РІШЕННЯ № V-026/2026
01 травня 2026 року
смт. Сатанів
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Усманова М.А., Ульчака Б.І., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Одновола В.К., Соботника В.Й., Кузьмінського О.О., Котелевської К.В., Чернобай Н.Б. розглянувши, у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_2 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 527/2025 від 22.12.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- 09.10.2025 року до КДКА Київської області надійшла скарга разом із доданими до неї доказами.
- 22.12.2025 року за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної перевірки ДП КДКА Київської області було винесене рішення №527/2025 про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
- 27.01.2026 року ВКДКА було отримано скаргу на рішення №527/2025 про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 від 22.12.2025 року датоване 09.01.2026 роком.
- Т.в.о Голова ВКДКА – листом за вих.№ 517 від 06 лютого 2026 року повернув відповідну скаргу Особа_2 з підстав відсутності доказів направлення скарги адвокату Особа_1 листом з описом вкладення.
- Повторно, скаргу на рішення №527/2025 про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 від 22.12.2025 року було отримано 04.03.2026 року, а сама скарга датована 20.02.2026 роком. Наявне клопотання про поновлення строків на подання скарги.
- Т.в.о Голова ВКДКА – листом за вих.№ 1779 від 13 квітня 2026 року доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
- Адвокат Особа_1 належним чином була повідомлена про розгляд скарги щодо неї місцевою КДКА, що вбачається з матеріалів справи.
- Адвокат Особа_1 27.09.2011 року отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1.
- Згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України адреса робочого місця адвоката Особа_1: Адреса_1.
- Скарга була розглянута належною КДКА регіону.
- Первинно скаргу на рішення №527/2025 від 22.12.2025 року було подано 09.01.2026 за допомогою засобів поштового зв’язку.
- Т.в.о Голова ВКДКА – листом за вих.№ 517 від 06 лютого 2026 року повернув відповідну скаргу ОСОБА_2 з підстав відсутності доказів направлення скарги адвокату Особа_1 листом з описом вкладення.
- Повторно, скаргу на рішення №527/2025 про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 від 22.12.2025 року було подано 20.02.2026 роком за допомогою засобів поштового зв’язку.
- У клопотанні про поновлення строку на подачу скарги на рішення №527/2025 від 22.12.2025 року скаржник зазначає, що 16.02.2026 було отримано листа ВКДКА та, що при первинному формуванні скарги, виходив з того, що копія оскаржуваного рішення у сторін наявна, а решту додатків (повноваження підписанта, платіжна інструкція про сплату коштів, згода на обробку персональних даних), не стосуються адвоката, та не потрібно йому надсилати.
Короткий виклад позицій та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- Скаржник – у поданій скарзі, зазначає, що адвокат Особа_1 здійснює представництво інтересів Особа_3 на підставі договору про надання правничої допомоги від 01.08.2024 № 1/08/01/24, зокрема у цивільних справах №Інформація_1, 2. 27.01.2026 року ВКДКА було отримано скаргу на рішення №527/2025 про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 від 22.12.2025 року датоване 09.01.2026 роком.
- Під час надання правничої допомоги адвокат сформував адвокатський запит на скаржника у відповідності до котрого витребував ряд документів, пов’язаних з поновленням на роботі, визначення робочого місця. Так зазначають, що вказаний запит містив вимогу про надання документів протягом 3 днів з дня отримання, що суперечить Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”; адвокат просила надати документи, котрі були у її клієнта; витребування документів не пов’язаних зі справою; витребування документів, інформація у котрих містить обмежений доступ; витребування документів, котрі відсутні у скаржника про що відомо адвокатові. Даний запит був направлений 11.06.2025 року та отриманий скаржником 12.06.2025 року.
- Скаржник зазначає, що і надалі адвокат неодноразово (зокрема 29.08.2025 та 04.09.2025), направляла запити з вимогою про надання їх у строк “не більше 3 днів”, також включали значний обсяг документів; витребування документів, інформація у котрих містить обмежений доступ; витребування документів, котрі відсутні у скаржника про що відомо адвокатові.
- В підсумку адвокат подає до суду клопотання про витребування доказів із посиланням на неотримання відповіді на адвокатський запит, що за твердженням скаржника, не узгоджується з фактом направлення відповідей.
- 1Адвокат Особа_1 у поданих поясненнях зазначила, що подання адвокатських запитів і клопотань про витребування доказів здійснювалося виключно в межах наданих клієнтом повноважень та з метою належного захисту інтересів Особа_3 у відповідності до договору про надання правничої допомоги від 08.01.2024 № 1/08/01/24.
- Вважає скаргу формою тиску на неї як представника сторони у справах де скаржник виступає відповідачем.
- Зазначає, що адвокатські запити подавались з метою збору інформації по справі, мали безпосередній зв’язок з предметом спору кожної зі справ, наголошує на неприпустимості ототожнювати адвоката та клієнта.
- Щодо вимоги про надання відповіді на запит протягом не більше як 3 днів, адвокат зазначає, що така вказівка була зумовлена обмеженими строками звернення до суду у трудових спорах та мала рекомендаційний характер. Адвокат стверджує, що зазначення такого строку не скасовувало передбачений законом п’ятиденний строк для надання відповіді та не позбавляло адресата можливості скористатися правом на його продовження.
- Клопотання про витребування доказів судом витребовувались у зв’язку з ненаданням відповіді на запити.
- Адвокат зазначає, що скарга фактично зводиться до незгоди скаржника з реалізацією нею професійних прав адвоката, зокрема права на адвокатський запиті права на подання процесуальних документів у суді, та не містить посилань на конкретні порушення норм Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” або Правил адвокатської етики.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- Місцева КДКА зазначила про відсутність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката Особа_1
- Вказують, що скарга переважно стосується реалізації адвокатом передбачених законом процесійних та процесуальних прав (збір доказів, подання адвокатських запитів, клопотань до суду) та фактично спрямовані на оцінку та користування її правової позиції у судових провадженнях, що суперечить гарантіям адвокатської діяльності і принципу неприпустимості втручання у формування правової позиції адвоката.
- Дисциплінарна палата дійшла висновку про те, що відомості, викладені у скарзі не дають підстав дійти висновку про те, що в діях адвоката Особа_1 є ознаки можливого вчинення нею дисциплінарного проступку.
Короткий виклад позиції та доводів скаржника до ВКДКА.
- Скаржник у скарзі зазначає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням процедури (стадії) дисциплінарного провадження, а саме на етапі вирішення питання про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи, палатою надано правову оцінку діям адвоката, тобто фактично розглянуто скаргу по суті, а не вирішено питання про наявність або відсутність ознак дисциплінарного проступку.
- Під час ухвалення рішення не було враховано норми ЦПК УКраїни, Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” щодо імперативного встановлення строків відповіді на адвокатський запит та Правил адвокатської етики в частині обов’язку адвоката керуватись принципом поваги до суду і сторін і мати високий рівень професійної підготовки.
- КДКА Київської області зробила незаконний висновок щодо права процесуального опонента оскаржити неправомірні дії адвоката у випадку відсутності претензій її клієнта.
- У скарзі просить скасувати рішення КДКА Київської області від 22.12.2025 року № 527/2025 та ухвалити нове рішення, про порушення дисциплінарної справи та застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Згідно п.8.12. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону затвердженого рішенням Ради адвокатів України від «17» грудня 2013 року № 268 із змінами та доповненнями: у випадку, якщо рішення кваліфікаційної та дисциплінарної палати прийняті у відповідності до абзацу другого частини п’ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» вони є рішеннями кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури як документи окремо визначеної форми, які видаються від імені КДКА. У такому рішенні, зокрема, має зазначатися, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону у складі членів певної палати розглянула питання і прийняла відповідне рішення, яке підписується Головою КДКА, головою та секретарем палати.
- У відповідності до абзацу другого частини п’ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»: 5. До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з’їзду адвокатів України. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна і дисциплінарна палата.
- Відповідно до ст. 7 Правил адвокатської етики: у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
- Відповідно до ст. 11 Правил адвокатської етики: зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
- Адвокат зобов’язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
- Відповідно до статті 14 Правил адвокатської етики: адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.
- Відповідно до статті 25 Правил адвокатської етики: адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
- Відповідно до статті 49 Правил адвокатської етики: у відносинах з будь-якими особами, з якими адвокат взаємодіє в процесі виконання доручення клієнта, адвокат має дотримуватись вимог Правил у частині, застосовній до цих відносин.
- Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Таким чином, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката докази оцінюють з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката, зокрема, є порушення правил адвокатської етики.
- Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за заявою (скаргою), що містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
- Згідно ст. 66 Правил адвокатської етики, за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України.
- Відповідно до статті 35 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Мотиви з правовим обґрунтуванням.
- ВКДКА вважає за можливе розглянути скаргу по суті.
- Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Таким чином, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката докази оцінюють з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката, зокрема, є порушення правил адвокатської етики.
- Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за заявою (скаргою), що містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
- Згідно ст. 66 Правил адвокатської етики, за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України.
- Положенням Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, котре затверджено Рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року із змінами та доповненнями зазначено:
- п.53. Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
- п. 54. Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов’язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
- п.70 Правил адвокатської етики визначено, що адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.
- У відповідності до п.51 “Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність” затвердженого рішенням Ради адвокатів України від «30» серпня 2014 року № 120, рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.
- ВКДКА вважає рішення місцевої КДКА обґрунтоване, висновки дисциплінарної палати вказаної КДКА викладені у ньому, є правильними, та вмотивованими, а оцінка доказів сторін дана належним чином.
- Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”: адвокатський запит – письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.
- До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
- Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз’яснень положень законодавства.
- Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
- З матеріалів справи вбачається що адвокатка Особа_1 адресувала скаржнику три адвокатських запити від 11.06.2025, 29.08.2025, 04.09.2025. У запиті від 11.06.2025 значиться строк для надання відповіді не більше 5 днів з дня його отримання, у запитах від 29.08.2025, 04.09.2025 – не більше 3 днів. Адвокат обґрунтовує визначення такого короткого проміжку часу для надання відповіді, скороченими строками подання позовних заяв у трудових спорах до суду.
- В цей же час, ч.2 ст.24 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено”, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов’язані не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
- Тобто закон надає можливість і раніше надати відповідь на запит, ніж за п’ять робочих днів, так само і адвокат у запиті, може висловити прохання про надсилання відповіді на запит раніше ніж за п’ять робочих днів.
- Дані обставини не можуть слугувати підставою для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката. Скарга зводиться до того, що опонент у судовій справі, оскаржує дії адвоката, котрі остання виконує в рамках надання правової допомоги громадянину Особа_3 (збір доказів шляхом подання адвокатських запитів та клопотань про витребування доказів судом).
- Так, відповідно до ч.2 ст.5 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”: держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.
- Згідно ст.23 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”: професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності; адвокату гарантується рівність прав з іншими учасниками провадження, дотримання засад змагальності і свободи в наданні доказів та доведенні їх переконливості; забороняється втручання у правову позицію адвоката; забороняється ототожнення адвоката з клієнтом.
- З огляду на зазначене, та в силу приписів Правил адвокатської етики скаржником не доведено факт наявності ознак дисциплінарного проступку.
- Дисциплінарна справа відносно адвоката може бути порушена за наявності доказів вчинення адвокатом дій, які містять ознаки дисциплінарного проступку. Матеріали даної скарги та долучених доказів не містять ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката.
- ВКДКА звертає увагу на те, що підставою для порушення дисциплінарної справи є наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Ознака є юридичні риса, за наявності якої поведінка особи визнається дисциплінарним проступком і може тягнути дисциплінарну відповідальність. Тобто комісія оцінює наведені факти скаржника виключно на предмет можливої допустимості в діях адвоката складу дисциплінарного проступку. Наведені факти повинні бути чіткі, зрозумілі, мотивовані та підтверджені певними аргументами. При цьому вказані факти на стадії порушення справи виключно оцінюються через призму наявності відповідних ознак.
- На підставі викладеного вище, керуючись статтею 52 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_2, – залишити без задоволення.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 527/2025 від 22.12.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, – залишити без змін.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА