Рішення дисциплінарного органу адвокатури про порушення справи є проміжним. Воно не містить правової оцінки дій адвоката як дисциплінарного проступку, не створює для нього юридичних наслідків. Тому, якщо не було порушено процедури, немає і підстав для судового втручання.
Про це нагадав Другий апеляційний адміністративний суд у справі № 480/4363/24. Текст постанови від 24 березня 2025 р. зʼявився у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
КДКА регіону відмовила у порушенні дисциплінарної справи проти адвоката, але підприємство, яке подавало скаргу, звернулося до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Там дійшли висновку, що перевірка була поверховою, а деякі докази були безпідставно визнані неналежними. Тому рішення регіональної КДКА було скасоване, а матеріали направлені на повторну перевірку. Адвокат оскаржив це рішення ВКДКА до адміністративного суду.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову і апеляція погодилася з таким підходом.
Там відзначили, що проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката є лише першою стадією дисциплінарного провадження, за результатом якої (розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки) дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. При цьому, умовою для порушення дисциплінарної справи є наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Таким чином, завданням першої стадії дисциплінарного провадження є проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та встановлення наявності або ж відсутності ознак вчинення адвокатом дисциплінарного проступку. При цьому, висновок щодо наявності ознак вчинення адвокатом дисциплінарного проступку не є свідченням факту його вчинення, а є лише констатацією обставин, які свідчать про можливий факт цього, що у свою чергу потребує більш детального дослідження відповідних обставин, з метою підтвердження або спростування наявності відповідних дій, що може бути здійснено лише під час розгляду дисциплінарної справи. При цьому, оцінка дій адвоката на даній стадії дисциплінарного провадження не надається, а аналіз та оцінка доказів, дотримання належних процедур при фіксуванні та формуванні доказової бази щодо оскаржуваної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, відноситься до такої стадії дисциплінарного провадження як розгляд дисциплінарної справи.
На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА зʼясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину. Тож сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна зʼясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №822/570/17.
Окремо суд зауважив, що не може підміняти собою адвокатське самоврядування. В апеляції посилалися на принцип розподілу влад та нагадали про межі судового контролю. Адміністративний суд не перевіряє доцільність або правильність юридичних оцінок органу адвокатського самоврядування. Його завдання – контроль законності процедур, а не втручання у дискрецію органів адвокатури.
Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законодавством віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, – йдеться у постанові Другого ААС. – Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Тож суд констатував, що ВКДКА діяла в межах повноважень. І, оскільки позивач не довів порушення процедури, підстав для скасування рішення ВКДКА немає.
31.03.2025