РІШЕННЯ № V-021/2026 від 01.05.2026 за скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 20.02.2026 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката

РІШЕННЯ № V-021/2026

01 травня 2026 року
смт. Сатанів

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Усманова М.А., Ульчака Б.І., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Одновола В.К., Соботника В.Й., Кузьмінського О.О., Котелевської К.В., Чернобай Н.Б. розглянувши, у відкритому засіданні скаргу судді Вищого антикорупційного суду Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 20.02.2026 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_14,-

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. 18.12.2025 року на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (далі – КДКА) надійшла ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду Особа_1 від 16.09.2025 (справа № Інформація_1, провадження № 1- кс/991/3293/25) (далі – Ухвала ВАКС, Скаржник) щодо порушення питання про відповідальність адвоката Особа_14 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_5) (далі – Адвокат).
2. 22.12.2025 року листом за вих. № 1685/4-25 від 22.12.2025 адвоката Особа_14 повідомлено про проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок останнього, що викладені в ухвалі ВАКС Особа_1, та про право у строк до 01.01.2026 року надати письмові пояснення по суті порушених питань в ухвалі суду.
3. Дорученням від 22.12.2025 року В.о. Голови дисциплінарної палати КДКА Полтавської області доручив члену дисциплінарної палати . провести перевірку відомостей, викладених в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду Особа_1 відносно адвоката Особа_14
4. Листом від 29.12.2025 року адвокат Особа_14, керуючись своїм правом у відповідності до чинного законодавства, надав письмові пояснення по суті порушених питань в ухвалі суду.
5. 21.01.2026 року членом дисциплінарної палати було складено довідку за результатами перевірки відомостей, викладених в ухвалі ВАКС від від 16.09.2025 (справа
6. № Інформація_1, провадження № Інформація_6) щодо адвоката Особа_14 та разом з матеріалами передав на розгляд дисциплінарної палати КДКА Полтавської області.
7. Рішенням дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 20.02.2026 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_14 з підставі відсутності в діях останнього ознак дисциплінарного проступку.
8. 24.02.2026 року засобами електронного зв’язку на офіційну електронну адресу Вищого антикорупційного суду та адвоката Особа_14 направлено копію прийнятого
9. регіональної КДКА рішення із супровідним листом за вих. № № 143/4-26 та № 144/4-26 від 24.02.2026.
10. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 24.03.2026 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Особа_1 звернувся до Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури (далі – ВКДКА) зі скаргою від 18.03.2026 на рішення КДКА Полтавської області у складі ДП від 20.12.2026 року.
11. Відповідно до частини 3 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи.
12. Згідно із частиною 1 статті 75 Закону України «Про адміністративну процедуру», доведення адміністративного акта до відома особи здійснюється шляхом: 1) вручення акта або надсилання його поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення); 2) надсилання на адресу електронної пошти чи передачі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку; 3) публічного оголошення, оприлюднення згідно з вимогами законодавства; 4) усного повідомлення у випадках, передбачених законом.
13. З матеріалів дисциплінарної справи вдається встановити, що Рішення КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати було направлено на електронну адресу Скаржника 24.02.2026 року, а відтак, датою доведення рішення до відома скаржника є саме 24.02.2026 року.
14. Таким чином, строк на оскарження рішення, передбачений частиною 3 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», скаржником не пропущено.
15. Листом за Вих. № 1610 від 02.04.2026 року Т.в.о. голови ВКДКА витребував у КДКА Полтавської області матеріали справи відносно адвоката Особа_14
16. Листом за Вих. № 388/4-26 від 09.04.2026 року КДКА Київської області направила до ВКДКА матеріали дисциплінарної справи відносно Адвоката.
17. Листом за Вих. № 1802 від 15.04.2026 року Т.в.о. Голови ВКДКА доручив члену ВКДКА перевірити, вивчити та доповісти за скаргою слідчого судді Вищого антикорупційного суду Особа_1 на рішення КДКА Полтавської області в складі ДП від 20.02.2026 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_14
18. Розглянувши доводи Скаржника, ВКДКА вважає за можливе розглянути скаргу по суті.

Короткий виклад позицій та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

19. В ухвалі слідчого судді ВАКС від 16.09.2025 (справа № Інформація_1, провадження № 1- кс/991/3293/25), передбачено, що на розгляді ВАКС перебувало клопотання детектива НАБУ про встановлення стороні захисту та потерпілому строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № Інформація_2 від 20.10.2016 за підозрою, Особа_7.
20. Так, на думку слідчого судді, під час розгляду зазначеного клопотання адвокатами Особа_9-Особа_8, Особа_10, Особа_14, Особа_11, Особа_12 та Особа_13 вчинено дії, які є підставою для притягнення останніх до дисциплінарної відповідальності.
21. З огляду на те, що вказане питання стосується декількох адвокатів, у подальшому наводяться обставини, викладені в ухвалі, в частині, що стосується адвоката Особа_14
22. Згідно з текстом ухвали, 19.08.2025 адвокат Особа_14, як захисник підозрюваного Особа_7, подав заяву про роз’яснення ухвали слідчого судді від 24.03.2023 у справі № Інформація_3.
23. Наступного дня, 20.08.2025, він також подав заяву про роз’яснення ухвали від 04.11.2022 у справі № Інформація_3.
24. За результатами автоматизованого розподілу кожна з цих заяв була передана для розгляду слідчому судді Особа_1.
25. У подальшому, 26.08.2025 у справі № Інформація_3 та 27.08.2025 у справі № Інформація_3 адвокат Особа_14 подав дві заяви про відвід слідчого судді Особа_1.
26. Як зазначається в ухвалі, попри те, що ці заяви про відвід мотивувалися порушенням порядку автоматизованого визначення слідчого судді для розгляду згаданих справ за заявами про роз’яснення, адвокат прохав відвести слідчого суддю Особа_1 від участі у кримінальному провадженні № Інформація_20 загалом.
27. Більше того, після подання заяв про відвід самим Особа_14, у вказаних справах про роз’яснення судових рішень іншими адвокатами були подані ще 3 та 2 заяви про відвід відповідно. Це, на переконання суду, свідчить про створення штучних передумов для заявлення повторних відводів слідчому судді Особа_1.
28. Аналізуючи поведінку сторони захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що адвокат Особа_14 вдався до зловживання своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду справи за клопотанням детектива про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
29. Заявлені відводи слідчим суддям були поєднані із зловживанням процесуальними правами та направлені на невиправдане затягування кримінального провадження.
30. Суд резюмував, що такі дії вказують на наявність порушення положень ст. 42, 44 Правил адвокатської етики та п. 2, 3, 5, 7 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
31. З огляду на викладене, слідчий суддя постановив порушити перед уповноваженими органами питання про дисциплінарну відповідальність адвоката Особа_14.
32. У своїх поясненнях адвокат Особа_14 зазначив, що починаючи з 18.05.2020 року ним здійснюється захист Особа_7 на підставі договору у кримінальному провадження
33. № Інформація_20 від 20.10.2016. Так, на розгляді слідчого судді ВАКС Особа_1 перебувала справа № Інформація_1 з розгляду клопотання детектива НАБУ про вставлення стороні захисту та потерпілому строку на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у вище згаданому кримінальному провадженні.
34. Так, ухвалою від 16.09.2025 року вказане клопотання детектива НАБУ було задоволено, проте водночас постановлено ухвалу від 16.09.2025, якою було прийнято рішення порушити питання про дисциплінарну відповідальність адвокатів Особа_11, Особа_12, Особа_9-Особа_8, Особа_10, Особа_14 та Особа_13.
35. Адвокат вказує, що підставою для прийняття такого рішення стало те, що ним нібито допущено зловживання процесуальними правами у даній справі, зокрема, в контексті повторно заявлених відводів.
36. Водночас, адвокатом у справі № Інформація_1 не вчинялись дії, які могли б вважатися «зловживанням» правами. Слідчим суддею не зазначено, які саме дії адвоката Особа_14 можуть вважатись за зловживання правами.
37. Адвокат доходить підсумку, що оскільки ним не вчинялись дії, які могли б вважатись зловживанням правами, прийняте рішення слідчого судді є необґрунтованим та таким, що не містить підставі для ініціювання питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
38. Аналізуючи доводи ухвали від 16.09.2025 року, адвокат пояснив, що 19.08.2025 року ним було подано заяву про роз’яснення ухвали слідчого судді ВАКС Особа_4 від 04.11.2022 року у справі № Інформація_3. Оскільки слідчий суддя Особа_4 був відведений від кримінального провадження, авторозподіл заяви було здійснено на слідчого суддю Особа_1 Так, в ході перевірки правильності авторозподілу було встановлено порушення ч.3 ст.35 КПК України, що стало підставою для подання заяви про відвід слідчого судді.
39. Авторозподіл заяви про відвід слідчого судді Особа_1 було здійснено на суддю Особа_3, який, у подальшому до справи № Інформація_3 приєднав заяви про відвід судді Особа_1.
40. При цьому, особливу увагу адвокат звертає на те, що у справі № Інформація_3 ним було заявлено перший відвід слідчому судді Особа_1, що свідчило про не можливість застосування судом ч.4 ст.81 КПК України. Однак суддя Особа_3 залишив первинний відвід Особа_1 без розгляду у зв’язку з тим, що він перебував у залі судового засідання під час розгляду інших заяв адвокатів про відвід.
41. Отже, суддя ВАКС Особа_3 залишив без розгляду перший відвід слідчому судді Особа_1 у справі № Інформація_3, оскільки іншими адвокатами заявлялися повторні заяви про відвід, які об’єднанні в одну справу. З цього вбачається, що якщо б слідчий суддя Особа_3 не об’єднав заяви про відвід інших адвокатів, його відвід не міг бути залишеним без розгляду з підстав зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, адже за змістом частини 4 ст.81 КПК України такі заходи вживаються лише до повторної заяви про відвід.
42. Адвокат наголошує, що він був присутнім у судовому засіданні за викликом суду, під час розгляду заяви про відвід слідчому судді Особа_1 заявленому іншими адвокатами. З огляду на це він не втратив право заявити про відвід слідчому судді Особа_1 у іншій справі.
43. 20.08.2025 року адвокатом було подано заяву про роз’яснення ухвали слідчого судді ВАКС Особа_4 у справі № Інформація_3 від 24.03.2023 року. За аналогічної ситуації, авторозподіл заяви про роз’яснення судового рішення було здійснено на слідчого суддю Особа_1 За результатом перевірки правильності авторозподілу було встановлено порушення вимог ч.3 ст.35 КПК України, що послугувало підставою для подання заяви про відвід слідчого судді Особа_1, яку 18.09.2025 року розглянув слідчий суддя Особа_2 та за результатами відмовив у задоволенні заяви про відвід. Водночас, 03.10.2025 року слідчим суддею ВАКС Особа_1 відмовлено у роз’ясненні судового рішення.
44. Відтак адвокат констатував, що висновки суду є непідтвердженими та помилковими, оскільки власні доводи адвоката вказують на відсутність в його діях ознак зловживання процесуальними правами.
45. Подання заяви про відвід та про роз’яснення судового рішення є правомірної діяльністю та диспозитивним правом захисника.
46. Стосовно строків розгляду клопотання про встановлення строку на ознайомлення стороні захисту та потерпілому із матеріалами кримінального провадження адвокат Особа_14 зазначив, що строки розгляду клопотання були пов’язані з перебуванням суддів у відпустці, потребі виклику осіб в порядку спеціального досудового розслідування згідно вимог статті 297-5 КПК України, відводів двох суддів.
47. Вважає, що в його діях відсутні порушення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, а відтак просить відмовити в порушенні дисциплінарної справи.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

48. Справу було розглянуто належною КДКА, відповідно до вимог чинного законодавства.
49. Рішенням від 20 лютого 2026 року встановлено, що підставою для проведення перевірки стала ухвала Вищого антикорупційного суду від 16 вересня 2025 року (суддя Особа_1), якою порушено питання про притягнення адвоката Особа_14 до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з нібито зловживанням процесуальними правами та направленістю дій на невиправдане затягування кримінального провадження.
50. Комісією встановлено, що справа стосується розгляду клопотання детектива НАБУ про встановлення стороні захисту та потерпілому строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № Інформація_2.
51. Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді його розглядає інший суддя, а якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд має право залишити таку заяву без розгляду.
52. Відповідно до ст. 4 та п. 1 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності та незалежності. Адвокату прямо забороняється використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта.
53. Згідно з приписами, які містяться у ст. 8 та ст. 43 Правил адвокатської етики, у своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний виходити з переваги інтересів клієнта, бути наполегливим і принциповим у відстоюванні цих інтересів у суді, не поступатися своєю незалежністю з метою непогіршення стосунків із суддями та не йти на компроміси у випадку вчинення судом тиску на адвоката.
54. Частинами 3 та 4 ст. 70 Правил адвокатської етики визначено, що адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності, звинувачення не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви тлумачаться на користь адвоката.
55. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
56. Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № V-005/2021 від 27.05.2021 року затверджено Узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно- дисциплінарних комісій адвокатури щодо заяв (скарг) суддів відносно неналежної поведінки адвокатів. Зокрема пунктом 2.2. Узагальнення визначено, що окрема ухвала суду щодо поведінки адвоката, яка по суті є скаргою, у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», – це документ, що містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, та лише може бути підставою для порушення стосовно адвоката дисциплінарної справи. Отже, ухвала суду, так само, як і будь-яка інша скарга повинна бути піддана перевірці викладених у ній відомостей, а КДКА, ухвалюючи рішення, повинна дотримати усіх передбачених законом дисциплінарних процедур у зв’язку із її оцінкою як скарги. За пунктом 2.6 Узагальнення встановлено, що відповідно до ПАЕ, звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
57. Таким чином, інформація про порушення адвокатами процесуального законодавства та ПАЕ, викладена у скаргах суддів, має бути підтверджена відповідними доказами.
58. Як встановлено фактичні обставини справи зазначені в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 16.09.2025 року стосовно адвоката Особа_14 узгоджуються з поясненнями адвоката Особа_14 під час надання пояснень до дисциплінарної палати КДКА Полтавської області, а саме, що суддя Особа_3 залишив первинний відвід судді Особа_1 без розгляду у зв’язку з тим, що адвокат Особа_14 перебував у залі судового засідання, за викликом суду, під час розгляду заяв інших адвокатів про відвід. Отже, суддя ВАКС Особа_3 залишив без розгляду перший відвід слідчому судді Особа_1 у справі № Інформація_3, оскільки іншими адвокатами заявлялися повторні заяви про відвід, які об’єднанні в одну справу. З цього вбачається, що заява про відвід адвоката Особа_14 залишена без розгляду з всупереч вимог КПК України, адже за змістом частини 4 ст.81 КПК України такі заходи вживаються лише до повторної заяви про відвід.
59. При цьому Комісія вказала, що адвокат Особа_14, здійснюючи захист свого клієнта, діяв у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законодавством України, та виключно в інтересах клієнта, що свідчить про відсутність у його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у зв’язку з чим у порушенні дисциплінарної справи було відмовлено.

Короткий виклад позиції та доводів скаржника до ВКДКА.

60. У скарзі до ВКДКА Скажник зазначив, що рішення КДКА Полтавської області 20.02.2026 року є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.
61. Так, слідчий суддя повторно виклав положення, які раніше були висвітлені в поданій до КДКА ухвалі, наголошуючи на тому, що подання адвокатом Особа_14 двох заяв про відвід у справах про роз’яснення судових рішень (№ Інформація_3 та № Інформація_3) мало на меті усунення судді від усього кримінального провадження № Інформація_2 загалом, незважаючи на те, що підставою зазначалося порушення порядку автоматизованого визначення судді для розгляду цих конкретних справ.
62. Також суддя акцентує увагу на подальших діях сторони захисту, підкреслюючи, що після подання заяв про відвід самим Особа_14 іншими адвокатами було подано ще 3 і 2 заяви відповідно з раніше згаданих підстав. На переконання слідчого судді, саме ці обставини у своїй сукупності беззаперечно свідчать про створення стороною захисту штучних передумов для заявлення йому повторних відводів.
63. Крім того, скаржник наголошує на низці суттєвих порушень, допущених ДП КДКА Полтавської області під час розгляду справи, які свідчать про необ’єктивність та однобічність прийнятого рішення.
64. Так, дисциплінарний орган безпідставно вдався до оцінки законності та обґрунтованості судового рішення, а саме ухвали слідчого судді Особа_3 від 29.08.2025 року. Надаючи оцінку діям судді, ДП КДКА перейняла на себе не притаманні їй функції, оскільки перевірка судових рішень є виключною дискрецією судів вищих інстанцій або відповідних органів суддівського врядування.
65. Роблячи висновок про відсутність у діях адвоката Особа_14 ознак дисциплінарного проступку, КДКА надала необґрунтовану перевагу виключно його особистим поясненням. При цьому дисциплінарна палата повністю проігнорувала інші докази та обставини, долучені до ухвали слідчого судді. Такий підхід прямо суперечить Узагальненням дисциплінарної практики ВКДКА, які зобов’язують досліджувати всі наявні докази в сукупності, а не вибірково.
66. На думку скаржника, дисциплінарний орган надав оцінку діям адвоката Особа_14 абсолютно ізольовано, вирвавши їх із загального контексту узгодженої поведінки сторони захисту. КДКА залишила поза увагою той факт, що захисники у справі систематично подавали тотожні заяви про відвід з метою затягування процесу.
67. Адвокат Особа_14 був достовірно обізнаний з доводами своїх колег, особисто брав участь у судових засіданнях під час їх розгляду та підтримував їх. За таких умов, заявлення ним власного «первинного» відводу є проявом правового пуризму, який використовується не для реального захисту прав, а як штучний інструмент перешкоджання кримінальному провадженню.
68. Більше того, рішення ДП КДКА взагалі не містить жодної оцінки інших ключових епізодів, вказаних в ухвалі слідчого судді. Зокрема: Не надано оцінки заявленому Особа_14 відводу у справі № Інформація_3, який згодом був залишений без задоволення суддею
69. Особа_2 Проігноровано той факт, що адвокат подав заяви про роз’яснення старих судових рішень за 2022–2023 роки саме в момент розгляду актуального клопотання детектива (у справі № Інформація_1). Ці заяви були використані виключно як формальний привід для заявлення відводів через нібито порушення авторозподілу, причому адвокат просив відвести суддю Особа_1 від усього кримінального провадження загалом.
70. З огляду на викладене, скаржник резюмує, що ДП КДКА Полтавської області неповно, однобічно та необ’єктивно дослідила обставини справи, спотворивши дійсний характер системної поведінки захисту. Це свідчить про наявність у діях адвоката порушень статей 42, 44 Правил адвокатської етики та є безумовною підставою для скасування рішення регіональної КДКА Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та притягнення адвоката Особа_14 до дисциплінарної відповідальності.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

71. Кримінальний процесуальний кодекс України (далі по тексту – КПК України).
72. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
73. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 року (зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019 року) (далі по тексту – ПАЕ).
74. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (з наступними змінами та доповненнями) (далі по тексту – Положення № 120).

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

75. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
76. Переходячи до оцінки конкретних епізодів, викладених у скарзі (зокрема, щодо обставин у справах № Інформація_3 та № Інформація_1), та вирішуючи питання про наявність чи відсутність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката Особа_14, ВКДКА виходить із наступного.
77. Відповідно до ч. 1 ст. 47 КПК України, захисник зобов’язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого.
78. Специфіка цілей і завдань адвокатури вимагає максимальної незалежності адвоката у виконанні своїх професійних прав і обов’язків. Відповідно до ст. 43 ПАЕ, дотримуючись принципу законності, адвокат водночас має бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями. При цьому адвокат послідовно дотримується принципу пріоритетності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов’язані з відносинами адвоката з судом.
79. Оцінюючи доводи скарги про те, що адвокат подав заяви про роз’яснення судових рішень за 2022–2023 роки саме в момент розгляду нового клопотання детектива (у справі № Інформація_1), Комісія звертає увагу на відсутність у законі часових обмежень для такого права.
80. Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
81. Водночас, положення статті 380 КПК України за своїм змістом загалом не встановлюють строки, відповідно до яких має подаватись відповідна заява про роз’яснення судового рішення.
82. Відтак, закон прямо наділяє адвоката правом просити про роз’яснення рішення на будь- якому етапі, незалежно від дати ухвалення такого рішення (в тому числі за 2022-2023 роки). Вибір моменту для подання такої заяви є складовою тактики захисту, яку адвокат визначає самостійно, керуючись виключно інтересами клієнта та вимогами закону.
83. Слід звернути увагу на те, що подані заяви про роз’яснення судових рішень не виглядають формальними, оскільки вони містять як описову та і значну мотивувальну частину та подані на підставі права визначеного процесуальним законодавством.
84. Твердження у скарзі про те, що заяви про роз’яснення були використані адвокатом виключно як «формальний привід» для подальшого заявлення відводів через нібито порушення авторозподілу, є суб’єктивним припущенням ініціатора скарги.
85. Відповідно до ст. 70 ПАЕ, адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
86. Відтак, ВКДКА не вбачає в діях адвоката щодо подання заяв про роз’яснення судових рішень, ознак дисциплінарного проступку.
87. Аналізуючи епізоди щодо заявлення адвокатом відводів (зокрема, залишення без задоволення суддею Особа_2 відводу у справі № Інформація_3 та прохання відвести суддю Особа_1 від усього кримінального провадження загалом), ВКДКА зазначає наступне.
88. Згідно з ч. 2 ст. 80 КПК України, особам, які беруть участь у кримінальному провадженні, надано право заявляти відвід судді.
89. Якщо у захисника виникають обґрунтовані сумніви у дотриманні порядку автоматизованого розподілу справ або в неупередженості конкретного судді, він не лише має право, але й процесуально зобов’язаний відреагувати на це у визначений законом спосіб – шляхом заявлення відводу (ст. 47, 80 КПК України). Адвокат не повинен залишати без уваги порушення закону та повинен реагувати на відповідні дії у формах, передбачених чинним законодавством.
90. Той факт, що заявлений Особа_14 відвід у справі № Інформація_3 був залишений без задоволення суддею Особа_2, жодним чином не свідчить про незаконність дій адвоката або зловживання ним своїми правами. Судове рішення про відмову в задоволенні клопотання чи відводу є формою процесуального реагування суду, однак сам факт такої відмови не перетворює правомірну процесуальну дію адвоката на дисциплінарний проступок або на дії які містять ознаки дисциплінарного проступку.
91. Більше того, Комісія звертає особливу увагу на зміст ухвали Вищого антикорупційного суду від 18 вересня 2025 року у справі № Інформація_3 (суддя Особа_2), на яку посилається скаржник. У мотивувальній частині цього рішення слідчий суддя, досліджуючи обставини подання адвокатом Особа_14 заяви про роз’яснення ухвали, прямо констатував, що ці дії «відповідають нормам КПК України, Положення та Засад».
92. Також у вказаній ухвалі суд звернув увагу на те, що доводи захисника щодо можливого порушення суддями судочинства слід адресувати до Вищої ради правосуддя, оскільки це не належить до повноважень судді ВАКС під час розгляду відводу. Таким чином, сам суд офіційно підтвердив, що заяви сторони захисту були подані у повній відповідності до вимог діючого законодавства, а адвокат діяв у визначений законом спосіб. Цей факт є беззаперечним підтвердженням того, що адвокат діяв виключно в межах правового поля, що повністю виключає наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку.
93. Відповідно до ст. 44 ПАЕ, адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи. Проте, активне використання адвокатом інструментів, прямо передбачених КПК України, з метою забезпечення розгляду справи
94. законним складом суду, є належним виконанням професійних обов’язків, а не невиправданим затягуванням.
95. Враховуючи викладене, ВКДКА констатує, що процесуальна поведінка адвоката Особа_14 (подання заяв про роз’яснення судових рішень незалежно від дати їх ухвалення та заявлення відводів суддям з метою перевірки дотримання процедури авторозподілу) не виходить за межі наданих йому процесуальних прав і не містить ознак дисциплінарного проступку.
96. Оцінюючи доводи скаржника про те, що заявлення адвокатом Особа_14 відводів у справах № Інформація_3 та № Інформація_3 мало на меті усунення слідчого судді від усього кримінального провадження загалом, ВКДКА зазначає наступне.
97. Формування вимог у процесуальних документах є виключним правом захисника. Прохання про відведення судді від усього провадження є вираженням позиції сторони захисту, що узгоджується з принципом незалежності адвоката. Дотримуючись принципу законності, адвокат водночас має бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями.
98. Комісія критично оцінює посилання скаржника на подальші дії інших адвокатів (подання ними ще 3 та 2 заяв про відвід) як доказ провини адвоката Особа_14
99. Дисциплінарна відповідальність адвоката має індивідуальний характер. Відповідно до ст. 70 ПАЕ, при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/або Професійних етичних (деонтологічних) норм поведінки адвокатів іноземної держави (у випадках, передбачених цими Правилами), що діють в країнах, в яких такі адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність, дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема, повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення.
100. Оскільки кожен адвокат є незалежним (ст. 6 ПАЕ) і самостійно визначає тактику захисту (ст. 8 ПАЕ), він об’єктивно не може нести відповідальність за процесуальні дії інших захисників, з якими він не пов’язаний договором про спільне виконання доручення.
101. Загальний принцип індивідуальності юридичної відповідальності також закріплений у ст. 61 Конституції України.
102. Правила адвокатської етики передбачають відповідальність адвоката за дії інших осіб лише у випадку, якщо це його помічники, стажисти або особи, які перебувають з ним у трудових відносинах (ст. 67 ПАЕ).
103. Відтак, адвокат не може нести відповідальність за процесуальні дії інших захисників у справі.
104. Представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства. Сам по собі факт обізнаності адвоката Особа_14 з доводами колег та його присутність у судових засіданнях не утворює в його індивідуальних діях складу дисциплінарного проступку та не є підтвердженням штучного перешкоджання кримінальному провадженню.
105. ВКДКА відхиляє доводи скаржника про те, що дисциплінарна палата КДКА регіону нібито перейняла на себе функції суду вищої інстанції, надавши оцінку ухвалі слідчого судді. Згідно з процедурою дисциплінарного провадження, КДКА не переглядає судове рішення по суті та не оцінює його законність, однак зобов’язана проаналізувати зміст ухвали (як первинного документа скаржника) на предмет наявності в описаних там діях адвоката об’єктивних ознак дисциплінарного проступку.
106. Щодо твердження про надання регіональною КДКА «необґрунтованої переваги» поясненням адвоката Особа_14 та «ігнорування» інших доказів, Комісія наголошує на фундаментальних засадах притягнення до відповідальності. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і
107. встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Більше того, звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь (ст. 70 ПАЕ).
108. Твердження скаржника про «узгоджену поведінку» та наміри «затягування» ґрунтуються виключно на припущеннях слідчого судді.
109. Аналізуючи дії адвоката на предмет порушення статті 44 ПАЕ, ВКДКА зазначає, що реалізація адвокатом передбачених КПК України прав не може апріорі вважатися
110. «невиправданим затягуванням», якщо відсутні докази зловживання правом або порушення адвокатом процесуальних строків.
111. При оцінці дій адвоката Особа_14 Комісія також керується Узагальненням дисциплінарної практики ВКДКА щодо заяв (скарг) суддів (Рішення № V-005/2021). Відповідно до п. 2.6 вказаного Узагальнення, ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність без достатніх підстав не може використовуватися як засіб тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним професійної діяльності. Оскільки захисник діяв у межах процесуальних прав (ст. 80, 380 КПК України), його принципова позиція не може бути підставою для порушення дисциплінарної справи.
112. З огляду на вищевикладене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури констатує відсутність у діях адвоката Особа_14 ознак дисциплінарного проступку.
113. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

114. Скаргу судді Вищого антикорупційного суду Особа_1, – залишити без задоволення.
115. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати від 20.02.2026 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_14, – залишити без змін.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА