної палати КДКА Житомирської області, яким відмовлено у відкритті дисциплінарного провадження щодо адвокатів Г., К. та М. Один з «відповідачів» прибув на засідання, аби пояснити таке. За словами М., він вступив у кримінальну справу на етапі досудового слідства за фактом убивства сина скаржниці. Конфлікти з останньою почалися тоді, коли адвокат відмовив у її проханні заявити відвід судді, адже вважав, що підстави для такого клопотання відсутні. Своєю чергою скаржниця переконана, що приводом для відводу слугували «особисті» взаємини між законником і підсудним, зокрема той факт, що останній, працюючи стоматологом, надавав судді послуги з протезування зуба. Після цього скаржниця почала вживати на адресу свого адвоката висловлювання, які підривали його авторитет. Утім, озвучити їх він відмовився, тому що вони перебувають за межами пристойності.
Незважаючи на те що письмовий договір з клієнткою наразі не розірвано, адвокат припинив відвідувати судові засідання й подальша доля справи йому не відома. До того ж жодних документів від клієнтки він не отримував, а працював виключно зі своїми нотатками. Захисник переконаний, що в цьому випадку достатньо одностороннього розірвання договору в усному порядку.
Натомість члени ВКДКА поцікавилися, чи посилався захисник на відповідну статтю Правил адвокатської етики (щодо можливості одностороннього розірвання угоди через учинення клієнтом дій, які ганьблять честь, гідність і ділову репутацію адвоката. — Прим. ред.) при наданні пояснень регіональній КДКА та чи повідомляв клієнтку про наслідки такого розірвання. «Фактично я нічого не робив», — відповів адвокат.
До речі, виявилося, що він надавав послуги на безоплатній основі. До того ж у цій справі мають місце родинні стосунки. Так, донька скаржниці одружена з братом адвоката. Як бачимо, сімейні узи не гарантують добрих взаємин, а роботу та родину, очевидно, краще не змішувати.
Після тривалого обговорення ВКДКА вирішила частково задовольнити скаргу, рішення регіональної комісії скасувати, а справу направити на новий розгляд. Підставою для такого вердикту стало допущення грубих процесуальних порушень, зокрема недотримання вимог Регламенту КДКА при первісному розгляді скарги.
Містечковий резонанс
Серед причин невдоволення поведінкою захисників — їхні некоректні висловлювання під час ведення справ у суді. Так, громадянин Ч. поскаржився до ВКДКА на рішення дисциплінарної палати КДКА Донецької області, яким відмовлено в задоволенні його скарги відносно адвоката Л.
Відстоювати позицію скаржника приїхала його представниця (а за сумісництвом — і жінка) та повідала членам комісії таку історію. Мовляв, після конфлікту на дорозі між її чоловіком і громадянином А. останній під’їхав до помешкання скаржника та здійснив постріл йому в обличчя, чим заподіяв тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Судовий розгляд кримінальної справи триває вже понад 2 роки. Протягом цього часу адвокат потерпілого, за словами жінки, виявляв агресію стосовно свого клієнта, а під час судових дебатів звинуватив його в подіях, що відбулись. «Адвокат поводив себе як слідчий!» — заявила представниця скаржника.
Більше того, захисник нібито використовував навіть показання лжесвідків і заявив, що «потерпілий, який не вимагає грошей від обвинуваченого, є ненормальним». Також жінка повідомила, що справа є «резонансною для маленького містечка», у зв’язку з чим місцева телекомпанія здійснювала відеозапис судового процесу (отримавши на це відповідний дозвіл). А адвокат начебто дозволяв собі зневажливу поведінку відносно представників цієї компанії та власного клієнта, зокрема вживав некоректні вислови.
На переконання представниці скаржника, через неналежну поведінку адвоката здоров’я потерпілого суттєво погіршилось і він утратив фізичну можливість брати участь у процесі.
Як повідомив доповідач у цій справі, член ВКДКА Олександр Пшеничний, у довідці суду стверджується, що адвокат під час засідань жодних некоректних висловлювань не допускав. У той же час він уживав такі вислови, як «неадекватна поведінка», «неурівноважений» та «потерпілий сидить, як мати Тереза». Це, за словами О.Пшеничного, підтверджує відеозапис одного зі слухань справи.
У рішенні регіональної комісії зазначено, що вживання таких фраз є недопустимим, утім, достатніх підстав для притягнення адвоката до відповідальності КДКА Донецької області не знайшла.
«Суд робив зауваження адвокату щодо його некоректної поведінки по відношенню до вашого чоловіка?» — поцікавились у представниці скаржника. «Ні», — здаючи позиції, відповіла вона.
Члени ВКДКА довго дискутували відносно долі цієї скарги, навіть по черзі переглядали відеозапис. Урешті-решт вирішили відкласти розгляд справи на наступне засідання.
Невдоволені сусідством
Натомість громадянина Л. не влаштувала «м’якість» вердикту ДП КДКА Донецької області, яким до адвоката Б. застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
Про обставини справи доповів член ВКДКА Володимир Одновол. Скаржник, будучи приватним підприємцем, виготовляв
шлакоблоки. Своєю чергою сім’я Б., членом якої є адвокат, придбавши будинок неподалік помешкання громадянина Л., була невдоволена сусідством через забруднення навколишнього природного середовища таким виробництвом. Тож адвокат почав направляти від імені своєї матері заяви до різних органів — санепідемстанції, сільради, держадміністрації тощо. Крім того, за словами доповідача, від матері юриста надійшла заява до правоохоронних органів, що громадянин Л. незаконно здійснює підприємницьку діяльність. Утім, успіхом спроба не увінчалася — перевірка встановила, що в його діях відсутній склад злочину.
У своїй скарзі громадянин Л. відзначає, що його сусід нібито направляв до різних органів виконавчої влади адвокатські запити виключно у власних інтересах (мовляв, без укладення договору на надання правової допомоги з клієнтом). Водночас матеріали справи містять такий договір, але, на переконання членів ВКДКА, регіональна комісія не дала належної оцінки цьому документу. Крім того, застосовуючи до адвоката дисциплінарне стягнення, КДКА у своєму рішенні не вказала, в чому саме полягав особистий інтерес адвоката.
Після тривалого обговорення комісія прийняла рішення про часткове задоволення скарги, скасувавши рішення ДП КДКА Донецької області та направивши справу на новий розгляд. Тож про те, хто з сусідів святкуватиме перемогу, дізнаємось згодом.
Слідчий проти «безоплатника»
Після створення інституту безоплатної правової допомоги з’явилися й скарги клієнтів на захисників, які її надають. Кілька таких скарг опинились у фокусі уваги на засіданні ВКДКА.
Так, т.в.о. першого заступника начальника одного з райвідділів міліції поскаржився до ВКДКА на рішення ДП КДКА Харківської області відносно дій адвоката А. Цьому передувала відмова регіональної комісії в порушенні дисциплінарної справи стосовно зазначеного захисника.
«Підзахисний адвоката в стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи на одній зі станцій Харківського метрополітену, завдав тяжких тілесних ушкоджень працівникові станції», — доповів про обставини справи член ВКДКА Павло Кравченко. Адвокат А. здійснювала захист підозрюваного (який, до речі, мав психічні вади) за призначенням Харківського обласного центру з надання безоплатної правової допомоги. Після проведення слідчих дій — пред’явлення особи до впізнання та
одночасного допиту кількох осіб — адвокат подала письмові зауваження на протоколи слідчих дій, адже останні, на переконання захисника, здійснювалися з грубим порушенням кримінального процесуального законодавства.
Як пояснила адвокат А., ці письмові зауваження обурили слідчого, результатом чого стали образи та принизливі висловлювання на її адресу. Коли ж адвокат разом зі своїм підзахисним хотіли залишити приміщення відділу, слідчий застосував фізичну силу до неї. «Мені дуже прикро та соромно за таке ставлення правоохоронних органів до адвокатури!» — наголосила жінка.
Вона надала членам ВКДКА лист за підписом директора Координаційного центру з надання правової допомоги Андрія Вишневського, який є в розпорядженні «ЗіБ». У ньому, серед іншого, зазначено: «Наведена ситуація викликає величезне занепокоєння в адвокатури Харківської області та дає підстави адвокатам, особливо жінкам, які надають безоплатну правову допомогу й виконують свої професійні обов’язки цілодобово, побоюватися за своє здоров’я та життя не тільки на вулицях міста, а й навіть у приміщеннях правоохоронних органів…»
У цій справі ВКДКА вирішила стати на бік адвоката. Скаргу залишено без задоволення, а рішення регіональної комісії — без змін.
Говорячи про особливості розгляду подібних скарг, П.Кравченко звернувся до колег: «Уперше ми стикаємося з конкуренцією компетенції — системи дисциплінарних органів у адвокатурі та новоствореної підсистеми, яка перевіряє якість правової допомоги, що надається безоплатно».
Не тримайте козирі в рукаві
Спектр причин, через які клієнти не задоволені адвокатськими послугами, вражає. До них можна віднести: заявлення адвокатами безлічі непотрібних і безпідставних клопотань (до того ж без погодження таких дій з клієнтом), нез’явлення в судові засідання, обіцянки стовідсоткового успіху в справі, порушення таємниці нарадчої кімнати, підроблення документів, аби отримати для клієнта ті чи інші пільги (приміром звільнення від сплати судового збору) тощо.
Деякі заявники проявляли особливу активність. Так, громадянка Б. поскаржилася до ВКДКА відразу на два рішення ДП КДКА Київської області, яка відмовила у відкритті дисциплінарного провадження щодо адвокатів. Чи то «споживачка» послуг надто прискіплива, чи то просто не пощастило з представниками — хто знає?…
Прибувши на засідання ВКДКА, скаржниця пояснила своє невдоволення діями адвоката під час ведення «спадкової» справи. Мовляв, та без відома клієнта склала й подала до суду зустрічну позовну заяву. «Адвокат зробила так, що я втратила всі свої права та можливості доводити, що будинок належить моїм батькам і я є спадкоємцем за законом, — наголосила скаржниця й додала: — Через дії захисниці я втратила віру в справедливість!»
Однак успіху жінці досягти не вдалось. Оскільки строки оскарження вже пропущено, ВКДКА залишила цю скаргу без задоволення.
Прикметно, що комісія неодноразово скасовувала рішення регіональних органів через те, що документи були підписані тільки головою комісії та секретарем, не містили підписів членів КДКА, присутніх на засіданні.
З огляду на процедуру розгляду таких справ скаржникам можна дати пораду: аби шанси на успіх суттєво зросли, факти на захист власної позиції та їх документальне підтвердження мають наводитися безпосередньо в скарзі. Інакше кажучи, не тримайте козирі в рукаві й не відкладайте все на потім, адже може бути запізно…
Лютневі заручники
Крім того, на засіданні комісії обговорювалися резонансні події, що сталися в органах адвокатського самоврядування Чернігівщини. Річ у тім, що до ВКДКА надійшли листи заступника голови Національної асоціації адвокатів і Ради адвокатів Валентина Гвоздія з проханням розглянути заяви окремих захисників та належним чином відреагувати на них.
Так, член ДП КДКА Чернігівської області Ж.Максімова (наразі вона очолює цю комісію) звернулася до НААУ з проханням про відкликання свого підпису на протоколах і рішеннях КДКА Чернігівської області, відповідно до яких особам, котрі склали іспити в лютому цього року, видано свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Мова йде про рішення регіональної комісії від 5 та 12 лютого. Оскільки РАУ на той час положення про КДКА Чернігівської області не затвердила (більше того, постановою Чернігівського окружного адмінсуду від 9.07.2013 реєстрацію цього органу адвокатського самоврядування визнано незаконною та скасовано), рішення прийнято нелегітимним органом.
Паралельно до НААУ із заявами звернулись окремі громадяни, які просили внести відомості про них до Єдиного реєстру адвокатів України. Однак, оскільки свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю цим особам видані нелегітимним органом, РАУ не має законних підстав унести такі відомості до ЄРАУ.
Тож членам ВКДКА довелося вирішувати долю 21 «щасливчика» (саме стільком особам видано свідоцтва неуповноваженим органом). Вихід шукали довго. Зрештою після тривалого обговорення постановили рішення КДКА Чернігівської області від 5.02.2013, 12.02.2013 скасувати, направити заяви адвокатів на розгляд до КДКА Чернігівської області й зобов’язати останню розглянути ці заяви відповідно до вимог чинного законодавства.
До речі, як стало відомо, попередній склад цієї регіональної комісії вже склав свої повноваження, але документів нинішньому так і не передав.
Важливе — в деталях
На новому шляху складно уникнути «вибоїн». Так, член комісії Ірина Піх зауважила, що рішення ВКДКА часто-густо різняться за своєю структурою. Крім того, непоодинокими є випадки, коли у вердиктах комісії просто переписується текст первісної скарги, поданої до регіональної КДКА. «Цього робити не можна!» — наголосила жінка. На її переконання, у мотивувальній частині рішення не слід наводити дані, що належать до адвокатської таємниці (приміром, розмір гонорару), таємниці досудового слідства, особистого життя громадян, а також іншу інформацію з обмеженим доступом. Аналізуючи скаргу, членам колегіального органу необхідно «розмежовувати, де дисциплінарний проступок, а де позиція адвоката та є можливість ВКДКА втручатись у цю позицію», — відзначила І.Піх.
Тож орган адвокатського самоврядування має намір уніфікувати власні вердикти. Перші кроки в цьому напрямку вже зроблено — І.Піх запропонувала на розгляд колег проект рекомендацій щодо підготовки проектів рішень, які стосуються дисциплінарних проваджень. Комісія прийняла запропонований документ за основу, але взяла час до 1 грудня, аби уважно його вивчити та подати власні пропозиції.
Поряд з тим на засіданні обговорювалося питання, пов’язане з необхідністю узагальнення практики з питань порушення дисциплінарної справи. Так, голова комісії Валентин Загарія повідомив, що у ВКДКА вже сформувалася відповідна практика стосовно питань, пов’язаних з повідомленням та явкою сторін на засідання на стадії відкриття провадження. Водночас питання стосовно того, чи має рішення регіональної КДКА скасовуватися лише на підставі того, що учасники не були повідомлені та не брали участі в засіданні регіональної комісії на стадії вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження, вирішується ВКДКА неоднозначно. Більше того, регіональні комісії стурбовані відсутністю єдиного підходу, а рішення колегіального органу активно оскаржуються в судовому порядку.
Результатом тривалої дискусії стало рішення про узагальнення відповідної практики.
***
Брак часу завадив членам ВКДКА розглянути деякі питання порядку денного. Тож долю 5 скарг комісія вирішить на наступному засіданні, проведення якого заплановано на 16—17 грудня. Цікаво, яким буде чергове місце зустрічі?
© Закон і Бізнес
http://zib.com.ua/ua/44942-vkdka_uzagalnit_praktiku_z_pitan_porushennya_disciplinarnoi_.html
25.11.2013