РІШЕННЯ № V-014/2026
01 травня 2026 року
смт. Сатанів
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Усманова М.А., Ульчака Б.І., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Одновола В.К., Соботника В.Й., Кузьмінського О.О., Котелевської К.В., Чернобай Н.Б. розглянувши, у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 04.02.2026 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1,-
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- 15.12.2025 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області надійшла скарга Особа_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_1 у зв’язку з порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Згідно із дорученням в.о. голови КДКА Полтавської області від 15.12.2025 року проведення перевірки матеріалів скарги доручено члену дисциплінарної палати КДКА регіону.
- 09.01.2026 року доповідачем КДКА регіону у справі за скаргою Особа_1 складено довідку, де член дисциплінарної палати прийшов до висновку про відсутність в діях адвоката Особа_1 ознак дисциплінарного проступку, та запропонував КДКА регіону відмовити в порушенні дисциплінарної справи.
- За результатами розгляду матеріалів перевірки, довідки доповідача, КДКА регіону прийняла рішення від 04.02.2026 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
- 06.02.2026 року рішення КДКА регіону направлене скаржнику та адвокату на електронну пошту.
- 27.02.2026 року Особа_1 оскаржила рішення КДКА Полтавської до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вх. №33633 від 10.03.2026 року).
- Таким чином, рішення КДКА Полтавської області оскаржене в межах процесуальних строків визначених ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Згідно із дорученням від 02.04.2026 року тво голови ВКДКА доручив здійснення перевірки скарги та складання довідки члену ВКДКА.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- Скаржник до КДКА регіону вбачає в діях адвоката Особа_1 дисциплінарний проступок, зокрема порушення Присягу адвоката, ч. 1 ст. 7, ч. 1-2 ст. 11, ст. 12-1, ч. 2-3 ст. 17, ст. 18, ч. 2 ст. 27 Правил адвокатської етики.
- Скаржник зазначає, що 28.11.2024 року уклала з адвокатом Особа_1 договір про надання правничої допомоги №161, де предметом договору було представництво адвокатом інтересів Клієнта у Верховному суді у справі №Інформація_2, в т.ч. складання касаційної скарги. На подану адвокатом в інтересах клієнта касаційну скаргу Верховний суд виніс ухвалу від 18.12.2025 року якою було відмовлено у відкритті касаційного провадження так як рішення, яке оскаржується у касаційному порядку прийняте у малозначній справі, яка не підлягає розгляду у касаційному порядку. При цьому, як зазначає скаржник, суд першої інстанції у цій справі в ухвалі про відкриття провадження зазначив, що дана справа є малозначною. Як зазначає скаржник, у касаційній скарзі адвокат не послалась на випадки, передбачені п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у такій категорії справ підлягає касаційному розгляду. Як зазначає скаржник, адвокат при прийнятті доручення не повідомила скаржника про зазначені процесуальні вимоги законодавства у такій категорії справ. Разом з тим, скаржник зазначає, що при подані позову у цій справі адвокат допустилася помилки і не вказала належний розмір ціни позову, що стало причиною для віднесення судом такої справи до малозначних. Окрім іншого, скаржник зазначає, що адвокат в межах договору про надання правової допомоги була зобов’язана подати до суду відповідні процесуальні документи про повернення судового збору при подані касаційної скарги, а саме заяви про формування Верховним судом подання до органів казначейства про повернення сплаченого судового збору.
- Скаржник зазначає, що 21.10.2022 року між скаржницею та адвокатом Особа_1 було укладено договір про надання правової допомоги, а саме представництво в Полтавському апеляційному суді по справі №Інформація_2. За умовами договору адвокат за даним дорученням мав отримати гонорар у розмірі 500 дол. США. Разом з тим, до апеляційної інстанції адвокат подала договір який містить гонорар у розмірі 10000 грн, разом із квитанцією про його оплату клієнтом адвокату. Скаржник зазначає, що договора з гонораром в сумі 10000 грн. не укладала з адвокатом.
- При цьому, скаржник зазначає, що адвокат всупереч умов договору не забезпечила представництво її інтересів на судових засіданнях в апеляційні інстанції 30.09.2024 року та 12.11.2024 року.
- Так, 07.12.2021 року між скаржницею та адвокатом Особа_1 укладено договір про надання правової допомоги №98, де предметом правовідносин було представництво у спорі про поділ майна. Скаржниця вважає, що адвокат не належно виконала свої професійні обов’язки, а саме не подала до державного реєстратора ухвали про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, про що винесено судоми відповідну ухвалу.
- В своїй скарзі до КДКА регіону скаржник просила притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності шляхом позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю.
- Адвокат Особа_1 в своїх поясненнях від 31.12.2025 року до КДКА регіону зазначила, що між нею та скаржницею укладались договори про надання правничої допомоги.
- Щодо мотивів скарги в частині подання касаційної скарги в малозначній справі, адвокат зазначила, що подала таку касаційну скаргу з підстав неправильного застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи порушення процесуального права (п. 1 ч. 2 ст. 389 ЦПК України). Вважає рішення касаційної інстанції помилковим оскільки ціна позову перевищує двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а отже постанова апеляційної інстанції підлягає касаційному оскарженню.
- Щодо результатів апеляційного розгляду по справі №Інформація_2 адвокат зазначила, що клієнтка не повідомила адвоката про існування процесуальних доказів, які не були враховані під час розгляду справи в суді першої інстанції. Адвокат заперечила в своїх поясненнях факт не виконання нею свого обов’язку щодо участі у справі, яка розглядалась апеляційною інстанцією. Щодо невжиття заходів для виконання ухвали суду про арешту спірного майна, яке було предметом спору, адвокат зазначила, що для подання державному реєстратору зави про внесення до Державного реєстру відомостей про арешт майна потрібна участь скаржниці, або оформлення відповідної нотаріальної довіреності на представника (адвоката).
- Адвокат просила КДКА регіону відмовити в порушенні дисциплінарної справи за скаргою Особа_1.
- Згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України, адвокат Особа_1 обліковується у Раді адвокатів Полтавської області, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- В своєму рішення КДКА регіону зазначила, що КДКА регіону не вбачає з боку адвоката Особа_1 порушень, які могли б слугували підставою для порушення дисциплінарної справи. КДКА регіону зазначає, що гонорарна практика адвокат не входить до компетенції дисциплінарних органів адвокатури. Відносно невжиття адвокатом заходів щодо виконання рішення суду про накладення арешту на спірне майно, яке було предметом поділу в судовому порядку, КДКА регіону зазначила, що відповідно до приписів п. 7 ст. 18 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для цілей проведення реєстраційних дій документом, що підтверджує повноваження законного представника особи є нотаріально посвідчена довіреність, що адвокат роз’яснювала скаржниці в ході виконання доручення.
- Щодо незабезпечення адвокатом представництва під час апеляційного розгляду по справі №Інформація_2 30.09.2024 року та 12.11.2024 року. Так, як вказує КДКА регіону у своєму рішенні, 09.11.2022 року адвокат Особа_1 було подано клопотання про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції. Відповідно до протоколу судового засідання від 13.02.2023 року адвокат Особа_1 брала участь в судовому засіданні безпосередньо в залі суду. Щодо неучасті адвоката у справі 12.11.2024 року апеляційною інстанцією було задоволено клопотання адвоката про участь у справі в режимі відеоконференції, однак через технічні причини адвоката не було можливості під’єднати для участі у справі через відеоконференцію.
- Щодо представництва адвокатом інтересів Клієнта (скаржника) у Верховному суді у справі №Інформація_2, в т.ч. складання касаційної скарги, КДКА регіону вмотивувала дії адвоката виходячи з пояснень поданих адвокатом до КДКА регіону з цього питання.
Короткий виклад позиції та доводів скаржника до ВКДКА.
- В поданій скарзі до ВКДКА скаржниця зазначила, що вважає рішення КДКА регіону не вмотивованим та просить порушити дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_1 та притягнути її до дисциплінарної відповідальності.
- В поданих до ВКДКА додаткових поясненнях на свою скаргу Особа_1 вважає дії адвоката такими, що порушують Правила адвокатської етики та просить подану до ВКДКА скаргу задовільнити
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року зі змінами та доповненнямидалі – Положення про порядок прийняття та розгляду скарг.
- Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року.
- Частина 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплює, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
- Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися правил адвокатської етики; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги (пункти 1, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення Правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що згідно зі статтею 33 цього Закону № 5076-VI та Положенням №120, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Відповідно до п. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Таким чином, скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачені професійні обов’язки адвоката, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, підвищувати свій професійний рівень, виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Частиною 2 цієї статті визначено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39,40 і 41 цього Закону.
- На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката встановлюється наявність чи відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
- Відповідно із п. 8 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, що було дотримано КДКА регіону.
- Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії документів цього провадження із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку справа розглядається за наявними в ній матеріалами (п. 26 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг).
- Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила, що згідно із п.13. рішення Верховного суду у вищевказаній справі Верховний суд зазначив «суд першої інстанції в ухвалі від 12 січня 2022 року про відкриття провадження у справі вказав, що згідно із частиною шостою статті 19 та пункту 1 частини першої статті 274 ЦПК зазначена справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, спір є малозначним».
- У касаційній скарзі представник позивача не посилається на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Не встановлено таких випадків у даній справі і Верховним Судом (п.14. рішення Верховного суду).
- Позивач мала можливість навести аргументи та докази на користь позовних вимог в судах двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, а тому їй була забезпечена можливість реалізувати своє право на справедливий судовий розгляд (п.15. рішення Верховного суду).
- Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК) (п. 16 рішення Верховного суду).
- Правовий статус судової справи, як малозначної, підтверджується ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука, справа N Інформація_2.
- Таким чином, адвокат Особа_1, як представник, Особа_1, знала, що справа N Інформація_2, у відповідності до ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження, є малозначною, що вимагало, у відповідності до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК, обґрунтувати в касаційній скарзі підстави, визначені вищевказаною нормою ЦПК щодо розгляду в касаційному порядку малозначної справи. Посилання адвоката Особа_1 в своїх поясненнях до КДКА регіону на помилковість рішення (ухвали) Верховного суду в цій частині є необґрунтованим так як доведення помилкового висновку суду першої інстанції щодо малозначності справи могло б бути здійснене шляхом подання апеляційної скарги на таке рішення, або викладення додаткових мотивів та обґрунтувань з цього питання в поданій касаційній скарзі.
- КДКА регіону, обґрунтовуючи своє рішення в цій частині мотивів поданої скарги на дії адвоката, вдалася до цитування пояснень адвоката, та не навела в оскаржуваному рішенні своїх мотивів відсутності ознак дисциплінарного проступку з боку адвоката.
- Аналогічно необґрунтованими є мотиви рішення КДКА регіону в частині не забезпечення адвокатом представництва її інтересів клієнта (скаржника) на судових засіданнях в апеляційні інстанції 30.09.2024 року та 12.11.2024 року.
- Таким чином, на думку ВКДКА в діях адвоката Особа_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, а саме порушення ч.1,2 ст. 11 Правил адвокатської етики, що є підставою для скасування рішення КДКА регіону.
- Під час розгляду дисциплінарної справи КДКА регіону необхідно надати оцінку доводам скарги Особа_1 в частині професійності виконання адвокатом доручення клієнта під час участі в апеляційному розгляді скарги на рішення суду першої інстанції, підготовки касаційної скарги до Верховного суду у справі №Інформація_2, та поясненням адвоката в цій частині.
- На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1, – задовольнити.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 04.02.2026 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
- Матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА