РІШЕННЯ № VII-006/2026
31 липня 2026 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Лучковського В.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Усманова М.А., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Прокопчука О.М., Одновола В.К., Соботника В.Й., Чернобай Н.Б., Мягкого А.В., Кузьмінського О.О. розглянувши, у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області у складі дисциплінарної палати № 10/ДПВ-26 від 30.04.2026 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2,-
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- ДП КДКА Дніпропетровської області своїм рішенням № 10/ДПВ-26 від 30 квітня 2026 року вирішила відмовити у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2.
- Не погоджуючись з прийнятим рішенням скаржник – громадянка ОСОБА_1 подала скаргу на вищевказане рішення, котра була отримана Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 29 травня 2026 року, датована також 29 травня 2026 року.
- Т.в.о Голова ВКДКА листом за вих.№ 2766 від 15 червня 2026 року доручив члену ВКДКА особа_3. провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
- Адвокат ОСОБА_2 належним чином була повідомлена про розгляд скарги щодо неї місцевою КДКА, що вбачається з матеріалів справи.
- Адвокат ОСОБА_2 14.04.2023 року отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № ІНФОРМАЦІЯ_1.
- Згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України адреса робочого місця адвоката ОСОБА_2: ІНФОРМАЦІЯ_2.
- Скарга була розглянута належною КДКА регіону.
Короткий виклад позицій та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- ОСОБА_1 зазначала, про порушення, які були вчинено, на її думку, адвокатом ОСОБА_2 під час представництва інтересів відповідача громадянина ОСОБА_4 у справі № ІНФОРМАЦІЯ_3 (про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів):
- повідомлення суду недостовірних відомостей про контакти позивача;
- повідомлення суду недостовірних відомостей щодо фактичної дати ознайомлення з рішенням;
- викладення взаємовиключних версій фактичних обставин;
- ігнорування доказів, що мають значення для справи;
- некоректні висловлювання щодо учасника процесу;
- системність порушень.
- На думку скаржниці наведені вище обставини свідчать про можливе вчинення адвокатом дисциплінарного проступку передбаченого ст. 34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
- Адвокат ОСОБА_2 надала письмові пояснення в яких заперечила обставини вчинення нею дисциплінарного проступку.
- Щодо повідомлення суду недостовірних відомостей про контакти позивача – скаржниці, зазначила, що їй як адвокату ця інформація стала бути відомою після отримання відповіді на запит від Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
- Щодо повідомлення недостовірних відомостей щодо строків та приводу обізнаності представника зі змістом рішення до зазначеної дати зазначає, що рішення, котре оскаржувалось було отримано саме 20 липня 2025 року, про що було надано відповідні докази суду. Та саме рішення від виконавчої було отримано не адвокатом, її клієнтом – ОСОБА_4
- Щодо викладення взаємовиключних версій фактичних обставин щодо строків звернення, наявності та розміру заборгованості, дати виникнення боргу та обставин. В рішенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.02.2025 року зазначено, що станом на 01.03.2024 року заборгованість з аліментів відсутня. До матеріалів позову було додано розрахунок заборгованості станом на 01.11.2023 року, як про це зазначено у рішенні першої інстанції. Таким чином, строк 7 місяців на який звертає увагу скаржник, обчислювався з дати розрахунку заборгованості 01.11.2023 по дату звернення ОСОБА_1 до суду 09.05.2024 року.
- Щодо ігнорування доказів, що мають значення для справи: неповідомлення про пояснення боржника від 12.03.2024 року, зазначає, що у неї як у адвоката є доступ до матеріалів АСВП лише у електронному вигляді. Жодних письмових матеріалів там не відображено. Усі матеріали, що у неї були в розпорядженні нею було надано до суду.
- Адвокат у поясненнях зазначала, що цивільне судочинство в Україні здійснюється на засадах змагальності сторін, що саме і відбувалося у справі № ІНФОРМАЦІЯ_3.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- Місцева КДКА зазначила, що досліджуючи обставини представництва адвокатом ОСОБА_2 інтересів свого клієнта ОСОБА_4 у спірних правовідносинах із скаржником ОСОБА_1, дисциплінарна палата повважала, що скаржником не надано доказів на підтвердження протиправних дій та зловживання процесуальними правами з боку адвоката, а обставини, про які зазначає скаржниця не містять ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката.
- Наведені у скарзі обставини у всій своїй сукупності підлягають розгляду судом під час здійснення провадження у справі, відповідно до діючого цивільно-процесуального законодавства.
- Щодо посилань ОСОБА_1 на некоректні висловлювання щодо учасника процесу, дисциплінарна палата вважає, що заперечення адвокатом дій скаржниці під час апеляційного розгляду справи відповідають принципу змагальності сторін, не містять особистих образ та не свідчать про ознаки дисциплінарного проступку.
Короткий виклад позиції та доводів скаржника до ВКДКА.
- Скаржниця ОСОБА_1 у поданій скарзі зазначила, що з рішенням від 30.04.2026 не погоджується, вважає зйого передчасним, формальним, необґрунтованим та таким, що прийняте без повної, об’єктивної й належної оцінки доводів скарги, поданих доказів, заперечень і доповнень на пояснення адвоката.
- У скарзі наявна вимога скасувати рішення, порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2, у разі якщо ВКДКА дійде висновку про неможливість ухвалення нового рішення по суті, направити матеріали на новий розгляд до іншого складу дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області або іншої КДКА.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Згідно п.8.12. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону затвердженого рішенням Ради адвокатів України від «17» грудня 2013 року № 268 із змінами та доповненнями: у випадку, якщо рішення кваліфікаційної та дисциплінарної палати прийняті у відповідності до абзацу другого частини п’ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» вони є рішеннями кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури як документи окремо визначеної форми, які видаються від імені КДКА. У такому рішенні, зокрема, має зазначатися, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону у складі членів певної палати розглянула питання і прийняла відповідне рішення, яке підписується Головою КДКА, головою та секретарем палати.
- У відповідності до абзацу другого частини п’ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»: 5. До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з’їзду адвокатів України. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна і дисциплінарна палата.
- Відповідно до ст. 7 Правил адвокатської етики: у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
- Відповідно до ст. 11 Правил адвокатської етики: зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
- Адвокат зобов’язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
- Відповідно до статті 14 Правил адвокатської етики: адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.
- Відповідно до статті 25 Правил адвокатської етики: адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
- Відповідно до статті 70 Правил адвокатської етики:
- При застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/або Професійних етичних (деонтологічних) норм поведінки адвокатів іноземної держави (у випадках, передбачених цими Правилами), що діють в країнах, в яких такі адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність, дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення.
- Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
- Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.
- Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
- Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
- Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
- Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
- Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Таким чином, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката докази оцінюють з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за заявою (скаргою), що містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
- Згідно ст. 66 Правил адвокатської етики, за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України.
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- ВКДКА виходить з наступного.
- Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Таким чином, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката докази оцінюють з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката, зокрема, є порушення правил адвокатської етики.
- Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за заявою (скаргою), що містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
- Згідно ст. 66 Правил адвокатської етики, за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України.
- Положенням Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, котре затверджено Рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року із змінами та доповненнями зазначено:
- п.53. Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
- п. 54. Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов’язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
- п.70 Правил адвокатської етики визначено, що адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.
- У відповідності до п.51 “Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність” затвердженого рішенням Ради адвокатів України від «30» серпня 2014 року № 120, рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.
- З матеріалів справи вбачається, що адвокат ОСОБА_2 надавала правову допомогу громадянину ОСОБА_4 у справі № ІНФОРМАЦІЯ_3, де процесуальним опонентом (відповідачем) виступала громадянка ОСОБА_1. Усі доводи скарги зводяться до процесуальних дій, зазначень відомостей, пояснень, обставин в рамках даної судової справи, за результатом розгляду котрої судом було прийнято рішення саме на користь ОСОБА_1.
- Дані обставини не можуть слугувати підставою для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката. Скарга зводиться до того, що опонент у судовій справі, оскаржує дії адвоката, котрі остання виконує в рамках надання правової допомоги громадянину ОСОБА_4.
- Так, відповідно до ч.2 ст.5 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”: держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.
- Згідно ст.23 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”: професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності; адвокату гарантується рівність прав з іншими учасниками провадження, дотримання засад змагальності і свободи в наданні доказів та доведенні їх переконливості; забороняється втручання у правову позицію адвоката; забороняється ототожнення адвоката з клієнтом.
- З огляду на зазначене, та в силу приписів Правил адвокатської етики скаржником не доведено факт наявності ознак дисциплінарного проступку.
- Дисциплінарна справа відносно адвоката може бути порушена за наявності доказів вчинення адвокатом дій, які містять ознаки дисциплінарного проступку. Матеріали даної скарги та долучених доказів не містять ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката.
- ВКДКА звертає увагу на те, що підставою для порушення дисциплінарної справи є наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Ознака є юридичні риса, за наявності якої поведінка особи визнається дисциплінарним проступком і може тягнути дисциплінарну відповідальність. Тобто комісія оцінює наведені факти скаржника виключно на предмет можливої допустимості в діях адвоката складу дисциплінарного проступку. Наведені факти повинні бути чіткі, зрозумілі, мотивовані та підтверджені певними аргументами. При цьому вказані факти ОСОБА_1, на стадії порушення справи виключно оцінюються через призму наявності відповідних ознак. В свою чергу, доводи викладені у скарзі, повинні були бути досліджені судом в порядку розгляду цивільного спору, що і судом було виконано, з огляду на винесення кінцевого процесуального рішення на користь саме скаржинці. Процесуальна поведінка адвоката в ракурсі доводів скаржниці не містить ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката та не суперечить Правилам адвокатської етики.
- ВКДКА вважає рішення місцевої КДКА обґрунтоване, висновки дисциплінарної палати вказаної КДКА викладені у ньому, є правильними, та вмотивованими, а оцінка доказів сторін дана належним чином.
- На підставі викладеного вище, керуючись статтею 52 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_1, – залишити без задоволення.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області у складі дисциплінарної палати № 10/ДПВ-26 від 30.04.2026 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2, – залишити без змін.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Валентин ЛУЧКОВСЬКИЙ