За загальним правилом, рішення органів адвокатського самоврядування, зокрема й у дисциплінарних справах, набирають чинності з дня їх прийняття. І оскарження такого рішення не зупиняє його дії. Водночас, це можна спробувати зробити у суді через забезпечення позову.
Адвокат, яку було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано стягнення у вигляді зупинення права на здійснення адвокатської діяльності, оскаржила відповідні рішення кваліфікаційно-дисциплінарних рішень до адміністративного суду. Одночасно вона подала заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення ВКДКА №VI-010/2022.
Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, адвокат вказала, що рішення ВКДКА порушило її право на працю, а також зачепило права третіх осіб, які звертаються за її послугами. Тож, на думку позивачки, невжиття заходів може потягнути настання негативних наслідків, зокрема, шкоду діловій та професійній репутації.
Перша інстанція позов задовольнила, однак апеляція таке рішення скасувала.
У Касаційному адміністративному суді Верховного Суду, куди звернулася адвокат, виходили з того, що відповідно до частини другої статті 151 КАС заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Тож суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову. Крім цього, повинна надаватися оцінка порушеному праву позивача, про захист якого він просить.
Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом.
У цьому питанні колегія суддів погодилася із висновком суду апеляційної інстанції, що визначена позивачкою підстави для забезпечення позову про наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності оскаржуваного рішення, у цьому випадку, може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Високі судді зауважили, що зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що суд апеляційної інстанції не встановив обставин, які надають підстави стверджувати, що оскаржуване рішення ВКДКА явно суперечить вимогам закону та порушує права або інтереси позивачки, і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Водночас, позивачкою не було надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову будь-яким чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду чи порушує права та інтереси позивачки.
Сам собою факт прийняття суб`єктом владних повноважень рішень, які стосуються прав та інтересів заявника, та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивачки підлягає доведенню у встановленому законом порядку, – зауважив ВС.
Стосовно доводів позивачки про те, що наявність факту застосування до неї дисциплінарного стягнення впливає на її ділову репутацію, то колегія суддів зауважила, що рішення чи дії суб`єктів владних повноважень безумовно мають певний вплив на права та інтереси особи щодо якої вони прийняті (вчинені). Такі рішення можуть мати негативний вплив на права та обов`язки особи, тим більше якщо це рішення, прийняте уповноваженим дисциплінарним органом, спрямоване на застосування передбаченої законом спеціальної професійної відповідальності, правова природа якої обумовлена особливим статусом адвоката. Водночас, такі обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Також у Верховному Суді нагадали, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
Зважаючи на ці та інші аргументи, колегія суддів КАС залишила скаргу адвоката без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції – без змін.
Докладніше – див. постанову КАС ВС від 24.05.2023 №640/10883/22.
06.06.2023