РІШЕННЯ № V-017/2026
02 травня 2026 року
смт. Сатанів
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Усманова М.А., Ульчака Б.І., Притули О.І., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Одновола В.К., Притули О.Б., Соботника В.Й., Кузьмінського О.О., Котелевської К.В., Чернобай Н.Б. розглянувши, у відкритому засіданні скаргу адвоката Особа_2, в інтересах Особа_1 на дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області при поверненні його скарги відносно адвоката Особа_3, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- На адресу КДКА Київської області, надійшла скарга Особа_1, в інтересах якої діє адвокат Особа_2 на дії адвоката Особа_3 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1, видане Колегією адвокатів Ізраїлю), суть яких полягає у невиконанні професійного обов’язку, передбаченого ст. 11 Правил адвокатської етики, ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо підвищення професійного рівня та порушення ст. 65 Правил адвокатської етики.
- Листом № 187 від 16.02.2026 року Кваліфікаційно – дисциплінарна комісія адвокатури Київської області повернула скаргу Особа_1, в інтересах якої діє адвокат Особа_2 на дії адвоката Особа_3, з підстав невідповідності скарги вимогам Положення
про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність. - Лист КДКА Київської області №187 від 16.02.2026 року був доведений до відома скаржника 18.02.2026 року засобами поштового звʼязку.
- Не погоджуючись з поверненням скарги, Особа_1, в інтересах якої діє адвокат Особа_2, 24.02.2026 подала до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу на рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати про повернення її скарги, яке оформлене зазначеним листом КДКА від 16.02.2026 р., а також на дії КДКА про таке повернення.
- Скарга Особа_1 в інтересах якої діє адвокат Особа_2 від 24.02.2026 р. на лист КДКА Київської області подана до ВКДКА та зареєстрована 02.03.2026 за вхід. № 33432.
- Листом за вих. № 1097 від 06.03.2026 р. ВКДКА витребувала у КДКА Київської області матеріали за скаргою Особа_1, в інтересах якої діє адвокат Особа_2
- 19.03.2026 р. за вхід. № 33917 матеріали надійшли до ВКДКА.
- Листом за вих. № 1625 від 02.04.2026 року т.в.о. Голови ВКДКА доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у Особа_1, в інтересах якої діє адвокат Особа_2.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга Особа_1, в інтересах якої діє адвокат Особа_2 на лист Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 16.02.2026 року № 187 про повернення скарги Особа_1 на дії адвоката Особа_3.
- У вказаній скарзі Особа_1, в інтересах якої діє адвокат Особа_2 зазначається про наявність порушення щодо належного повідомлення скаржника про повернення скарги, оскільки фактично скаргу з додатками повернуто не було, про що свідчить відсутність вказівки про будь-які додатки в самому листі (скарга відправлялась електронною поштою). Скаржник вважає, що повернення скарги відбулось в порушення норм матеріального права, на абсолютно свавільних підставах, оскільки до скарги було додано заяву про згоду на обробку персональних даних представником заявника – адвокатом Особа_2.
- З огляду на це скаржник просить зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Київської області розглянути скаргу Особа_1 (поданої через адвоката Особа_2) відносно адвоката Особа_3.
- До скарги додано: оригінали описів вкладення в цінні листи; заява; додаткова угода; лист КДКА з конвертом; лист КДКА Львівської області; лист ВКДКА; скарга; заява; ордер; свідоцтво; довідка; витяг з реєстру адвокатів.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- Відповідно до ст.14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року за № 120, в редакції рішення Ради адвокатів України від «13» грудня 2025 року № 149 (надалі – Положення), до заяви (скарги), що подаються стосовно адвоката, висуваються певні вимоги, які повинен виконати скаржник (заявник).
- Так, згідно п. 4 ст. 14 Положення, до заяви (скарги) додається письмова згода на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування, в тому числі, збирання, зберігання, використання і поширення.
- Однак, заява (скарга), подана адвокатом, не відповідає зазначеним вимогам Положення, оскільки до заяви не додано письмову згоду заявника, в інтересах якого подано скаргу, на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування, в тому числі, збирання, зберігання, використання і поширення (згоду надано представником заявника).
- Стаття 15 Положення передбачає, що заява (скарга) оформлена без дотримання вимог статті 14 цього Положення, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз’ясненням не пізніше десяти днів від дня її надходження.
- На підставі вищевикладеного, листом Кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №187 від 16.02.2026 року скаржнику повернуто скаргу на дії адвоката Особа_3, оскільки вона не може бути прийнята для розгляду по суті.
- Водночас рада регіону звертає увагу, що відповідно до ст.16 Положення, повернення заяви (скарги) не перешкоджає повторному зверненню із заявою (скаргою) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення.
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.
- Скаржник зазначає, що лист КДКА Київської області № 187 від 16.02.2026 року є протиправним, що обґрунтовує наступним.
- До скарги було дано заяву про згоду на обробку персональних даних, підписано представником Позивача – адвокатом Особа_2 (відповідно до відмітки в ордері, повноваження адвоката не обмежувались).
- Положення № 120 (в редакції № 149 від 13.12.2025) не вимагає особистого підпису саме заявника на згоді на обробку персональних даних.
- Відповідно до п. 4 ст. 14 Положення до скарги «додається письмова згода на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування». Норма не містить слів «особисто заявником», «власноруч» чи «без участі представника».
- Скарга була подана представником (адвокатом) на підставі ордера, тому згода, підписана цим самим представником, повністю відповідає вимогам Положення.
- Представник з повними повноваженнями (без обмежень) має право підписувати будь-які документи, необхідні для реалізації представництва, у тому числі згоду на обробку персональних даних.
- Згідно ст. 237 ЦК України, представник вчиняє правочини від імені та в інтересах особи, яку він представляє.
- Ордер адвоката, виданий Позивачем, містить формулювання «без обмеження повноважень» (або «з усіма правами, наданими законом»). Це означає повний обсяг прав, передбачених ст. 26 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Повноваження представника скаржника у дисциплінарному провадженні щодо адвоката можуть посвідчуватися ордером. Додавати до нього витяг із договору, у якому зазначати повноваження або обмеження прав на вчинення окремих дій, а також засвідчувати цей витяг підписом сторін договору більше не треба.
- Рада адвокатів України рішенням від 21.09.2024 № 61 внесла відповідні зміни до п. 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням РАУ від 30.08.2014 № 120.
- Вказаний пункт визначає вимоги до заяви (скарги) щодо поведінки адвоката, а підпункт 6 – вимоги щодо посвідчення повноважень представників.
- Так, повноваження представників мають бути посвідчені такими документами: нотаріально-засвідченою довіреністю від імені фізичної особи; довіреністю від імені юридичної особи за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, а також документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника; свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором.
- Раніше до ордера обовʼязково необхідно було додавати витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій. Витяг мав засвідчуватися підписом сторін договору. Саме ці надмірні вимоги усунула Рада адвокатів України.
- Скаржник зазначає, що, відповідно до ст. 26 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер – це письмовий документ, що у випадках, встановлених законами, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги.
- У своїх рішеннях (постанови КГС ВС від 27.09.2018 у справі №910/6241/18, від 21.11.2018 у справі № 910/9048/18) Верховний Суд дійшов висновку, що вразі коли представнику на підставі довіреності чи ордера були надані повноваження на представництво інтересів особи, у тому числі в судових установах у господарських справах/провадженнях, з усіма правами, які надані законом, без застереження щодо обмеження повноважень такого представника на вчинення певної процесуальної дії, зокрема щодо підписання позовної заяви,такий представник має повноваження на підписання та подання позовної заяви і, отже, відсутні підстави для її повернення.
- Законодавець комплексно підійшов до врегулювання питання про підтвердження повноважень адвоката в суді, спростивши, з одного боку, порядок підтвердження повноважень адвокатами (наприклад, достатньо подати лише ордер без договору про надання правової допомоги чи витягу з нього) та передбачивши, з іншого боку, відповідальність адвокатів щодо подання ними недостовірних відомостей про обсяг наданих йому повноважень у такому ордері шляхом запровадження кримінальної відповідальності за статтею 400-1КК України.
- Постанова ВС КЦ у справі Nº 752/11729/19 від 28.04.2021 р., висновки Верховного Суду: – повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (частина четверта статті 62 ЦПК України); – статтею 64 ЦПК України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов’язки; – обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
- Тобто, за змістом наведених норм, уразі існування певних обмежень повноважень представника, інформація про це повинна міститись у виданій довіреності, ордері або угоді.
- Відтак, підписання та/або подання процедурних документів є процесуальними формами реалізації повноважень представництва. Вимога окремо вказувати кожне конкретне повноваження призвела б до надмірної формалізації та нівелювала б саму сутність представництва, саме того в ордері адвокат значиться відмітка “без обмежень повноважень”.
- Укладаючи договір про надання правничої допомоги, на підставі якого було видано ордер (без обмеження повноважень), Позивач прямо уповноважив представника на вчинення всіх дій, необхідних для захисту її прав, у тому числі на подання скарги до КДКА та супутніх документів (включаючи згоду на обробку даних).
- Відповідач ігнорує той факт, що «добровільне волевиявлення», про яке йдеться у ст. 2 профільного Закону, Позивач вже висловив, уклавши договір про надання правової допомоги та видавши ордер адвокату. Уповноважуючи адвоката на подання скарги до КДКА, Позивач усвідомлював, що розгляд скарги неможливий без обробки його персональних даних (прізвища, імені, по батькові, адреси тощо). Відтак, надання повноважень на ведення справи автоматично охоплює згоду на необхідні для цього супровідні процедури, включаючи обробку даних у межах дисциплінарного провадження.
- Дії адвоката Особа_2 щодо підписання згоди є лише процесуальною формою реалізації вже існуючого волевиявлення довірителя. Вимога КДКА отримати ще один окремий підпис клієнта за наявності уповноваженого адвоката є штучною бюрократичною перепоною.
- Скаржник акцентує увагу на тому, що, що мета закону про захист персональних даних – захистити особу від несанкціонованого використання її даних третіми особами, а також зазначає, що дані передає адвокат цієї особи в інтересах самої особи для захисту її прав, тому вимога КДКА є абсурдною і перешкоджає захисту прав клієнта.
- Таким чином, висновок КДКА про те, що з підписаного адвокатом документа «не можливо зробити висновок про надання згоди», є фактично запереченням інституту представництва як такого та суперечить ст. 237 ЦК України.
- Отже, вимога КДКА отримати ще один окремий підпис від самої Особа_1 є штучною перешкодою, яка суперечить ст. 3, ст. 55 Конституції України та принципу ефективного доступу до правосуддя (ст. 13 Конвенції про захист прав людини).
- Відповідно до пункту 21 Положення, Заява (скарга), яка відповідає вимогам до заяви (скарги) і може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
- Згідно ч.1 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
- У зв’язку з цим, скаржник просить скасувати рішення Кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, яке оформлено листом №187 від 16.02.2026 року, визнати дії Кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури Київської області неправомірними щодо повернення скарги Особа_1 та зобов’язати Кваліфікаційно – дисциплінарну комісію адвокатури Київської області розглянути скаргу Особа_1 відносно адвоката Особа_3.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 року (зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019 року).
- Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, із змінами і доповненнями (далі Положення № 120).
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Відповідно до ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Відповідно до ст.14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року за № 120, в редакції рішення Ради адвокатів України від «13» грудня 2025 року № 149 (надалі – Положення), до заяви (скарги), що подаються стосовно адвоката, висуваються певні вимоги, які повинен виконати скаржник (заявник).
- Так, згідно п. 4 ст. 14 Положення, до заяви (скарги) додається письмова згода на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування, в тому числі, збирання, зберігання, використання і поширення.
- ВКДКА погоджується з мотивами КДКА про те, що заява (скарга), подана адвокатом Особа_2 в інтересах заявника, не відповідає зазначеним вимогам Положення, оскільки до заяви не додано письмову згоду заявника, в інтересах якого подано скаргу, на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування, в тому числі, збирання, зберігання, використання і поширення. Так, згоду надано та підписано безпосередньо адвокатом Особа_2 , який є представником заявника.
- Стаття 15 Положення передбачає, що заява (скарга) оформлена без дотримання вимог статті 14 цього Положення, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз’ясненням не пізніше десяти днів від дня її надходження.
- При цьому не базуються на нормах закону доводи скаржника про те, що повернення КДКА скарги за таких обставин є фактично запереченням інституту представництва як такого та суперечить ст. 237 ЦК України, оскільки уповноважуючи адвоката на подання скарги до КДКА, позивач усвідомлював, що розгляд скарги неможливий без обробки його персональних даних, відтак, надання повноважень на ведення справи автоматично охоплює згоду на необхідні для цього супровідні процедури, включаючи обробку даних у межах дисциплінарного провадження.
- Так, виходячи зі змісту ч. 6 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних», не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
- Укладення договору з адвокатом як з представником передбачає надання клієнтом згоди на обробку та використання персональних даних саме адвокату, а не органам адвокатського самоврядування.
- Отже, вимога КДКА про надання саме заявником такої згоди не суперечить ст. 3, ст. 55 Конституції України та принципу ефективного доступу до правосуддя (ст. 13 Конвенції про захист прав людини).
- На підставі вищевикладеного, мотиви, зазначені у листі Кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №187 від 16.02.2026 року, а також дії Кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про повернення скарги Особа_1, в інтересах якої діє адвокат Особа_2, на дії адвоката Особа_3, є такими, що відповідають закону.
- На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу адвоката Особа_2, в інтересах Особа_1, – залишити без задоволення.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА