Стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту створює для адвокатської професії одночасно нові можливості й суттєві етичні виклики. Це, у свою чергу, актуалізує питання врегулювання використання ШІ як у частині професійної етики, так і з погляду практичних аспектів його застосування.
Про вплив розвитку технологій ШІ на діяльність адвоката розповів т.в.о. голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Андрій Місяць під час ХV Міжнародної науково-практичної конференції «Адвокатура: минуле, сучасність та майбутнє», яка сьогодні, 14 листопада, проходить в Одесі.
За словами А.Місяця, у юридичній практиці ШІ може прискорювати підготовку документів і пошук інформації, однак його неконтрольоване застосування здатне знизити якість правничої допомоги та рівень особистої відповідальності адвоката перед клієнтом. Особливу занепокоєність викликає поширення випадків, коли суди в різних країнах стикаються з поданням адвокатами чи позивачами посилань на неіснуючі дослідження або вигадані судові справи, згенеровані ШІ.
Навіть за умов постійного удосконалення моделей штучного інтелекту помилки, вигадані дані або перекручені результати залишаються поширеною проблемою. У юридичній діяльності це може призводити до недостовірних висновків, які впливають на права клієнта, — зазначив А.Місяць.
У виступі він окреслив три ключові етичні блоки:
По-перше, адвокати повинні забезпечити компетентність незалежно від того, чи використовують вони ШІ. Міжнародна практика, зокрема висновки Американської асоціації юристів, прямо вказує: нездатність перевірити результати, отримані з використанням ШІ, може розцінюватися як порушення професійного обов’язку компетентного представництва.
По-друге, ШІ створює додаткові загрози конфіденційності. Адвокати повинні оцінювати можливі ризики перед тим, як вводити інформацію про клієнтів у генеративні моделі. Це включає аналіз юрисдикції, країни походження компанії-розробника та гарантій захисту даних. При цьому користування ШІ не є принципово новим викликом — такі ж ризики існували при використанні сторонніх хмарних сервісів і систем зберігання документів.
По-третє, адвокат повинен забезпечити поінформовану згоду клієнта, якщо використання ШІ передбачає внесення або обробку конфіденційних даних. Клієнту необхідно пояснити ризики, альтернативи та можливі наслідки.
Окремо А.Місяць звернув увагу на міжнародний досвід. У США та ряді інших країн уже розроблено професійні керівництва щодо роботи юристів із ШІ. У 2023 році Комітет з професійної відповідальності та поведінки Державної колегії адвокатів Каліфорнії ухвалив рекомендації, що визначають обов’язки юриста при використанні генеративних інструментів.
Що стосується України, то наша держава у 2025 році приєдналася до Рамкової конвенції Ради Європи щодо штучного інтелекту, зобов’язавшись забезпечувати стандарти під час запровадження ШІ у публічному секторі. Також НААУ підписала меморандум із Міжнародною асоціацією етики та доброчесності штучного інтелекту про співпрацю у формуванні глобальних стандартів етичного використання ШІ в адвокатській практиці.
На думку А.Місяця, вже найближчим часом професія потребуватиме спеціальних внутрішніх політик щодо використання ШІ, а також підвищення кваліфікації для адвокатів у цій сфері.
14.11.2025