РІШЕННЯ № V-017/2026
01 травня 2026 року
смт. Сатанів
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Усманова М.А., Ульчака Б.І., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Одновола В.К., Соботника В.Й., Кузьмінського О.О., Котелевської К.В., Чернобай Н.Б. розглянувши, у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 22.01.2026 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2,-
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- 08 січня 2025 року до КДКА Полтавської області надійшла, скерована т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, на підставі пунктів 2.3.17 та 2.3.28 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 78 від 04-05.07.2014 року, скарга ОСОБА_1 відносно адвоката ОСОБА_2, яку 10 січня 2025 року скеровано до дисциплінарної палати КДКА Полтавської області та розпочато перевірку.
- 31 січня 2025 року у зв’язку з неможливістю отримати відомостей про адресу робочого місця адвоката ОСОБА_2, що пов’язано з обмеженим доступом до інформації про адвоката в ЄРАУ, розгляд скарги зупинено на підставі статті 39, пункту 6 статті 40 Положення «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність». Направлено запит до Ради адвокатів Одеської області про надання витягу з ЄРАУ.
- 28 лютого 2025 року адвокат ОСОБА_2 засвідчив отримання скарги ОСОБА_1, 12.03.2025 року прохав про надання додаткового часу для надання пояснення, а 20 березня 2025 року до КДКА Полтавської області надійшло пояснення адвоката у зв’язку з чим строк проведення перевірки продовжено до 21 квітня 2025 року.
- 20 травня 2025 року розгляд дисциплінарної справи зупинено у зв’язку з тимчасовою відсутністю кворуму у дисциплінарній палаті КДКА Полтавської області.
- 14 січня 2026 року розгляд дисциплінарної справи поновлено.
- 22 січня 2026 року КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2.
- 26 січня 2026 року рішення КДКА Полтавської області було вручене ОСОБА_1
- 23 лютого 2026 року скаржниця направила скаргу до ВКДКА.
- 04 березня 2026 року скаргу прийнято ВКДКА.
- 18 березня 2026 року надійшло від скаржниці клопотання про проведення засідання ВКДКА в режимі відеоконференції.
- 18 березня 2026 року до ВКДКА надійшли пояснення адвоката ОСОБА_2, додаткові пояснення адвоката ОСОБА_2 та розширені додаткові пояснення адвоката ОСОБА_2
- 30 березня 2026 року на адресу ВКДКА надійшли матеріали справи.
- квітня 2026 року т.в.о голови ВКДКА доручив члену ВКДКА ОСОБА_4 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- У скарзі Скаржниця зазначає, що 13.09.2024 року під час її допиту у судовому засіданні у справі № Інформація_1 адвокат ОСОБА_2 поставив ряд запитань про обставини притягнення її до адміністративної відповідальності у зв’язку з незаконним використанням та експлуатацією так званого парому «Інформація_2» тоді як їй про таке невідомо. На що адвокат ОСОБА_2 зазначив, що її вшосте притягають до адміністративної відповідальності за експлуатацію парому «Інформація_2» без будь-яких документів. Власником парому “Інформація_2” був чоловік – ОСОБА_3, який помер 25.12.2022 року. Відносно неї не складалися приписи, протоколи та таке інше. Отже, адвокат ОСОБА_2 повідомив суду неправдиву інформацію задля її дискредитації, як опонента, в очах суду та інших учасників судового процесу та звинуватив її у фактичному знищенні парому незважаючи на наявну судову заборону зазначивши, що: «Вони вчинили злочин з невиконання рішення суду». Однак ця інформація також не відповідає дійсності.
- В лютому 2024 року вона зверталась до КДКА Одеської області зі скаргою стосовно адвоката ОСОБА_2, який 10 вересня 2023 року на своїй сторінці у соціальній мережі «YouTube» розмістив відеофайл під назвою «Інформація_3» у якому продемонстрував її заяву до Ізмаїльського районного суду Одеської області у справі № Інформація_1, про розгляд справи за її відсутності, яка містила адресу її проживання, що є поширенням конфіденційної інформації.
- 07 вересня 2024 року, в суботу, о 16-ій год 39 хв. на електронну поштову скриньку, адресу якої вона повідомляла лише ВКДКА, оскаржуючи рішення КДКА Миколаївської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2, надійшов лист від адвоката ОСОБА_2, у якому він намагається зняти відповідальність з себе та перекладаючи її на неї, нав’язуючи думку, що вона сама є винною у розповсюдженні своїх персональних даних. Цей лист створений з метою психологічного тиску на неї. Наголошує, що не передавала для використання на веб-порталі «ІНФОРМАЦІЯ_4» свої персональні дані. Окрім цього, адвокат ОСОБА_2 називає слідчого ОСОБА_5 «членом злочинної організації».
- У своєму додатковому поясненні, яке надійшло до КДКА Полтавської області скаржниця зазначає, що адвокат ОСОБА_2 у своїх численних заявах, просить КДКА Полтавської області надати оцінку обставинам, які не мають значення для розгляду її скарги.
- Прохає притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
- 28 лютого 2025 року адвокат ОСОБА_2 засвідчив отримання скарги ОСОБА_1 та надав до матеріалів перевірки копії листів – відповідей на його заяви від Одеської обласної прокуратури та ГУ НП Національної поліції в Одеській області.
- березня 2025 року направив до КДКА Полтавської області скрін-шот з веб сайту ТСН зі публікацією «ІНФОРМАЦІЯ_5» та скрін-шот з з веб¬порталу «Prozoro», у якому міститься інформація про адресу, номер мобільного телефону, е-мейл СФГ «ОСОБА_3» та зазначено контактну особу: ОСОБА_1.
- березня 2025 року до КДКА Полтавської області від адвоката ОСОБА_2 надійшов лист з додатками. В якості додатків до матеріалів дисциплінарного провадження надано копію рішення ВКДКА від 29.10.2024 року № Х-011/2024 року та копія рішення КДКА Миколаївської області від 25.07.2024 року, копія ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області у справі № ІНФОРМАЦІЯ_6. Копія листа Одеського апеляційного суду від 20.02.2025 року, копію журналу судового засідання від 21.02.2025 року Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у справі № Інформація_1, копію довідки старости села ІНФОРМАЦІЯ_6 видану ОСОБА_1
- березня 2025 року адвокат ОСОБА_2 направив до КДКА Полтавської області копію відповіді керівника Ізмаїльської окружної прокуратури.
- березня 2025 року адвокат ОСОБА_2 направив до КДКА Полтавської області копію листа старшого дізнавача СД Ізмаїльського РВП.
- 14 березня 2025 року адвокат ОСОБА_2 направив до КДКА копію листа першого заступника керівника Ізмаїльської окружної прокуратури.
- 20 березня 2025 року до КДКА Полтавської області надійшло пояснення адвоката ОСОБА_2 у якому він зазначив, що скарга ОСОБА_1 є формою тиску на нього, як адвока та внаслідок викриття групи осіб у виготовленні та використанні підробних документів на ОСОБА_3 на так званий паром «Інформація_2». Наголошує, що не робив жодних публічних заяв щодо скаржниці ОСОБА_1, а лише ставив питання в рамках законові процедури під час розгляду цивільної справи. Листування пров’язано виключно з власним захистом від скарги ОСОБА_1, яка розглядалась в КДКА Миколаївської області та ВКДКА. Численні відповіді з органів прокуратури та поліції щодо кримінального провадженні відкритого за заявою ОСОБА_1 вказують, що її скарга є повністю необгрунтованою. Заперечує здійснення психологічної агресії відносно ОСОБА_1 Заперечує поширення персональних даних ОСОБА_1, зазначаючи, що ця вимога ОСОБА_1 вже була предметом розгляду КДКА Полтавської області та ВКДКА.
- Вважає, що в його діях відсутні порушення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Прохає відмовити в порушенні дисциплінарної справи.
- 31 березня 2025 року до КДКА Полтавської області від адвоката ОСОБА_2 надано копію листа Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області від 28.03.2025 року.
- 19 березня 2025 року до КДКА Полтавської області надійшла заява ОСОБА_6 у якій вона прохає захистити адвоката ОСОБА_2 від тиску з боку скаржниці.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- Надаючи оцінку діям адвоката ОСОБА_2 КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати дійшла до наступних висновків.
- В провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області розглядалась цивільна справа за позовом ОСОБА_7 до СФГ «ОСОБА_3» про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння. Інтереси позивача представляв адвокат ОСОБА_2
- Скаржниця зазначає, що 13.09.2024 року у судовому засіданні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у справі № Інформація_1 адвокат ОСОБА_2 поставив їй запитання, чи притягалася вона до адміністративної відповідальності у зв’язку з незаконним використанням та експлуатацією так званого парому «Інформація_2»?
- З наданого до матеріалів перевірки адвокатом фрагменту відеозапису судового засідання в Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області від 13.09.2024 року вбачається, що адвокат ОСОБА_2 на питання головуючого судді у справі до нього про те, яке має значення для справи відомості про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності пояснив: «.. .До пані ОСОБА_1, в тому числі, а раніше до пана ОСОБА_3 застосовувалися адміністративні стягнення за експлуатацію порому «Інформація_2»: 5 разів ОСОБА_3, сьогодні на черзі ОСОБА_1».
- Згідно інформації, яка міститься в протоколі судового засідання в режимі відеоконференції № ІНФОРМВЦІЯ_9 представник відповідача ОСОБА_1 зазначила, що їй невідомо щодо притягнення її до адміністративної відповідальності. Протокол судового засідання не містить іншої інформації з цього питання.
- В матеріалах перевірки наявна копія Припису Державної служби морського та річкового транспорту України від 23.09.2009 року ОСОБА_3 про усунення виявлених порушень та недоліків для безпечної експлуатації судна (паром «Інформація_2»), копія постанови № ІНФОРМАЦІЯ_10 від 02.09.2021 року по справі про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 188-15 КУпАП, копія протоколу № ІНФОРМАЦІЯ_11.
- КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати враховує, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України Учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
- За ч. 1 ст. 64 ЦПК України Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов’язки.
- За п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату забороняється займати у справі позицію всупереч волі клієнта та згідно ч. 2 ст. 8 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта.
- Враховуючи фактичні обставин справи КДКА Полтавської області дійшла до висновку, що дії адвоката ОСОБА_2 у цій частині не містять ознак дисциплінарного проступку передбаченого ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- В лютому 2024 року ОСОБА_1 зверталась до КДКА Одеської області зі скаргою стосовно адвоката ОСОБА_2, який 10 вересня 2023 року на своїй сторінці у соціальній мережі “Youtube” розмістив відеофайл під назвою «Інформація_3» у якому продемонстрував її заяву до Ізмаїльського районного суду Одеської області у справі № Інформація_1, про розгляд справи за її відсутності, яка містила адресу її проживання, що є поширенням конфіденційної інформації органів адвокатського самоврядування, порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Надаючи оцінку діям адвоката ОСОБА_2 КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати дійшла до наступних висновків:
- В провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області розглядалась цивільна справа за позовом ОСОБА_7 до СФГ «ОСОБА_3» про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння. Інтереси позивача представляв адвокат ОСОБА_2.
- Скаржниця зазначає, що 13.09.2024 року у судовому засіданні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у справі № Інформація_1 адвокат ОСОБА_2 поставив їй запитання, чи притягалася вона до адміністративної відповідальності у зв’язку з незаконним використанням та експлуатацією так званого парому «Інформація_2»?
- З наданого до матеріалів перевірки адвокатом фрагменту відеозапису судового засідання в Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області від 13.09.2024 року вбачається, що адвокат ОСОБА_2 на питання головуючого судді у справі до нього про те, яке має значення для справи відомості про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності пояснив: «.. .До пані ОСОБА_1, в тому числі, а раніше до пана ОСОБА_3 застосовувалися адміністративні стягнення за експлуатацію порому «Інформація_2»: 5 разів ОСОБА_3, сьогодні на черзі ОСОБА_1».
- Згідно інформації, яка міститься в протоколі судового засідання в режимі відеоконференції № ІНФОРМАЦІЯ_9 від 13.09.2024 року представник відповідача ОСОБА_1 зазначила, що їй невідомо щодо притягнення її до адміністративної відповідальності. Протокол судового засідання не містить іншої інформації з цього питання.
- В матеріалах перевірки наявна копія Припису Державної служби морського та річкового транспорту України від 23.09.2009 року ОСОБА_3 про усунення виявлених порушень та недоліків для безпечної експлуатації судна (паром «Інформація_2»), копія постанови № ІНФОРМАЦІЯ_10 від 02.09.2021 року по справі про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 188-15 КУпАП, копія протоколу №І НФОРМАЦІЯ_11.
- КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати враховує, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України Учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.
- За ч. 1 ст. 64 ЦПК України Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов’язки.
- За п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату забороняється займати у справі позицію всупереч волі клієнта та згідно ч. 2 ст. 8 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта.
- Враховуючи фактичні обставин справи КДКА Полтавської області дійшла до висновку, що дії адвоката ОСОБА_2 у цій частині не містять ознак дисциплінарного проступку передбаченого ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- В лютому 2024 року ОСОБА_1 зверталась до КДКА Одеської області зі скаргою стосовно адвоката ОСОБА_2, який 10 вересня 2023 року на своїй сторінці у соціальній мережі “Youtube” розмістив відеофайл під назвою «Інформація_3» у якому продемонстрував її заяву до Ізмаїльського районного суду Одеської області у справі № Інформація_1, про розгляд справи за її відсутності, яка містила адресу її проживання, що є поширенням конфіденційної інформації. Інформація зазначена скаржницею у скарзі стосовно розповсюдження адвокатом ОСОБА_2 її персональних даних вже була предметом розгляду КДКА Миколаївської області, в результаті чого прийнято рішення № 834/3/24 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 у зв’язку з відсутністю в його діях ознак дисциплінарного проступку передбаченого ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Це рішення КДКА Миколаївської області у складі дисциплінарної палати залишено без змін рішенням ВКДКА № Х-011/2024 від 29 жовтня 2024 року, а відтак у КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати відсутні правові підстави для перегляду зазначених рішень.
- Дослідивши зміст електронного листа від 07.09.2024 року КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати дійшла до висновку, що він не містить психологічної агресії або погроз з боку адвоката ОСОБА_2
- Звернення адвоката до судового органу задля вирішення матеріальних або процесуальних питань свого клієнта, у спосіб передбачений цивільно-процесуальним або адміністративним законодавством України є професійним правом адвоката в розумінні ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Звернення до суду з позовом є суб’єктивним правом позивача, гарантованим ст. ст. 55, 124 Конституції України.
- При ухваленні рішення КДКА Полтавської області враховує, що процедура здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвоката визначена ст. ст. 33, 37-40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120 з послідуючими змінами надалі «Положення».
- Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- За ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку передбаченого ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Такими дисциплінарними проступками є порушення вимог несумісності, порушення присяги адвоката України, порушення правил адвокатської етики, розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків, невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом. Визнання інших діянь дисциплінарним проступком адвоката та притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за їх вчинення не допускається.
- Дисциплінарне провадження, згідно ч. ч. З, 4 ст. 70 Правил адвокатської етики ґрунтується на наступних принципах: адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку до встановлення його вини рішенням дисциплінарної палати; адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість; обов’язок доказування вини покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження; звинувачення адвоката не може гуртуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
- Матеріалами перевірки наявність в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку передбаченого ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не доведено.
- КДКА Полтавської області прийшла до висновку про відсутність в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку передбаченого ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Короткий виклад позиції та доводів скаржника до ВКДКА.
- Скаржниця вважає рішення КДКА незаконним, необгрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню з огляду на наступне.
- КДКА регіону безпідставно не застосувала статтю 51 Правил адвокатської етики, хоча встановлено, що адвокат ОСОБА_2 07.09.2024 року напряму звернувся до скаржниці електронною поштою, попри те що знав про наявність її представника адвоката Златі Д.С.. Сам факт такого несанкціонованого спілкування є порушенням незалежно від змісту листа, який до того ж містив складну юридичну аргументацію і мав ознаки психологічного впливу. КДКА помилково оцінила ці дії, зосередившись лише на відсутності агресії у змісті.
- Під час судового засідання 13.09.2024 року адвокат ОСОБА_2 повідомив суду неправдиву інформацію, заявивши, що скаржницю неодноразово притягували до адміністративної відповідальності, хоча відповідні документи стосуються іншої особи. Такі дії є порушенням заборони на надання завідомо неправдивих відомостей та принципу добропорядності, однак КДКА безпідставно визнала це реалізацією процесуальних прав.
- Адвокат також безпідставно стверджував про нібито вчинення скаржницею злочину, що суперечить презумпції невинуватості та етичним обов’язкам адвоката, проте цим висловлюванням КДКА взагалі не надала оцінки.
- Розгляд скарги тривав надмірно довго, з січня 2025 року по січень 2026 року, що свідчить про порушення принципу своєчасності, а також КДКА фактично повторно аналізувала вже розглянуті обставини замість оцінки нових фактів, зокрема листа від 07.09.2024 року.
- В поясненнях адвоката ОСОБА_2 до ВКДКА, він розцінює скаргу як інструмент психологічного та процесуального тиску. Адвокат стверджує, що скарга є реакцією на його багаторічну діяльність із викриття підроблення документів на пором «Інформація_2», що підтверджено численними судовими рішеннями.
- Посилається на доктрину заборони суперечливої поведінки, оскільки скаржниця раніше ініціювала кримінальне провадження за аналогічними фактами, яке було закрите через відсутність складу злочину, і вона не оскаржила це рішення, чим фактично визнала правомірність дій адвоката. Також спростовуються закиди щодо надання суду неправдивої інформації, оскільки офіційні документи Адміністрації судноплавства підтверджують, що саме ОСОБА_1 фактично експлуатує зазначений об’єкт без належних дозволів, про що свідчить виданий безпосередньо їй заборонний припис.
- Крім того, адвокат наголошує на відсутності порушень професійної етики, що вже було встановлено регіональними КДКА, та вказує на зв’язок цієї справи з його зверненням до ЄСПЛ щодо системного тиску на адвокатів в Україні. У підсумку він просить ВКДКА залишити рішення про відмову у порушенні справи в силі та зафіксувати у мотивувальній частині факт зловживання скаржницею дисциплінарними механізмами.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Згідно зі ст. З, ч. 1 ст. 4, п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, Закон № 5076, інші законодавчі акти України. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Під адвокатською діяльністю розуміється незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Адвокатом визнається фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
- За статтею 5 адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.
- Одним із видів адвокатської діяльності, встановлених ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, правовий супровід діяльності, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру. Захист інтересів фізичних осіб у судах під час здійснення кримінального, цивільного.. .судочинства.
- За ст. 20 Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
- До професійних обов’язків адвоката за п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» віднесено дотримання присяги адвоката та правил адвокатської етики. За п. 2 цієї статті надавати звіт про виконання договору про надання правової допомоги, а за п. 3 невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів.
- За п. 1 ч. 2 ст. 21 Закону адвокату забороняється використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта.
- За приписами п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» забороняється будь – які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності, п. 11 заборонено втручання у правову позицію адвоката.
- Згідно ч. 1 ст. 26 Закону підставою для здійснення адвокатської діяльності є договір про надання правової допомоги.
- У відповідності до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат зобов’язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
- За ч. 1 ст. 28 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” забороняється укладати договір про надання правничої (правової) допомоги і він зобов’язаний відмовитися від виконання договору, укладеному адвокатом якщо адвокат надає правову допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулась щодо укладення договору про надання правової допомоги.
- Статтею 6 Правил адвокатської етики визначено, що специфіка цілей і завдань адвокатури вимагає як необхідної умови належного здійснення адвокатської діяльності максимальної незалежності адвоката у виконання своїх професійних прав і обов’язків, що передбачає його свободу від будь – якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в його діяльність з надання правової допомоги.
- За приписами ст. 7 Правил адвокатської етики у своїй професійній діяльності повинен дотримуватися чинного законодавства. Адвокат не має права у своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
- Статтею 8 Правил адвокатської етики визначено обов’язок адвоката, в межах дотримання принципу законності, виходити з переваги інтересів клієнта.
- За ст. 10 Правил адвокатської етики, збереження конфіденційності будь-якої інформації, яка визначена як предмет адвокатської таємниці Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” або становить персональні дані про фізичну особу, які охороняються законодавством з питань захисту персональних даних, є правом адвоката у відносинах з усіма суб’єктами права, які можуть вимагати розголошення такої інформації, та обов’язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується.
- За ст. 11 Правил адвокат зобов’язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно та добросовісно.
- Статтею 12 Правил адвокатської етики визначено, що адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
- За приписами ст. 14 Правил адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.
- За ст. 19 Правил адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
- За приписами ст. 27 Правил, адвокат повинен приділяти кожному дорученню розумно необхідну для його успішного виконання увагу. При виконанні доручення адвокат зобов’язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної правової допомоги клієнту, здійснення його захисту. Адвокат повинен оперативно виконувати доручення клієнтів, дотримуючись при цьому всіх інших вимог, що пред’являються законом і цими Правилами до належного виконання адвокатом своїх професійних обов’язків.
- У відповідності до ст. 42 Правил адвокатської етики представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій та статус суддів, іншого законодавства, що регулює поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
- За ст. 44 Правил адвокатської етики під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджувати повагу до адвокатської професії та не вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
- За ч. ч. 3, 4 ст. 70 Правил адвокатської етики адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не можуть ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
- Згідно ч.2 ст.11 Закону України “Про інформацію”, не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження.
- За приписами ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- У відповідності до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності вчинення ним дисциплінарного проступку передбаченого ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» . Такими дисциплінарними проступками є порушення вимог несумісності, порушення присяги адвоката України, порушення правил адвокатської етики, розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення, неналежне виконання своїх професійних обов’язків, невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим законом.
- Частиною 2 ст. 33 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Відповідно до ст. 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі – Положення), дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку.
- Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 ст. 34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Відповідно до ст. 37 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та ст. 31 Положення, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
- Перевіряючи висновки КДКА, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що визначальним при прийнятті рішення про порушення чи відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності/відсутності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- На стадії порушення дисциплінарної справи встановлюється наявність чи відсутність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Оцінка доказів, наявних у матеріалах також здійнюється лише в межах наявності в них ознак дисциплінарного проступку.
- На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак складу дисциплінарного проступку, як підстави для порушення дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину. І лише на стадії розгляду дисциплінарної справи здійснюється відповідна оцінка доказів щодо підтвердження чи спростування у діяні адвоката складу дисциплінарного проступку.
- Тож сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок. Для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може.
- Порушення дисциплінарної справи є лише констатацією наявності ознак такого проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або спростування під час розгляду справи.
- Обставини щодо розміщення ОСОБА_2., у 2023 року на своїй сторінці у соціальній мережі “Youtube” відеофайлу під назвою «Інформація_3» у якому продемонстрував її заяву до Ізмаїльського районного суду Одеської області у справі № Інформація_1, про розгляд справи за її відсутності, вже були предметом розгляду дисциплінарних органів і ім вже надана відповідна правова оцінка КДКА регіону та ВКДКА, в результаті чого прийнято рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 у зв’язку з відсутністю в його діях ознак дисциплінарного проступку передбаченого ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Дослідивши зміст надісланого ОСОБА_2. на адресу скаржниці електронного листа від 07.09.2024 року (т.1 а.с.126-128) ВКДКА також дійшла до висновку, що він не містить психологічної агресії або погроз з боку адвоката ОСОБА_2. Крім того, цей лист крім скаржниці адресовано уповноваженим дізнавачам та прокурорам у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_12. Звернення адвоката до відповідного державного органу задля вирішення матеріальних або процесуальних питань свого клієнта та направлення копії відповідного звернення скаржниці є професійним правом адвоката в розумінні ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а не спілкуванням адвоката з клієнтом іншого адвоката.
- Таким чином, за результатами перевірки матеріалів справи, ВКДКА дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 22 січня 2026 року є правильним по суті, з огляду на відсутність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_1, – залишити без задоволення.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 22.01.2026 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2, – залишити без змін.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА