РІШЕННЯ № ХІ-027/2017
30 листопада 2017 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Місяця А.П. та Крупнової Л.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Чундак М.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Кравченка А.В., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчоголо М.І., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області від 15 серпня 2017 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвокатів з числа керівництва та членів Ради адвокатів Рівненської області, а саме: ОСОБА_, ОСОБА_, ОСОБА_, ОСОБА_ та ОСОБА_, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_, на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області від 15 серпня 2017 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвокатів з числа членів Ради адвокатів Рівненської області, а саме: ОСОБА_, ОСОБА_, ОСОБА_, ОСОБА_ та ОСОБА_.
Скаржник не погоджується із вказаним рішенням та вважає його необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню та зазначає, що адвокати з числа членів Ради адвокатів Рівненської області, а саме: ОСОБА_ , ОСОБА_, ОСОБА_, ОСОБА_, ОСОБА_ та ОСОБА_ порушили його право на доступ до адвокатської професії та участі у роботі органів адвокатського самоврядування. Крім того, скаржник зазначає про порушення з боку адвоката ОСОБА_ вимог щодо несумісності його посад в органах адвокатського самоврядування Рівненської області та членства у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, оскільки відповідно до ст. 94 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», члени ВККС України повинні зупинити адвокатську діяльність та участь в органах адвокатського самоврядування.
Вважає, помилковим висновок кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області що дисциплінарна відповідальність є індивідуальною, а його скарга по своїй суті не стосується конкретних адвокатів, а фактично представляє собою оскарження рішення колегіального органу – юридичної особи, тому й не може бути відповідальності кожного окремого адвоката з числа членів Ради адвокатів Рівненської області за колегіальні рішення цього органу.
Просить розглянути дану скаргу по суті, скасувати рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області від 15 серпня 2017 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвокатів з членів Ради адвокатів Рівненської області, а саме: ОСОБА_, ОСОБА_, ОСОБА_, ОСОБА_ та ОСОБА_ та порушити дисциплінарну справу відносно останніх.
Терміни оскарження, передбачені ч.3 ст. 39 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність ”, не порушено.
Згідно з даними Єдиного реєстру адвокатів України:
адвокату ОСОБА_ видане свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ___ від _____, видане Рівненською обласною КДКА , робоче місце адвоката зареєстровано за адресою: ____________________, дію свідоцтва зупинено згідно заяви від 15.07.2015 у зв’язку з несумісністю;
адвокату ОСОБА_ видане свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №___ від _____ на підставі рішення Рівненської обласної КДКА, робоче місце адвоката зареєстроване за адресою: ____________________;
адвокату ОСОБА_ видане свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ___ від _____ на підставі рішення Рівненської обласної КДКА, робоче місце адвоката зареєстроване за адресою: ____________________;
адвокату ОСОБА_ видане свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ___ від _____ на підставі рішення Рівненської обласної КДКА, робоче місце адвоката зареєстроване за адресою: ____________________;
адвокату ОСОБА_ видане свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ___ від _____ на підставі рішення Рівненської обласної КДКА, робоче місце адвоката зареєстроване за адресою: ____________________;
адвокату ОСОБА_ видане свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ___ від _____ на підставі рішення Рівненської обласної КДКА робоче місце адвоката зареєстроване за адресою: ____________________.
Первинна скарга ОСОБА_ направлена до КДКА Рівненської області, але оскільки адвокати ОСОБА_ , ОСОБА_ , ОСОБА_ , ОСОБА_ , ОСОБА_ та ОСОБА_ є членами Ради адвокатів Рівненської області. 24.04.2017 року, на підставі Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Рівненської області, голова КДКА Рівненської області направила вищезазначену скаргу до ВКДКА з метою скерування до КДКА іншої регіону.
Відповідно до ч. 2 ст.63 Правил адвокатської етики (у редакції від 17.11.2012 року), які діяли на час виникнення спірних правовідносин, ВКДКА направила первинну скаргу ОСОБА_ для її розгляду до КДКА Хмельницької області. При цьому, скарга в частині питань щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності голови Ради адвокатів Рівненської області ОСОБА_ , була скерована в силу вимог ч. 4 ст. 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за належністю до Ради адвокатів України.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волчо В.В., розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали справи, які надійшли з КДКА Хмельницької області, та інші додані документи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
Як вбачається з наданих до ВКДКА матеріалів перевірки, що надійшли з КДКА Хмельницької області, оскаржуване рішення прийнято дисциплінарною палатою КДКА Хмельницької області після проведення перевірки обставин, викладених у скарзі.
За результатами проведеної перевірки відомостей, викладених у скарзі, складено довідку, яка містить викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо відсутності підстав для порушення дисциплінарної справи відносно адвокатів з числа членів Ради адвокатів Рівненської області.
Скаржник вказує, що колишнім головою Ради адвокатів Рівненської області – ОСОБА_ , заступником голови Ради ОСОБА_ , секретарем Ради – ОСОБА_ та членами Ради – ОСОБА_ , ОСОБА_ та ОСОБА_ вчинено дисциплінарні проступки, які полягають в наступному.
Як зазначалось у скарзі, Рада адвокатів Рівненської області свідомо вчиняє дії з затягування процесу видачі скаржнику свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю без проходження стажування, ігноруючи вимоги Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, що є неприпустимим.
За цим фактом Радою адвокатів України прийнято рішення від 13.09.2016 року № 192, яким:
- скасовано рішення Ради адвокатів Рівненської області від 01.07.2016 з огляду
на його безпідставність, дії Ради адвокатів Рівненської області щодо невидачі скаржнику свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю без проходження стажування визнано неправомірними; - встановлено, що скаржник має право отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю без проходження стажування;
- наголошено Раді адвокатів Рівненської області на неприпустимості ігнорування приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішень Ради адвокатів України, а також вчинення дій, що перешкоджають доступу особі до професії.
Одночасно з цим, голові Ради адвокатів Рівненської області ОСОБА_ , який був присутнім на засіданні Ради адвокатів України і брав участь у обговоренні зазначеного вище питання, було вказано на негайне усунення зазначених порушень щодо видачі скаржнику свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю без проходження стажування, а також вказано не допускати у подальшому порушень законодавства. При цьому, ОСОБА_ повідомив, що роз’яснення, зауваження та рішення Ради адвокатів України з цього питання йому зрозумілі і, що свідоцтво скаржнику буде видане негайно.
Проте, Рада адвокатів Рівненської області порушень норм чинного законодавства не припинила, зазначене рішення вищого органу адвокатського самоврядування України проігнорувала та залишила його поза увагою, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю скаржнику не видала, чим і вчинила на думку останнього дисциплінарний проступок, який полягає у невиконанні рішень органів адвокатського самоврядування.
Так, відповідно до ч. 1 статті 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами.
Відповідно до частини 3 статті 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості критики останніх та їх оскарження у встановленому законом порядку.
Згідно з статтею 62 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний дотримуватись загальнообов’язкових рішень органів адвокатського самоврядування, прийнятих в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, зобов’язані неухильно виконувати свої повноваження згідно законодавства, приймати участь в роботі органів адвокатського самоврядування, до яких їх обрано, дотримуватись вимог закону та актів НААУ, не допускати дій чи бездіяльності, що завдають шкоди адвокатурі в цілому, або блокують роботу окремих органів адвокатського самоврядування.
Отже, у діях членів Ради адвокатів Рівненської області, а саме: ОСОБА_ , ОСОБА_ , ОСОБА_ , ОСОБА_ та ОСОБА_ вбачаються ознаки дисциплінарного проступку в частині не виконання рішень органу адвокатського самоврядування.
Тому 20 жовтня 2016 року скаржник знову змушений був звернутись до Ради адвокатів України зі скаргою на неправомірні, цинічні дії Ради адвокатів Рівненської області щодо перешкоджання скаржнику у допуску до професії.
02 листопада 2016 року Рада адвокатів Рівненської області ухвалила рішення № І/-29 про допущення скаржника до складання Присяги адвоката України та видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Відповідно до вказаного рішення Рада адвокатів Рівненської області виготовила свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката від 12 листопада 2016 року за підписом заступника голови Ради адвокатів Рівненської області – ОСОБА_ .
17 листопада 2016 року Рада адвокатів України, звернувши увагу на неналежним чином оформлені вищезазначені документи, зобов’язала їх перевидати.
Лише після цього скаржник отримав належним чином оформлені документи на право заняття адвокатською діяльністю, а 03 лютого 2017 року відомості стосовно скаржника внесені до Єдиного реєстру адвокатів України.
Результати розгляду звернення скаржника Радою адвокатів України відображено у рішенні від 03 лютого 2017 року № 12, у якому вона повторно визнала неправомірними дії Ради адвокатів Рівненської області та вказала, що вони свідчать про вчинення особі тривалий час перешкод у доступі до професії, що є неприпустимим.
Таким чином, з березня 2016 року Рада адвокатів Рівненської області свідомо вчиняла дії із затягування процесу видачі скаржнику свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю без проходження стажування, знаючи, проте, ігноруючи відомі їй приписи спеціального законодавства та Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Вказаними діями Рада адвокатів Рівненської області також грубо порушила, на думку Скаржника, його права щодо участі у роботі органів адвокатського самоврядування, а саме участі у зборах адвокатів з обрання делегатів на Конференцію адвокатів Рівненської області та Конференції.
Зокрема, рішенням Ради адвокатів Рівненської області від 30 січня 2017 року № 43/1 збори адвокатів Рівненської області по висуванню та обранню делегатів Конференції було призначено на 17 березня 2017 року. Брати участь у цих зборах могли лише адвокати, відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України по Рівненській області станом на 17 листопада 2016 року.
За таких обставин, як зазначає скаржник, його участь у роботі вищого органу адвокатського самоврядування регіону виключалась і була наслідком свідомих, неправомірних дій Ради адвокатів Рівненської області у створенні скаржнику тривалий час (майже рік) перешкод у доступі до професії.
Лише завдяки Раді адвокатів України, яка звернула на це увагу, уточнила списки адвокатів станом на 03 лютого 2017 року, ухваливши відповідне рішення №12, його права, а також права низки адвокатів Рівненської області щодо участі у діяльності органів адвокатського самоврядування, були відновлені.
На думку скаржника, наведене підтверджує систематичні, грубі порушення вимог чинного законодавства України, конституційних прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, нехтування приписами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і рішеннями Ради адвокатів України, неналежне виконання своїх професійних обов’язків, порушення Правил адвокатської етики членами Ради адвокатів Рівненської області.
Про вищевикладені обставини скаржником було зазначено у первинній скарзі від 19 квітня 2017 року, проте вони залишились поза увагою під час прийняття рішення 15.08.2017 кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Хмельницької області.
Разом з тим, у скарзі скаржник вказував на порушення вимог несумісності, зокрема, участь у засіданнях Ради адвокатів області, члена ВККС України – ОСОБА_ , у якості голови цієї Ради, та законність його участі в ухваленні рішень Ради та їх підписанні (рішення Ради адвокатів Рівненської області від 01.07.2016 № 35/5). Оскільки, відповідно до статей Закону України «Про судоустрій та статус суддів», члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які є адвокатами, на час виконання повноважень членів Комісії повинні зупинити адвокатську діяльність та участь в органах адвокатського самоврядування. Тому будь-які документи та рішення Ради адвокатів Рівненської області, ухвалені за участі члена ВККС України – ОСОБА_ та підписані ним, є незаконними та очевидно легітимними бути не можуть.
Як вбачається з наданих до ВКДКА матеріалів перевірки, що надійшли з ДП КДКА Хмельницької області, факт несумісності та на який підставі рішення Ради адвокатів Рівненської області від 01.07.2016 № 35/5 було підписано саме ОСОБА_ , у якості голови цієї Ради не перевірявся.
В матеріалах перевірки відсутні будь-які відомості або запити до Ради адвокатів Рівненської області відносно ОСОБА_ , щодо його повноважень як голови Ради адвокатів Рівненської області та результату розгляду скарги направленої ВКДКА листом за вих. №868 від 12.05.2017
До ВКДКА також надійшли заяви від адвокатів ОСОБА_ , ОСОБА_ та ОСОБА_ про закриття Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури провадження за скаргою ОСОБА_ , до яких долучено постанову Хмельницького окружного адміністративного суду по справі № _____ від _____ року про відмову в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_ до КДКА Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення від 15.08.2017 року.
Відповідно до положень п. 3.49 Регламенту ВКДКА, у разі оскарження одного і того ж рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури до ВКДКА та до суду, ВКДКА виносить постанову про закриття провадження , виходячи із принципу правової визначеності, встановленого для оскарження рішень КДКА Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Враховуючи викладене, ВКДКА зазначає, що відсутні підстави для застосування даного положення Регламенту ВКДКА, оскільки на момент розгляду скарги ОСОБА_ оскарження рішення КДКА Хмельницької області від 15.08.2017 року ОСОБА_ до суду вже відбулося, у зв’язку з чим було прийнято остаточну постанову про розгляд справи. Тобто, на момент розгляду справи відсутній факт одночасного оскарження одного і того ж рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури до ВКДКА та до суду.
При цьому, ВКДКА зазначає, що досить дивним є факт того, що адвокат ОСОБА_ , відносно якої було відмовлено в порушенні дисциплінарної справи, ініціювала питання про скасування рішення КДКА Хмельницької області про відмову у порушені дисциплінарної справи відносно неї до суду, в результаті чого судом було прийнято постанову Хмельницького окружного адміністративного суду по справі № _____ від _____ року (далі – Постанова).
Зазначене обґрунтовано тим, що відповідно до змісту вказаної Постанови, у ній не наведено, які інтереси скаржника були порушенні кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Хмельницької області.
Враховуючи викладене, ВКДКА відноситься критично до дій адвоката ОСОБА_ , яка оскаржила до суду рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно неї з метою подальшого подання такого рішення до ВКДКА для закриття комісією дисциплінарної справи.
Такі дії підштовхують ВКДКА на ствердження того, що вони могли бути здійснені штучно з метою позбавлення іншої сторони, скаржника ОСОБА_ права на захист.
Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – ЄКПЛ) гарантовано право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до частини 10 статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон) до повноважень Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури віднесений, зокрема, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Тобто, ВКДКА під час виконання зазначених функцій є належним судом, встановленим законом, у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод – квазісудовим органом.
Це узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із «повною юрисдикцією», тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 28 червня 1990 року у справі «Обермейєр проти Австрії» (CASE OF OBERMEIER v. AUSTRIA); п. 155 рішення Європейського суду з прав людини від 4 березня 2014 року у справі «Гранд Стівенс проти Італії» (CASE OF GRANDE STEVENS v. ITALY)).
Разом з тим, відповідно до частини 10 статті 52 Закону установчим документом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується з’їздом адвокатів України.
Пунктом 5 частини 2 статті 6 Положення про ВКДКА визначено, що процедура розгляду ВКДКА скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури визначається Регламентом ВКДКА.
Згідно положень п. 3.16 Регламенту ВКДКА, засідання ВКДКА проводяться гласно і відкрито, із загальним обговоренням питань порядку денного. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури здійснюється у відповідності з правовими основами діяльності адвокатури України та рішеннями органів адвокатського самоврядування, а також згідно з вимогами положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ).
ЄСПЛ у рішенні, за справою «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v.Croatia), (заява № 48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ) зазначив: «Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов’язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом. У рішенні по справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom) від 21 лютого 1975 року (серія А, № 18, сс. 17–18, пп. 35–36) ЄСПЛ зазначив, що одним з аспектів «права на суд» є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом.
Окрім того, ВКДКА зазначає, що до Хмельницького окружного адміністративного суду звернулися одні суб’єкти оскарження, а саме – адвокат ОСОБА_ , з одними обґрунтуваннями та підставами для скасування рішення регіональної КДКА, а до ВКДКА – інший суб’єкт, що має право на оскарження, – ОСОБА_ , який зазначає інші підстави для скасування зазначеного рішення. Більше того, сам скаржник ОСОБА_ в засіданні повідомив, що про судову справу щодо оскарження рішення КДКА регіону не знав, не був учасником судового процесу, не був залучений до розгляду справи як тертя особа.
Таким чином, у разі не розгляду ВКДКА скарги ОСОБА_ , комісія допустила б порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позбавивши останнього права на оскарження рішення до суду (квазісудового органу)
Згідно з частиною 2 статті 33 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Як вбачається із частин 1 та 2 статті 34 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката, зокрема, є порушення правил адвокатської етики.
Частиною 1 статті 36 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за заявою (скаргою), що містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
У даному випадку у діях членів Ради адвокатів Рівненської області, а саме: ОСОБА_ , ОСОБА_, ОСОБА_, ОСОБА_ та ОСОБА_ вбачаються ознаки дисциплінарного проступку,в зв’язку із чим відомості, викладені у скарзі ОСОБА_ , потребують належного дослідження для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_ задовольнити.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області від 15 серпня 2017 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвокатів з числа керівництва та членів Ради адвокатів Рівненської області, , – скасувати.
- Ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу стосовно адвокатів з числа членів Ради адвокатів Рівненської області, а саме: ОСОБА_ , ОСОБА_ , ОСОБА_ , ОСОБА_ та ОСОБА_ .
- Матеріали дисциплінарної справи повернути до КДКА регіону на стадію розгляду дисциплінарної справи.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури повідомити про прийняте рішення заінтересованих осіб.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його винесення.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури О.М. Дроздов
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська