РІШЕННЯ № VII-001/2026 від 31.07.2026 за результатом розгляду скарги на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 49/2026 від 25.02.2026 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) рік

РІШЕННЯ № VII-001/2026

31 липня 2026 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Лучковського В.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Усманова М.А., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Прокопчука О.М., Одновола В.К., Соботника В.Й., Чернобай Н.Б., Мягкого А.В., Кузьмінського О.О. розглянувши, у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 49/2026 від 25.02.2026 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) рік,-

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. 17.10.2025 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі по тексту – КДКА) Київської області надійшла скарга (вх. № 1897) ОСОБА_1 щодо поведінки адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_1) (далі по тексту – Адвокат), яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.
2. 17.10.2025 року скарга ОСОБА_1 супровідним листом за підписом Голови КДКА Поліщука В.А. була передана до дисциплінарної палати КДКА Київської області.
3. 22.10.2025 року дорученням Голови дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_3 проведення перевірки по матеріалах за скаргою ОСОБА_1 було доручено члену дисциплінарної палати ОСОБА_4.
4. 05.11.2025 року листом за вих. № 1985 адвоката ОСОБА_2 було повідомлено про надходження стосовно нього скарги ОСОБА_1
5. Цим же листом адвокату ОСОБА_2 було запропоновано використати право ознайомитись з матеріалами скарги та надати свої пояснення в строк до 16.11.2025 року.
6. 18.11.2025 року за вх. № 2031 до КДКА Київської області надійшли письмові пояснення адвоката ОСОБА_2 стосовно скарги ОСОБА_1.
7. 13.01.2026 року член дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_4 подала на розгляд дисциплінарної палати КДКА Київської області довідку про результати перевірки та всі матеріали дисциплінарного провадження.
8. 21.01.2026 року дисциплінарною палатою КДКА Київської області було прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2
9. 25.02.2026 року дисциплінарна палата КДКА Київської області прийняла рішення № 49/2026, яким притягнула адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, застосувавши до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) рік (далі по тексту – оскаржуване рішення).
10. 26.03.2026 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі по тексту – ВКДКА) надійшла скарга ОСОБА_1 (вх. № 33998 від 26.03.2026 року) на рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області
11. № 49/2026 від 25.02.2026 року (далі по тексту – Скаржниця/ОСОБА_1).
12. У скарзі до ВКДКА Скаржниця просить змінити оскаржуване рішення КДКА Київської області № 49/2026 від 25.02.2026 року в частині застосованого дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) рік та застосувати до адвоката ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
13. 02.04.2026 року Т.в.о. Голови ВКДКА листом за вих. № 1655 звернувся до КДКА Київської області з витребуванням матеріалів дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 для розгляду зазначеної скарги.
14. КДКА Київської області листом за вих. № 716 від 20.05.2026 направила на адресу ВКДКА матеріали дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_1 стосовно адвоката ОСОБА_2.
15. 20.05.2026 року Т.в.о. Голови ВКДКА листом за вих. № 2337 доручив члену ВКДКА ОСОБА_5 перевірити, вивчити та доповісти на засіданні питання за матеріалами справи та скаргою ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області № 49/2026 від 25.02.2026 року.
16. Оскаржуване рішення прийнято 25.02.2026 року. Скарга до ВКДКА зареєстрована за вх. 26.03.2026 року, тобто в межах тридцятиденного строку на оскарження, встановленого ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі по тексту – Закон № 5076-VI) та ст. 60 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року. № 120 (в редакції рішення РАУ від 13 грудня 2025 року № 149) (далі по тексту – Положення № 120).

Короткий виклад позицій та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

17. У скарзі до КДКА Київської області ОСОБА_1 зазначила, що змушена звернутися у зв’язку з виконанням адвокатом ОСОБА_2 доручення на підставі довіреності, яку вона ніколи не видавала, але яка нібито від її імені була складена та посвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6 28.10.2023 року.
18. Скаржниця виклала такі обставини, що передували вчиненню адвокатом дій: у вересні 2019 року та квітні 2020 між нею, ОСОБА_1 (Іпотекодержатель), та Приватним підприємством «ОСОБА_13» (Іпотекодавець) в особі ОСОБА_7 було укладено три іпотечних договори, за якими ПП «ОСОБА_13» передало у іпотеку об’єкти нерухомості у м. Ірпінь Бучанського району Київської області як забезпечення виконання зобов’язання ОСОБА_8 щодо повернення грошових коштів за договорами позики, укладеними між нею та ОСОБА_8, на загальну суму 289 000 доларів США.
19. Скаржниця зазначила, що у листопаді–грудні 2023 року адвокат ОСОБА_2, без її відома та згоди, використовуючи підроблену довіреність, посвідчену нотаріусом ОСОБА_6 за реєстровим № 426, від її імені подав приватному нотаріусу Бучанського районного нотаріального округу ОСОБА_12 три заяви про отримання в її інтересах грошових коштів від ПП «ОСОБА_13»: заяву за реєстровим № 2036 від 06.11.2023 на суму 4 419 950,00 грн; заяву за реєстровим № 2419 від 12.12.2023 на суму 769 766,70 грн; заяву за реєстровим № 2418 від 12.12.2023 на суму 2 164 288,00 грн.
20. У результаті подання адвокатом зазначених заяв нотаріусом ОСОБА_12 було припинено іпотеку та заборону відчуження відповідних об’єктів нерухомого майна.
21. Скаржниця наголосила, що 06.11.2023 нежитлове приміщення № 7, щодо якого іпотека була припинена за заявою адвоката, було відчужено: між ПП «ОСОБА_13» від імені якого за довіреністю діяла рідна сестра ОСОБА_8 – ОСОБА_14, та ОСОБА_15 укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідчений нотаріусом ОСОБА_12 за реєстровим № 2038.
22. Також скаржниця зазначила, що довіреність, на підставі якої діяв адвокат ОСОБА_2, є підробленою. Вона ніколи не видавала і не підписувала такої довіреності та не уповноважувала ОСОБА_2 діяти від її імені. Більше того, вона взагалі не знайома з адвокатом ОСОБА_2, ніколи з ним не зустрічалася та не вела жодних переговорів.
23. Вказує, що зазначене підтверджується тим, що 28.10.2023 року, в день, коли довіреність нібито посвідчувалась, вона перебувала за межами України (додаток 15) та фізично не могла звернутися до нотаріуса у м. Харків для її оформлення.
24. Крім того, Скаржниця звернула увагу на те, що згідно з текстом довіреності, серед переліку повноважень, відсутнє право на отримання грошових коштів від її імені та в її інтересах.
25. Таким чином, на думку Скаржниці, навіть за текстом самої підробленої довіреності, ОСОБА_2 не мав права отримувати кошти замість скаржниці, а його дії виходили за межі передбачених повноважень.
26. Скаржниця повідомила, що СВ Солом’янського УПП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо здійснення адвокатом ОСОБА_2 та іншими особами на підставі завідомо підроблених офіційних документів (довіреності, заяв) шахрайських дій відносно неї, які виразилися у заволодінні грошовими коштами, майном.
27. Скаржниця також зазначила, що 08.09.2025 вона звернулася до адвоката ОСОБА_2 з вимогою протягом 4 (чотирьох) календарних днів надати відповіді на 18 запитань стосовно обставин отримання та використання довіреності, вчинених від її імені дій та отриманих коштів. Зазначену вимогу адвокат ОСОБА_2 проігнорував.
28. У скарзі ОСОБА_1 просила притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
29. Письмові пояснення адвоката ОСОБА_2 (вх. № 2031 від 18.11.2025)
30. У своїх письмових поясненнях стосовно скарги ОСОБА_1, наданих до КДКА Київської області, адвокат ОСОБА_2 пояснив, що ним ніколи не укладався договір про надання правничої допомоги зі ОСОБА_1 і він ніколи не представляв її інтереси в якості адвоката. У відносинах, на які посилається скаржниця у скарзі, він представляв інтереси бізнес-партнера скаржниці.
31. Адвокат ОСОБА_2 зазначив, що в процесі надання послуг третій особі виникла необхідність представити інтереси скаржниці, що він і зробив, отримавши відповідну довіреність та попередньо отримавши згоду свого клієнта на таке представництво. Також адвокат наголосив на тому, що він не представляв інтереси скаржниці як адвокат, а діяв виключно як фізична особа, яка виконувала дані нею доручення.
32. Представниця скаржниці адвокат ОСОБА_9 у своєму поясненні зосередила увагу членів дисциплінарної палати на наступному:
33. По-перше, довіреність на підставі якої адвокат ОСОБА_2 нібито представляв інтереси скаржниці, не містила в собі повноважень отримувати грошові кошти.
34. По-друге, представниця скаржниці звернула увагу на те, що під час досудового розслідування слідчим було викликано адвоката ОСОБА_2 на допит, на якому він відмовився давати відповіді на питання слідчого, обґрунтовуючи дані обставини тим, що він і отримав грошові кошти нібито в інтересах ОСОБА_1, від якого також підпадають під адвокатську таємницю, і слідству він нічого повідомляти не збирається.
35. По-третє, станом на день розгляду справи скаржниці стало відомо, що напередодні нею було надіслано клопотання до КДКА Київської області щодо долучення ухвали слідчого судді про доступ до документів ПП «ОСОБА_13», а саме слідчий просив доступу до рахунків і доказів того, що саме підприємство передавало копії адвокату ОСОБА_2 або ОСОБА_1.
36. Представниця скаржниці також акцентувала увагу на тому, що після того, як скаржниця дізналась про те, що від її імені були вчинені відповідні дії, вона восени того ж року звернулася до адвоката ОСОБА_2 з вимогою про те, щоб він надав їй оригінал довіреності та надав їй звіт про результати своїх дій за цією довіреністю. Проте адвокат проігнорував дане звернення.
37. На думку представниці скаржниці, допущений адвокатом проступок є триваючим, оскільки дане порушення виникло з моменту, коли адвокат вчинив відповідні дії на підставі цієї довіреності, і триває по цей день, оскільки адвокат відповіді скаржниці на її запити не надає, звітів також не надає, оригіналу довіреності не повертає, грошові кошти, які він отримав за довіреністю, адвокат ОСОБА_2 не повернув до цього часу.
38. Адвокат ОСОБА_2 у своєму поясненні на засіданні зазначив таке: «Я хотів би зазначити, що я не оформлював дану довіреність. Мені цю довіреність передали. Мій клієнт мені повідомив, що він з партнерами вирішив дане питання, відповідно я мав вчинити дії за цією довіреністю».
39. На запитання члена дисциплінарної палати ОСОБА_10: «Хто саме Вам передав довіреність від імені ОСОБА_1», – адвокат ОСОБА_2 відповів: «Мені її передали у
40. мене в офісі». На уточнювальне питання: «Довіреність була нотаріальна?», — підтвердив: «Саме так, вона була видана на моє ім’я».
41. На запитання Голови КДКА «Тобто, Ви вважаєте, що за цією довіреністю Ви вчиняли дії в інтересах зазначених Вами осіб, а не в інтересах ОСОБА_1?» адвокат ОСОБА_2 відповів: «Я діяв за вказівкою ОСОБА_8, як мого клієнта».
42. На запитання члена дисциплінарної палати ОСОБА_10 «А Вам не здалося, що в цій ситуації у Вас виникає конфлікт інтересів?» адвокат ОСОБА_2 відповів:
43. «Мені так не здавалося, бо в ОСОБА_8 були відповідні відносини зі ОСОБА_1 та її партнерами. В межах цих відносин було накладено іпотеку на майно і в межах цих її відносин в подальшому було знято, бо грошові відносини були врегульовані».
44. На запитання члена дисциплінарної палати ОСОБА_3 «На підставі чого Ви зробили такий висновок?» адвокат пояснив: «Бо мені про це сказав ОСОБА_8 і дав вказівку зняти іпотеку».

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

45. Згідно з даними Єдиного реєстру адвокатів України, робоче місце адвоката ОСОБА_2 знаходиться за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
46. Адвокат ОСОБА_2 обліковується у Раді адвокатів Київської області, отже розгляд матеріалів дисциплінарного провадження стосовно нього відноситься до компетенції дисциплінарної палати КДКА Київської області.
47. Дисциплінарною палатою КДКА Київської області встановлено, що у вересні 2019 року та квітні 2020 року між ОСОБА_1 (Іпотекодержатель) та ПП «ОСОБА_13» (Іпотекодавець) в особі ОСОБА_7 були укладені три іпотечних договори, за якими ПП «ОСОБА_13» передало у іпотеку об’єкти нерухомості як забезпечення виконання зобов’язання ОСОБА_8 щодо повернення грошових коштів за договорами позики, укладеними між скаржницею та ОСОБА_8 Строки повернення грошових коштів настали у вересні та грудні 2020 року.
48. 10.12.2020 між скаржницею та ПП «ОСОБА_13» в особі директора ОСОБА_8 було укладено договір про внесення змін до іпотечного договору від 23.04.2020, відповідно до якого об’єкт нерухомості було замінено на нежитлове приміщення в секції ІНФОРМАЦІЯ_3.
49. Дисциплінарною палатою КДКА Київської області встановлено, що у листопаді–грудні 2023 року адвокат ОСОБА_2, без відома та згоди скаржниці, використовуючи підроблену довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6 28.10.2023 року за реєстровим № 426, від імені ОСОБА_1 подав приватному нотаріусу Бучанського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_12 три заяви про отримання в інтересах скаржниці грошових коштів від ПП «ОСОБА_13», а саме:
50. заяву за реєстровим № 2036 від 06.11.2023, де зазначив, що отримав у повному обсязі від ПП «ОСОБА_13» грошові кошти у сумі 4 419 950,00 грн; заяву за реєстровим № 2419 від 12.12.2023, де зазначив, що отримав у повному обсязі грошові кошти у сумі 769 766,70 грн; заяву за реєстровим № 2418 від 12.12.2023, де зазначив, що отримав у повному обсязі грошові кошти у сумі 2 164 288,00 грн.
51. У результаті подання адвокатом ОСОБА_2 зазначених заяв нотаріусом ОСОБА_12 було вчинено нотаріальні дії, якими припинено іпотеку та заборону відчуження нежитлових приміщень ІНФОРМАЦІЯ_4.
52. 06.11.2023 нежитлове приміщення № 7 було відчужено: між ПП «ОСОБА_13», від імені якого за довіреністю діяла рідна сестра ОСОБА_8 – ОСОБА_14, та ОСОБА_15 укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідчений нотаріусом ОСОБА_12.
53. Також у КДКА виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності (автентичності) довіреності, на підставі якої адвокат ОСОБА_2 вчиняв вищезазначені дії, оскільки вказана довіреність не могла бути підписана та видана скаржницею через перебування останньої станом на 28.10.2023 за межами України і відповідно – відстуності фізичної можливості на звернення до ноатріуса фізично не могла звернутися до нотаріуса у м. Харків для її оформлення.
54. Зазначені обставини підтверджуються листом Головного Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 16.12.2024 за вих. № 1610.
55. Дисциплінарна палата КДКА Київської області додатково звернула увагу на хронологію подій: відповідно до даних судового реєстру головний фігурант кримінальної справи ОСОБА_8 виїхав за межі України 29.01.2022 і даних про перетин ним кордону немає.
56. Крім того, Ірпінським міським судом 29.09.2023 у кримінальній справі № ІНФОРМАЦІЯ_4(кримінальне провадження № ІНФОРМАЦІЯ_5) винесено ухвалу про надання дозволу на затримання підозрюваного для участі у розгляді клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
57. Текст цієї ухвали роздрукований з бази даних системи «ЮКОНТРОЛЬ», де прізвище підозрюваного не закрито, а у переліку об’єктів нерухомості, щодо яких ОСОБА_8 здійснив незаконні дії, є об’єкти нерухомості, які за договорами іпотеки належали скаржниці ОСОБА_1.
58. КДКА Київської області дійшла висновку про те, що хронологія подій свідчить, що довіреність № 426 від 28.10.2023 ніколи не підписувалась ОСОБА_1, а ОСОБА_8 не міг отримати цю довіреність у нотаріуса і передати її безпосередньо адвокату ОСОБА_2, оскільки той теж знаходився і знаходиться за межами України.
59. Пояснення адвоката ОСОБА_2, надані ним безпосередньо під час розгляду дисциплінарної справи по суті на засіданні дисциплінарної палати 25 лютого 2026 року, стосовно факту отримання ним довіреності від імені ОСОБА_1 не від нотаріуса у м. Харкові, а безпосередньо в офісі його клієнта ОСОБА_8, дисциплінарна палата КДКА Київської області оцінила критично та розцінила як спробу ввести її членів в оману.
60. Дисциплінарна палата КДКА Київської області звернула увагу на положення абз. 1, 3 ст. 7 Правил адвокатської етики (далі по тексту – ПАЕ), згідно з якими у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
61. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
62. При цьому, адвокат у своїй професійній діяльності має виходити з переваги інтересів клієнта, але ж у межах дотримання принципу законності (абз. 2 ст. 8 ПАЕ).
63. Дисциплінарна палата КДКА Київської області оцінила дії адвоката по отриманню та використанню довіреності № 426 від 28.10.2023, як грубе порушення вимог абзаців 1, 3 ст. 7 ПАЕ, згідно з якими адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
64. Крім того, адвокат зобов’язаний надавати професійну правничу допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, досконалість у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення (ст. 11 ПАЕ). Всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватися у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших (ст. 12 ПАЕ).
65. За результатом розгляду дисциплінарної справи було встановлено: довіреність, відповідно до якої адвокат ОСОБА_2 фактично відмовився від майнових прав скаржниці на користь свого клієнта, не була і не могла бути видана та підписана особисто скаржницею, оскільки вона на той момент фізично не була присутня на території України, що підтверджується листом Головного Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 16.12.2024 за вих. № 1610.
66. Такі дії, виконані адвокатом ОСОБА_2 на підставі вищезазначеної довіреності, призвели до вкрай негативних наслідків для ОСОБА_1, а саме до втрат майнових і грошових прав у значному розмірі. Тобто, адвокат ОСОБА_2 використовував довіреність в інтересах третьої особи, без інформування про це і без згоди на це самої скаржниці.
67. Отже, встановлене під час розгляду цієї дисциплінарної справи дозволяє дійти висновку про виявлення у діях адвоката ОСОБА_2 складу дисциплінарного проступку, передбаченого пп. 2, 3, 5 і 7 ч. 2 ст. 34 Закону № 5076-VI, а саме: порушення присяги адвоката України, порушення правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків, порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
68. Вирішуючи питання про обрання виду дисциплінарного стягнення, дисциплінарна палата КДКА Київської області прийняла до уваги той факт, що дії адвоката ОСОБА_2 були вчинені свідомо та за своїм характером є грубими, такими, що також порушують присягу адвоката України.
69. Разом із тим, дисциплінарною палатою було враховано особу адвоката ОСОБА_2, який згідно з відомостями в ЄРАУ, до дисциплінарної відповідальності жодного разу не притягувався.
70. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 31 Закону № 5076-VI накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може бути застосовано у разі грубого одноразового або систематичного порушення правил адвокатської етики.
71. З урахуванням всіх вищезазначених обставин, керуючись ст. 42 Закону № 5076-VI, дисциплінарна палата КДКА Київської області вирішила: притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) рік.

Короткий виклад позиції та доводів скаржника до ВКДКА.

72. Скаржниця ОСОБА_1 у скарзі до ВКДКА зазначила, що погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА Київської області щодо встановлених обставин справи та наявності у діях адвоката ОСОБА_2 складу дисциплінарного проступку.
73. Водночас скаржниця не погоджується з видом застосованого дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1(один) рік, оскільки, на її думку, таке стягнення не відповідає обставинам вчинення проступку, його тяжкості та наслідкам.
74. На обґрунтування необхідності застосування більш суворого стягнення скаржниця зазначає, що внаслідок протиправних дій адвоката ОСОБА_2 їй було завдано значної майнової шкоди у розмірі 289 000 доларів США, що є еквівалентом грошових зобов’язань за договорами позики, забезпечених іпотекою, яка була припинена внаслідок подання адвокатом від її імені завідомо неправдивих заяв.
75. Скаржниця наголошує на триваючому характері дисциплінарного проступку. Вказує, що адвокат ОСОБА_2 продовжує ухилятися, у тому числі в межах кримінального провадження, посилаючись на адвокатську таємницю.
76. На думку скаржниці, фактично у даному випадку адвокат використовує свій професійний статус та гарантії адвокатської діяльності, як інструмент уникнення відповідальності та приховування обставин вчинених ним дій.
77. Скаржниця також звертає увагу на те, що пояснення адвоката ОСОБА_2, надані ним під час розгляду дисциплінарної справи по суті, були оцінені самою ж дисциплінарною палатою КДКА Київської області як такі, що мають ознаки введення комісії в оману.
78. Скаржниця посилається на узагальнену дисциплінарну практику ВКДКА, затверджену рішенням № ХІ-007/2023 від 30 листопада 2023 року, відповідно до якої підставами для застосування цього виду стягнення є, зокрема: порушення присяги адвоката України; одноразове грубе порушення ПАЕ у випадку, якщо воно підриває авторитет адвокатури України; заподіяння значної шкоди клієнту. На переконання скаржниці, у даній справі наявні всі три зазначені підстави одночасно.
79. На підставі викладеного скаржниця просить ВКДКА змінити рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області № 49/2026 від 25.02.2026 року в частині виду застосованого дисциплінарного стягнення та застосувати до адвоката ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

80. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (зі змінами);
81. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборчим з’їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, зі змінами затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року;
82. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 (в редакції рішення Ради адвокатів України від «13» грудня 2025 року № 149);
83. Цивільний кодекс України;

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

84. Перевіривши доводи поданої скарги та матеріали дисциплінарної справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
85. Згідно із ч. 1 ст. 52 Закону № 5076-VI ВКДКА є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. При цьому згідно із п. 2 ч. 5 ст. 52 Закону № 5076-VI ВКДКА має право змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
86. ОСОБА_2 є адвокатом України (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_2.
87. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики (п. 1); на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги (п. 2); невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів (п. 3); виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги (п. 6).
88. Відповідно до абз. 1 та 3 ст. 7 ПАЕ у своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
89. При цьому, як передбачено у абз. 2 ст. 8 ПАЕ, у межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта.
90. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 5076-VI документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, є, зокрема, довіреність.
91. ВКДКА звертає увагу на те, що адвокат ОСОБА_2 діяв на підставі довіреності, начебто виданої ОСОБА_1
92. Разом з тим, матеріали справи містять докази того, що у відповідний період ОСОБА_1 перебувала за межами території України, що підтверджено листом Головного Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 16.12.2024.
93. За таких обставин довіреність, на підставі якої адвокат ОСОБА_2 вчиняв дії щодо нерухомого майна ОСОБА_1, фактично не могла бути нею підписана.
94. ВКДКА погоджується із висновками дисциплінарної палати КДКА Київської області в частині оцінки дій адвоката ОСОБА_2 по отриманню та використанню такої довіреності, як грубого порушення вимог абз. 1 та 3 ст. 7 ПАЕ.
95. Крім того, ВКДКА зазначає, що, діючи на підставі довіреності від імені ОСОБА_1, адвокат ОСОБА_2 фактично прийняв доручення в її інтересах, у зв’язку з чим вона набула статусу особи, якій адвокат надавав професійну правову допомогу в розумінні Закону № 5076-VI.
96. Відповідно до статті 26 Закону документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, може бути – довіреність.
97. Таким чином, ВКДКА звертає увагу на те, що твердження адвоката про те, що він діяв не як адвокат, не відповідає фактичним обставинам справи та юридичним документам, які останній використовував, та свідчить про намагання останнього уникнути відповідальності за порушення вимог Закону та Правил адвокатської етики.
98. ВКДКА звертає увагу на те, що статус адвоката нерозривно пов’язаний з особою, у зв’язку із чим Правила адвокатської етики поширюються на різні види діяльності адвокатів.
99. Разом з тим, адвокат ОСОБА_2 одночасно діяв в інтересах іншої особи (ПП
100. «ОСОБА_13»), інтереси якої є прямо протилежними інтересам ОСОБА_1.
101. Стаття 9 ПАЕ визначає неприпустимість конфлікту інтересів.
102. Під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
103. При цьому адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу.
104. Матеріали справи не містять жодних доказів отримання адвокатом ОСОБА_2 письмового погодження клієнтів щодо конфлікту інтересів, що є порушенням ст. 9 ПАЕ.
105. Відповідно до ст. 12 ПАЕ всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
106. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
107. ВКДКА погоджується із висновками дисциплінарної палати КДКА Київської області, що використання такої довіреності в інтересах третьої особи без відома та згоди особи, від імені якої нібито виступав адвокат, призвело до вкрай негативних наслідків для скаржниці, а саме втрати майнових і грошових прав у значному розмірі.
108. Відповідно до ст. 1006 Цивільного кодексу України повірений зобов’язаний після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв’язку з виконанням доручення.
109. Аналогічний обов’язок передбачений ст. 35 ПАЕ, при розірванні договору (незалежно від причин) адвокат зобов’язаний: повернути клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані адвокату для клієнта іншими особами в ході виконання доручення; поінформувати клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи (наданих послуг) і передати клієнту копії процесуальних документів, наявних у адвоката.
110. Матеріали справи не містять жодних доказів того, що адвокат ОСОБА_2 повернув оригінал довіреності, надав звіт про виконання доручення.
111. Згідно зі ст. 11 Закону № 5076-VI текст присяги адвоката України закріплено у такому зміст:
112. “Я, (ім’я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правничу допомогу відповідно до Конституції України і законів
113. України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов’язки, бути вірним присязі”.
114. За таких обставин ВКДКА погоджується з висновком КДКА Київської області про наявність у діях адвоката ОСОБА_2 складу дисциплінарного проступку, передбаченого, у тому числі п.п 2, 3, 5 і 7 ч. 2 ст. 34 Закону № 5076-VI, а саме: порушення присяги адвоката України, порушення правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків, порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
115. Разом із цим ВКДКА наголошує на тому, що адвокатом здійснено порушення ст. 9, 12 та 35 Правил адвокатської етики.
116. Водночас ВКДКА не погоджується з обраним КДКА Київської області видом застосованого дисциплінарного стягнення до адвоката.
117. Відповідно до абз.2 ч. 1 ст. 41 Закону № 5076-VI та ст. 51 Положення № 120 рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
118. Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону № 5076-VI накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: Порушення присяги адвоката України (п. 1); розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб (п. 2); заподіяння протиправними діями адвоката, пов’язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили (п. 3); систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України (п. 4). Аналогічне закріплено у ст. 54 Положення №120.
119. Отже, закон встановлює виключний перелік підстав позбавлення адвоката права на заняття адвокатською діяльністю, зокрема: порушення присяги адвоката України (п. 1); систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України (п. 4).
120. Як правильно зазначила дисциплінарна палата КДКА Київської області у рішенні № 49/2026, дії адвоката ОСОБА_2 були вчинені свідомо та за своїм характером є грубими, такими, що порушують присягу адвоката України.
121. Таким чином, підстава, передбачена п. 1 ч. 2 ст. 32 Закону № 5076-VI, є встановленою; встановлений факт порушення присяги адвоката має наслідком застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення адвоката права на заняття адвокатською діяльністю.
122. Крім того, відповідно до Узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно- дисциплінарних комісій адвокатури щодо застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, затвердженого рішенням ВКДКА № ХІ-007/2023 від 30 листопада 2023 року, одноразове грубе порушення ПАЕ також є підставою для позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю тоді, коли воно підриває авторитет адвокатури України.
123. ВКДКА констатує, що порушення адвокатом вищезазначених пунктів Правил адвокатської етики та Закону України № 5076-VI, вчинення від імені особи дій всупереч її майновим інтересам, порушуючи основоположний принцип уникнення конфлікту інтересів, є одноразовим грубим порушенням ПАЕ.
124. Грубість зазначеного дисциплінарного проступку полягає у тому, що це порушення здійснено свідомо та порушує основоположний принцип здійснення адвокатської діяльності, а саме уникнення конфлікту інтересів.
125. Такі дії адвоката підривають авторитет адвокатури, оскільки демонструють використання статусу адвоката та інструментарію адвокатської діяльності як засобу заволодіння майновими правами особи в інтересах третіх осіб. Уникнення від відповідальності однозначно слугуватиме прикладом для інших адвокатів щодо можливої поведінки.
126. Такі дії є несумісними з принципами адвокатської професії та підривають суспільну довіру до адвокатури в цілому.
127. Окрім того слід відмітити, що адвокатом порушено декілька статей Правил адвокатської етики які передбачають: адвокат діяв без погодження стратегії представництва з особою яку представляв, адвокат діяв проти інтересів особи яку представляв, адвокат використовував документи, що отримані всупереч встановленого порядку, адвокатом завдана матеріальна шкода особі, адвокатом не надано жодних звітів про виконану роботу. Такі дії свідчать одночасно і про системність порушень Правил адвокатської етики.
128. Таким чином, дії адвоката ОСОБА_2 одночасно підпадають під підстави, передбачені п. 1 (порушення присяги адвоката України) та п. 4 (систематичне або грубе одноразове порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України) ч. 2 ст. 32 Закону № 5076-VI, що є підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
129. Також ВКДКА відзначає, що при обранні виду стягнення значення має ставлення адвоката до вчиненого та вжиття ним заходів для усунення наслідків проступку.
130. При цьому матеріали справи не містять жодних доказів передачі адвокатом ОСОБА_2 ОСОБА_1 грошових коштів, які, за його власними заявами нотаріусу, він нібито отримав від ПП «ОСОБА_13» в її інтересах.
131. ВКДКА не оцінює ці дії на наявність ознак кримінального правопорушення, однак констатує, що вказані кошти були отримані всупереч інтересам скаржниці та не були їй передані.
132. Своєю чергою, відповідно до постанов Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/401/17 та від 09.08.2019 у справі № 1540/4358/18 триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності); ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу.
133. Тобто протиправні дії адвоката тривають донині, що свідчить про триваючий характер дисциплінарного проступку.
134. Разом з цим, відповідно до абзацу 2 статті 35 ПАЕ обов’язки адвоката, що випливають, зокрема, з принципу уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору.
135. Більше того, пояснення, надані адвокатом ОСОБА_2 безпосередньо під час розгляду дисциплінарної справи по суті на засіданні 25 лютого 2026 року дисциплінарна палата КДКА Київської області оцінила критично та розцінила як спробу ввести її членів в оману, що є додатковим свідченням усвідомленого і системного нехтування ним своїми професійними обов’язками.
136. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону № 5076-VI, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,

ВИРІШИЛА:

137. Скаргу ОСОБА_1, – задовольнити частково.
138. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 49/2026 від 25.02.2026 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) рік, – скасувати.
139. Ухвалити нове рішення про притягнення адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_1) до дисциплінарної відповідальності та застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
140. Припинити право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2 шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності № ІНФОРМАЦІЯ_1 (п.3.43 Регламенту ВКДКА).

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Валентин ЛУЧКОВСЬКИЙ