РЕЦЕПТИ МАКІАВЕЛЛІ
Скаржники вигадують нові способи тиску на адвокатів, з якими не спромоглися знайти спільної мови
Олександра ГРЕСЬ, Закон і Бізнес № 18-19 (1368-1369) 10.05—18.05.2018
Аби дошкулити адвокату, з яким виник конфлікт на побутовому ґрунті або який не спромігся задовольнити забаганки клієнта, «ображені» сторони скаржаться до професійних дисциплінарних органів.
Вибаглива клієнтка
Укладаючи угоду з адвокатом, клієнт вступає у відносини, на які поширюється дія загальних законів взаємодії індивідів: кожна зі сторін має певні очікування, і, якщо вони не здійснилися, настає розчарування та роздратування. Тамуючи образу, правник може відмовитися від виконання обов’язків, покладених на нього угодою, а клієнт — всіляко йому дошкулятиме. Разом з тим конфлікт між адвокатом і сторонньою особою може виникнути і поза юридичною площиною. Проте як у першому, так і в другому випадку втручатись у нього доведеться регіональним дисциплінарним органам, а подекуди й Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури.
Так, на одному із засідань члени останньої розглядали скаргу жінки, яка поставила під сумнів кваліфікацію адвоката через те, що суд виніс рішення не на її користь. Причому в іншій справі, де адвокатові вдалося досягти поставлених вибагливою клієнткою цілей, вона претензій до роботи юриста не мала. Справа ж, через яку виник конфлікт, стосувалася квартири, що дісталася жіночці разом із хворою тіткою.
Бабуся скаржниці проживала в горезвісній квартирі разом з донькою-інвалідом. Розуміючи, що доньці знадобиться догляд, бабця перед смертю подарувала 3/4 житла племінниці, зобов’язавши її не кидати тітку напризволяще. Племінниця, тобто скаржниця, радо погодилась, адже у квартирі бувала часто, тітку добре знала й не думала, що догляд за нею стане тягарем.
Якось скаржниці зателефонувала незнайома, за її словами, особа й повідомила, що вона є представницею нового власника 1/4 квартири, яка раніше належала тітці та яку та йому подарувала. Незнайомка запропонувала викупити частку квартири або ж продати свої 3/4.
Аби розібратись у ситуації, племінниця звернулася до адвоката й уклала з ним угоду про надання правової допомоги. Правник порадив зустрітися з власником частки квартири й обговорити умови викупу. Клієнтка послухалася поради — і зустріч відбулася.
Згодом, звертаючись до регіонального дисциплінарного органу, вона звинуватила адвоката в тому, що той дав погану пораду, а також у співпраці з так званим власником. Крім того, клієнтка закинула адвокатові, що він перестав з’являтися на судові засідання, що змусило її найняти іншого правника, який вже не міг уплинути на хід справи. У результаті суд виніс рішення не на користь жінки. Оскаржувати його вона мала самотужки, оскільки адвокат, попри те, що, за договором, мав представляти її інтереси в усіх судових інстанціях, ніякої допомоги не надав. Тож 22.06.2017 жінка розірвала договір і почала вимагати від правника повернення $2,5 тис. гонорару.
Сам адвокат категорично не погодився із закидами клієнтки. Він зауважив, що інформація, яку йому надавали, здебільшого була неправдива або викривлена. А про найважливіші факти він дізнавався лише в залі суду, і це завадило належно вибудувати правову позицію.
Адвокатська правда
Так, із самого початку, домовляючись про викуп частки квартири, клієнтка не дійшла згоди з покупцем щодо $500. А згодом уже як позивачка не забажала одночасно з пред’явленням позову внести на рахунок суду кошти в розмірі дійсної вартості частки квартири, що й стало підставою для винесення вердикту не на її користь.
Крім того, адвокатові стало відомо, що з власником частки квартири його клієнтка знайома не один рік. А свої 3/4 квартири вона подарувала доньці. Зробила це через відкриття іншого провадження. Сім’я клієнтки взяла чималий кредит у банку. Гроші боржники віддавати не захотіли, і жінка, побоюючись, що стягнення може бути звернене на майно, вирішила його позбутись. Що ж стосується боргу, то вона попросила адвоката зробити все, аби провадження було закрите, чого він і домігся. У цій частині співпраці нарікань на його роботу з боку клієнтки не було.
А ось щодо «квартирного питання» склалось інакше. Дізнавшись на засіданні про подарунок, адвокат попросив у судді час, аби переглянути стратегію захисту. Суддя відклав засідання, а от клієнтка, не розрахувавшись із адвокатом, відмовилася від його подальших послуг і заборонила з’являтись у суді. Виконуючи волю клієнтки, адвокат пропустив кілька судових засідань та самоусунувся від подання апеляційної скарги на рішення, що не задовольнило жінку.
За результатами перевірки дисциплінарна палата регіональної КДКА погодилася з аргументами правника й відмовила у відкритті дисциплінарного провадження. Обґрунтовуючи рішення, члени КДКА, пославшись на ст.20 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5.07.2012 №5076-VI, зазначили, що під час провадження адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання останнього.
Без права голосу
Такий вердикт ображену клієнтку не задовольнив, тому вона оскаржила його до ВКДКА, а заразом поремствувала на бездіяльність регіонального дисциплінарного органу. Зокрема, жінка зазначила, що регіональна КДКА порушила п.4.4 регламенту КДКА регіону, затвердженого рішенням РАУ від 17.12.2013 №268: не звернулась до ВКДКА з поданням щодо визначення територіальної юрисдикції, адже адвоката обрано до органів адвокатського самоврядування.
Крім того, вона зазначила, що при розгляді її скарги регіональна КДКА зволікала, не дала їй можливості ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи, не повідомила про дату засідання, позбавила змоги заявити відвід члену ДП та дати усні пояснення.
Також жінка акцентувала увагу на тому, що за відмову в порушенні дисциплінарної справи проголосували всі члени дисциплінарної палати, у тому числі доповідачка, яка проводила перевірку й не мала права голосувати.
Розірвання договору
Досліджуючи матеріали справи, члени ВКДКА встановили, що свідоцтво адвокат отримував у одній області, а професійну діяльність провадить в іншій. І, оскільки провадження розглядалося за адресою робочого місця правника, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, регламент регіональної КДКА порушено не було.
Також не знайшли підтвердження закиди скаржниці щодо безпідставного затягування розгляду її справи.
Крім того, було відзначено: відповідно до ч.2 ст.41 закону №5076-VI вимога про те, що член ДП КДКА, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участі в голосуванні при прийнятті рішення в дисциплінарній справі, не поширюється на випадки вирішення питання щодо порушення дисциплінарної справи.
Разом з тим увагу членів ВКДКА привернуло рішення ДП КДКА, у тексті якого була відсутня назва, а лише саме слово «рішення», а також мотивувальна частина.
З огляду на це ВКДКА дійшла висновку, що КДКА, на порушення вимог стст.37 і 38 закону №5076-VI, не здійснила належним чином перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката. З рішення про відмову в порушенні справи не вбачається, що ДП досліджувала претензії скаржниці щодо неналежного виконання адвокатом своїх професійних обов’язків, створення ним умов для затягування розгляду справи, відсутності на судових засіданнях.
Однак головним моментом, який «зіграв» проти адвоката, стало те, що він говорив про розірвання скаржницею в односторонньому порядку договору про надання правової допомоги наприкінці літа 2016 р., тобто до закінчення слухання справи в суді першої інстанції. Однак будь-яких письмових доказів не надав.
Скаржниця ж послалася на розірвання угоди за її ініціативою лише 22.06.2017. Тобто весь цей проміжок часу угода була дійсною й адвокат її не виконував.
Тому ВКДКА задовольнила скаргу заявниці частково. Рішення КДКА скасувала, а матеріали провадження повернула для проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката відповідно до вимог стcт.37—39 закону №5076-VI.
Також ВКДКА звернула увагу скаржниці на те, що згідно з ч.3 ст.34 закону №5076-VI винесення судом рішення не на користь клієнта у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку, не є підставою для притягнення правника до дисциплінарної відповідальності.
Спірний паркан
В іншій справі, яку досліджувала ВКДКА, йшлося про те, що громадянин скаржився на адвоката, яка, за його словами, зазіхнула на територію його садиби вздовж паркана. Ще позаминулого року між власниками сусідніх будинків — матір’ю заявника та адвокатом — виник спір через розташування огорожі. Спочатку справу намагалися владнати мирно. Та згодом довелося звертатися до суду. Відстоюючи своє право, адвокат не лише вдалася до процесуальних заходів, а й залучила представників ЗМІ, доручивши їм проведення журналістського розслідування. Щоправда, після розслідування журналісти стали на бік скаржника і навіть допомогли йому підготувати відповідні матеріали.
Апогеєм конфлікту стала поява міцних хлопців, які зламали паркан. При цьому адвокат перебувала на місці події та давала вказівки. Процес заподіяння шкоди майну скаржника журналісти зафільмували й розмістили в Інтернеті. За фактом дій молодиків було відкрите кримінальне провадження. Однак справа всіляко гальмується.
Врешті-решт чоловік вирішив закликати адвоката до порядку через регіональний дисциплінарний орган. ДП КДКА не виявила в діях правника ознак дисциплінарного проступку й відмовила у відкритті провадження. Це рішення чоловік оскаржив до ВКДКА, яка вердикт КДКА скасувала, а матеріали повернула для проведення перевірки.
Оскільки і з другої спроби скаржник «дисциплінарки» не домігся, він знову звернувся до ВКДКА. На обґрунтування своєї скарги вказав, що вважає рішення ДП КДКА незаконним, необґрунтованим, прийнятим без усебічного розгляду всіх обставин справи. Також чоловікові не запропонували «надати додаткові доводи, пояснення або матеріали для долучення до скарги» і не повідомили належним чином про час та дату засідання. Річ у тім, що на момент розгляду скаржник перебував за кордоном. Поштові відправлення надходили на його адресу в Україні. Їх отримував син скаржника, і якщо б повідомлення від КДКА надійшло, чоловік знайшов би можливість прибути на засідання.
Зважаючи на зазначене, скаржник був переконаний, що КДКА вирішила відмовити в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Виклавши своє бачення проблеми на засіданні ВКДКА, чоловік заявив, що має додаткові матеріали, які чомусь не направлялися разом із заявою до регіональної КДКА. Цими матеріалами виявилася стенограма відеозапису погрому, а також кілька інших документів. За словами скаржника, стенограму підготував журналіст, а інші папери — адвокат. Назвати їхні прізвища він відмовився і сказав, що подає ці матеріали від свого імені. На момент подання «анонімних» документів перевірити їх походження не було можливості.
Тож, розглядаючи справу вдруге, члени ВКДКА мали виходити з наявних матеріалів, які раніше були перевірені. Спираючись на них, комісія дійшла висновку, що підстав для скасування рішення ДП КДКА та повернення скарги для відкриття дисциплінарного провадження немає. Більше того, ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність правника без достатніх підстав відповідно до ст.36 закону №5076-VI розцінюється як засіб тиску у зв’язку із заняттям ним адвокатською діяльністю.
У своєму рішенні ВКДКА підкреслила, що дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою, яка не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку.
Крім того, на стадії вирішення питання про порушення справи участь заявника не є обов’язковою, тож приховувати матеріали про порушення, аби особисто подати їх на засіданні, не варто.
Тому скаргу залишили без задоволення, а рішення ДП КДКА про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката — без змін.
Ремство від прокурора
Ще одна скарга до ВКДКА надійшла від заступника Генерального прокурора.
Останній поскаржився на адвоката до регіональної КДКА. Підставою, за словами адвоката, який прибув на засідання, стало бажання захисника порядку тиснути на нього в рамках кримінального провадження, в якому обоє беруть участь.
Голова регіональної КДКА прийняв рішення про зупинення розгляду скарги на адвоката. Воно було обґрунтоване так. У кримінальному провадженні, в якому адвокат бере участь, досліджуються обставини підроблення протоколу загальних зборів товариства. У ході досудового розслідування встановлено, що протокол підписано в тому числі адвокатом як учасником товариства. Оскільки відповідно до п.7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку, голова КДКА вирішив дочекатися набрання законної сили вироком суду, в якому будуть установлені обставини, викладені в скарзі.
Вважаючи це рішення незаконним, прокурор оскаржив його до ВКДКА. Крім цього, він звинуватив КДКА в бездіяльності. Адже вона надто затягнула з поверненням скарги. Також мала передати скаргу до ВКДКА для перерозподілу, адже адвокат уходить до складу органів адвокатського самоврядування регіону, до КДКА якого надійшла скарга.
Дослідивши матеріали, ВКДКА дійшла висновку про незаконність рішення голови КДКА, прийнятого одноособово, адже відповідно до положень регламенту голова таких повноважень не має. Подібні рішення повинні прийматися колегіально, більшістю голосів.
Доводи прокурора щодо бездіяльності КДКА, яка полягає в нерозгляді скарги на адвоката, ВКДКА вважає обґрунтованими. Як убачається з листа голови КДКА, скаргу вартового закону повернуто йому з посиланням на пп.14, 15 положення. Та, враховуючи те, що прокурор поскаржився до КДКА 6.10.2017, а про повернення скарги його повідомлено листом від 21.02.2018, тобто через більш ніж 4 місяці, має місце порушення 10-денного строку на повернення скарги.
Крім того, адвокат є членом та заступником голови ради адвокатів області, на яку поширюється юрисдикція регіональної КДКА. Тож відповідно до п.22 положення КДКА, до якої надійшла скарга, мала направити матеріали до ВКДКА для перерозподілу.
Зважаючи на зазначене, ВКДКА скасувала рішення голови КДКА, а бездіяльність самої комісії визнала протиправною.
11.05.2018