Новини

Print This Post

velika-palataСправа № 826/10020/17 за позовом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним і скасування рішення передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Відповідну ухвалу виніс Касаційний адміністративний суд ВС 24 червня 2019 року на підставі частини шостої статті 346 КАС України, оскільки головним питанням у цій справі є визначення юрисдикції спору.

Нагадаємо, у квітні 2016 року до КДКА Київської області надійшла ухвала судді щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. У квітні 2017 року дисциплінарна палата КДКА притягнула адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосувала стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком один рік. На підставі цього КДКА окремим рішенням зупинила адвокатську діяльність правника.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, адвокат оскаржила їх до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури і наприкінці травня 2017 року ВКДКА рішенням №V-020/2017 скарги задовольнила: рішення ДП та КДКА скасувала, ухваливши нове рішення, яким дисциплінарну справу відносно адвоката було закрито.

Не погоджуючись з таким рішенням вищого дисциплінарного органу, КДКА в особі її голови звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ВКДКА щодо визнання протиправним та скасування цього рішення Вищої комісії.

У грудні 2017 року суд відкрив провадження, а 19 лютого 2018 року задовольнив позов.

Тоді ВКДКА оскаржила це рішення в апеляції. Після тривалого розгляду Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 25 лютого 2019 року скасував рішення суду першої інстанції і закрив провадження на тій підставі, що зазначену справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції послався на пункт 5 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом. Суд апеляційної інстанції вказав, що можливість кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону оскаржувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у дисциплінарній справі не передбачена чинним законодавством.

Згідно з частиною четвертою статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. Звернення до суду є способом реалізації компетенції суб`єкта владних повноважень, а тому повинно відбуватись у межах, у спосіб та в порядку, передбаченому законом. Отже, можливість звернення суб`єкта владних повноважень до суду адміністративної юрисдикції має бути пов`язана з виконанням ним владних управлінських функцій, в межах повноважень та за умови, що право на таке звернення прямо передбачене законом.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області подала касаційну скаргу. 27 березня 2019 року було відкрито касаційне провадження, а 24 червня справу було передано на розгляд Великої Палати.

Представником ВКДКА у суді виступає адвокат Марія Христова.

Звертаємо увагу, що відповідно до прямої норми ст.42 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» оскаржувати рішення у дисциплінарній справі до суду має право лише адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність. А правовідносини, які стали підставою прийняття рішення ВКДКА, виникли безпосередньо між суддею, як первинним скаржником, та адвокатом. І рішення, що приймалися органами адвокатського самоврядування, стосувалися саме їхніх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства (як у чинні редакції, так і в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. З цього вбачається, що право на судовий захист має лише та особа, яка є суб’єктом (носієм) порушених прав. Водночас, у дисциплінарному провадженні КДКА є органом, рішення якого переглядається. Жодних прав і інтересів КДКА порушено не було.

Можливість для КДКА регіону оскаржувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, прийняте за результатом розгляду скарги, жодним законом не передбачена і, більше того, суперечить самій меті діяльності органів адвокатського самоврядування. Факт оскарження рішення ВКДКА у даному випадку можна проілюструвати аналогією з оскарженням суддею першої інстанції рішення апеляційного суду, що йому не сподобалося. Крім іншого, тут зачіпається питання єдності практики, юридичної визначеності та довіри до інституту адвокатури в цілому. Відповідно до Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури рішення з’їзду адвокатів України, Ради адвокатів України, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є обов’язковими до виконання КДКА регіону.

Питання, дотичне до порушеної проблеми, вже розглядалося суддями Великої Палати Верховного Суду. У рішенні, винесеному 15 березня 2018 року у справі №800/414/17, було зроблено висновок про те, що Міністерство юстиції не має права на оскарження в порядку адміністративного судочинства рішення Вищої ради правосуддя про відмову в розгляді його звернень щодо порушення суддями вимог щодо несумісності. У даному випадку вивчалася можливість одного суб’єкта владних повноважень оскаржувати у суді рішення іншого суб’єкта владних повноважень. У цій справі ВП ВС нагадала про необхідність відмежування так званих компетенційних спорів від оскарження актів індивідуальної дії. І, на думку Верховного Суду, право на оскарження такого акта суб’єкта владних повноважень надано особі, щодо якої він прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.