РІШЕННЯ № VI-003/2026
18 червня 2026 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Усманова М.А., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.С., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Прокопчука О.М., Одновола В.К., Соботника В.Й., Котелевської К.В., Чернобай Н.Б. розглянувши, у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області у складі дисциплінарної палати від 04.02.2026 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- 11 вересня 2025 року за Вх. № 686/25 до КДКА Харківської області надійшла скарга ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 на дії адвоката ОСОБА_1
- КДКА Харківської області 18 вересня 2025 року направила на адресу адвоката ОСОБА_1 копію скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з пропозицією надати свої письмові пояснення з приводу фактів викладених у скарзі.
- 25 вересня 2025 року адвокат ОСОБА_1 надіслав на адресу КДКА Харківської області пояснення на спростування зазначених в скарзі обставин.
- 02 жовтня 2025 року на адресу КДКА Харківської області надійшли додаткові пояснення від представника скаржників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_5
- Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 06 жовтня 2025 року було порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1, з обґрунтуванням, що обставини, викладені у скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 щодо неналежної поведінки адвоката можуть свідчити про порушення адвокатом ОСОБА_1 вимог п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків.
- 29 жовтня 2025 року від адвоката ОСОБА_1 надійшли додаткові письмові пояснення.
- 04 лютого 2026 року від адвоката ОСОБА_1 надійшли додаткові письмові докази.
- Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 04 лютого 2026 року адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України
- 17 лютого 2026 року адвокат ОСОБА_1 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою від 17 лютого 2026 року на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 04 лютого 2026 року.
- 18 лютого 2026 року вказана скарга була отримана Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та зареєстрована за Вх. №33189.
- Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури листом від 27 лютого 2026 року Вих.№ 939 витребував з кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області матеріали справи відносно адвоката ОСОБА_1 для розгляду скарги.
- 16 березня 2026 року за Вх.№ 33766 матеріали дисциплінарного провадження надійшли на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
- 17 березня 2026 року Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяць А. доручив заступнику Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури провести перевірку відомостей та фактів, викладених у скарзі адвоката ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 04 лютого 2026 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1.
- 01.05.2026 року ВКДКА було прийнято рішення щодо проведення комісійної перевірки відомостей та фактів, викладених у скарзі адвоката ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 04 лютого 2026 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1
- Скарга адвоката ОСОБА_1 подана протягом тридцяти днів з дня доведення рішення до відома особи, тобто у строки, передбачені ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Короткий виклад позицій та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- 11 вересня 2025 року за Вх. № 686/25 до КДКА Харківської області надійшла скарга ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 на дії адвоката ОСОБА_1
- Відповідно до даних Єдиного реєстру адвокатів України адвокат ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_1) обліковується в Раді адвокатів Харківської області, робоча поштова адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2.
- Скарга ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 обґрунтована тим, що адвокат ОСОБА_1, тривалий час здійснював представництво інтересів ОСОБА_4, ОСОБА_6, та ОСОБА_3 (які є чоловік та дружина, а ОСОБА_15 сином), доказом чого є численні дані сайту Судової влади України, скріншоти з якої додані до матеріалів скарги.
- Крім того, на зберіганні у ОСОБА_1 знаходились особисті кошти ОСОБА_4, які ОСОБА_1 мав можливість використовувати у випадку професійної необхідності (скріншот переписки долучені до скарги).
- Скаржники зазначають, що їх співпраця була багатолітньою та різноманітною. Всі особисті питання, що виникали у членів сім’ї, та проблеми, що виникали при здійсненні професійної діяльності, вирішувались за допомогою адвоката ОСОБА_1 Під час ділових розмов, які повинні були охоронятись адвокатською таємницею, скаржники повідомляли адвокату ОСОБА_1 про своє фінансове становище, майно та грошові кошти, що їм належать.
- Так, адвокат ОСОБА_1 консультував їх сім’ю щодо особливостей переїзду із України в Словацьку Республіку, можливості придбання у вказаній країні нерухомості та щодо існуючих обмежень і правил розрахункових банківських операцій на території Словацької Республіки з платіжних карток України і, відповідно, придбання нерухомого майна (в тому числі його реєстрації та нотаріального оформлення) за такі кошти на території Словацької Республіки.
- В ході консультацій адвокат ОСОБА_1 запевнив скаржників, що на території Словацької Республіки діють обмеження з переказів особистих коштів через відкриті рахунки українського банку, згідно яких один раз на місяць одна особа могла здійснити переказ коштів в сумі, що не перевищує 11 800 Євро.
- В 2021 році скаржники вирішила придбати будинок в Словаччині, на що необхідні були значні кошти. З метою переказу особистих коштів, належних на праві власності ОСОБА_4, з України до Словаччини було вирішено звернутися до знайомих з проханням надати дружню послугу, а саме: отримавши готівкою від ОСОБА_4 кошти, внести їх на свій рахунок, конвертувати у євро та здійснити переказ на ім’я ОСОБА_6 або ОСОБА_3
- ОСОБА_4 звернувся із таким проханням до кількох працівників свого підприємства (в тому числі і до адвоката ОСОБА_1), та попрохав виконати вищевказані дії, що і було всіма особами зроблено.
- ОСОБА_4 особисто надав всім особам, в тому числі і адвокату ОСОБА_1, свої особисті кошти (в гривні) в сумі, що дорівнювала еквіваленту 11 800 євро на кожен переказ (з урахуванням банківських комісій), повідомив реквізити банківських рахунків ОСОБА_6 та ОСОБА_3 і попросив здійснити переказ, що і було всіма зроблено.
- Внаслідок таких дій були отримані наступні перекази на суму 11 800,00 євро кожен: на ім’я ОСОБА_3: 31.05.2021 від ОСОБА_4; 01.06.2021 від ОСОБА_7; 02.06.2021 від ОСОБА_8; 03.06.2021 від ОСОБА_1; на імʼя ОСОБА_6: 26.05.2021 від ОСОБА_9; 28.05.2021 від ОСОБА_10; 04.06.2021 від ОСОБА_1;
- В призначенні всіх зазначених платежів вказано «private transfer to friend», тобто приватний переказ для друга. Докази здійснення переказів долучені до скарги.
- Скаржники звертають увагу на короткий проміжок часу здійснення переказів, однакові суми та пов’язаність всіх осіб (ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11. станом на 2021 рік були працівниками ТОВ «ОСОБА_12», власником якого є ОСОБА_4, ОСОБА_1 – адвокат, що надавав правову допомогу як скаржникам, так і здійснював юридичний супровід діяльності ТОВ).
- 03.04.2025 за вих. № 105-фо-Б-25 ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_1 повідомлення про розірвання Генерального договору про надання правничої допомоги від 27.11.2017, в якому адвокат ОСОБА_1 посилаючись на неотримання від ОСОБА_4 будь-яких документів, невиконання жодної роботи, відсутності доручень протягом 8 років (і це при існуванні лише на сайті Судової влади України даних про 14 справ, в яких ОСОБА_4 представляв ОСОБА_1) та відсутності оплати, повідомив про припинення дії Договору з 14.04.2025 (копія повідомлення долучена).
- Скаржники зазначають, що інформація, викладена в повідомленні адвоката ОСОБА_1 від 03.04.2025 явно не відповідає дійсності, оскільки, ОСОБА_1 понад 11 років надавав правову допомогу сім’ї скаржників.
- Відповідно в матеріалах справи адвоката ОСОБА_1 повинні зберігатись копії паспортних даних скаржників, правовстановлюючі документи на майно, належне їм, різноманітні процесуальні документи, тощо.
- 24.04.2025 на адресу скаржників у Словацькій Республіці надійшов лист-вимога від адвоката ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих ОСОБА_6. грошових коштів у розмірі 11 800 євро. Мова йде про саме ті кошти, які ОСОБА_4 особисто надав ОСОБА_1, для здійснення переказу на ім’я своєї дружини ОСОБА_6 (копія вимоги долучена).
- Також на адресу скаржників у Словацькій надійшов аналогічний лист- вимога від адвоката ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 11 800 євро (копія вимоги долучена).
- Скаржники зазначають, що адвокат ОСОБА_1 скористався довірою своїх клієнтів, всупереч вимоги щодо збереження адвокатської таємниці і невикористання такої інформації в особистих інтересах, спотворюючи фактичні обставини відносин між ним, ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ОСОБА_3, склав завідомо неправдивий документ з наміром подальшого збагачення за їх рахунок.
- Скаржники зазначають, що вони повідомляли адвокату ОСОБА_1 під час консультацій і про свій намір придбати нерухоме майно у Словацькій Республіці за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 і про подальший факт такого придбання, надавали йому інформацію про фінансовий стан родини і реквізити банківських рахунків з метою здійснення відповідного грошового переказу, відповідно таку інформацію адвокат ОСОБА_1 і використав в особистих інтересах під час складання листа- вимоги про повернення безпідставно набутих коштів від 24.04.2025.
- На даний час адвокат ОСОБА_1 подав до Київського районного суду м. Харкова позовну заяву щодо стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 622 151, 11 грн, (еквівалент 11 800 євро та 3% річних), які ОСОБА_6 начебто отримала від нього безпідставно. Зазначають, що жодних договорів позики між ОСОБА_6. та ОСОБА_1 не укладалось (ні в усній ні в письмовій формі), особисті кошти ОСОБА_1 ОСОБА_6 та ОСОБА_3 не надсилав, два перекази по 11 800,00 євро – це особисті кошти ОСОБА_4, які останній попросив ОСОБА_1 переказати на ім’я членів своєї родини.
- Скаржники також зазначають, що тривалий час адвокат ОСОБА_1 здійснював представництво інтересів та правовий супровід поточних справ ТОВ «ОСОБА_12», засновником та власником якої є ОСОБА_4 (копія витягу долучена).
- Відповідні докази представництва також можна знайти на офіційному порталі Судової влади, зокрема (але не виключно) ОСОБА_1 здійснював представництво ТОВ «ОСОБА_12» (або ж фондів, що перебувають в її управлінні) у судових справах (перелік зазначено).
- Навіть робоче місце адвоката ОСОБА_1 знаходиться за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2- юридична і фактична адреса ТОВ «ОСОБА_12», власником яких є ОСОБА_4
- Як вбачається, ОСОБА_1 займає одну з кімнат нежитлового приміщення, що належить ОСОБА_13 у формі ТОВ, тобто де-факто належить скаржнику (при цьому не сплачуючи жодної орендної плати за користування приміщенням), відомості про його адресу, внесені до Єдиного державного реєстру адвокатів України.
- Наведена обставина, на думку скаржників, є ще одним доказом тісних робочих багаторічних взаємин, що склалися між особисто – ОСОБА_4 та ОСОБА_1
- 12.12.2023 року ОСОБА_4, як учасник ТОВ «ОСОБА_12», що володіє часткою в розмірі 99,00% статутного капіталу, прийняв рішення, оформлене протоколом загальних зборів, щодо обмеження розпорядження активами ЗНВПІФ «ОСОБА_14», в саме про заборону відчуження нерухомого майна, що перебуває в активах такого фонду.
- ОСОБА_4 вважає, що адвокату ОСОБА_1 було відомо про такий протокол і його рішення заборонити можливість розпорядження нерухомим майном ЗНВПІФ «ОСОБА_14», а саме квартирою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, оскільки ОСОБА_1, як особа, що здійснювала юридичний супровід ТОВ «ОСОБА_12», мав доступ до майже всієї документації підприємства.
- Водночас, у 2025 році ОСОБА_4 стало відомо, що скориставшись його довірою та маючи доступ до інформації про діяльність ТОВ «ОСОБА_12», 04.02.2025 зазначена квартира була відчужена на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі за № 407, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_16.
- Так, згідно договору купівлі-продажу ТОВ «ОСОБА_12», яка діє від свого імені в інтересах та за рахунок активів Закритого недиверсифікованого венчурного пайового фонду «ОСОБА_14», відчужило на користь ТОВ «ОСОБА_15» квартиру № ІНФОРМАЦІЯ_4.
- При цьому, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, засновниками ТОВ «ОСОБА_15» є: ОСОБА_16 – частка у статутному капіталі 35%, ОСОБА_17 – частка у статутному капіталі 25% і ОСОБА_1 – частка у статутному капіталі 30%.
- Тобто адвокат ОСОБА_1, здійснюючи юридичний супровід ТОВ «ОСОБА_12», яка здійснює управління активами ЗНВПІФ «ОСОБА_14», маючи доступ до документів та інформації стосовно підприємств, будучі обізнаним про існування рішення загальних зборів про заборону відчуження нерухомого майна, належного ЗНВПІФ «ОСОБА_14», здійснив відчуження (сприяв, був обізнаний) такого майна на користь афілійованої йому юридичної особи.
- З урахуванням викладених обставин, скаржники просять притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
- Відповідно до письмових пояснень адвоката ОСОБА_1, останній зазначив, що він дійсно тривалий час знайомий з ОСОБА_4, ОСОБА_6, та ОСОБА_3, та неодноразово раніше надавав їм юридичні послуги, а з 2017 року після отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю -надавав правову допомогу як адвокат, представляв їх інтереси у судах. Таке надання правничої допомоги здійснювалося на підставі укладених договорів про надання правничої допомоги.
- Адвокат зазначає, щодо кожної з перелічених скаржниками судових справ надання правничої допомоги підтверджується відповідними договорами, ордерами та актами виконаних робіт до цих договорів. На підтвердження цього, адвокатом надані «витяги» з вказаних договорів у період з 2019 року по 2024 рік, а саме, перші сторінки договорів про надання правничої допомоги з 1.1.п. по 2.3 п., договори укладались адвокатом ОСОБА_1 з: ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3, АТ « ЗНВКІФ «ОСОБА_18», ТОВ «ОСОБА_12», АТ « ЗНВКІФ «ОСОБА_19».
- Адвокат ОСОБА_1 зазначає, що надання правничої допомоги та представництво прав та інтересів скаржників у судових справах відбувалося за окремими договорами про надання правничої допомоги для кожної судової справи чи окремого факту надання правової допомоги, оскільки це стосувалося різних, не пов’язаних правовідносин та ситуацій.
- Крім цього, адвокат ОСОБА_1 зазначає, що між ним та ОСОБА_4 як клієнтом 27.11.2017 року було укладено Генеральний договір про надання правничої допомоги від 27.11.2017, але в межах даного Генерального договору жодна правнича допомога не надавалася, від клієнта не надходили розпорядження і доручення на виконання адвокату в межах цього договору, документи від клієнта не отримувалися, оплата гонорару адвоката за цим договором не здійснювалася. За таких обставин, з урахуванням відсутності доручень з боку клієнта в межах даного договору протягом 8 років, відсутності оплати за укладеним договором, адвокат прийняв рішення про розірвання з 14 квітня 2025 року Генерального договору від 27.11.2017, про що письмово повідомив ОСОБА_4 За розірваним Генеральним договором жодна правнича допомога адвокатом не надавалася, а представництво інтересів ОСОБА_4 у судових справах та інших питань здійснювалися в межах інших окремих договорів про надання правничої допомоги, укладених з ОСОБА_4
- Адвокат вважає, що скаржником не надано жодних доказів на те, що в межах Генерального договору адвокату надавалися доручення та отримувалася правнича допомога, виплачувався адвокату гонорар за надані послуги.
- Також адвокат ОСОБА_1 вказує на те, що ним здійснювалося представництво інтересів підприємств ТОВ «ОСОБА_12», ТОВ “ОСОБА_12”, в яких власником є ОСОБА_4, виключно в межах договорів про надання правничої допомоги, укладених щодо окремих судових справ чи оскарження окремих актів, а не стосувалися діяльності цих підприємств в цілому, повного юридичного супроводу чи керівництва такими підприємствами. Адвокатом ОСОБА_1 на підтвердження цих тверджень надані «витяги» з відповідних договорів, а саме перші сторінки договорів про надання правничої допомоги.
- Адвокат ОСОБА_1 наполягає, що між адвокатом та підприємствами, в яких власником є ОСОБА_4, не укладено жодних договорів про повний юридичний супровід всієї діяльності підприємства чи інших подібних договорів, які б надавали адвокату необмежений доступ до будь-яких документів і відомостей таких юридичних осіб, чи встановлювали б обов’язок або можливість ознайомлюватися зі всіма документами, пов’язаними з їх діяльністю. Адвокат не входив до складу виконавчих органів таких підприємств, а тому не має можливостей на керівництво та управління їх діяльністю, та зазначає, що не був обізнаний з рішенням ОСОБА_4, як учасника ТОВ «ОСОБА_12» від 12.12.2023 щодо заборони розпорядження майном ЗНВПІФ «ОСОБА_14», як про це хибно повідомляє ОСОБА_4 Вказує на те, що скаржником не надано протоколу чи іншого документу про ознайомлення з рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «ОСОБА_12» від 12.12.2023.
- Крім того, адвокат ОСОБА_1 зазначає, що стосується питання продажу квартири № ІНФОРМАЦІЯ_4, цей договір посвідчено приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_20, зареєстровано в реєстрі за № 407. До скарги не додано будь яких документів про оскарження вказаного договору до суду, він є дійсним та посвідченим нотаріально, а отже на момент посвідчення нотаріусом не виявлено перешкод для його укладання, заборон відчуження, зареєстрованих у Державному реєстрі прав на нерухоме майно.
- Адвокат ОСОБА_1, звертає увагу, що вказаний договір купівлі-продажу квартири укладено посадовими особами підприємств, а адвокат ОСОБА_1 не фігурує у змісті цього договору, не підписував його, не є посадовою особою жодного з цих підприємств.
- Адвокат не згоден зі звинуваченнями скаржників, що адвокат використав конфіденційні відомості і відомості адвокатської таємниці при відчуженні квартири за вищевказаним договором.
- Адвокат також заперечує той факт, що ним надавались консультації з приводу придбання скаржниками будинку в Словацькій Республіці.
- Також не згоден з твердженням скаржників, що він безкоштовно займає приміщення за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, що належать ОСОБА_13 у формі ТОВ, зазначає, що це договір є оплатний та є відповідні докази оплати за цим договором, на підтвердження цього адвокатом долучено не коректне фото фіскального чеку.
- З приводу подання позову до суду до скаржниці ОСОБА_6 про стягнення безпідставно отриманих нею коштів від ОСОБА_1, адвокат вважає це не є розголошенням адвокатської таємниці, а є захистом порушених прав самого ОСОБА_1 і входить до складу інших цивільних правовідносин, які не стосуються адвокатської діяльності.
- 02 жовтня 2025 року на адресу КДКА Харківської області надійшли додаткові пояснення від представника скаржників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_5, відповідно до яких остання зазначила, що як вбачається із наданих пояснень адвокат ОСОБА_1 підтверджує те, що протягом багатьох років надавав правову допомогу Скаржникам, навіть в той час, коли ще не мав свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Тобто адвокат ОСОБА_1 підтвердив факт надання адвокатських послуг ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 2017 року. Дані Судової влади України не містять жодної інформації про будь-якого іншого представника (адвоката) скаржників, лише ОСОБА_1 здійснював представництво інтересів ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
- Зазначає, що систематизуючи наведені у скарзі дані за хронологією та беручи лише період після початку повномасштабної війни, можна встановити, що ОСОБА_1 на постійній основі представляв інтереси скаржників, а також представляв інтереси компаній, власником (кінцевим бенефіціаром) яких є ОСОБА_4 Всі долучені адвокатом ОСОБА_1 копії Договорів про надання правничої допомоги надані не в повному обсязі, що не дає можливості встановити строк їх дії, а тому цілком обґрунтованим є припущення, що ряд договорів (а можливо і всі) є діючими до сьогоднішнього дня.
- Твердження адвоката ОСОБА_1 про здійснення представництва інтересів ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 лише згідно укладених договорів, перелік яких наведений ним в письмових поясненнях щодо скарги, не відповідає дійсності і спростовується також відповіддю Київського РТЦК та СП від 16.10.2023 за вих. № 6856 (долучена до матеріалів скарги). 3 тексту відповіді не вбачається які документи на підтвердження повноважень на представництво інтересів ОСОБА_4 були надані адвокатом ОСОБА_1 до РТЦК, і в наданих письмових поясненнях адвокат ОСОБА_1 жодної інформації з цього приводу не надає, однак враховуючи, що жоден із долучених адвокатом ОСОБА_1 Договорів про надання правничої допомоги не надає йому право на представництво інтересів ОСОБА_4 в Київському РТЦК та СП, можна стверджувати, що або адвокат ОСОБА_1 повідомив не про всі взаємовідносини зі скаржниками, або ж він діяв в межах Генерального договору про надання правничої допомоги.
- Представник скаржників також зазначає, що виникає сумнів у справжності кількох долучених адвокатом ОСОБА_1 договорів, а саме Договору № 21/5 від 11.06.2019, оскільки в пункті 1.2. зазначено, що адвокат представляє інтереси Клієнта в суді другої інстанції – Харківському апеляційному адміністративному суді, в той час як Харківський апеляційний адміністративний суд припинив свою роботу 28.12.2018 у зв’язку з утворенням Другого апеляційного адміністративного суду.
- Також в Договорі від 07.11.2019 за № 42/Б зазначено, що адвокат здійснює представництво інтересів Клієнта в Головному управлінні ДПС у Харківській області, яке було створене лише 30.09.2020 року, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
- Генеральний договір на надання правничої допомоги був укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 27.11.2017 без визначення строку його дії, на його виконання адвокат ОСОБА_1 надавав ОСОБА_4 адвокатські послуги. Твердження адвоката ОСОБА_1 про не надання на його виконання жодної правничої допомоги не відповідають дійсності.
- Повідомлення адвоката ОСОБА_1, що було направлене на адресу ОСОБА_4 не припиняє дію Генерального договору від 27.11.2017. Додаткова угода між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про розірвання Генерального договору від 27.11.2017 не укладалась.
- Таким чином, представник зазначає, що до сьогоднішнього дня Генеральний договір про надання правничої допомоги від 27.11.2017 є діючим, а адвокат ОСОБА_1 є представником ОСОБА_4, який є власником групи компаній, зокрема ТОВ «ОСОБА_12», ОСОБА_12 у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, ТОВ «ОСОБА_12» та ТОВ «ОСОБА_13» (копії відповідних витягів додаються). Кожне з цих підприємств зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2
- Єдиним адвокатом, який здійснював представництво інтересів вказаних підприємств був ОСОБА_1 Дані сайту Судової влади іншої інформації не містять. Адвокат ОСОБА_1 має зареєстроване робоче місце адвоката за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, і постійно знаходиться за вказаною адресою.
- Адвокат ОСОБА_1 на постійній основі з часу отримання ним свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (і кілька років до його отримання) займався юридичним супроводом діяльності всіх компаній, що належать ОСОБА_4, мав необмежений доступ до всієї фінансової та бухгалтерської документації, до всіх правочинів, що укладались під час діяльності компаній. Адвокат ОСОБА_1 має своє робоче місце в приміщенні, що належить ОСОБА_12 у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, тобто фактично належить ОСОБА_4
- Також доказом повної обізнаності адвоката ОСОБА_1 зі справами компанії та повну довіру до нього з боку ОСОБА_4 є його переписка з ОСОБА_4, в якій ОСОБА_1 повідомляє останньому про залишок грошових коштів в касі, з чого слідує, що адвокат мав доступ не лише до всіх документів підприємств і до особистих даних скаржників, а і до особистих грошових коштів ОСОБА_4
- Представник скаржників зазначає, що із копії чеку, яка долучена адвокатом ОСОБА_1 до наданих письмових пояснень неможливо встановити жодних даних. За твердженням ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_1 не сплачував оренду плату за усною домовленістю між ними, оскільки адвокатом здійснювався повний юридичний супровід підприємств, належних ОСОБА_4
- Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 06 жовтня 2025 року було порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1, з обґрунтуванням, що обставини, викладені у скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 щодо неналежної поведінки адвоката можуть свідчити про порушення адвокатом ОСОБА_1 вимог п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків.
- 29 жовтня 2025 року від адвоката ОСОБА_1 надійшли додаткові письмові пояснення.
- 04 лютого 2026 року від адвоката ОСОБА_1 надійшли додаткові письмові докази.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого рішення КДКА регіону.
- Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 04 лютого 2026 року адвоката ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
- КДКА Харківської області своє рішення від 04 лютого 2026 року обґрунтовує тим, що адвокат ОСОБА_1, тривалий час здійснював представництво інтересів ОСОБА_4, ОСОБА_2, та ОСОБА_3, що підтверджує і адвокат ОСОБА_1
- Дані Судової влади України не містять жодної інформації про будь-якого іншого представника (адвоката) скаржників, лише ОСОБА_1 здійснював представництво інтересів ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3
- КДКА регіону систематизуючи наведені у скарзі дані за хронологією та беручи лише період після початку повномасштабної війни, можна встановила, що ОСОБА_1 на постійній основі представляв інтереси скаржників, а також представляв інтереси компаній, власником (кінцевим бенефіціаром) яких є ОСОБА_4
- Комісія, оцінюючи всі долучені адвокатом ОСОБА_1 копії Договорів про надання правничої допомоги, зазначає, що надані договори не в повному обсязі, що не дає можливості встановити строк їх дії, а тому цілком обґрунтованим є припущення, що ряд договорів (а можливо і всі) є діючими до сьогоднішнього дня.
- Твердження адвоката ОСОБА_1 про здійснення представництва інтересів ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 лише згідно укладених договорів, перелік яких наведений ним в письмових поясненнях щодо скарги, Комісія ставить під сумнів, оскільки вказане спростовується також відповіддю Київського РТЦК та СП від 16.10.2023 за вих. № 6856 (долучена до матеріалів скарги).
- Враховує, що тексту відповіді не вбачається які документи на підтвердження повноважень на представництво інтересів ОСОБА_4 були надані адвокатом ОСОБА_1 до РТЦК, і в наданих письмових поясненнях адвокат ОСОБА_1 жодної інформації з цього приводу не надає, однак враховуючи, що жоден із долучених адвокатом ОСОБА_1 Договорів про надання правничої допомоги не надає йому право на представництво інтересів ОСОБА_4 в Київському РТЦК та СП, можна стверджувати, що або адвокат ОСОБА_1 повідомив не про всі взаємовідносини зі скаржниками, або ж він діяв в межах Генерального договору про надання правничої допомоги.
- Генеральний договір на надання правничої допомоги був укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 27.11.2017 без визначення строку його дії, на його виконання адвокат ОСОБА_1 надавав ОСОБА_4 адвокатські послуги. Твердження адвоката ОСОБА_1 про не надання на його виконання жодної правничої допомоги не переконливі.
- Повідомлення адвоката ОСОБА_1, що було направлене на адресу ОСОБА_4 не припиняє дію Генерального договору від 27.11.2017. Додаткова угода між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про розірвання Генерального договору від 27.11.2017 не укладалась, тобто до сьогоднішнього дня Генеральний договір про надання правничої допомоги від 27.11.2017 є діючим, а адвокат ОСОБА_1 є представником ОСОБА_4
- ОСОБА_4 є власником групи компаній, зокрема ТОВ «ОСОБА_12», ОСОБА_12 у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, ТОВ «ОСОБА_12» та ТОВ «ОСОБА_13» (копії витягів з ЄДРЮОФОПГФ додаються).
- Кожне з цих підприємств зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2
- Згідно з даних Судової влади представництво інтересів вказаних підприємств здійснював саме адвокат ОСОБА_1 інформація про інших представників, на сайті Судової влади, відсутня.
- КДКА також враховано, що ОСОБА_1 має зареєстроване робоче місце адвоката за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, і постійно знаходиться за вказаною адресою, тобто в приміщенні, що належить ІНФОРМАЦІЯ_3 у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.
- Також доказом повної обізнаності адвоката ОСОБА_1 зі справами компанії та повну довіру до нього з боку ОСОБА_4 є його переписка з ОСОБА_4, в якій ОСОБА_1 повідомляє останньому про залишок грошових коштів в касі, з чого слідує, що адвокат мав доступ не лише до всіх документів підприємств і до особистих даних скаржників, а і до особистих грошових коштів ОСОБА_4
- Як було зазначено вище, адвокат ОСОБА_1 останні 10-12 років постійно знаходився за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, як вказав особисто ОСОБА_1, він займає приміщення № ІНФОРМАЦІЯ_3, які належать ОСОБА_13 з 2014 року (копія витягу додається). Адвокат ОСОБА_1 мав необмежений доступ до всієї документації підприємств, належних ОСОБА_4, про активи, які належать підприємствам та перебувають в їхньому управлінні. В силу специфіки взаємовідносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, їх тривалості, фактичному знаходженні ОСОБА_1 в приміщенні ОСОБА_13 у формі TOB, не володіти інформацією про прийняті засновником рішення адвокат ОСОБА_1 просто не міг.
- Також в наданих поясненнях адвокат ОСОБА_1 акцентує увагу на тому, що Договір купівлі-продажу квартири № ІНФОРМАЦІЯ_2 був підписаний з боку ТОВ «ОСОБА_15», засновником якого він є і в якому володіє часткою в статутному капіталі в розмірі 30%, ОСОБА_17
- Однак, враховуючи положення статті 44 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», згідно якою рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства, цілком логічним є припущення, що для укладення Договору купівлі- продажу квартири вимагалась згода засновників ТОВ «ОСОБА_15», що було підтверджено адвокатом ОСОБА_1 під час розгляду скарги, з акцентом, на те, що він згоду надавав на придбання нерухомості, з акцентом на те, що без визначення адреси, і він не знав що його компанія придбає саме нерухомість ОСОБА_4
- Представник скаржників ОСОБА_21, яка була присутня на засіданні дисциплінарної палати, також підтримала скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, та зазначила, що виключно ОСОБА_1 надавав правову допомогу ОСОБА_4 та здійснював юридичний супровід компаній, які належать ОСОБА_4, на підтвердження цієї обставини надано багато скріншотів з сайту Судової влади. В квітні 2025 року ОСОБА_4 отримав від адвоката повідомлення про розірвання генерального договору про надання правничої допомоги, в якому ОСОБА_1 надав недостовірну інформацію проте, що протягом 8 років, ним не надавалася правова допомога, ні які доручення ним не надавалися, та в зв’язку з чим він вважає договір розірваним, але згідно з Положенням генерального договору, розірвання в односторонньому порядку не допускається, для розірвання необхідно укласти додаткову угоду. Така угода між сторонами не укладалася, а тому генеральний договір про надання правничої допомоги від 27.11.2017року, є діючим, та ОСОБА_1 до цього часу є адвокатом ОСОБА_4
- Коли стало відомо, що адвокат ОСОБА_1, звернувся до ОСОБА_6, з позовною заявою, перекрутив всі обставини що мали місце, скористався отриманою інформацією, яку він отримував як адвокат в ході виконання певних доручень, ще у 2021 році, сім’я (ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_3) вирішили придбати будинок у Словаччині, адвокат ОСОБА_1 мав доступ до всієї інформації: сімейної, комерційної, бізнес інформації, тобто особа на протязі багатьох років була адвокатом, і всі троє – ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 відносились до нього як до адвоката, довіреній особі, яка мала зберігати адвокатську таємницю, дотримуватись правил адвокатської етики. ОСОБА_1 консультував скаржників з приводу придбання будинку у Словаччині. ОСОБА_4 були надані особисті кошти декільком працівникам, у тому числі і ОСОБА_1 для внесення на свій рахунок і у той же день були перераховані на рахунок ОСОБА_2, для придбання будинку.
- У 2025 році відбувся конфлікт між працівниками компанії, у тому числі і ОСОБА_1 з ОСОБА_4, який став підставою для звернення до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій зазначив, що ці кошти були надані ним в борг, що вона мала б їх повернути до 2024 року, і просив стягнути як безпідставно набуті кошти. У ОСОБА_1 з ОСОБА_6, був також генеральний договір про надання правничої допомоги (який долучений до матеріалів скарги), тобто на момент отримання коштів та здійснення переказу, діяв як адвокат ОСОБА_2, наразі є рішення Київського райсуду м.Харкова про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, подана апеляційна скарга.
- Також при винесенні рішення КДКА Харківської області враховано, що у власності ОСОБА_4 перебуває Фонд «ОСОБА_14» на якому була зареєстрована квартира № ІНФОРМАЦІЯ_2, розуміючи про назрівання певного конфлікту, ОСОБА_4 прийняв рішення, як власник, оформлене протоколом загальних зборів, про заборону відчуження нерухомого майна, що перебуває в активах такого фонду, будь кому. Звісно ОСОБА_1, було відомо про таку заборону, оскільки повний юридичний супровід здійснювався ним. Однак в 2025 році стало відомо, що зазначена квартира була відчужена у лютому 2025 року, покупцем стала ТОВ «ОСОБА_15».
- При цьому, власниками ТОВ «ОСОБА_15» є: ОСОБА_16 – частка у статутному капіталі 35%, ОСОБА_17 – частка у статутному капіталі 25% і ОСОБА_1 – частка у статутному капіталі 30%. Тобто ОСОБА_1 будучи діючим адвокатом і особисто ОСОБА_4 та групи компаній які він представляв, створив у 2024-2025 р ТОВ «ОСОБА_15», разом з двома працівниками ОСОБА_16 та ОСОБА_17, та це ТОВ «ОСОБА_15», придбало квартиру.
- Представник скаржників також звернула увагу, що адвокат ОСОБА_1 довгий час постійно знаходився за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, як вказав особисто ОСОБА_1, ним займаються приміщення № ІНФОРМАЦІЯ_3, які належать ОСОБА_13 з 2014 року , зареєстрував своє робоче місце за цією адресою.
- ОСОБА_4 було звільнено ряд працівників, які були пов’язані з ОСОБА_1 у тому числі були звільнені ОСОБА_17 та ОСОБА_16 із займаних посад. Ними була ініційована процедура ліквідації компанії, але була припинена, наразі підприємство намагається вийти на нормальний рівень роботи, тому, що завдяки такім діям зазначених осіб та ОСОБА_1 документація не передана, рахунки заблоковані, ситуація не дуже добра, але уповноважені особи намагаються виправити цю ситуацію.
- Присутній на засіданні дисциплінарної палати скаржник ОСОБА_4 підтримав свою скаргу в повному обсязі, та підтвердив пояснення свого представника О. Розумної.
- Також зазначив, що на протязі багатьох років адвокат ОСОБА_1 був його адвокатом, та здійснював юридичний супровід всіх компаній, які належали йому. Звертався до нього, як до адвоката, до довіреної особи, щоб обсудити як йому перевести значну суму грошей в Словаччину, ОСОБА_1 консультував його, та сам запропонував перевести гроші, а потім він подав на нього до суду.
- Саме з моменту отримання свідоцтва адвоката у 2017 році, ОСОБА_1 був його адвокатом, та при необхідності адвокатом ОСОБА_2, ОСОБА_3 та всіх юридичних компаній, які належали йому, ОСОБА_4, ОСОБА_1 супроводжував його компанії ще до отримання свідоцтва адвоката, потім він став адвокатом та був єдиним адвокатом всіх компаній та ОСОБА_4, всі помічники які були у нього, вважалися юрисконсультами, обирав і керував ними ОСОБА_1
- Адвокат ОСОБА_1, також був присутній на засіданні дисциплінарної палати, та в своїх поясненнях зазначив, що він не розуміє в чому саме його звинувачують, та не розуміє, що він зробив, що не відповідає професійної поведінці.
- Зазначив, що можливо припустити розголошення адвокатської таємниці, але ж ОСОБА_6 надавав правову допомогу ще у 2015 році у Київському суді м. Харкова по позову про її виселення та там є всі її дані ( зазначені документі, а саме позов та рішення, направлені адвокатом на елпошту дисциплінарної палати, документи долучені до матеріалів справи та оглянуті членами палати).
- Вказує на те, що згідно сайту судової влади перелік справ програних ним, досить маленький, усі інші справи були виграні. Адвокат не вважає, що він неналежно виконував свої обов’язки. Проте що він розірвав генеральний договір з ОСОБА_4, то він може вважати, що зазначений договір не є розірваним, але адвокат вважає його розірваним тому що згідно договору він діяв як повірений, повідомив його про розірвання договору, вважає що може розірвати адвокатський договір в односторонньому порядку. Більш того адвокат наполягає на тому, що по цьому договору він не чого не робив, а на всі звернення ОСОБА_4 укладались окремі договори, так само діяв і у компанії. Адвокат зазначає, що йому не були відомі всі справи компанії, знав тільки про ті справи, до яких він був залучений як адвокат, інших справ, він не знав. Вказує на те, що юрисконсульти йому не підпорядковувались. За кожним адвокатським договором, він виконував відповідну роботу, після виконання зазначеної роботи, зобов’язання припинялись. По Генеральному договору, ОСОБА_4 по суті ні яких послуг не надавав, та грошові кошти не сплачувались, на свій рахунок ні чого не отримував.
- Адвокат ОСОБА_1 зазначає, що він не знав, що він не може вступати з клієнтом у фінансові відношення, і що це суперечить правилам адвокатської етики та спричинить виникненню конфлікту інтересів.
- Також адвокат зазначає, що він не думав, що цивільна справа призведе до подання скарги до КДКА відносно нього. Вказує, що він ні якої адвокатської таємниці від ОСОБА_2 не отримував.
- Комісія критично ставиться до пояснень та твердження адвоката ОСОБА_1 стосовно подання позову проти клієнта ОСОБА_2, оскільки з матеріалів скарги вбачається та пояснень сторін, що адвокат в період надання правової допомоги та консультування, щодо переведення грошових коштів закордон його клієнтом ОСОБА_6, робить перевід грошових коштів, без оформлення факту боргових зобов’язань, та посилаючись на квитанцію переказу, будучи суб’єктом професійної діяльності, не дотримується вимог цивільного законодавства, щодо належного оформлення боргових зобов’язань.
- Однак комісія, враховує факт того що адвокатом ОСОБА_1, під час дії генерального договору з клієнтом ОСОБА_6 допустив грубий дисциплінарний проступок, щодо виникнення конфлікту інтересів, про що свідчить подання позову до суду з боку адвокат до клієнта, та подання скарги клієнтом на адвоката, та вчинивши такими діями розголошення адвокатської таємниці, під час звернення до суду зазначивши обставини при яких було здійснено переказ коштів, що є адвокатською таємницею, порушуючи принцип конфіденційності, оскільки на час переказу коштів, ОСОБА_6 була клієнтом адвокат ОСОБА_1
- Дані обставини свідчать, про порушення адвокатом ОСОБА_1 принципів адвокатської діяльності конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, що закріплено у пункті 1 статті 4 Закону, та призвели до порушення присяги, стаття 11 Закону, щодо недотримання конфіденційності відносно клієнта ОСОБА_2
- Відносно придбання квартири «ОСОБА_15», то твердження адвоката про те, що він за цей правочин не знав взагалі. Оскільки на загальних зборах ТОВ «ОСОБА_15ом» ОСОБА_1 давав свою згоду взагалі на придбання нерухомого майна, без визначення об’єкту нерухомості, до чого комісія ставиться критично.
- Як зазначив адвокат ОСОБА_1 на засіданні, що ОСОБА_16 та ОСОБА_17 йому казали, що все узгоджено, придбали квартиру. Крім того це була єдина угода, і єдине майно в ТОВ «ОСОБА_15», та іншого нерухомого майна у ТОВ «ОСОБА_15» немає.
- Зазначив, що якби він знав, що ОСОБА_4, забороняє щось, то треба було його поставити до відома, повідомити його про те, що існує відповідна заборона, а не протокол про заборону, про який він, адвокат ОСОБА_1, не знав.
- Також адвокат ОСОБА_1 зазначив, що він не володіє як адвокат нормами міжнародного фінансового права, а ОСОБА_4 володіє цими знаннями.
- Адвокат ОСОБА_1 вважає, що ця скарга є тиском на нього.
- На питання представника скаржників, адвокат зазначив, що ОСОБА_4 відмовився підписувати угоду про розірвання генерального договору та вважає що адвокатські договори можуть розриватись у односторонньому порядку. Оскільки ОСОБА_4(на думку адвоката ОСОБА_1) не відповів на його угоду, то це є мовчазна згода на розірвання.
- На питання, чи укладався договір з ОСОБА_6, адвокат відповів, що у 2021 році він укладав генеральний договір з ОСОБА_6, та у період дії зазначеного договору переводив їй гроші за кордон. Та не вважає, що подаючи позов до клієнтки до суду, у нього виникає конфлікт інтересів.
- Що стосується оренди приміщень ІНФОРМАЦІЯ_2, адвокат ОСОБА_1 зазначає, що він сплачував грошові кошти за оренду приміщень також не вважає це конфліктом інтересів. Так він, дійсно орендує зазначені приміщення у клієнта, заразу колишнього вже.
- Вже під час дисциплінарної скарги, адвокат ОСОБА_1 ознайомився з нормою ст.39 Правил адвокатської етики, яка забороняє адвокату вступати в цивільно правові відносини, щоб не допускати конфлікту інтересів з клієнтом.
- ОСОБА_4, після того як вислухав пояснення ОСОБА_1, категорично заперечував проти його аргументів, зазначивши, що ОСОБА_1 перекрутив факти і обманює тих, хто йому довіряє. Та зазначає, що діями ОСОБА_1 йому заподіяна матеріальна шкода у сумі 100 00 євро.
- ОСОБА_4 зазначив, що ОСОБА_16 був директором ОСОБА_13, та знав про заборону відчуження.
- Допитана в якості свідка ОСОБА_10. пояснила, що вона з 2018 року працювала на ОСОБА_13фінансовим директором до 04.06.2025 року, потім як вона зазначила, ОСОБА_4, прийняв рішення про ліквідацію компанії і вона залишилась без роботи. ОСОБА_1 знає як адвоката, якого залучали до питань які виникали у компанії. ОСОБА_1 винаймав приміщення у ОСОБА_13, та сплачував за це гроші. Він приносив готівку до каси.
- Свідок ОСОБА_16 та ОСОБА_17 надали анологічні пояснення та підтвердили, що вони працювали у ОСОБА_13, але у 2025 році були звільнені. Зазначили, що вони не знали про заборону на відчуження майна, також ОСОБА_16 зазначає, що всі фінансові операції робили вони, а ОСОБА_4, був номінальним власником. Фондом «ОСОБА_14» розпоряджувався ОСОБА_17. Зазначили, що ОСОБА_1 не мав доступу до усіх документів ОСОБА_13. Також підтвердили, що на підприємстві ТОВ «ОСОБА_15», іншої нерухомості окрім кв. № ІНФОРМАЦІЯ_2, яка була відчужена Фондом «ОСОБА_14», не має.
- Члени дисциплінарної палати ставляться критично до тверджень адвоката, та пояснень свідків, оскільки останні всі працювали у компанії, яка належала ОСОБА_4, та були звільнені останнім, що може свідчити про конфлікт між ними.
- На підприємстві ТОВ «ОСОБА_15», іншої нерухомості окрім кв. № ІНФОРМАЦІЯ_2, яка була відчужена Фондом «ОСОБА_14», не має.
- З огляду на зазначені обставини, обираючи вид дисциплінарного стягнення дисциплінарна палата КДКА Харківської області враховує негативні наслідки вчинених адвокатом грубого порушення правил адвокатської етики, який підриває авторитет адвокатури України.
- Під час обрання виду дисциплінарного стягнення комісія враховує обставини вчинення проступку, та його наслідки, а саме, що адвокат ОСОБА_1, не запобіг виникненню конфлікту інтересів, розголосив конфіденційну інформацію, і такі дії адвоката, є неприпустимим, не відповідають принципам адвокатської діяльності, імперативним приписам правил адвокатської етики, та вважає за необхідним за вчинений дисциплінарний проступок до адвоката ОСОБА_1, застосувати дисциплінарне стягнення, у виді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
- Дисциплінарна палата КДКА Харківської області, враховує всі обставини справи, особу адвоката та його ставлення до власної поведінки.
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.
- Не погоджуючись з рішенням КДКА адвокат ОСОБА_1 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою від 17 лютого 2026 року, яка зареєстрована у ВКДКА 18 лютого 2026 року за вх. № 33189 зазначає, що КДКА Харківської області від 04 лютого 2026 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності було не в повному обсязі з’ясовано всі обставини і як наслідок прийняла незаконне рішення.
- Зазначає, що всупереч Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положення про порядок прийняття та розгляду скарг в матеріалах дисциплінарної справи міститься довідка члена дисциплінарної палати КДКА Харківської області Перепелиці І., яка є ще і головою ДП КДКА. Крім того, вказана довідка містить лише викладення обставин, заявлених у скарзі та поясненнях адвоката до скарги, проте не містить обґрунтованих висновків щодо цих відомостей та пояснення, які дії адвоката, на думку члену дисциплінарної палати, вказують на наявність дисциплінарного проступку.
- Довідка містить перелік пунктів Правил адвокатської етики щодо професійних обов’язків адвоката, проте не вказує які саме обставини, встановлені під час перевірки скарги, чи дії адвоката свідчать про можливе неналежне виконання адвокатом професійних обов’язків.
- Також адвокат ОСОБА_1 зазначає, що ні в рішенні КДКА Харківської області про відкриття дисциплінарного провадження, ні в довідці належним чином не наведено, яка саме поведінка адвоката або в чому ж виразилось невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків, і саме ця обставина призвела до порушення його права на захист.
- Крім цього, адвокат ОСОБА_1 зазначає, що КДКА Харківської області при винесенні рішення від 04 лютого 2026 року керувалася виключно усними поясненнями та інтересами заявника скарги ОСОБА_4 та представника заявників ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4; не здійснювала дослідження письмових доказів та перевірку пояснень заявників на предмет їх доведеності поданими доказами та об’єктивності, письмові пояснення-заперечення адвоката по суті скарги та доповнень до неї фактично не розглянула та не врахувала; пояснення свідків не врахувала, зазначивши на всі докази та пояснення адвоката (сторони захисту), що до них належить ставитися критично; в оскаржуваному рішенні на підтвердження обставин, їх змісту, дій та вини адвоката прямо використовувала припущення, обґрунтовувала свої рішення оціночними судженнями зі скарги заявників без перевірки та підтвердження цих суджень доказами; не навела аргументацію та мотивацію наявності чи відсутності ознак чи складу дисциплінарного проступку з наведенням конкретних фактичних обставин справи та норм Закону (тобто конкретні дії адвоката, у чому вони виразилися, коли та в який спосіб вчинені і яким нормам це суперечить); у кінці оскаржуваного рішення узагальнено навела список норм ПАЕ, які нібито порушив адвокат, не роз’яснюючи якими саме діями адвоката, коли було допущено їх порушення та в який спосіб, чим це підтверджується; необґрунтовано та невмотивовано обрала найсуворіший вид дисциплінарного стягнення.
- 17 березня 2026 року за Вх. № 33782 на адресу ВКДКА надійшли заперечення представника скаржників ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_5 на скаргу адвоката ОСОБА_1 від 17 лютого 2026 року на рішення КДКА Харківської області від 04 лютого 2026 року.
- 22 квітня 2026 року за Вх.№ 34395 на адресу ВКДКА надійшли додаткові письмові пояснення адвоката ОСОБА_1
Нормативно-правові акти, які підлягають до застосування.
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120, з наступними змінами та доповненнями.
- Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 року (зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019 року).
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Перевіривши доводи поданої скарги, матеріали дисциплінарного провадження, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Перевірку відомостей та розгляд скарги було здійснено належною КДКА, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за робочою адресою адвоката згідно ЄРАУ.
- Скарга адвоката ОСОБА_1 на вказане рішення КДКА Харківської області подана до ВКДКА в установленому законом порядку та у встановлені строки.
- Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Частиною 2 цієї статті визначено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Частиною 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39,40 і 41 цього Закону.
- Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу, що згідно зі статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Отже, визначальним при прийнятті рішення у дисциплінарній справі стосовно адвоката є встановлення наявності/відсутності у діях адвоката дисциплінарного проступку.
- Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Водночас, відповідно до ч.2 цієї статті, дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
- Як передбачено ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
- Згідно ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
- Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою, зокрема, вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. В свою чергу, ст. 52 Закону визначає, що завданням ВКДКА є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
- КДКА регіону та ВКДКА оцінюють дії адвоката на предмет відповідності вимогам чинного законодавства України та Правил адвокатської етики в контексті притягнення до дисциплінарної відповідальності, що є їхніми дискреційними повноваженнями.
- Згідно зі ст. 70 Правил адвокатської етики, звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
- При цьому тягар доведення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, і не може бути перекладений на адвоката.
- Дослідивши матеріали дисциплінарної справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила, що КДКА Харківської області передчасно дійшла висновку про наявність у діях адвоката ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, оскільки матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх у своїй сукупності доказів, які б підтверджували порушення ним Присяги адвоката України, надання правничої допомоги в умовах конфлікту інтересів або порушення вимог ст.ст. 7, 10, 12, 12-1, 18, 27, 39 Правил адвокатської етики.
- Наявні у матеріалах справи платіжні документи щодо переказу 11 800 євро свідчать про існування цивільно-правових відносин між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_6 Водночас матеріали дисциплінарної справи не містять належних та допустимих доказів того, що зазначені грошові кошти не належали ОСОБА_1., а були отримані ним у межах виконання доручення клієнта або у зв’язку зі здійсненням адвокатської діяльності.
- Так само відсутні докази того, що адвокат ОСОБА_1 використовував інформацію, отриману під час здійснення адвокатської діяльності, або що між поданням ним позову та попереднім представництвом інтересів скаржників існує безпосередній правовий зв’язок. Твердження скаржника ОСОБА_4 про належність йому зазначених коштів не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
- Таким чином, спір щодо грошових коштів виник із приватних майнових відносин між фізичними особами та сам по собі не може бути кваліфікований як такий, що пов’язаний із здійсненням адвокатом професійної діяльності чи наданням правничої допомоги.
- Сам по собі факт звернення адвоката до суду з позовом про повернення грошових коштів не може розцінюватися як порушення Присяги адвоката України чи Правил адвокатської етики, оскільки відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожній особі гарантується право на судовий захист її порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, тому адвокат у такому випадку реалізовував власне право на судовий захист своїх порушених прав.
- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури також враховує правову позицію, викладену у Рішенні Ради адвокатів України № 26 від 01 травня 2026 року, відповідно до якої предметом самостійної дисциплінарної оцінки можуть бути лише такі дії адвоката, які мають власні, відокремлені від факту звернення до суду ознаки дисциплінарного проступку. Саме лише передування певних дій адвоката зверненню до суду не надає їм характеру дисциплінарного проступку та не може використовуватися як спосіб опосередкованого притягнення адвоката до відповідальності за реалізацію ним права на судовий захист.
- Матеріали дисциплінарної справи не підтверджують, що станом на 24.04.2025 року – дату направлення вимоги до ОСОБА_2, а також на момент подання позову до суду – між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_6 існували чинні договірні відносини щодо надання правничої допомоги. Зокрема, Генеральний договір № 10/К/П/21 від 06.04.2021 року відповідно до п. 7.2 припинив свою дію ще 06.04.2024 року (т.2 а.с.167-171).
- Сам факт існування на цей момент Генерального договору між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 також не свідчить про надання правничої допомоги в умовах конфлікту інтересів, оскільки матеріали справи містять відомості про повідомлення адвокатом ОСОБА_1 ОСОБА_4 щодо необхідності розірвання договору з 14.04.2025 року та направлення відповідної додаткової угоди.
- Матеріали справи не містять доказів того, що після 14.04.2025 року адвокат ОСОБА_1 фактично надавав ОСОБА_4 чи іншим скаржникам правничу допомогу. Водночас сам по собі факт не підписання ОСОБА_4 додаткової угоди про розірвання договору не може обмежувати право адвоката на судовий захист власних прав чи законних інтересів.
- За таких обставин КДКА Харківської області безпідставно надала приватному майновому спору між сторонами дисциплінарного проступку адвоката без встановлення усіх необхідних елементів такого проступку.
- Крім того, за наявності між сторонами невирішеного спору про право цивільне кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не вправі підміняти суд та самостійно встановлювати обставини, що становлять предмет такого спору, покладаючи їх в основу висновку про наявність дисциплінарного проступку адвоката.
- Матеріали дисциплінарної справи також не містять належних та допустимих доказів того, що адвокат ОСОБА_1 здійснював правовий супровід договору купівлі-продажу квартири ІНФОРМАЦІЯ_2,, представляв інтереси будь-якої зі сторін під час укладення правочину, готував відповідні документи та/або брав участь у переговорах сторін.
- Відсутні також докази обізнаності адвоката ОСОБА_1 про існування заборони на відчуження майна ЗНВПФ «ОСОБА_14». Висновок про таку обізнаність ґрунтується виключно на припущеннях, що суперечить принципу юридичної визначеності та вимогам щодо належного доказування дисциплінарного проступку.
- При цьому спірний договір купівлі-продажу був укладений між двома юридичними особами та посвідчений нотаріально 04.02.2025 року. Від імені ТОВ «ОСОБА_12», яка діяла від імені та за рахунок ЗНВПФ «ОСОБА_14», діяла фінансовий директор ОСОБА_22, а від імені ТОВ «ОСОБА_15» — генеральний директор ОСОБА_17
- Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків через свої органи, які діють відповідно до закону та установчих документів. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов’язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, а також яка є членом колегіального виконавчого органу юридичної особи, з моменту її вступу на посаду набуває обов’язків щодо такої юридичної особи, зокрема зобов’язана діяти виключно в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, у межах повноважень, наданих статутом юридичної особи і законодавством, і у спосіб, який, на її добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності юридичної особи, у тому числі уникаючи конфлікту інтересів. Члени наглядової ради або ради директорів юридичної особи мають такі самі обов’язки щодо відповідної юридичної особи та повинні діяти в інтересах цієї юридичної особи та всіх її власників (акціонерів, учасників). У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, якщо юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Відповідно до ч.4 цієї статті , якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов’язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.
- Отже, за відсутності доказів здійснення адвокатом ОСОБА_1 правового супроводу спірного правочину, представництва інтересів його сторін під час укладення чи підготовки проекту договору, та/або участі у переговорах сторін що купівлі продажу або обізнаності щодо можливих обмежень на відчуження майна, відсутні належні та допустимі докази, які б у своїй сукупності підтверджували наявність у діях адвоката ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку.
- Посилання КДКА Харківської області на наявність у адвоката ОСОБА_1 корпоративних прав у ТОВ «ОСОБА_15» також саме по собі не свідчить про вчинення дисциплінарного проступку, оскільки законодавство не встановлює презумпції конфлікту інтересів чи порушення Правил адвокатської етики лише з підстави участі адвоката у юридичній особі.
- Наявний в матеріалах справи протокол загальних зборів ТОВ “ОСОБА_15” містить рішення щодо придбання майна без його конкретизації. Тому матеріали дисциплінарної справи не містять жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував спрямованість волевиявлення адвоката ОСОБА_1 на набуття ТОВ «ОСОБА_15» спірного майна або його особисту участь у відповідних правовідносинах.
- З рахуванням викладеного, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла висновку, що матеріали дисциплінарної справи не містять достатніх доказів, які б у своїй сукупності підтверджували наявність у діях адвоката ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку. Висновки дисциплінарної палати КДКА Харківської області про порушення адвокатом Правил адвокатської етики ґрунтуються переважно на припущеннях та оцінці обставин приватного цивільно-правового спору, що саме по собі не може бути достатньою підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
- За таких обставин оскаржуване рішення є необґрунтованим, прийнятим за неповного з’ясування обставин справи та підлягає скасуванню із закриттям дисциплінарної справи.
- На підставі викладеного та керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_1, – задовольнити.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області у складі дисциплінарної палати від 04.02.2026 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1).
Матеріали дисциплінарної справи по вернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА