РІШЕННЯ № VI-008/2026
18 червня 2026 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Усманова М.А., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.С., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Прокопчука О.М., Одновола В.К., Соботника В.Й., Котелевської К.В., Чернобай Н.Б. розглянувши, у відкритому засіданні скаргу ЗАТ «ОСОБА_1» на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 13/2 від 06.03.2026 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийнятому рішенню та процедура розгляду скарги/
- 11.02.2026 року на адресу КДКА Житомирської області, надійшла скарга директора ЗАТ «ОСОБА_1» ОСОБА_3 щодо адвоката ОСОБА_2
- 13.02.2026 року члену дисциплінарної палати КДКА регіону доручено провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі директора ЗАТ «ОСОБА_1» відносно адвоката ОСОБА_2
- 19.02.2026 адвокату ОСОБА_2 було надіслано лист (вих. № 27/Д) про надходження скарги директора ЗАТ «ОСОБА_1» і запропоновано надати дисциплінарній палаті КДКА регіону письмові пояснення по суті питань, порушених у скарзі, в строк до 27.02.2026 р.
- Адвокат ОСОБА_2 скористався своїм правом надати письмові пояснення дисциплінарній палаті КДКА регіону, долучивши до свого пояснення низку письмових документів.
- 05.03.2026 року членом дисциплінарної палати КДКА регіону складено довідку за результатами проведеної перевірки з пропозицією відмовити в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката.
- ДП КДКА Житомирської області своїм рішенням від 06.03.2026 № 13/2 вирішила відмовити у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2
- 12.03.2026 КДКА регіону направила адвокату ОСОБА_2 та скаржнику ЗАТ «ОСОБА_1» ОСОБА_4 на їх поштові адреси копію свого рішення від 06.03.2026 р. № 13/2 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката.
- Не погодившись з прийнятим рішенням, директор ЗАТ «ОСОБА_1» ОСОБА_3 14.04.2026 р. подав скаргу до ВКДКА.
- Листом від 24.06.2026 р. за вих. № 2070 ВКДКА витребувала у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області матеріали дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2
- 10.05.2026 р. за вхід. № 34791 матеріали дисциплінарного провадження № 13/2 стосовно адвоката ОСОБА_2 надійшли до ВКДКА.
- Строк на оскарження рішення КДКА, визначений ч. 3 ст. 39 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», скаржником не пропущений.
- За дорученням в.о. голови ВКДКА від 12.05.2026 р. № 2275 перевірка матеріалів дисциплінарного провадження та скарги доручено члену ВКДКА
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження.
- У скарзі директор ЗАТ «ОСОБА_1» просив провести перевірку викладених у його скарзі фактів та притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, відповідно до ступеня тяжкості вчиненого проступку та напрацьованої НААУ практики за вчинення нею порушення Правил адвокатської етики, яке полягає в недотриманні принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- Згідно рішення, дисциплінарною палатою КДКА Житомирської області встановлено відсутність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката ОСОБА_2, передбачених ч.2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Відмовляючи в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 дисциплінарна палата регіону виходила з того, що:
- скаржником не зазначено яку саме конфіденційну інформацію, отриману адвокатом ОСОБА_3 в період співпраці з ЗАТ «ОСОБА_1» в період 2020-2025 р., та яким чином використано при надані правничої допомоги ОСОБА_5 під час судового засідання 12.11.2025 р.
- позовні заяви, апеляційні скарги, відзиви на позовні заяви підписані керівником товариства.
- Сам адвокат вказав, що діяв на підставі договорів, представляв інтереси іншої особи у справі за погодженням з скаржником, заперечив вчинення дисциплінарного проступку.
- З огляду на вказане, дисциплінарна палата дійшла висновку про те, що обставини, викладені у скарзі директора ЗАТ «ОСОБА_1» щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження, тому підстави для порушення дисциплінарної справи відсутні.
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.
- Скаржник вважає рішення дисциплінарної палати КДКА Житомирської області від 06.03. 2026 р. 3 13/2 необґрунтованим, передчасним, оскільки його було прийнято всупереч наведеним у скарзі та встановленим самою комісією фактам, без з’ясування обставин, що мають значення від час вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
- Крім цього вказує, що його скарга стосувалась неправомірних дій адвоката ОСОБА_2, які полягали у порушенні адвокатом статей 7,9,10,11,20,38,39 Правил адвокатської етики щодо недопустимості конфлікту інтересів та конфіденційності, що відповідно до п.1,3,4,5 ч.2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
- Скаржник вважає, що дисциплінарна палата КДКА регіону дійшла помилкових висновків про відсутність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката ОСОБА_2
- На обґрунтування своєї позиції зазначає, що в свій час, між ЗАТ «ОСОБА_1» та адвокатом ОСОБА_3 склались ділові відносини стосовно надання правової допомоги і представництва в судах при вирішенні спорів стосовно об’єкту незавершеного будівництва по вул. ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН ІНФОРМАЦІЯ_4).
- На підставі Договору та ордеру адвокат ОСОБА_2 представляв інтереси ЗАТ «ОСОБА_1» у Святошинському районному суді м. Києва в цивільній справі №ІНФОРМАЦІЯ_5, в якій ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 17.06.2021 р. ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт ІНФОРМАЦІЯ_3, ШН ІНФОРМАЦІЯ_4) залучено до участі у справі третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, а також прийнято позов останнього, як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору – до ОСОБА_3. і ЗАТ «ОСОБА_1», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про скасування державної реєстрації та визнання майнового права, до спільного розгляду.
- Далі, в скарзі йдеться, що, порушуючи норми адвокатської етики та недотримання адвокатської таємниці, адвокат ОСОБА_2 вступив у справу №ІНФОРМАЦІЯ_6, яка перебуває в провадженні Святошинського районного суду міста Києва, за позовом Приватного багатопрофільного малого підприємства «ОСОБА_8» до Закритого акціонерного товариства «ОСОБА_1», ОСОБА_5, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», ТзОВ «ОСОБА_7», про визнання нотаріальної дії незаконною, скасування рішення реєстратора та визнання договору купівлі-продажу недійсним, вже по захисту інтересів ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН ІНФОРМАЦІЯ_4), тобто на протилежній стороні.
- Вказав, що у цих цивільних справах мова йде про один і той же предмет спору та той же договір купівлі-продажу, але адвокат ОСОБА_2 в них представляє протилежні сторони спору: спочатку – інтереси ЗАТ «ОСОБА_1», а потім інтереси фізичної особи ОСОБА_5
- В оскаржуваному рішенні дисциплінарної палати регіону зазначено, що для представлення інтересів протилежної сторони необхідно отримати письмову згоду попереднього клієнта відповідно до вимог п.9 ПАЕ, однак, на відсутність такої письмової згоди в матеріалах дисциплінарної справи, члени палати уваги не звернули.
- Скаржник вважає, що уклавши договір про надання правової допомоги з ОСОБА_5в справі № ІНФОРМАЦІЯ_6 та прийнявши участь в судовому засіданні 12.11.2025 р. в суді першої інстанції, адвокат ОСОБА_2 порушив принцип конфіденційності та допустив конфлікт інтересів, оскільки не отримав від ЗАТ «ОСОБА_1», як попереднього клієнта, письмової згоди на участь в справі в інтересах ОСОБА_5, в якій товариство є відповідачем.
- Вважає, що дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області поверхнево розглянула його скаргу та не надала оцінки відомостям, викладеним в ній.
- Просить скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Житомирської області від 06.03.2026 р. № 13/2, порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2, матеріали справи направити до КДКА регіону на стадію розгляду дисциплінарної справи.
- В письмовому поясненні до ВКДКА адвокат ОСОБА_2 не заперечив тієї обставини, що прийняв участь в судовому засіданні 12.11.2025 р. в суді першої інстанції в цивільній справі № ІНФОРМАЦІЯ_6 в інтересах ОСОБА_5, зробив це на прохання останнього, який вказав, що погодив це з директором ЗАТ «ОСОБА_1» ОСОБА_3
- Оскільки, після судового засідання в Святошинському районному суді м. Києва, ОСОБА_3 став вимагати від нього незаконних дій в іншій справі, він розірвав договір з ОСОБА_5 в односторонньому порядку.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Закон України від 05.07.2012 року № 5076-VI “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (далі – Закон № 5076-VI).
- Правила адвокатської етики, затверджені звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року (далі – ПАЕ).
- Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120 (далі – Положення № 120).
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- 25.05.2020р. між адвокатом ОСОБА_3 та ЗАТ «ОСОБА_1» в особі директора ОСОБА_3 укладено договір про надання правової допомоги №25/5-2020, предметом якого було представництво інтересів товариства в державних та судових органах стосовно реєстрації права на нерухоме майно з терміном дії до закінчення розгляду справи в суді.
- Скаржник вказує, що адвокату ОСОБА_2 були передані всі матеріали і відомості, стосовно обставин укладання договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного- будівництва між продавцем ЗАТ «ОСОБА_1» та покупцем ТОВ «ОСОБА_7» та ОСОБА_5 розташованого в ІНФОРМАЦІЯ_1. Договір купівлі-продажу частини майна ОСОБА_5 була посвідчена нотаріусом Київського міського нотаріального округу 31.12.2003р. і зареєстрована в реєстрі №14684.
- Адвокат ОСОБА_2 приймав участь в судовому розгляді цивільної справи №ІНФОРМАЦІЯ_7 за позовом ЗАТ «ОСОБА_1» до ОСОБА_5 про розірвання договору, в Святошинському районному суді та в суді апеляційної інстанції.
- При цьому, як вказав скаржник, надавши відповідні документи, в суді апеляційної інстанції ордер адвоката ОСОБА_2 виписаний на підставі іншого договору з ЗАТ «ОСОБА_1» (від 14.02.2024р. №14/2-2024), де такі повноваження йому не надавались.
- На підставі договору, надавши відповідний ордер, адвокат ОСОБА_2 представляє інтереси ЗАТ «ОСОБА_1» як відповідача в Святошинському районному суді м. Києва по справі №ІНФОРМАЦІЯ_5за позовом ОСОБА_3 до ЗАТ «ОСОБА_1» про скасування державної реєстрації та визнання майнового права, в якій ухвалою суду від 17.06.2021 р. позов ОСОБА_5, залученого до участі в справі третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, а також прийнято позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 і ЗАТ «ОСОБА_1» про скасування державної реєстрації та визнання майнового права, до спільного розгляду з первинним позовом.
- Скаржник зазначає, що адвокат ОСОБА_2 порушуючи норми адвокатської етики та не дотримуючись адвокатської таємниці вступив у справу №ІНФОРМАЦІЯ_6, яка розглядається Святошинським районним судом м. Києва, за позовом ПБМП «ОСОБА_8» до ЗАТ «ОСОБА_1», ОСОБА_5, третіх осіб, про визнання нотаріальної дії незаконною, скасування рішення реєстратора та визнання договору купівлі -продажу недійсним, де захищає інтереси ОСОБА_5
- Скаржник вказує, що у вказаних вище цивільних справах мова йде про один предмет спору та договір купівлі-продажу, але адвокат ОСОБА_2 в них представляє протилежні сторони спору.
- На підтвердження доводів скарги скаржником надано в копіях: договори про надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_3 ЗАТ «ОСОБА_1» від 25.05.2020, від 14.02.2024р., адвокатські ордери, виписки з журналів судових засідань судових справ, запити і відповіді на адвокатський запит.
- Скаржник вважає, що адвокат ОСОБА_2, представляючи інтереси ЗАТ «ОСОБА_1» не вжив заходів, передбачених Правилами адвокатської етики щодо уникнення конфлікту інтересів, з урахуванням того, що згідно з вимогами п.9 ПАЕ, для представництва інтерсів протилежної сторони необхідно отримати письмову згоду попереднього клієнта, яким є ЗАТ «ОСОБА_1».
- В своєму письмовому поясненні адвокат ОСОБА_2 вказав, що на протязі тривалого часу представляв інтереси ЗАТ «ОСОБА_1» в різних справах. В кінці жовтня 2025р. до нього зателефонував ОСОБА_5 і повідомив, що він узгодив з ОСОБА_3, що він – адвокат ОСОБА_2, буде представляти його інтереси в суді в справі №№ІНФОРМАЦІЯ_6, яка розглядається Святошинським районним судом м. Києва, за позовом ПБМП «ОСОБА_8» до ЗАТ «ОСОБА_1», ОСОБА_5, третіх осіб, про визнання нотаріальної дії незаконною, скасування рішення реєстратора та визнання договору купівлі -продажу недійсним, так як правова позиція його та ЗАТ «ОСОБА_1» співпадали.
- В цей же день,12.11.2025 р., після судового засідання в Святошинському районному суді м. Києва, ОСОБА_3 вимагав від нього вчинити протиправні діяння для господарського суду в іншій справі. Він відмовив ОСОБА_3 і останній висловив погрози щодо неприємностей в адвокатській діяльності.
- Вважає скаргу до КДКА помстою за його за відмову у незаконній співпраці та створити перед судом підстави для відкриття апеляційного провадження.
- На підтвердження своїх доводів адвокатом надано копії апеляційних скарг, ухвал судів, витяги з позовних заяв, відзиву, довідки, відповіді на запити та інші документи.
- Частиною 1 статті 34 Закону № 5076-VI встановлено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Одним із видів дисциплінарних проступків адвоката, згідно з пунктом 3 частини 2 статті 34 цього Закону, є порушення правил адвокатської етики.
- Відповідно до статті 37 Закону № 5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39,40 і 41 цього Закону.
- Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що, згідно зі статтею 33 цього Закону № 5076-VI та Положенням №120, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
- Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у матеріалах скарги відомостей ознак дисциплінарного проступку адвоката.
- Правила адвокатської етики є системою згрупованих норм етичного характеру, зводом принципів, ідей, положень, які відображають цінності сучасної адвокатської спільноти. У цій системі цінностей вимога чесного та порядного ставлення до здійснення професійної діяльності є важливою умовою поваги до професії адвоката, підвищення довіри осіб, які потребують правової допомоги, до адвокатури в цілому.
- Згідно зі статтями 4, 21 Закону № 5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів.
- За визначенням пункту 8 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI, конфлікт інтересів – суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
- Статтею 28 Закону № 5076-VI визначено, що адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів, або якщо виконання договору про надання правової допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці.
- Отже, Законом № 5076-VI передбачено заборону для адвоката укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів та виконувати договір про надання правової допомоги в разі, якщо це може призвести до розголошення адвокатської таємниці.
- При цьому, Законом не вимагається настання факту розголошення адвокатської таємниці, достатньою перешкодою для укладання та виконання такого договору є існування самої лиш ймовірної можливості такого розголошення, а також настання ситуації, яка свідчить про виникнення конфлікту інтересів.
- Під конфліктом інтересів, за приписами статті 9 Правил адвокатської етики, слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
- Тобто, це є конфліктом між правом адвоката щодо надання правової допомоги, здійснення своєї діяльності щодо невизначеного кола осіб та його обов`язком забезпечення збереження адвокатської таємниці.
- В даному випадку законодавець визначає момент настання конфлікту інтересів виникненням такої суперечності між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками перед клієнтом, яка може вплинути на об`єктивність або неупередженість адвоката під час виконання ним професійних обов`язків.
- При цьому, за статтею 9 ПАЕ, адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу.
- У разі отримання адвокатом конфіденційної інформації від клієнта, якому він надавав професійну правничу (правову) допомогу, пов’язаної з інтересами нового клієнта при наданні правничої допомоги, адвокат зобов’язаний отримати письмове погодження клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів (ч.3 ст. 9 ПАЕ).
- Відповідно до статті 10 Правил, дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання професійної правничої (правової) допомоги, здійснення захисту та представництва. З урахуванням змісту цієї статті, конфіденційною інформацією у взаємовідносинах між адвокатом та клієнтом є будь-яка інформація, яка визначена як предмет адвокатської таємниці Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (що стала відома адвокату про клієнта, а також питання, з яких звертався клієнт до адвоката), збереження конфіденційності якої є обов`язком адвоката щодо клієнта. Дія принципу конфіденційності не обмежена в часі.
- Відповідно до частини 1 та 2 статті 20 Правил адвокатської етики, адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об’єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат зв’язаний договором про надання правової допомоги. Адвокат не має права прийняти доручення також якщо конфлікт інтересів пов`язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту.
- Згідно з частиною 4 статті 39 Правил адвокатської етики, адвокат не може приймати доручення від клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах такого клієнта, спрямованих на захист його прав, які перебувають у конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював або надавав професійну правничу (правову) допомогу, якщо адвокат володіє інформацією, що може бути використана проти такої юридичної особи.
- При цьому законодавством не вимагається доведення факту дійсного використання адвокатом такої інформації при наданні правової допомоги новому клієнту, достатнім є лише наявність перспективи її використання.
- Відповідно до статті 16 Правил адвокатської етики, ще до укладення договору про надання правової допомоги адвокат має повідомити клієнту, про обставини, що можуть вплинути на можливе виникнення конфлікту інтересів.
- Однак, дисциплінарною палатою КДКА Житомирської області не було враховано, що адвокат прийняв доручення про надання правової допомоги відповідачу ОСОБА_5 у справі №ІНФОРМАЦІЯ_6 за позовом ПБМП «ОСОБА_8» до ЗАТ «ОСОБА_1», ОСОБА_5, третіх осіб, про визнання нотаріальної дії незаконною, скасування рішення реєстратора та визнання договору купівлі-продажу недійсним, незважаючи на існування розумних підстав вважати, що передбачуваний розвиток інтересів нового і попереднього клієнта вірогідно можуть стати суперечливими.
- За таких обставин, Вища кваліфікаційно – дисциплінарна комісія адвокатури не погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА регіону, вважає їх необґрунтованими та передчасними, що потребує більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або спростування під час проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
- Керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ЗАТ «ОСОБА_1», – задовольнити частково.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 13/2 від 06.03.2026 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2, – скасувати.
- Матеріали дисциплінарної справи направити на новий розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА