РІШЕННЯ № I-017/2026
22 січня 2026 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.О., Лучковського В.В., Усманова М.А., Кузьмінського О.Й., Котелевської К.В., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Одновола В.К., Соботника В.Й., розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 43/2025 від 27.02.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1,-
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- 18.07.2024 року на електронну адресу КДКА Київської області надійшла скарга Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України (надалі – Скаржник) щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_1.
- 23.07.2024 року Голова дисциплінарної палати КДКА Київської області доручив члену дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у скарзі.
- 06.12.2024 року за вих. №1185 адвокату Особа_1 членом дисциплінарної палати був надісланий лист-повідомлення щодо надходження скарги та необхідності надання пояснень щодо обставин, зазначених в скарзі. Одночасно надіслана копія скарги з додатками.
- 17.12.2024 року членом дисциплінарної палати КДКА Київської області складено довідку за результатами перевірки відомостей, викладених у скарзі Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України щодо дій адвоката Особа_1.
- 27.02.2025 року дисциплінарною палатою КДКА Київської області за результатами розгляду скарги Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України прийнято рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
- 22.04.2025 року за вхід. №27604 на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Вищої школи адвокатури НААУ на рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області № 43/2025 від 27.02.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
- Скарга ВША НААУ подана у строки, передбачені ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи.
- Листом ВКДА за вих.№2882 від 02.05.2025 р. з КДКА Київської області було витребувано матеріали дисциплінарної справи.
- 02.07.2025 року за вхід. № 27604 на адресу ВКДКА від КДКА Київської області надійшли матеріали дисциплінарного провадження відносно адвоката Особа_1. У листі голова КДКА Київської області повідомив, що раніше адвокат Особа_1 до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
- 07.07.2025 року т.в.о. Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі ВША НААУ на рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати № 43/2025 від 27.02.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- Як зазначалося у скарзі ВША НААУ, Особа_1 володіє статусом адвоката, в силу чого та згідно положень статті 21 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (надалі також профільний Закон) зобов’язаний під час здійснення адвокатської діяльності дотримуватися, серед іншого, присяги адвоката України, правил адвокатської етики, підвищувати свій професійний рівень і виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
- Між тим, 03 липня 2021 року Рада адвокатів України прийняла рішення № 63, яким затвердила у новій редакції “Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України” (надалі за текстом – Порядок), що опублікований на офіційному веб-сайті НААУ. Також, з 2020 року та по липень 2021 року був чинний попередній порядок підвищення кваліфікації адвокатів України, затверджений рішенням РАУ від 21.09.2019 № 111.
- Скаржник підкреслює, що дія Порядку поширюється на всіх адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених профільним Законом.
- Також зазначає, що підвищення кваліфікації є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування. При цьому, НААУ забезпечує високий професійний рівень адвокатів України.
- Скаржник зауважує на тому, що організація та реалізація процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні здійснюється ВША НААУ за сприяння рад адвокатів регіонів та сторонніми операторами підвищення кваліфікації адвокатів, що акредитовані згідно вказаного Порядку. Органи адвокатського самоврядування співпрацюють з Вищою школою адвокатури НААУ з питань підвищення кваліфікації адвокатів України, надають необхідну їй інформацію та пропозиції.
- Розділ ІІ Порядку визначає, що всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
- Один заліковий бал з підвищення кваліфікації адвокатів дорівнює 1 (одній) годині навчання, крім випадків, встановлених Порядком. Адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
- Всі адвокати, за виключенням окремих категорій, зазначених в Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
- Звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року.
- Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката. Адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації, Вищого школою адвокатури НААУ видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ. Форма сертифікату затверджується Вищою школою адвокатури НААУ.
- Проте, відповідно до відомостей з ЄРАУ та ВША НААУ, — відсутня інформація про виконання адвокатом вимог з підвищення кваліфікації.
- Скаржник робить висновок про те, що порушення або недотримання вищезазначених вимог є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 21, ч. 1 ст. 57 профільного Закону).
- Також, посилається і на статтю 65 Правил адвокатської етики за якою адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом. Окрім цього вважає, що факт не виконання адвокатом вимог щодо підвищення кваліфікації є самостійною підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 11, ст. 65 ПАЕ, в частині невиконання рішень органів адвокатського самоврядування щодо обов’язку адвоката постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
- Стверджує, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, з підстав, передбачених Законом. Так, приписами ст. 34 профільного Закону визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Зокрема, скаржник зазначає, що до дисциплінарних проступків адвоката відносять: порушення Правил адвокатської етики (п. 3 ч. 2 ст. 34 профільного Закону); невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (п. 6 ч. 2 ст. 34 профільного Закону).
- Таким чином, вищевказане, на думку скаржника, свідчить про наявність в діях адвоката дисциплінарного проступку, а саме: невиконання професійного обов’язку, передбаченого ст. 21 профільного Закону щодо підвищення професійного рівня; порушення правил адвокатської етики абз. 3 ст. 11, абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
- Далі, скаржник додатково наводить постанову Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №804/401/17, де зазначається про те, що «триваючим правопорушенням» є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.
- Автор скарги вказує і на те, що така позиція підтримується Верховним Судом і в подальших рішеннях, зокрема, у постанові від 23.05.2018 року у справі № 490/8624/15-а, постанові від 25.03.2020 року у справі № 175/3995/17-ц.
- А у постанові Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, через відсутність в профільному Законі, було сформовано правовий висновок, згідно з яким «триваючими» визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у профільному Законі поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності».
- Таким чином, як стверджує автор скарги, вчинений адвокатом дисциплінарний проступок є триваючим.
- Враховуючи усе вищезазначене та керуючись ст. ст. 36, 38, 39, 40, 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ВША НААУ просить притягнути адвоката Особа_1 (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1, видане Київською обласною КДКА) до дисциплінарної відповідальності.
- До своєї скарги ВША НААУ додає: 1. Скріншот інформації з сайту ВША НААУ; 2. Письмову згоду на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування; 3. Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ВША НААУ.
- Станом на день проведення перевірки на адресу КДКА Київської області письмових пояснень від адвоката Особа_1 не надходило.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого рішення КДКА.
- Проаналізувавши наявні матеріали та вивчивши доводи, які були покладені в основу скарги ВША НААУ, надані на її обґрунтування докази, дисциплінарна палата КДКА Київської області вважає, що правових підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1 не вбачається, виходячи з наступного.
- Як випливає зі змісту скарги, вимоги ВША НААУ до адвоката полягають у не підвищенні кваліфікації останнім, організація та реалізація процесу якої здійснюється самим же скаржником, за сприяння рад адвокатів регіонів та сторонніми операторами підвищення кваліфікації адвокатів, що акредитовані згідно Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням РАУ № 63 від 03.07.20221 (з наступними змінами).
- Серед іншого, ВША посилається на п. 20 зазначеного вище Порядку, за яким всі адвокати, за виключенням окремих категорій, зазначених в Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів), а звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року.
- 3 представлених ВША до своєї скарги матеріалів вбачається, що адвокатом дійсно не було виконано означеної вимоги Порядку, тобто не підвищено кваліфікацію в порядку та спосіб, визначений даним положенням.
- Між тим, згідно частини першої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
- В ході проведеної перевірки було з’ясовано, що Шостим апеляційним адміністративним судом 10.09.2024 було ухвалено постанову по справі № 640/1859/22, згідно резолютивної частини якої (з урахуванням ухвали від 06.11.2024 про виправлення описки) було, зокрема, визнано протиправними та скасовано пункти 18, 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63. Також, у постанові суду прямо зазначено, що вона набирає законної сили з дати її прийняття.
- Повний текст постанови апеляційного адміністративного суду знаходиться у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень і може бути переглянутий, зокрема, за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/122520055, а ухвали про виправлення описки за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/122881432.
- Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.
- Положеннями ч. 1 ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України визначається, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
- Таким чином, враховуючи наведені вище приписи Закону та зважаючи на чинне судове рішення Шостого апеляційного адміністративного суду – постанову по справі № 640/1859/22 від 10.09.2024, якою, серед іншого, визнано протиправними та скасовано пункт 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63, на який, серед іншого, посилався скаржник, правових підстав для порушення дисциплінарної справи за скаргою ВША НААУ стосовно адвоката не вбачається.
- При цьому, слід врахувати, що одним з основних принципів діяльності адвокатури, визначених, зокрема, в статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є принцип законності.
- Крім того, згідно положень статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
- Згідно положень статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
- Натомість, у даному випадку прийнятою постановою Суду скасовано відповідальність адвоката за невиконання вимог п. 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України.
- Враховуючи зазначене вище вбачається, що правових підстав для застосування п. 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України щодо обставин, які виникли до прийняття постанови Суду є таким, що очевидно суперечитиме принципам верховенства права та законності.
- Відповідно до п. 4, п. 5 ч. 1 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
- Як зазначалося, 03 липня 2021 року Рада адвокатів України прийняла рішення № 63, яким затвердила у новій редакції «Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України», що опублікований офіційному веб-сайті НААУ Пунктом 14 означеного вище порядку визначені види підвищення кваліфікації адвокатів.
- Адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації Вищою школою адвокатури НААУ видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ. Форма сертифікату затверджується Вищою школою адвокатури НААУ (п. 30 Порядку).
- Між тим, зазначений вище сертифікат видається лише у випадку виконання адвокатами п. 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України.
- Однак, як зазначалося, вказаний пункт 20 Порядку визнаний в судовому порядку протиправним та скасований.
- При цьому, ВША НААУ не було представлено до матеріалів скарги жодних інших доказів, які б засвідчували обставини не виконання адвокатом вимог з підвищення кваліфікації в обсязі меншому, аніж передбаченому п. 20 Порядку, тобто скаржником взагалі жодним чином не доведено факт невиконання адвокатом професійного обов’язку щодо підвищення свого професійного рівня у будь-який спосіб, визначений пунктом 14 Порядку.
- Враховуючи наведене, дисциплінарна палата КДКА Київської області вирішила відмовити у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1 за відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника.
- Скаржник вважає, що висновки КДКА регіону є помилковими, оскільки вони виходять із хибного тлумачення норм права та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі № 640/1859/22 (далі – Постанова).
- Відповідно до ч. 2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
- При цьому, згідно з ч. 1 ст. 325 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Згідно з Постановою, такою датою є 10 вересня 2024 року.
- Керуючись зазначеними положеннями, судове рішення не передбачає зворотної дії у часі для пунктів 18, 19, 20 Порядку, а відтак ці пункти втрачають чинність лише з 10.09.2024 і не можуть застосовуватися до періодів, що передували цій даті.
- Таким чином, КДКА регіону хибно тлумачить Постанову. Згідно з її резолютивною частиною, визнані протиправними та скасовані пункти втрачають чинність саме з моменту прийняття самої Постанови. Це дає підстави стверджувати, що до 10.09.2024 ці норми були чинними, а отже, застосовувалися до періодів 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 років. Відповідно, посилання КДКА на зазначену Постанову не охоплює періоди, в яких вбачається самостійне вчинення дисциплінарних проступків адвокатом.
- Відповідно до пункту 20 Порядку, всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів). Цей пункт лише регламентує кількість залікових балів і не стосується питання відповідальності адвокатів за невиконання обов’язку підвищення кваліфікації.
- Більше того, стаття 21 Закону встановлює професійні обов’язки адвоката, серед яких зазначено прямий обов’язок підвищувати свій професійний рівень..
- Виходячи з цієї норми, Скаржник стверджує, що навіть у разі скасування пунктів Порядку, які визначають кількість залікових балів, сам обов’язок підвищувати кваліфікацію залишається чинним. Це свідчить про те, що адвокат зобов’язаний виконувати цей професійний обов’язок, хоча його кількісні показники можуть зазнавати змін.
- Таким чином, на думку Скаржника, доводи КДКА регіону щодо відсутності в адвоката обов’язку підвищення кваліфікації за попередні періоди є необґрунтованими, а застосування до них положень Постанови 6ААС від 10.09.2024 р. є помилковим.
- Скаржник звертає увагу на обов’язок адвоката підвищувати свій професійний рівень, що регламентовано положенням пункту 4 частини 1 статті 21 Закону.
- Так, у тексті Постанови зазначено, що обов’язок кожного адвоката підвищувати свій професійний рівень прямо передбачений Законом і не є дискримінацією в розумінні Конституції України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».
- Разом із тим, у резолютивній частині цієї Постанови передбачено, що окрім визнання протиправними та скасування пунктів 18, 19 і 20 Порядку, таким самим визнається і пункт 2 розділу ІѴ “Перехідні положення” Порядку.
- Це, своєю чергою, суперечить позиції, викладеній у мотивувальній частині, де чітко зазначено, що Рада адвокатів України беззаперечно є органом адвокатського самоврядування.
- У зв’язку з цим, 24 вересня 2024 представником відповідача до 6ААС надіслано заяву про виправлення описки у постанові від 10 вересня 2024 року по справі № 640/1859/22, а також у повному тексті цієї Постанови, складеному 22 жовтня 2024 року, зокрема, шляхом виключення із пунктів 2 та 3 резолютивної частини постанови посилання на пункт 2 розділу ІѴ “Перехідні положення” Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63, адже згідно із змістом мотивувальної частини постанови такий пункт скасуванню не підлягає.
- 06 листопада 2024 року 6ААС задовольнив заяву Представника Відповідача, видавши відповідну ухвалу.
- Крім того, пунктом 20 Порядку передбачено, що всі адвокати, за винятком осіб, на яких поширюється дія пункту 19 цього ж Порядку, зобов’язані щорічно підвищувати кваліфікацію на рівні 10 годин (10 залікових балів). Пункти 18, 19, 20 Порядку, які були скасовані, не визначали відповідальності адвокатів та не встановлювали обов’язку підвищення кваліфікації, а лише регламентували порядок обрахунку залікових балів та стосувалися реалізації модульної програми «Молодий адвокат».
- З аналізу постанови Шостого апеляційного адміністративного суду вбачається, що вона не стосується скасування чи пом’якшення відповідальності адвокатів, так само як і не скасовує обов’язок щодо підвищення кваліфікації в цілому.
- Таким чином, положення статті 58 Конституції України, на які посилається КДКА у своєму рішенні, не підлягають застосуванню в цьому випадку, оскільки вони стосуються виключно зворотної дії актів у часі у разі скасування чи пом’якшення відповідальності особи, як це прямо випливає з тексту згаданої статті.
- Виходячи з викладеного, Порядок залишається чинним щодо періодів, які передують 10.09.2024. Зокрема, це стосується і пункту 21 Порядку, що доповнює положення пункту 20, яким встановлено, що адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
- Також, згідно з пунктом 21-1 Порядку, адвокати, які включені до Реєстру адвокатів, що надають безоплатну правничу допомогу (БВПД), та/або уклали контракт про надання БВПД на постійній основі чи договір про надання БВПД на тимчасовій основі, мають отримати щороку не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань, пов’язаних із наданням безоплатної правничої допомоги.
- Скаржник відзначає, що враховуючи те, що Адвокат щорічно допускав самостійні триваючі дисциплінарні проступки, які є систематичним порушенням ПАЕ, до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, як це передбачено статтею 53 Положення № 120.
- Зауважує, що Адвокат не лише не виконав вимоги щодо підвищення кваліфікації у відповідні роки, але й не скористався наданим пунктом 29 Порядку правом пройти спеціальне тестування з метою усунення порушень за попередні роки. Така поведінка може свідчити про свідоме ігнорування встановлених законом обов’язків та нехтування професійними стандартами, що є несумісним з принципами доброчесності адвокатської діяльності.
- Скаржник просить скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 43/2025 від 27.02.2026 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 та ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу відносно адвоката.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
- Рішення Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), далі – Порядок про підвищення кваліфікації.
- Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року зі змінами та доповненнями далі – Положення про порядок прийняття та розгляду скарг.
- Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року.
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Відповідно до п.п.11 Порядку про підвищення кваліфікації адвокатів України ВША НААУ готує і передає НААУ інформацію для розміщення в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
- За поданою інформацією ВША НААУ адвокатом не підвищувалась кваліфікація протягом 2019-2023 років.
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Частиною 2 цієї статті визначено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39,40 і 41 цього Закону.
- На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката встановляються наявність чи відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
- Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами.
- Відповідно до абз. 3 ст. 11 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року, адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
- Згідно абз. 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
- Відповідно до абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Рішенням від 21.09.2019 року №111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок №111).
- Рішенням від 21.09.2019 року №111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок №111).
- Відповідно до п. 17 Порядку №111, всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
- Рішенням від 03.07.2021 року №63 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) (далі – Порядок №63).
- Пункт 16 Порядку №63 також передбачає, що всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
- Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу, що згідно зі статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Отже, визначальним при прийнятті рішення про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи у дисциплінарній справі стосовно адвоката є встановлення у діях адвоката наявності/відсутності ознак дисциплінарного проступку.
- На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину та надавати оцінку наданим сторонами доказам.
- До того ж сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 року по справі 822/570/17.
- Відповідно до абзацу 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку).
- Згідно абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Крім того, ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися правил адвокатської етики; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
- Таким чином, в діях адвоката, які виразилася у не підвищенні кваліфікації за 2019-2023 роки, наявні ознаки:
- порушення правил адвокатської етики (а саме статей 11, 65 Правил адвокатської етики);
- неналежного виконання професійних обов’язків, визначених статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в частині дотримання правил адвокатської етики; підвищення свого професійного рівня та виконання рішень органів адвокатського самоврядування);
- невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (а саме рішення РАУ від 21.09.2019 № №111, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) та рішення РАУ від 03.07.2021 №63, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) з наступними змінами та доповненнями.
- Разом з тим ВКДКА зазначає, адвокат на повідомлення члена дисциплінарної палати письмові пояснення на подану стосовно нього скаргу до моменту закінчення перевірки не надав.
- Як вже зазначено вище, матеріали провадження за скаргою не містять відомостей щодо направлення скарги з додатками, і, таким чином, адвокат був позбавлений можливості реалізувати своє право, передбачене ст.26 Положення № 120, чим були порушені права адвоката, і адвокат був позбавлений можливості надати такі пояснення через дії КДКА регіону
- На думку ВКДКА, під час розгляду скарги Вищої школи адвокатури відносно адвоката, КДКА регіону повинна надати належну оцінку діям адвоката, зокрема, під час дисциплінарного провадження направити адвокату скаргу з додатками, дослідити надані сторонами докази.
- На підставі викладеного вище, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити частково.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 43/2025 від 27.02.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, – скасувати.
- Матеріали дисциплінарної справи направити на новий розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА