Повторний адвокатський запит – не зловживання, – узагальнення

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

Повторне направлення адвокатського запиту, а також ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності за ненадання відповіді на запит, не може вважатися зловживанням адвокатом професійними правами.

Такий висновок зробила Вища кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в одній із справ, що увійшли до Узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо звернень з адвокатським запитом (рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № ІІ-010/2023 від 23.02.2023 було оприлюднене у розділі «Узагальнення практики».

Директор учбового закладу звернулася до КДКА із скаргою на адвоката, який неодноразово звертався з адвокатськими запитами за отриманням однакової інформації. Скаржниця відзначала, що запитувана інформація стосувалася захищених законом персональних даних фізичних осіб. При цьому адвокат не гарантував їхнього захисту, а самі запити були, начебто, оформлені з численними порушеннями.

Крім того, як зазначала скаржниця, адвокат погрожував адміністративною відповідальністю, чим здійснював недозволений тиск на неї, примушуючи надати відповідь, та штучно ініціював три справи за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП. Тож скаржниця вважала, що в діях адвоката наявні системні порушення чинного законодавства, ПАЕ, рішень Ради адвокатів України, які не виправляються адвокатом, незважаючи на системні письмові відповіді.

В ході перевірки матеріалів в дисциплінарній палаті було встановлено, що запитувана адвокатом інформація була необхідна для здійснення ним захисту інтересів клієнта при розгляді цивільної справи про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка навчалася у закладі.

Зокрема, адвокат просив надати відомості про прізвище, ім`я, по батькові директора інституту, щодо видачі інститутом довідок, щодо отримання студентом стипендії, а також інформацію, яка була оприлюднена раніше самим інститутом як розпорядником інформації на його офіційному сайті (щодо директорату інституту, щодо включення студентки до представників студентського наукового товариства факультету).

У КДКА наголосили, що такі запитувані відомості та копії документів не містять інформації з обмеженим доступом. Інформація є публічною, а тому адвокат мав право звертатися із відповідними запитами до скаржника. Водночас вимоги останньої щодо форми запитів були визнані безпідставними, надуманими та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Оскільки адвокатські запити залишалися без задоволення, адвокат був вимушений повторно звертатися до скаржника, аби отримати інформацію і забезпечити захист інтересів клієнта в суді.

Також, керуючись вимогами ч. 3 ст. 24 Закону, адвокат звертався до голови Ради адвокатів області із заявами про складання та направлення до суду протоколів про вчинення директором установи адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.

Окремо дисциплінарна палата зазначила, що відповідна скарга директора в розумінні статті 36 Закону розцінюється як зловживання скаржником своїм правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

З огляду на викладе вище, дисциплінарна палата дійшла висновку про те, що адвокатом не було порушено ПАЕ та норми Закону, тому підстави для порушення дисциплінарної справи відсутні.

За підсумками перегляду рішення ВКДКА погодилася з висновками дисциплінарної палати, що запитувана адвокатом інформація не містить інформації з обмеженим доступом, а є публічною, а тому адвокат мав право звертатися із відповідними запитами до скаржника.

ВКДКА констатувала, що з рішення дисциплінарної палати про відмову у порушенні дисциплінарної справи вбачається, а матеріалами перевірки підтверджується, що відсутні будь-які належні докази, які б свідчили про наявність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката. Оскаржуване рішення є правильним по суті і підстав для його скасування немає (рішення ВКДКА № ІХ-002/2021 від 30.09.2021).