Поновлення пропущеного строку оскарження рішення КДКА прямо зачіпає принцип правової визначеності. Відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим.
За загальним правилом ч. 8 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури можуть оскаржуватися протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Адвокат звернувся до ВКДКА зі скаргою на рішення дисциплінарної палати КДКА регіону про порушення відносно нього дисциплінарної справи з пропуском цього строку майже 5 місяців.
Підставою для поновлення строку він зазначив, що оскаржуване ним рішення своєчасно не отримав, а ознайомився з його змістом пізніше через свого представника.
У ВКДКА критично оцінили такі доводи, оскільки адвокату було відомо про ініційоване дисциплінарне провадження, тож він мав відслідковувати та цікавитися надходженням на його ім’я кореспонденції. І, за наявними у справі матеріалами, копії рішення ДП були направлені адвокату як поштою, так і на електронну скриньку за адресами, вказаними у Єдиному реєстрі адвокатів України.
Водночас, адвокат не надав жодного доказу на підтвердження того, що існували обставини, які б унеможливлювали отримання ним кореспонденції за цими адресами
Крім того, існували докази того, що представник адвоката був ознайомлений з матеріалами справи але, маючи необхідні повноваження, також не оскаржив рішення ДП.
Члени ВКДКА також звернули увагу на практику Європейського суду з прав людини в частині захисту права на справедливий суд. Цю гарантію ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод високі судді тлумачать в контексті принципу верховенства права. І, як зазначив ЄСПЛ у рішенні «Христов проти України» (заява №24465/04), одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
У процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із того, що поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності. Відтак:
1) кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим;
2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об’єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин;
3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі;
4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку;
5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Оцінивши обставини справи, у ВКДКА дійшли висновку, що адвокат не вказав поважних причин пропуску строку на звернення до ВКДКА зі скаргою.
А відповідно до п. 3.29. Регламенту ВКДКА, порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги.
Зважаючи на це, ВКДКА залишила скаргу адвоката без задоволення, а рішення ДП КДКА – без змін.
З повним текстом рішення ВКДКА № IV-015/2023 можна ознайомитися за посиланням.
Також з цього питання див. Узагальнення дисциплінарної практики про поновлення строків на оскарження рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
14.06.2023