РІШЕННЯ № VI-014/2026
18 червня 2026 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Усманова М.А., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.С., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Прокопчука О.М., Одновола В.К., Соботника В.Й., Котелевської К.В., Чернобай Н.Б. розглянувши, у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області у складі дисциплінарної палати від 23.01.2026 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- 28 жовтня 2025 року КДКА Вінницької області було отримано скаргу ОСОБА_1 щодо адвоката ОСОБА_2.
- грудня 2025 року, за результатами розгляду скарги щодо поведінки адвоката, довідки та матеріалів перевірки, КДКА Вінницької області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2.
- 23 січня 2026 року КДКА Вінницької області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення притягнути до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
- 04 травня 2026 року Т.в.о Голова ВКДКА – Андрій Місяць листом за вих.№ 2143 від 04 травня 2026 року доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
- Адвокат ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІНФОРМАЦІЯ_1 у КДКА Вінницької області.
- Робоче місце здійснення адвокатської діяльності адвоката: ІНФОРМАЦІЯ_2
- Скарга громадянина ОСОБА_1 була розглянута належною КДКА регіону.
- Адвокат був належним чином повідомлений про розгляд скарги у місцевій КДКА, що вбачається з матеріалів справи, а саме супровідного листа місцевої КДКА в його адрес та роздруківки про відповідне електронне відправлення на електронну адресу адвоката, що зазначена в профайлі адвоката. Також адвокатом було подано пояснення у справі, приймала участь у засіданні ДП КДКА Вінницької області 23 січня 2026 року.
Короткий виклад позицій та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- Скаржник – ОСОБА_1, зазначав, що ним 26 липня 2023 року було укладено договір № 204/07-23 з Адвокатським бюро “ОСОБА_3” до складу котрого входить адвокат ОСОБА_2. 16.08.2023 року на рахунок бюро було сплачено 20 000,00 грн гонорару по договору. В інтересах ОСОБА_1 було подано позов, представником якого виступила адвокат ОСОБА_2, справа № ІНФОРМАЦІЯ_3, розгляд проводився у Переяслав-Хмельницькому міськрайонному суді Київської області.
- 30 травня 2024 року рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області у задоволенні позову було відмовлено, додатковим рішенням було стягнуто витрати на правову допомогу адвоката – опонента ОСОБА_1 в сумі 25 000,00 гривень.
- Адвокат ОСОБА_2 повідомила, що буде подавати апеляційні скарги на два вказані рішення, та що вартість послуг становитиме 20 000,00 гривень. 26 червня 2024 року ОСОБА_1 заплатив вказані кошти Адвокатському бюро “ОСОБА_3”.
- Скаржнику стало відомо з відомостей у ЄРСР 24.12.2024 апеляційним судом постановлено ухвалу, котрою скаржнику та представнику продовжено строк для усунення недоліків визначених ухвалою Київського апеляційного суду від 04 листопада 2024 року – протягом 10 днів з дня отримання зазначеної ухвали.
- Днем вручення рішень, що оскаржуються є 04 червня 2024 року та 11 червня 2024 року за фактом отримання рішень, через електронний кабінет представника позивача – адвоката ОСОБА_2 у ці дні.
- Адвокат ОСОБА_2 вперше подала апеляційну скаргу 11 серпня 2024 року та ухвалою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2024 року ця апеляційна скарга була визнана неподаною та повернута заявнику.
- Вдруге апеляційну скаргу адвокат подала 25 жовтня 2024 року, однак знову без сплати судового збору. У зв’язку з цим ухвалою Київського апеляційного суду від 04 листопада 2024 року апелянту було надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, у тому числі шляхом подання доказів сплати судового збору.
- 24.12.2024 апеляційним судом постановлено ухвалу, котрою скаржнику та представнику продовжено строк для усунення недоліків визначених ухвалою Київського апеляційного суду від 04 листопада 2024 року – протягом 10 днів з дня отримання зазначеної ухвали.
- Вимоги апеляційної інстанції залишились невиконані, провадження по апеляційним скаргам не було відкрито. Останньою ухвалою суду апеляційної інстанції є ухвала від 05 березня 2026 року у відповідності до котрої було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1, іншого адвоката ОСОБА_4 на додаткове рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2024 року, з підстав спливу річного строку апеляційного оскарження з дня складення повного тексту судового рішення.
- Адвокат ОСОБА_2 надала пояснення у котрих підтвердила надання правничої допомоги Наришкіну В.С. у справі №ІНФОРМАЦІЯ_3. Зазначила, що 30 травня 2024 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
- З огляду на перебої в роботі електронних систем, спричинені стабілізаційними відключеннями електроенергії, адвокат звернулась до суду з проханням додатково надіслати копію рішення поштовим відправленням на адресу Адвокатського бюро. Проте суд направив рішення виключно клієнту.
- Адвокат зазначає, що додаткове рішення суду було ухвалено без виклику сторін. Документи подані на підтвердження витрат на правничу допомогу, їй не надходили та не відображалися в системі “Електронний суд” (докази долучено). 09.07.2024 адвокат подала відповідні клопотання про надсилання копій рішень електронною поштою, які отримала 11.07.2024.
- Згідно з офіційними даними “Електронного суду”, рішення, завантажене судом 04.06.2024 об 22:58, не було доставлено в електронний кабінет користувача та не відправлялось на зареєстровану електронну адресу представника. Після фактичного отримання копії рішення електронною поштою адвокат подала апеляційну скаргу. 07.08.2024, долучивши клопотання про поновлення строку оскарження з доказами неналежного повідомлення.
- Ухвала Київського апеляційного суду від 28.08.2024 про залишення апеляційної скарги без руху також не була доставлена до електронного кабінету та не направлялась поштою ні на адресу Бюро, ні на адресу клієнта. Про її існування адвокат дізналась лише після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги 21.10.2024, яка була направлена поштою.
- З метою уникнення подальших збоїв у повідомленні адвокат повторно подала апеляційну скаргу у паперовій формі. Ухвала від 04.11.2024 про залишення скарги без руху знову не була належним чином доставлена через електронний суд. Адвокат отримала її особисто в канцелярії, оскільки станом на 25.11.2024 вона ще не була направлена поштовим відправленням.
- 02.12.2024 адвокат подала клопотання про поновлення строку із повним викладом обставин та доказами відсутності доставки судових рішень в електронний кабінет, а також документами про сплату додаткового судового збору клієнтом. Проте ухвалою від 24.12.2024 суд визнав ці обставини неповажними.
- Адвокат у поясненнях зазначила, що відповідно до позиції суду днем вручення судового рішення вважається день отримання судом повідомлення про доставлення копії рішення до електронного кабінету особи. Водночас у системі “Електронний суд” відсутні дані про фактичну доставку таких рішень до її кабінету.
- Адвокат визнає своєю помилкою відсутність власної системної перевірки наявності нових документів у справі в червні-серпні 2024 року. Разом з тим наголошує, що вживала максимум доступних дій для підтвердження факту ненадходження судових рішень та забезпечення подальшого руху справи, зокрема повторно подавала всі необхідні документи. Зазначила, що готова компенсувати частину гонорару сплачену за представництво інтересів у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- Місцева КДКА зазначила, що адвокат ОСОБА_2 неналежним чином виконала професійні обов’язки та допустила порушення Правил адвокатської етики. Адвокат не забезпечила належного та своєчасного здійснення представництва інтересів клієнта – ОСОБА_1, зокрема щодо дотримання процесуальних строків оскарження судового рішення, внаслідок чого було пропущено строк апеляційного оскарження рішення суду, ухваленого не на користь клієнта.
- ДП КДКА Вінницької області дійшла висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу дисциплінарного проступку, вирішили притягнути до дисциплінарної відповідальності та застосувати до адвоката ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
Короткий виклад позиції та доводів скаржника до ВКДКА.
- Скаржник у поданій скарзі зазначає, що оскільки адвокат ОСОБА_2, при розгляді дисциплінарної скарги, маючи на меті зменшити покарання, обіцяла повернути кошти за ненадану йому правничу допомогу, він не звертався зі скаргою на рішення КДКА Вінницької області, хоча і вважав попередження дуже м’яким покаранням для адвоката ОСОБА_2 Проте станом на дату подання скарги, кошти повернуті не були, на телефонні дзвінки адвокат не відповідає.
- ОСОБА_1 вважає, що ДП КДКА Вінницької області правильно встановила обставин справи, проте призначила дуже м’яке покарання як для такого проступку адвоката, де клієнт поніс значні фінансові витрати, а адвокат навіть не повернула гроші. Зазначає про те, що допущені порушення адвокатом ОСОБА_2 є грубим порушенням Правил адвокатської етики, просить змінити рішення в частині призначеного покарання, та та застосувати до адвоката ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у виді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Згідно п.8.12. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону затвердженого рішенням Ради адвокатів України від «17» грудня 2013 року № 268 із змінами та доповненнями: у випадку, якщо рішення кваліфікаційної та дисциплінарної палати прийняті у відповідності до абзацу другого частини п’ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» вони є рішеннями кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури як документи окремо визначеної форми, які видаються від імені КДКА. У такому рішенні, зокрема, має зазначатися, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону у складі членів певної палати розглянула питання і прийняла відповідне рішення, яке підписується Головою КДКА, головою та секретарем палати.
- У відповідності до абзацу другого частини п’ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»: 5. До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з’їзду адвокатів України. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна і дисциплінарна палата.
- Відповідно до ст. 7 Правил адвокатської етики: у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
- Відповідно до ст. 11 Правил адвокатської етики: зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
- Адвокат зобов’язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
- Відповідно до статті 14 Правил адвокатської етики: адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.
- Відповідно до статті 25 Правил адвокатської етики: адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
- Відповідно до статті 49 Правил адвокатської етики: у відносинах з будь-якими особами, з якими адвокат взаємодіє в процесі виконання доручення клієнта, адвокат має дотримуватись вимог Правил у частині, застосовній до цих відносин.
- Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Таким чином, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката докази оцінюють з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката, зокрема, є порушення правил адвокатської етики.
- Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за заявою (скаргою), що містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
- Згідно ст. 66 Правил адвокатської етики, за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України.
- Відповідно до статті 35 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Таким чином, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката докази оцінюють з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката, зокрема, є порушення правил адвокатської етики.
- Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за заявою (скаргою), що містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
- Згідно ст. 66 Правил адвокатської етики, за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України.
- У відповідності до “Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність” затвердженого рішенням РАУ від 30.08.2014 року за № 120, в редакції рішення РАУ від 13.12.2025 №149 (надалі-Положення):
- ст. 50 Положення визначено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:
- попередження;
- зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;
- для адвокатів України − позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України;
- для адвокатів іноземних держав − виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
- ст. 52 Положення: до адвоката застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, якщо можливість застосування іншого стягнення за вчинений ним дисциплінарний проступок не передбачена законом.
- ст. 53 Положення: Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
- ст. 54 Положення визначено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов’язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
- Разом з цим у відповідності до ч.2 ст.35 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”: адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
- З матеріалів дисциплінарного провадження вбачається наступне:
- 28 жовтня 2025 року КДКА Вінницької області було отримано скаргу ОСОБА_1 щодо адвоката ОСОБА_2.
- 19 грудня 2025 року, за результатами розгляду скарги щодо поведінки адвоката, довідки та матеріалів перевірки, КДКА Вінницької області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2.
- 23 січня 2026 року КДКА Вінницької області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення притягнути до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
- ВКДКА вважає, що на момент прийняття рішення місцевою КДКА про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 скінчились строки визначені ч.2 ст.35 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
- Так, 30 травня 2024 року рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області у задоволенні позову було відмовлено, додатковим рішенням було стягнуто витрати на правову допомогу адвоката – опонента ОСОБА_1 в сумі 25 000,00 гривень.
- Адвокат ОСОБА_2 узгодила з клієнтом, що буде подавати апеляційні скарги на два вказані рішення, та що вартість послуг становитиме 20 000,00 гривень. 26 червня 2024 року ОСОБА_1 заплатив вказані кошти Адвокатському бюро “ОСОБА_3”.
- З ЄРСР вбачається, що загальний доступ до рішення по суті від 30 травня 2024 року було забезпечено 06 червня 2024 року, а до додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката від 11 червня 2024 року було забезпечено доступ 16 червня 2026 року.
- У відповідності до ст. 354 ЦПК України: апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
- Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
- Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
- Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 серпня 2024 року, апеляційну скаргу у справі № ІНФОРМАЦІЯ_3 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2024 року та додаткове рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2024 року, залишено без руху, надавши строк для усунення недоліків апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
- Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2024 року апеляційну скаргу на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2024 року та на додаткове рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2024 року – визнано неподаною та повернуто заявнику.
- Після повторного подання апеляційної скарги, ухвалою Київського апеляційного суду від 4 листопада 2024 року надано ОСОБА_1 та його представнику адвокату ОСОБА_2 строк десять днів, з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків:
- – щодо виконання вимог ст.356 ЦПК України (доплатити судовий збір);
- – щодо виконання вимог ст. 357 ЦПК України (подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення та додаткового рішення суду, з зазначенням підстав для поновлення строку).
- Попереджено, ОСОБА_1 та його представника адвоката ОСОБА_2, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута особі, яка її подала.
- Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 грудня 2024 року продовжено ОСОБА_1 та його представнику адвокату ОСОБА_2, строк для усунення недоліків визначених ухвалою Київського апеляційного суду від 4 листопада 2024 року, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
- Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою адвокатом ОСОБА_2, на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2024 року та на додаткове рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2024 року з підстав відсутності доказів усунення недоліків апеляційної скарги, будь-яких заяв на виконання ухвали суду про усунення недоліків не надходило.
- Втретє вже інший адвокат ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2024 року та на додаткове рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2024 року та ухвалою Київського апеляційного суду від 05 березня 2026 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_4 на додаткове рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2024 року з підстав подання скарги після спливу одного року з дня складення повного рішення, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
- У зв’язку з зазначенням вбачається бездіяльність адвоката ОСОБА_2, що проявилась у неналежному виконанні покладених на неї обов’язків у період з 30 травня 2024 року, а саме визначених ст.42 ПАЕ в частині недотримання вимог чинного процесуального законодавства щодо строків судового оскарження рішення, право на що в подальшому клієнт адвоката втратив.
- Проте ВКДКА зазначає, що від моменту первинного пропуску строку на апеляційне оскарження, неусунення недоліків згідно ухвали апеляційного суду та повторного апелювання з пропуском вказаного строку на момент ухвалення рішення місцевою КДКА про притягнення адвоката до відповідальності- 23 січня 2026 року закінчився річний строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Притягнення адвоката до відповідальності з порушенням визначеного граничного строку є порушенням ч.2 ст.35 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
- На підставі викладеного вище, керуючись статтею 52 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_1, – задовольнити частково.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області у складі дисциплінарної палати від 23.01.2026 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво ІНФОРМАЦІЯ_1).
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА