Новини

Print This Post

news2020-0316

«Формат регіональних круглих столів за участі представників ВКДКА та членів відповідних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, запроваджений з нашої ініціативи у минулому році, вже довів свою ефективність».

На цьому під час круглого столу «Практичні питання дисциплінарних та кваліфікаційних практик. Декларування – перспективи та реалії», що проходив 13 березня, у Києві, наголосив голова ВКДКА Сергій Вилков, який виступив модератором заходу.

«Спілкування колег з центру та областей, яке проходило на постійній основі, дало можливість виявити системні прогалини в роботі, виробити шляхи їх вирішення, в тому числі через оперативне внесення змін до відповідних рішень Ради адвокатів України, а також посприяти формуванню кращих дисциплінарних та кваліфікаційних практик, – зауважив він. – Одним з наших останніх здобутків – оновлена форма рішень комісій, яка вже була впроваджена на останньому засіданні ВКДКА».

Тож учасники заходу, серед яких були керівники майже усіх регіональних КДКА, в продовження розвитку цього формату узгодили план круглих столів і семінарів, які з ініціативи та експертної підтримки ВКДКА будуть проведені по всій Україні в 2020 році.

Користуючись нагодою, представники органів адвокатського самоврядування обговорили останні зміни, що впливають на процедуру проведення іспитів та розгляду дисциплінарних скарг, які Рада адвокатів України внесла до своїх актів під час останнього засідання 14 лютого, а також оцінили актуальність тем для узагальнень, які готуватиме ВКДКА у найближчий час.

Зважаючи на особливу актуальність, учасники круглого столу також дослідили проблему необхідності подання декларацій членами кваліфікаційно-дисциплінарних органів адвокатури відповідно до положень Закону України «Про запобігання корупції». Це питання виникло у зв’язку із змінами, внесеними Законом від 2 жовтня 2019 року № 140-IX (щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції), який суттєво розширив коло суб’єктів, на яких поширюється дія базового закону. Нагадаємо, додатові обов’язки виникли в «осіб, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до… законів».

Очільник ВКДКА розповів, що 3 січня ним було утворено робочу групу, яка попередньо проаналізувала оновлене законодавство та підготувала висновок, що обговорювався під час одного із засідань комісії. Для правової оцінки ситуації було вирішено від імені Національної асоціації адвокатів України додатково звернутися за роз’ясненнями до НАЗК. «Отримана від НАЗК відповідь підтвердила наші попередні міркування, – резюмував С.Вилков.

Згідно з роз’ясненнями Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя НАЗК (текст документу можна переглянути за посиланням):

– діяльність адвокатури не пов’язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, і державні органи не можуть утручатися в її роботу;

– передбачені законодавством України антикорупційні заходи повинні відповідати вимогам юридичної визначеності для забезпечення їх ефективності, дієвості.

А розширене тлумачення закону «Про запобігання корупції», а саме — віднесення голови, членів кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, голови та членів ВКДКА до суб’єктів, на яких поширюється цей закон, може суперечити принципу правової визначеності, який є складовою принципу верховенства права.

Тезу про те, що дія Закону про запобігання корупції не може поширюватися на адвокатів розвинула експерт з цих питань адвокат Віра Козіна. На її думку те, що наприкінці деклараційної кампанії Верховна Рада внесла зміни до ключових положень Закону (4 березня парламент на базі проекту №2500 ухвалив в цілому Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про запобігання корупції», зараз він очікую на підпис Президента), яскраво свідчить про наявність у Законі прогалин, що додатково підтверджує факт існування правової невизначеності.

З огляду на все це можливість притягнення до адміністративної відповідальності членів КДКА, які не подадуть до 1 квітня декларації, вбачається примарною. Навіть за наявності відповідного припису економічного підрозділу нацполіції, його оскарження в судовому порядку, зважаючи на наявність грунтовної правової позиції, що заснована, в тому числі, і на рішеннях Конституційного Суду, триватиме досить довго.

Також В.Козіна висловила готовність супроводжувати подібні справи, якщо вони виникнуть на засадах pro bono. Адже це питання прямо зачіпає засади діяльності інституту адвокатури в Україні.