У випадках надходження скарг стосовно членів органів адвокатського самоврядування, а також за умов несформованості регіональної КДКА (або відсутності кворуму на її засіданнях), скарги стосовно адвокатів передаються на розгляд комісії іншого регіону.
Такий висновок зробив Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у справі № 260/4927/24. Текст постанови від 04.04.2025 оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Позивачка у справі звернулася до суду з вимогою скасувати рішення КДКА Закарпатської області про порушення проти неї дисциплінарної справи.
За загальним правилом ч.3 ст. 33 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Але, оскільки за адресою робочого місця адвоката дисциплінарний орган не був сформований, ВКДКА відповідно до Регламенту про комісію, скерувала скаргу до іншої КДКА.
Позивачка виходила з того, що фактична неспроможність протягом тривалого часу (кількох років поспіль) сформувати відповідний орган для здійснення дисциплінарного провадження відповідно до вимог закону не має бути підставою для нівелювання та знецінення відповідних законодавчих положень. Також вона наполягала, що норми Регламенту ВКДКА прямо суперечать імперативним положенням закону, які не допускають будь-якої зміни підвідомчості розгляду скарг.
Дослідивши норми закону, Регламенту ВКДКА, затвердженого рішенням РАУ від 4-5 липня 2014 року № 78, а також Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням РАУ від 30.08.2014 №120, у КАС дійшли висновку, що у випадках надходження скарг стосовно осіб, що належать до переліку, визначеного статтею 66 Правил адвокатської етики, а також за умов несформованості регіональної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії або відсутності кворуму на її засіданнях, скарги стосовно адвокатів передаються на розгляд кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону.
При цьому високі судді окремо відзначили, що неможливість дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії з певних причин здійснити дисциплінарне провадження стосовно адвоката за адресою реєстрації робочого місця, не може слугувати підставою та засобом уникнення таким адвокатом відповідальності за вчинене ним порушення, а також не спростовує можливості проведення належної перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та вчинення інших передбачених законом дій іншим органом.
Такий висновок відповідає позиції щодо застосування ч.3 ст. 33 закону, висловленому раніше Верховним Судом у постанові від 08.10.2020 у справі №826/3443/18.
Закон встановлює загальні правила територіальної підвідомчості розгляду скарг, а положення Регламенту ВКДКА та Положення №120 є нормами, які конкретизують та допускають, за умов обʼєктивної неможливості, процедурно здійснити розгляд відповідними КДКА дисциплінарних справи не за робочою адресою реєстрації адвоката.
КДКА у своїй процесуальній діяльності зобовʼязана керуватися рішеннями РАУ, актами НААУ. Рішення Ради адвокатів України в силу частини першої статті 57 закону є обовʼязковими до виконання. Компетенція РАУ дає право у межах повноважень та у спосіб, що визначений законом деталізувати у своїх рішеннях певні процедурні моменти діяльності КДКА та ВКДКА. Зокрема, при наявності певних умов, які не відображенні у ст. 33 закону, перенаправлення скарги на дії адвоката до іншої КДКА для подальшого розгляду та прийняття рішення. Що не є порушенням статті закону, а навпаки регулює дотримання принципу правової визначеності.
23.04.2025