РІШЕННЯ № VII-007/2026
31 липня 2026 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Лучковського В.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Усманова М.А., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Прокопчука О.М., Одновола В.К., Соботника В.Й., Чернобай Н.Б., Мягкого А.В., Кузьмінського О.О. розглянувши, у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області у складі дисциплінарної палати № 22/ДПВ-25 від 10.10.2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2,-
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- 09.06.2025 року ОСОБА_1 (надалі – Скаржник) подала до КДКА Дніпропетровської області скаргу щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2.
- 13.06.2025 року Голова дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області ОСОБА_3 доручив члену дисциплінарної палати ОСОБА_4 провести перевірку відомостей, викладених у скарзі.
- 03.07.2025 року адвокату ОСОБА_2 членом дисциплінарної палати особа_4 був надісланий лист-повідомлення щодо надходження скарги та необхідності надання пояснень щодо обставин, зазначених в скарзі. Одночасно надіслана копія скарги з додатками.
- 10.07.2025 року адвокат ОСОБА_2 надіслала пояснення стосовно обставин, викладених у скарзі.
- ОСОБА_1 направила до КДКА Дніпропетровської області доповнену скаргу щодо дій адвоката ОСОБА_2.
- 10.09.2025 року членом дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області ОСОБА_4 складено довідку за результатами перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1 щодо дій адвоката ОСОБА_2.
- 10.10.2025 року дисциплінарною палатою КДКА Дніпропетровської області за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 прийнято рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2.
- 19.03.2026 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_1 від 13.03.2026 р. на рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 10.10.2025 року №22/ДПВ-25 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2.
- Листом ВКДКА за вих. №1539 від 25.03.2026 року вказану скаргу було повернуто у зв’язку з наявними недоліками.
- 07.04.2026 року ОСОБА_1 до ВКДКА було повторно подано скаргу на рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 10.10.2025 року №22/ДПВ-25.
- Листом ВКДКА за вих. №2051 від 22.04.2026 року зазначену скаргу було повернуто у зв’язку з наявними недоліками. Даний лист був отриманий Скаржницею 04.05.2026 року.
- 06.05.2026 року ОСОБА_1 направила на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу та заяву про усунення недоліків, поновлення строку на подання скарги разом з додатками
- Строки на оскарження рішення ДП КДКА Дніпропетровської області, передбачені ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», поновлені у зв’язку з поважністю причин пропуску.
- Листом ВКДА за вих. №2345 від 22.05.2026 р. з КДКА Дніпропетровської області було витребувано матеріали дисциплінарної справи.
- 11.06.2026 року за вхід. №35493 на адресу ВКДКА від КДКА Дніпропетровської області надійшли матеріали дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2. У листі в.о. голови КДКА Дніпропетровської області повідомив, що раніше адвокат ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності не притягувалась.
- 15.06.2026 року т.в.о. Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА ОСОБА_5, провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі ОСОБА_1 на рішення КДКА Дніпропетровської області у складі дисциплінарної палати від 10.10.2025 року №22/ДПВ-25 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- У скарзі про порушення правил адвокатської етики від 06.06.2025 р. зазначено, що скаржник є позивачем у цивільній справі №ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо застосування наслідків недійсності до нікчемного правочину шляхом виключення з спадкового реєстру запису про реєстрацію заповіту. У своєму відзиві на позов скаржника, адвокат відповідача – ОСОБА_2, допустила висловлювання, які порушують професійну етику та дискредитують скаржника як сторону у процесі.
- Зокрема, адвокат у відзиві назвала доводи скаржника «хворобливими фантазіями», що є неприйнятним і таким, що принижує честь та гідність скаржника. Хоча, на думку скаржника, її позов базується на фактах і офіційних документах (відповіді від КП «КЦРЛ» НСР від 07.10.2024 р. № 2419 та від 21.10.2024 р. № ІНФОРМАЦІЯ_2).
- Крім того адвокат, як зазначає скаржник, безпідставно звинуватила останню у шахрайстві, заявивши, що скаржник нібито від імені її батька подала позов про розлучення своїх батьків, що є абсолютно бездоказовим та неправдивим. Скаржник зазначає, що вже покійний батько ОСОБА_6, подавав на розлучення в 2020 і про цей факт знали всі (включаючи родину, сусідів і звичайно саму маму). Про факт того, що вони розлучені, скаржниця дізналася в 2024 року вже після смерті батьків, від їхнього родича. До того ж, адвокат ОСОБА_2 не надала жодних доказів своїм твердженням, тобто порушила статтю 81 ЦПК України. На думку скаржника, звинувачення ОСОБА_2, дискредитують її і порушують принцип добросовісного ведення справи та розцінює ведення в такій парадигмі судового процесу, як залякування та тиск на скаржницю.
- Скаржник посилається на ст. 12 Правил адвокатської етики, адвокат зобов’язаний дотримуватися коректності у висловлюваннях та поважати честь і осіб, залучених у справу. Використання образливих формулювань та звинувачення є грубим порушенням цих правил.
- В резолютивній частині скарги ОСОБА_1 просить провести перевірку дій адвоката ОСОБА_2 на предмет порушення адвокатської етики та притягнути адвоката до відповідальності відповідно до чинного законодавства. В підтвердження доводів та фактичних обставин, викладених у скарзі, ОСОБА_1 долучила до скарги копії: копію відзиву по цивільній справі № ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.03.2025 p..
- Адвокат ОСОБА_2 надала письмові пояснення, в яких остання вважає, що в її діях відсутні ознаки дисциплінарного проступку, а відповідно й відсутні підстави для порушення дисциплінарної справи відносно неї.
- Так, адвокатом у поясненнях зазначено, що 24 лютого 2025 р. нею було укладено договір про надання правової допомоги № ІНФОРМАЦІЯ_3 з громадянкою ОСОБА_7, предметом даного договору є: «Надання комплексної правової допомоги Клієнту у справі ІНФОРМАЦІЯ_1, що перебуває в провадженні Судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_8 про застосування наслідків недійсності до нікчемного правочину шляхом виключення зі спадкового реєстру запису про реєстрацію заповіту (далі справа).
- Її Клієнт – ОСОБА_7 є стороною – відповідачем у вищезазначеній цивільній справі. 06.03.2025 р. стороною відповідача була отримана Ухвала Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про застосування наслідків недійсності до нікчемного правочину шляхом виключення зі спадкового реєстру запису про реєстрацію заповіту по справі № ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.02.2025 р.
- Після отримання позовної заяви з додатками, Адвокатом було направлено дані документи своєму Клієнту, так як остання на момент надходження позовної заяви перебувала у Польщі, для ознайомлення Клієнта із позовними вимогами по суті.
- В подальшому, її Клієнткою було сформовано та направлено Адвокату пояснення, щодо кожної обставини, що зазначена ОСОБА_1 у своїй позовній заяві та ОСОБА_2 приступила до складання заяви по суті, а саме відзиву на позовну заяву.
- У своїй скарзі скаржник зазначає два аспекти:
- Використання словосполучення «хворобливі фантазії», які на думку скаржника, принижують її честь та гідність;
- Звинувачення у шахрайстві, з приводу подачі позову в інтересах покійного батька сторін. 1 всі ці обставини розцінює як тиск та залякування з боку ОСОБА_2.
- На думку Адвоката, твердження скаржника є результатом її суб’єктивного сприйняття, тобто індивідуальним, особистим бачення/оцінкою тих обставин та доводів, що були викладені у відзиві на позовну заяву, які з об’єктивною реальністю не мають нічого спільного.
- Використання словосполучення «хворобливі фантазії», використовувалися, з ініціативи Клієнта, яка була обурена викривленням скаржником обставин справи у позовній заяві та наполягала саме на такому формулюванні. Крім того дана фраза не є ненормативною лексикою чи нецензурною лайкою, неетичним висловлюванням і використана у наступному лексичному значені: «Фантазії це уявна ситуація, яка не має зв’язку з реальністю». Слово «хворобливі» було використано з наступною метою: показати, що позивач викривляє реальність, усвідомлено спотворює події, переслідуючи власні мотиви», тобто такі фантазії скаржника є «спотвореними».
- За твердженням Адвоката, дане словосполучення мало саме таке змістовне значення, а не те, про що зазначає скаржник у своїй скарзі. Такі словосполучення, що зазначені у відзиві є судженнями клієнта адвоката, зумовлені, зокрема поведінкою скаржника ОСОБА_1, яка з моменту після того, як дізналася про наявність заповіту, почала систематично писати скарги до всіх інстанції, подавати заяви про вчинення злочинів до органів національної поліції про наявність змови між приватним нотаріусом ОСОБА_9., адвокатом та ОСОБА_7
- Крім того, Скаржниця в поза судовому порядку, шляхом здійснення Адвокату телефонного дзвінка, вимагала особистої зустрічі з адвокатом без Клієнта, на відмову Адвоката та пояснення щодо неможливості такої зустрічі відреагувала досить емоційно.
- Що стосується звинувачення у шахрайстві, то адвокат ОСОБА_2 стверджує, що нею не було зазначено, що ОСОБА_1 здійснила шахрайські дії, так дійсно у відзиві на позовну заяву міститься посилання на те, що «ОСОБА_1 замовчує ту інформацію, що стосунки між нею та батьком погіршилися саме після смерті матері, оскільки батько дізнався що позивач, шляхом обману від імені батька подала ще за життя матері, позовну заяву до Криворізького районного суду Дніпропетровської області про розірвання між ними шлюбу, з метою збільшення своєї частки в спадковому майні після смерті матері, батько сприйняв дуже болісно дану ситуацію та був ображений на позивача, навіть не хотів з нею розмовляти» дані обставини були повідомлені адвокату її Клієнтом, яка отримала дану інформацію за життя свого батька, а тому вони були включені до відзиву на позовну заяву.
- Адвокат заперечує вчинення нею відносно Скаржника тиску, залякування або ж приниження її честі та гідності.
- Стверджує, що у відзиві на позовну заяву сторона відповідача надавала оціночні судження, щодо правової позиції скаржника, її доводам та міркуванням, а не особі позивача ОСОБА_1.
- В той же час, із сутті скарги випливає, що скаржник ототожнює ОСОБА_2, як Адвоката, представника відповідача зі своїм Клієнтом, що суворо заборонено, та є однією із гарантій адвокатської діяльності, зокрема п. 16 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» – Професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: … забороняється ототожнення адвоката з клієнтом».
- До пояснень адвоката ОСОБА_2 було долучено копію позовної заяви ОСОБА_1 та письмові пояснення ОСОБА_7.
- Зокрема, ОСОБА_7. стверджує, що текст відзиву був повністю погоджений із нею, відповідає її позиції та внутрішній волі, саме в такому вигляді, з використанням таких словосполучень. ОСОБА_7 особисто підписати відзив не могла, оскільки, як зазначала вище перебувала поза межами території України, підписав даний документ її представник.
- У додатковій скарзі ОСОБА_1 детальніше описала обставини цивільно-правового спору між нею та її сестрою, та наголосила на тому, що саме Адвокатом було підписано текст відзиву на позовну заяву із звинуваченнями в шахрайстві та принизливими фразами. До даної скарги були додані копії документів по справі про розлучення батьків, пояснення свідків, скріншоти переписок, сімейні фотографії, та флеш-носій з відеозаписами.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого рішення КДКА.
- Згідно пп. 3 п. 14 Положення на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга) заявник (скаржник) надає докази, а вразі неможливості зазначає докази, надання яких самостійно є неможливо, із обов’язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.
- В обґрунтування доводів своєї скарги скаржник долучила до неї документи, які, на думку ОСОБА_1, доводять наявність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката ОСОБА_2.
- Однак, ДП КДКА Дніпропетровської області вважає, що вказані документи не можуть розцінювати як належні та допустимі докази наявності дисциплінарного проступку в діях адвоката з огляду на наступне.
- Так, такі документи як: копія відзиву на позовну заяву від 20.03.2025 р.; копія заяви до Криворізького районного суду в м. Кривий Ріг про надання доступу до матеріалів справи та видачу копій документів від 14.07.2025 р.; копія позовної заяви про розірвання шлюбу від ОСОБА_8 до ОСОБА_10 від 17.06.2020 р.; копія квитанції про сплату судового збору ОСОБА_6 від 17.06.2020 р.; Копія ухвали від 06.07.2020 р. отриманої 07.07.2020 р. ОСОБА_6особисто з підписом у суді; Копія судової повістки про виклик до суду направленої ОСОБА_10 від 31.07.2020 р.: Копія підтвердження укрпоштою про вручення 14.08.2020 р. повістки ОСОБА_10 з її підписом; Копія судової повістки про виклик до суду направленої ОСОБА_10 від 26.10.2020 р.; копія довідки про доставку смс на номер ОСОБА_10.; копія підтвердження укрпоштою про вручення від 06.11.2020 р. повістки ОСОБА_10 з її підписом; копія відправлення супровідного листа заочного рішення суду від 04.11.2020 р. по цивільній справі № ІНФОРМАЦІЯ_4 до ОСОБА_8 та ОСОБА_10 від 17.11.2020 р.; копія рішення (заочного) від 05.12.2020 р. (дата засвідчення копії 16.07.2025 р.); фотофіксація матеріалів цивільної справи про розлучення № ІНФОРМАЦІЯ_4 провадження № ІНФОРМАЦІЯ_5 (37арк.); копія запиту ОСОБА_1 до КП «КЦРЛ»НСР від 10.10.2024 року № ІНФОРМАЦІЯ_6; Копія відповіді від КП «КЦРЛ»НСР від 21.10.2024 р. № ІНФОРМАЦІЯ_2; пояснення сусідки ОСОБА_11; згода на обробку персональних даних від ОСОБА_11; пояснення сусідки ОСОБА_12; згода на обробку персональних даних від ОСОБА_12; скріншоти переписки ОСОБА_8 до ОСОБА_13 (донька скаржника) від 04.08.2024 р.; скріншоти переписки ОСОБА_8 до ОСОБА_14(колишній зять скаржника) від 16.04.2024 р., фото сім’ї скаржника, скріншоти переписки ОСОБА_8 до чоловіка скаржника ОСОБА_1; – встановлюють відповідні фактичні обставини, зокрема щодо наявності судового спору між скаржником та ОСОБА_7, наявність судової справи про розірвання шлюбу між гр. ОСОБА_8 та ОСОБА_10, наявність конфліктних ситуацій між сім’єю скаржника ОСОБА_1 та ОСОБА_7, але не мають жодного доказового підґрунтя щодо вчинення адвокатом ОСОБА_2 дисциплінарного проступку, не доводять вчинення порушення Правил адвокатської етики, підбурювання адвокатом її клієнта на вчинення будь-яких протиправних дій відносно ОСОБА_1, а також противоправну поведінку самого адвоката, при цьому самим скаржником не конкретизовано, яке саме порушення Правил адвокатської етики допустив адвокат.
- Аналізуючи копію відзиву на позовну заяву від 20.03.2025 р. по справі № ІНФОРМАЦІЯ_1, де на думку скаржника, адвокатом ОСОБА_2 Т. Р було допущено висловлювання, що принижують честь та гідність скаржника, то така позиція ОСОБА_1 є суб’єктивною, емоційною й позбавленою розуміння поняття «оціночне судження» та нерозуміння нею різниці між цим поняттям та розповсюдженням інформації, яка дійсно може паплюжити честь, гідність й ділову репутацію особи.
- ОСОБА_1 здійснює ототожнення адвоката ОСОБА_2 з її клієнткою ОСОБА_7, зокрема скаржник зазначає, що підготовлений відзив адвокатом, який був узгоджений із її клієнтом (у відповідності до пояснень ОСОБА_7), є позицією адвоката. Ототожнення підтверджується і наданим аудіофайлом, що міститься на флеш носії, зокрема на 14 секунді аудіофайлу під назвою запис № 1, адвокатом ОСОБА_2 в коректній формі роз’яснено скаржнику про неможливість зустрічі із ОСОБА_1, та неможливість надання останній будь-якої інформації, що стосується відносин між ОСОБА_7 та адвокатом, оскільки це є предметом адвокатської таємниці. Натомість скаржник продовжувала наполягати, щоб адвокат надала інформацію про свою позицію по справі (30 секунда аудіофайлу під назвою запис № 1), таким чином ОСОБА_1 не розуміє сутті надання правової допомоги, вважає, що адвокат ОСОБА_2 є стороною конфлікту.
- Ототожнення адвоката з його клієнтом суворо заборонено, та є однією із гарантій адвокатської діяльності, зокрема п. 16 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: забороняється ототожнення адвоката з клієнтом».
- Так ст. 50 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено, що Кваліфікаційно- дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. КДКА не наділена повноваженнями, щодо розгляду питання обґрунтованості матеріально-правових вимог сторін у судових спорах, належності, допустимості та достатності доказів, що подаються сторонами в ході вирішення спору в суді.
- Адвокат не несе дисциплінарну відповідальність за своїх клієнтів, зокрема якщо вони вдаються до будь-яких протиправних дій, без належних та допустимих доказів, що саме адвокат підбурив чи дав конкретну вказівку на такі дії.
- За таких вищевикладених обставин, дисциплінарна палата прийшла до висновку про відсутність будь-яких об’єктивних даних, підтверджених належними доказами (окрім заяви самого скаржника), щодо наявності у поведінці та діях адвоката порушень Правил адвокатської етики, порушень загальноприйнятих норм ділового етикету.
- Приймаючи до уваги відсутність правових підстав, передбачених законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правилами адвокатської етики для притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатуру Дніпропетровської області вирішила відмовити в порушені дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_7).
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника.
- Скаржниця вважає, що Адвокат поширила недостовірні фактичні твердження щодо неї, безпідставно звинуватила у шахрайських діях, заявила, що Скаржниця «шляхом обману» подала позов про розірвання шлюбу батьків, стверджувала, що батьки не знали про розлучення, звинувачувала у приховуванні інформації, використовувала образливу лексику.
- Зазначає, що до КДКА був поданий повний пакет доказів, зокрема матеріали цивільної справи про розірвання шлюбу батьків, судові повістки, докази вручення документів сторонам, рішення суду, пояснення свідків, медичні документи, інші офіційні підтвердження обставин.
- На переконання Скаржниці, що у рішенні КДКА відсутній аналіз змісту доказів, не наведено мотивів їх відхилення, не встановлено, чому вони не підтверджують порушення, фактично зроблено формальний висновок про «відсутність доказів».
- На її думку, Адвокат фактично звинуватила її у вчиненні протиправних дій щодо власних батьків. Такі твердження не підтверджені жодними рішеннями суду або вироками, є поширенням недостовірної інформації, принижують честь і гідність, завдають шкоди репутації. КДКА не перевірила достовірність цих тверджень і не дала їм належної оцінки.
- Скаржниця вказує, що у відзиві адвокат назвала її доводи «хворобливими фантазіями». Це формулювання не є правовою оцінкою, має принизливий характер, містить медикалізований натяк на психічну неповноцінність, не ґрунтується на доказах, суперечить стандартам професійної етики адвоката.
- Належної оцінки цьому факту дисциплінарною палатою КДКА надано не було, що додатково свідчить про формальний характер розгляду скарги та ігнорування суттєвих обставин справи.
- КДКА Дніпропетровської області фактично не надала належної правової оцінки обставинам, пов’язаним із заселенням сторонніх осіб до будинку померлих батьків Скаржниці у період, коли з моменту їх смерті не минуло навіть шести місяців.
- У підтвердження зазначених обставин до КДКА було подано відеозапис, на якому зафіксовано факт заселення сторонніх осіб, їх посилання на адвоката ОСОБА_2 як на особу, що координує або супроводжує ці дії, а також виклик поліції у зв’язку з конфліктною ситуацією.
- Крім того, члени родини Скаржниці отримували повідомлення, що «всі питання – до адвоката», що стало підставою для мого телефонного звернення безпосередньо до адвоката ОСОБА_2 з метою з’ясування правових підстав таких дій.
- Однак у своєму рішенні КДКА обмежилась загальним посиланням на те, що адвокат не зобов’язаний спілкуватися з іншою стороною та діє в інтересах клієнта, фактично підмінивши предмет скарги та не дослідивши обставини можливої участі адвоката у подіях, на які прямо посилалися сторонні особи.
- Скаржниця просить скасувати рішення КДКА Дніпропетровської області у складі дисциплінарної палати від 10.10.2025 року №22/ДПВ-25 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2; визнати відмову у відкритті дисциплінарної справи необґрунтованою; направити матеріали на новий розгляд до КДКА в іншому складі; зобов’язати КДКА провести повну та об’єктивну перевірку доводів скарги з урахуванням усіх доказів.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. №5076-УІ (в тексті – Закон)
- Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 р. № 120, з подальшими змінами (в тексті – Положення).
- Регламент кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 268, з подальшими змінами.
- Правила адвокатської етики, затверджені звітно-виборчим з’їздом адвокатів України 09.06.2017 р., із змінами затвердженими з’їздом адвокатів України 15.02.2019 р. (в тексті – Регламент).
Мотиви та висновки ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України, адреса основного робочого місця адвоката ОСОБА_2: (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №ІНФОРМАЦІЯ_7, видане Радою адвокатів Дніпропетровської області): ІНФОРМАЦІЯ_8.
- Адвокат ОСОБА_2 обліковується в Раді адвокатів Дніпропетровської області, отже розгляд скарги проведено належною КДКА.
- Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається використання права звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
- Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40, 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Згідно ч. 1 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
- Як встановлено абз. 1 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
- Згідно абз. 5 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
- За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та п. 31 Положення № 120).
- Відповідно до п. 32 Положення № 120 дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак складу дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину.
- Відповідно до ч. 7 Положення № 120 дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
- Як вбачається зі змісту поданої скарги, на переконання Скаржниці, адвокат ОСОБА_2 у поданому відзиві на позовну заяву поширила відносно неї недостовірні твердження та безпідставно звинуватила у шахрайських діях.
- ВКДКА не знайшло в матеріалах дисциплінарного провадження, та у відзиві на позов зокрема, жодної усної або письмової заяви адвоката ОСОБА_2 про вчинення Скаржницею шахрайських дій. Також, матеріали провадження не містять доказів використання Адвокатом в адресу Скаржниці будь-якої образливої лексики, висловлювань, що мають принизливий характер, а також фактів розповсюдження Адвокатом недостовірних відомостей щодо Скаржниці.
- Наданий Скаржником відзив на позовну заяву містить лише виклад позиції її опонента по справі – рідної сестри, яка у своїх письмових поясненнях підтвердила, що відзив був повністю погоджений із нею, відповідає її позиції та внутрішній волі, саме в такому вигляді, з використанням таких словосполучень.
- Встановлення наявності чи відсутності обставин викладених у заявах по суті судової справи виходить за межі повноважень органів адвокатського самоврядування, однак має бути здійснено в ході судового розгляду за відповідним позовом.
- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується з тим, що у відзиві на позовну заяву сторона відповідача надала лише оціночні судження, щодо правової позиції Скаржника, її доводам та міркування, а їх зміст не містить образливих висловлювань відносно особи позивача.
- Відповідно до Узагальненої дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури відносно неналежної поведінки адвокатів, що затверджено Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № Ѵ-005/2021 від 27.05.2021 не можуть бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта (п. 15 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- За таких обставин, висновки ДП КДКА Дніпропетровської області щодо відсутності в діях адвоката ОСОБА_2 ознак складу дисциплінарного проступку є обґрунтованими та вмотивованими. Жоден з доказів наданих Скаржником в ході дисциплінарного провадження не підтверджує протилежного.
- Водночас, наполегливі вимоги Скаржника до Адвоката повідомити свою позицію по справі та спроби нав’язати власне бачення обставин цивільно-правового спору свідчить про ототожнення Скаржницею адвоката ОСОБА_2 з її клієнткою ОСОБА_7, що суворо заборонено п. 16 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з якою однією із гарантій адвокатської діяльності, зокрема є забороняється ототожнення адвоката з клієнтом.
- На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_1, – залишити без задоволення.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області у складі дисциплінарної палати № 22/ДПВ-25 від 10.10.2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2, – залишити без змін.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Валентин ЛУЧКОВСЬКИЙ