РІШЕННЯ № V-016/2026
01 травня 2026 року
смт. Сатанів
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Усманова М.А., Ульчака Б.І., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Одновола В.К., Соботника В.Й., Кузьмінського О.О., Котелевської К.В., Чернобай Н.Б. розглянувши, у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області у складі дисциплінарної палати від 19.12.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2,-
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- На електронну адресу ВКДКА 27.05.2025 року надійшла скарга ОСОБА_1, стосовно неправомірної, на його думку, діяльності адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1).
- Дана скарга надійшла до ВКДКА у зв’язку з відсутністю кворуму у КДКА Хмельницької області та т.в.о. Голови ВКДКА листом за вих. № 3555 від 02.06.2025 року надіслав скаргу ОСОБА_1, стосовно неправомірної, на його думку, діяльності адвоката ОСОБА_2 на розгляд до КДКА Вінницької області.
- 10.11.2025 року до КДКА Вінницької області надійшла скарга разом із доданими до неї доказами.
- 19.12.2025 року за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної перевірки ДП КДКА Вінницької області було винесене рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2.
- 19.01.2025 року на електронну адресу ВКДКА надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення КДКА Вінницької області від 19.12.2025 року.
- Т.в.о Голова ВКДКА листом за вих.№ 393 від 20 січня 2026 року повернув відповідну скаргу громадянину ОСОБА_1 з підстави ненадання доказів сплати за організаційно-технічне забезпечення розгляду скарги ВКДКА, ненадання доказів підтвердження надіслання копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів адвокату ОСОБА_2, не зазначення номеру засобу зв’язку та адреси електронної пошти адвоката ОСОБА_2, відсутність письмової згоди на обробку персональних органами адвокатського самоврядування, в тому числі збирання, зберігання, використання і поширення.
- 03.02.2026 року на електронну адресу ВКДКА вдруге надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення КДКА Вінницької області від 19.12.2025 року.
- Т.в.о Голова ВКДКА – листом за вих.№ 522 від 11 лютого 2026 року повернув відповідну скаргу громадянину ОСОБА_1 з підстави ненадання доказів на підтвердження надіслання копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів адвокату ОСОБА_2.
- 02.03.2026 року втретє на електронну адресу ВКДКА надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення КДКА Вінницької області від 19.12.2025 року.
- Т.в.о Голова ВКДКА – листом за вих.№ 1621 від 02 квітня 2026 року доручив члену ВКДКА ОСОБА_3 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
- Скарга була розглянута належною КДКА регіону.
- Адвокат ОСОБА_2 була належним чином ознайомлена з дисциплінарним провадження, що вбачається з матеріалів справи.
Короткий виклад позицій та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- Скаржник – у поданій скарзі, зазначає, що адвокат ОСОБА_2 є представником ОСББ “ОСОБА_4” у цивільній справі № ІНФОРМАЦІЯ_2, яка розглядалась Хмельницьким міськрайонним судом.
- В межах даної справи, на думку скаржника, адвокат долучила до матеріалів справи документи, які мають ознаки фальсифікації, які не входили до предмету позову, викликають обгрунтований сумнів. Незаважаючи на неодноразові запити, адвокат не надала скаржнику додатків до позову, та не забезпечила можливості на ознайомлення з ними.
- Також вказує на те, що повноваження адвоката у справі не були належно підтверджені, оскільки відсутнє відповідне рішення загальних зборів ОСББ, які уповноважували б її або голову ОСББ на подання такого позову.
- Було надіслано адвокатський запит, на ім’я скаржника, який, на його думку, мав на меті зчинити моральний тиск, або залякування, не стосувався судової справи.
- 03.10.2025 року скаржником ОСОБА_1 було надане доповнення до скарги, в якому скаржник посилався на нові обставини та докази, а саме зазначав, що 01.09.2025 року адвокатом було подано заяву від 01.09.2025 року без належних повноважень і з помилковими розрахунками, і зазначенням недійсної адреси боржника.
- Скаржник зазначав, що адвокат свідомо використала некоректні реквізити (адреса, сума боргу), чим порушила право боржника на справедливе виконання рішення та належне повідомлення, а також зловживала статусом адвоката через виконавчі механізми.
- Адвокат ОСОБА_2 у поданих пояснення зазначила, що всі аргументи ОСОБА_1 у поданій скарзі зводяться до незгоди з результатами розгляду справи ІНФОРМАЦІЯ_2, яка перебувала в провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, за позовом ОСББ “ОСОБА_4” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті членського внеску на утримання будинку та управління будинку, в межах якої АО “ОСОБА_5” надавало юридичну допомогу на підставі договору про надання правничої допомоги № ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26 вересня 2024 року.
- Зазначає, що повноваження її були підтверджені ордером, усі докази в рамках справи, були нею отримані від клієнта та досліджені судом.
- Вказує на те, що представляючи інтереси ОСББ “ОСОБА_4” під час розгляду справи № ІНФОРМАЦІЯ_2 адвокат ОСОБА_2 діяла згідно вимог чинного законодавства та правил адвокатської етики, доброчесно виконувала свій професійний обов’язок, та просила відмовити у порушенні дисциплінарної справи щодо неї.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- Місцева КДКА зазначила про відсутність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката ОСОБА_2.
- Вказують, що скарга переважно стосується реалізації адвокатом передбачених законом процесійних та процесуальних прав (збір доказів, подання адвокатських запитів, клопотань до суду) та фактично спрямовані на оцінку та користування її правової позиції у судових провадженнях, що суперечить гарантіям адвокатської діяльності і принципу неприпустимості втручання у формування правової позиції адвоката.
- Дисциплінарна палата дійшла висновку про те, що відомості, викладені у скарзі не дають підстав дійти висновку про те, що в діях адвоката ОСОБА_2 є ознаки можливого вчинення нею дисциплінарного проступку.
Короткий виклад позиції та доводів скаржника до ВКДКА.
- КДКА, жодним чином не обґрунтувала своє рішення.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Згідно п.8.12. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону затвердженого рішенням Ради адвокатів України від «17» грудня 2013 року № 268 із змінами та доповненнями: у випадку, якщо рішення кваліфікаційної та дисциплінарної палати прийняті у відповідності до абзацу другого частини п’ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» вони є рішеннями кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури як документи окремо визначеної форми, які видаються від імені КДКА. У такому рішенні, зокрема, має зазначатися, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону у складі членів певної палати розглянула питання і прийняла відповідне рішення, яке підписується Головою КДКА, головою та секретарем палати.
- У відповідності до абзацу другого частини п’ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»: 5. До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з’їзду адвокатів України. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна і дисциплінарна палата.
- Відповідно до ст. 7 Правил адвокатської етики: у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
- Відповідно до ст. 11 Правил адвокатської етики: зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
- Адвокат зобов’язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
- Відповідно до статті 14 Правил адвокатської етики: адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.
- Відповідно до статті 25 Правил адвокатської етики: адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
- Відповідно до статті 49 Правил адвокатської етики: у відносинах з будь-якими особами, з якими адвокат взаємодіє в процесі виконання доручення клієнта, адвокат має дотримуватись вимог Правил у частині, застосовній до цих відносин.
- Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Таким чином, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката докази оцінюють з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката, зокрема, є порушення правил адвокатської етики.
- Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за заявою (скаргою), що містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
- Згідно ст. 66 Правил адвокатської етики, за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України.
- Відповідно до статті 35 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Первинно скаргу на рішення 19.12.2025 року було подано 19.01.2025 року електронною поштою.
- Т.в.о Голова ВКДКА листом за вих.№ 393 від 20 січня 2026 року повернув відповідну скаргу громадянину ОСОБА_1 з підстави ненадання доказів сплати за організаційно-технічне забезпечення розгляду скарги ВКДКА, ненадання доказів підтвердження надіслання копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів адвокату ОСОБА_2, не зазначення номеру засобу зв’язку та адреси електронної пошти адвоката ОСОБА_2, відсутність письмової згоди на обробку персональних органами адвокатського самоврядування, в тому числі збирання, зберігання, використання і поширення.
- 03.02.2026 року на електронну адресу ВКДКА вдруге надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення КДКА Вінницької області від 19.12.2025 року.
- Т.в.о Голова ВКДКА листом за вих.№ 522 від 11 лютого 2026 року повернув відповідну скаргу громадянину ОСОБА_1 з підстави ненадання доказів на підтвердження надіслання копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів адвокату ОСОБА_2.
- 02.03.2026 року втретє на електронну адресу ВКДКА надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення КДКА Вінницької області від 19.12.2025 року.
- Скарга отримана 02.03.2026 не містить клопотання про поновлення строку на її подання до ВКДКА.
- Скарга до ВКДКА подана з порушенням 30-денного строку для оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, встановленого ч.31 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Відповідно до п. 3.30 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 13 грудня 2024 року № 87 із змінами , строк на оскарження рішення КДКА може бути поновлено за рішенням ВКДКА згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску, про що зазначається в протоколі засідання ВКДКА.
- Відповідно до вимог ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи.
- «Про адміністративну процедуру» встановлено, що скарга на адміністративний акт може бути подана протягом тридцяти календарних днів з дня доведення його до відома особи, яка була учасником адміністративного провадження щодо прийняття зазначеного акта. Для окремих видів справ законом можуть встановлюватися інші строки подання скарги.
- Відповідно до пункту 3.16. Регламенту ВКДКА розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури здійснюється у відповідності з правовими основами діяльності адвокатури України та рішеннями органів адвокатського самоврядування, а також згідно з вимогами положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
- ВКДКА звертає увагу, що у своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata – принципу остаточності рішень суду (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
- У п. 41 рішення від 03.04.2008 року «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що: «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків».
- У рішенні ЄСПЛ від 19.02.2009 «Христов проти України», заява №24465/04 Європейський суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка зокрема проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.»
- Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об’єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
- Поважні причини пропуску строку на оскарження рішення КДКА повинні бути підтверджені скаржником належними доказами.
- Такими доказами можуть бути документи, що засвідчують фактичне існування перешкод чи труднощів для своєчасного звернення зі скаргою, якими заявник обґрунтовує поважні причини пропуску строків.
- Відсутність доказів поважності пропуску строку оскарження, як і відсутність доказів своєчасного подання скарги (за наявності об’єктивної інформації про пропуск таких строків), має наслідком відмову ВКДКА у поновленні строку на оскарження рішення КДКА.
- Матеріали справи не містять, а стороною не надано, клопотання про поновлення строків та доказів щодо поважності причин пропуску строку на оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА Вінницької області, а відтак ВКДКА не вбачає підстав для його поновлення.
- Відповідно до пункту 3.29 Регламенту ВКДКА, порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається в рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.
- З огляду на вищевикладене, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_1, – залишити без задоволення.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області у складі дисциплінарної палати від 19.12.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2, – залишити без змін.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА