Жоден інший суб`єкт чи орган, в тому числі і суд, не може здійснювати втручання у здійснення суб`єктом владних повноважень своєї компетенції, зокрема компетенції КДКА щодо оцінювання рівня знань аплікантів.
Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 822/33/18, що стосувалася оскарження рішень Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області. ВКДКА протягом усього провадження представляла адвокат Марія Христова.
Текст постанови ВС нещодавно з’явився у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
У 2017 році КДКА відмовила особі у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю (рішення від 11.08.2017 №159), оскільки юрист під час письмової частини кваліфікаційного іспиту не набрав достатньої кількості балів, передбаченої Порядком допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядком складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 №270. Через це його не допустили до складення усного кваліфікаційного іспиту.
Не погодившись з таким рішенням, юрист звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, де скаргу залишили без задоволення (рішення №ХІ-005/2017 від 30.11.2017).
Тоді особа подала позов до суду. Але суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позовних вимог відмовили.
У Верховному Суді виходили з того, що предметом спору в цій справі була обґрунтованість оцінювання відповідей, наданих позивачем при складанні письмового іспиту. Але КДКА у оскаржуваному рішенні надала обґрунтоване роз`яснення з приводу оцінювання позивача та об`єктивну оцінку результатам кваліфікаційного іспиту.
Також високі судді звернули увагу на той факт, що юрист скористався своїм правом на оскарження такого рішення до вищого органу, а саме до ВКДКА.
Колегія суддів Верховного Суду погодилася з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що дискреційне право органу адвокатського самоврядування обумовлене певною свободою в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків, що дає підстави для висновку про те, що КДКА та ВКДКА при прийнятті рішень діяли у межах дискреції, що визначається завданнями та функціями, покладеними на ці органи. Отже, жоден інший суб`єкт чи орган, в тому числі і суд, не може здійснювати втручання у здійснення суб`єктом владних повноважень своєї компетенції, зокрема компетенції Комісії щодо оцінювання рівня знань аплікантів.
Проаналізувавши обставини справи та норми чинного законодавства, у ВС погодилася, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю є такими, що прийняті на підставі норм чинного законодавства України.
Посилання касатора на те, що оскаржуваними рішеннями було порушено його конституційне право на допуск до професії адвоката визнані безпідставним, оскільки відповідно до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особа, яка не склала кваліфікаційний іспит може бути допущена до складання такого іспиту повторно.
У зв`язку з цим, відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу залишили без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін.
08.10.2020