РІШЕННЯ № VII-008/2026 від 31.07.2026 за результатом розгляду скарги на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 187/2026 від 29.04.2026 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката

РІШЕННЯ № VII-008/2026

31 липня 2026 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Лучковського В.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Усманова М.А., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Прокопчука О.М., Одновола В.К., Соботника В.Й., Чернобай Н.Б., Мягкого А.В., Кузьмінського О.О. розглянувши, у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 187/2026 від 29.04.2026 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2,-

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. 11 березня 2026 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга ОСОБА_1 від 06.03.2026 на порушення адвокатом ОСОБА_2 Правил адвокатської етики (а.с. 9-1).
2. 17.03.2026 Голова дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_3 доручив члену дисциплінарної палати ОСОБА_4 провести перевірку по матеріалах за скаргою ОСОБА_1 стосовно адвоката ОСОБА_2 (а.с. 11).
3. 25 березня 2026 року членом дисциплінарної палати КДКА Київської області особа_4 адвокату ОСОБА_2 направлена копія скарги з пропозицією надати свої пояснення стосовно викладених фактів (а.с. 14-13).
4. до КДКА Київської області надійшли письмові пояснення адвоката ОСОБА_2 від 26.03.2026 з додатками (а.с. 53-15).
5. 23.04.2026 до КДКА Київської області надійшла відповідь ОСОБА_1 на заперечення адвоката щодо скарги (а.с. 56-54).
6. 27 квітня 2026 року членом дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_4 за результатами перевірки відомостей, викладених в скарзі ОСОБА_1 стосовно адвоката ОСОБА_2, складено довідку про відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (а.с. 64-57).
7. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 187/2026 від 29 квітня 2026 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 84-75).
8. 11.05.2026 копія рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати № 187/2026 від 29 квітня 2026 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 направлена на електронну пошту скаржнику та адвокату.
9. Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 25.05.2026 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати № 187/2026 від 29.04.2026.
10. Скарга ОСОБА_1 на рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати № 187/2026 від 29.04.2026 подана до ВКДКА засобами поштового зв’язку 19.05.2026 (зареєстрована 25.05.2026 за вхід. № 35061), тобто в межах встановлених процесуальних строків.
11. У зв’язку із вищенаведеним, строк на оскарження рішення КДКА, визначений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником не пропущений.
12. Інформація про оскарження до суду рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати № 187/2026 від 29.04.2026 відсутня.
13. Листом за вих. № 2358 від 26.05.2026 ВКДКА витребувала у КДКА Київської області матеріали справи відносно адвоката ОСОБА_2
14. 22.06.2026 за вхід. № 35809 матеріали справи відносно адвоката ОСОБА_2 надійшли до ВКДКА.
15. Листом за вих. № 2993 від 26.06.2026 Голова ВКДКА доручив члену ВКДКА ОСОБА_5 перевірити, вивчити та доповісти на засіданні питання за матеріалами справи за скаргою ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 187/2026 від 29.04.2026 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно.
16. 22.07.2026 до ВКДКА від адвоката ОСОБА_2 надійшли заперечення на скаргу ОСОБА_1

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

17. У скарзі ОСОБА_1 до КДКА Київської області зазначено, що Скаржнику стало відомо про вжиття третіми особами заходів, спрямованих на отримання інформації про нього, у зв’язку з чим 03.02.2026 він звернувся до підприємства із письмовим запитом щодо наявності запитів, вимог або звернень, які стосуються його як фізичної особи.
18. Як вказано у скарзі, у відповідь на свій запит заявник отримав лист підприємства від 18.02.2026 № 18.02/26-В, до якого було долучено копію адвокатського запиту вих. № 23/04-1 від 23.04.2025, підписаного адвокатом ОСОБА_2 та надісланого на адресу підприємства. У зазначеному адвокатському запиті, за твердженням скаржника, містилися відомості про нібито вчинення ним дій з метою ухилення від оплати боргу перед компанією ОСОБА_6, а також припущення щодо фіктивності його працевлаштування на підприємстві з метою ухилення від проходження служби у Збройних Силах України.
19. Скаржник зазначає, що в адвокатському запиті також містилося посилання на те, що підтвердження факту фіктивного працевлаштування може створити складнощі для підприємства, а також прохання надати інформацію щодо його працевлаштування, трудових функцій, графіка роботи, підстав надання підприємству статусу критичності та органу, який надав такий статус. На думку Скаржника, наведені в адвокатському запиті твердження про наявність заборгованості перед компанією ОСОБА_6 є недостовірними, оскільки він особисто та юридичні особи, учасником яких він є, жодної заборгованості перед вказаною компанією не мають.
20. Скаржник стверджує, що поширення в адвокатському запиті відомостей про заборгованість дискредитує його честь, гідність і ділову репутацію. Крім того, на його думку, формулювання адвокатського запиту є маніпулятивними та спрямованими на тиск на нього і його роботодавця, а запитувана інформація щодо працевлаштування та статусу критичності підприємства не пов’язана з наданням адвокатом правової допомоги клієнту у справі про стягнення заборгованості.
21. Скаржник вважає, що дії адвоката, які полягали у направленні його роботодавцю адвокатського запиту з наведеними вище твердженнями та припущеннями, виходять за межі правомірної адвокатської діяльності, порушують вимоги Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Правил адвокатської етики та можуть бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. У зв’язку з цим скаржник просить прийняти скаргу до розгляду, відкрити дисциплінарне провадження щодо адвоката ОСОБА_2, надати оцінку її діям та, у разі встановлення порушень, притягнути її до дисциплінарної відповідальності.
22. 31.03.2026 р. на електронну адресу КДКА Київської області надійшли письмові пояснення адвоката ОСОБА_2.
23. У письмових поясненнях адвоката зазначено, що не погоджується з доводами скарги ОСОБА_1 та вважає, що наведені у ній відомості про порушення нею Правил адвокатської етики є необґрунтованими. Адвокат вказує, що скарга стосується, зокрема, зазначення в адвокатському запиті інформації про переведення «сімейного бізнесу» на ТОВ «ОСОБА_7» з метою ухилення від погашення заборгованості перед компанією ОСОБА_6, а також отримання інформації щодо працевлаштування ОСОБА_1 на ТОВ «ОСОБА_8».
24. Адвокат зазначає, що з серпня 2024 року надає правову допомогу компанії ОСОБА_6 у питаннях стягнення заборгованості з TOB «ОСОБА_9» та ТОВ «ОСОБА_10». За її поясненнями, у цих товариств з 2022 року існує заборгованість за поставлені індустріальні оливи, яка станом на дату подання заперечень не погашена.
25. У запереченнях адвокат зазначає, що зі слів її клієнта фактичним бенефіціаром підприємств-боржників на момент виникнення заборгованості був ОСОБА_1 Також адвокат посилається на телефонну розмову із ОСОБА_1 у серпні 2024 року, під час якої, за її твердженням, останній повідомив, що добровільно повертати борги не збирається, а господарська діяльність через підприємства-боржники припиняється, у зв’язку з чим стягнення боргу в майбутньому буде ускладненим.
26. На підтвердження наведених обставин адвокат посилається на інформацію з відкритих джерел, зокрема з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та відомості про участь відповідних суб’єктів у публічних закупівлях. У письмових поясненнях зазначено, що TOB «ОСОБА_9» до жовтня 2024 року перебувало під контролем ОСОБА_1, після чого було переоформлено на ОСОБА_11 та змінено адресу на адресу масової реєстрації; щодо TOB «ОСОБА_10» вказано, що його учасниками та бенефіціарами у різний час були ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_13, а в подальшому ОСОБА_11.
27. Щодо ТОВ «ОСОБА_7» адвокат зазначає, що з 24.03.2023 і на момент подання заперечень керівником та учасником цього товариства є ОСОБА_1, а саме товариство здійснює той самий вид господарської діяльності, що й ТОВ «ОСОБА_9» та ТОВ «ОСОБА_10», а саме продаж індустріальних олив. У зв’язку з цим адвокат доходить висновку, що діяльність підприємств-боржників була припинена, тоді як бізнес продовжено через інше підприємство – ТОВ «ОСОБА_7».
28. У письмових поясненнях адвокат також посилається на відкриття 12.09.2025 приватним виконавцем виконавчого провадження на підставі виконавчого листа, виданого Київським апеляційним судом, про стягнення з ТОВ «ОСОБА_10» на користь ОСОБА_6 суми основного боргу, пені, трьох відсотків річних, витрат на арбітражний збір та правову допомогу. Адвокат зазначає, що у межах цього виконавчого провадження ініціювалися питання щодо звернення стягнення на майно третіх осіб, які, за її твердженням, володіють майном боржника або мають перед ним заборгованість.
29. Крім того, адвокат посилається на відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, які, на її думку, свідчать про пов’язаність ТОВ «ОСОБА_10» та ТОВ «ОСОБА_7». Зокрема, у поясненнях вказано на передання активу у вигляді права вимоги від ТОВ «ОСОБА_10» до ТОВ «ОСОБА_7», а також на те, що інтереси обох підприємств у різних судових справах представляли одні й ті самі особи.
30. У зв’язку з наведеним адвокат стверджує, що зазначення в адвокатському запиті інформації про переведення бізнесу на ТОВ «ОСОБА_7» не могло завдати шкоди діловій репутації ОСОБА_1, оскільки, на її думку, така інформація є правдивою, була повідомлена ним особисто у телефонній розмові та підтверджується відкритими джерелами інформації.
31. Щодо запитань, поставлених в адвокатському запиті стосовно працевлаштування ОСОБА_1 на ТОВ «ОСОБА_8», адвокат зазначає, що така інформація не належить до конфіденційної інформації чи персональних даних про фізичну особу. На обґрунтування цієї позиції адвокат посилається на правові висновки Верховного Суду та вказує, що відомості про факт працевлаштування та функціональні обов’язки особи не є конфіденційною інформацією.
32. Адвокат пояснює, що запитувана інформація була необхідною для надання правової допомоги її клієнту у справі про стягнення заборгованості. У запереченнях вказано, що ТОВ «ОСОБА_7», власником якого є ОСОБА_1, та TOB «ОСОБА_14», де він, за поданими до скарги документами, працює менеджером, здійснюють діяльність в одній сфері, мають значні обороти та фактично є конкурентами, що, на думку адвоката, зумовлювало необхідність з’ясування реальності такого працевлаштування.
33. В письмових поясненнях адвокат також зазначає, що, враховуючи статус ОСОБА_1 як власника бізнесу зі значним річним оборотом, його працевлаштування у ТОВ «ОСОБА_14» на посаді звичайного менеджера з окладом 20 000 грн могло бути або формальним, або свідчити про номінальний характер володіння TOB «ОСОБА_7». У зв’язку з цим адвокат вказує, що на момент направлення запиту вона намагалася з’ясувати, чи є ОСОБА_1 реальним бенефіціаром та керівником ТОВ «ОСОБА_7».
34. Адвокат зазначає, що у разі підтвердження фактичного контролю ОСОБА_1 над ТОВ «ОСОБА_7» це, на її думку, могло свідчити про наявність ознак протиправних дій на шкоду компанії ОСОБА_6 та бути підставою для вжиття додаткових заходів, спрямованих на стягнення заборгованості. У зв’язку з цим адвокат заперечує, що запитувала відповідну інформацію з метою втручання у приватне життя скаржника, і зазначає, що ці дії були зумовлені виключно інтересами захисту прав її довірителя.
35. Щодо доводів скарги про згадки, пов’язані з мобілізацією, адвокат зазначає, що її адвокатський запит не містив вимог про надання інформації стосовно бронювання ОСОБА_1 При цьому адвокат вказує, що у разі формального характеру працевлаштування на TOB «ОСОБА_14» у діях причетних осіб могли б убачатися ознаки порушення чинного законодавства, а повідомлення про це підприємства, на її думку, не є тиском чи маніпулюванням.
36. У підсумку адвокат ОСОБА_2 зазначала, що її адвокатський запит не містить ознак порушення Правил адвокатської етики, а скарга ОСОБА_1, на її думку, зводиться до незгоди із засобами надання нею правової допомоги клієнту. У зв’язку з цим адвокат просила відмовити у відкритті дисциплінарного провадження за скаргою.
37. 21.04.2026 року на електронну адресу КДКА Київської області надійшли заперечення Скаржника ОСОБА_1 на письмові пояснення адвоката ОСОБА_2
38. У них було зазначено, що подані адвокатом ОСОБА_2 письмові пояснення, на його думку, не спростовують обставин, викладених у скарзі, а в окремих частинах, навпаки, підтверджують допущені адвокатом порушення. Скаржник вказує, що зі змісту заперечень адвоката вбачається, що інформація, наведена в адвокатському запиті, ґрунтувалася на словах клієнта адвоката, змісті телефонної розмови, факт якої не підтверджено доказами, а також на власній інтерпретації адвокатом даних із відкритих джерел.
39. Скаржник вважає неприйнятним використання адвокатського запиту як інструменту поширення припущень або позиції клієнта у формі встановлених фактів. На його думку, адвокат зобов’язаний діяти добросовісно та не допускати викладення недостовірних або неперевірених відомостей, особливо таких, що можуть завдати шкоди честі, гідності та діловій репутації особи.
40. У запереченнях зазначено, що посилання адвоката на відкриті джерела не свідчать про наявність підстав для покладення на скаржника будь-якої відповідальності за несплату боргу. Скаржник наголошує, що зміна складу учасників чи керівників підприємств сама по собі не означає фіктивності діяльності чи ухилення від виконання зобов’язань, а є звичайною господарською практикою, що допускається законодавством.
41. ОСОБА_1 окремо зазначає, що адвокат не надав жодного доказу того, що він як фізична особа має будь-яку заборгованість перед клієнтом адвоката або несе відповідальність за зобов’язаннями юридичних осіб. При цьому, на думку скаржника, в адвокатському запиті містяться твердження про нібито його ухилення від виконання зобов’язань, подані як встановлений факт, хоча такі твердження, як вважає скаржник, мають виключно оціночний характер та не підтверджені судовим рішенням.
42. Скаржник також зазначає, що у письмових поясненнях адвоката не надано чіткої відповіді на питання, яким чином інформація про його працевлаштування, посадові обов’язки чи графік роботи пов’язана зі стягненням заборгованості з інших суб’єктів господарювання. На думку скаржника, відсутність такого зв’язку свідчить про використання адвокатського запиту не за його прямим призначенням.
43. У відповіді на заперечення скаржник наголошує, що зміст адвокатського запиту, зокрема згадки про можливу фіктивність працевлаштування, ухилення від служби та можливі наслідки для підприємства, де він працює, може вплинути на ставлення роботодавця до нього. У зв’язку з цим скаржник вважає, що такі твердження є проявом тиску на його роботодавця та формують негативне уявлення про нього як працівника.
44. Крім того, скаржник вважає безпідставними доводи адвоката щодо правомірності запиту інформації про його працевлаштування та зазначає, що наведена адвокатом практика Верховного Суду є нерелевантною, оскільки стосується інших фактичних обставин. Скаржник окремо аналізує постанови Верховного Суду від 12.08.2020 у справі № 645/545/17 та від 23.12.2020 у справі № 520/4861/19 і зазначає, що вони стосувалися, відповідно, повноважень профспілкової організації та кадрових повноважень державного органу щодо державного службовця, а не збору адвокатом інформації про приватну особу в межах комерційного спору.
45. Скаржник стверджує, що позиція адвоката про те, що інформація про працевлаштування не є персональними даними, є помилковою. За його твердженням, відомості про місце роботи, посаду та функціональні обов’язки фізичної особи є персональними даними, оскільки дозволяють ідентифікувати особу та характеризують її професійну діяльність, а адвокат не довів наявності правових підстав для збору такої інформації у запитуваному обсязі.
46. Також скаржник звертає увагу на те, що у своїх поясненнях адвокат зазначав про необхідність отримання інформації для розуміння ефективності подальших дій. На думку скаржника, це свідчить про те, що збір інформації здійснювався не в межах надання правової допомоги у конкретній справі, а з метою планування можливих дій у майбутньому поза межами конкретного доручення клієнта, що, як вважає скаржник, не відповідає правовій природі адвокатського запиту.
47. Окремо скаржник наголошує на доводах адвоката щодо можливого зв’язку його працевлаштування з питаннями мобілізації. Скаржник зазначає, що хоча адвокат формально вказує на відсутність вимог щодо надання інформації про бронювання, водночас адвокат визнає, що вважав за необхідне повідомити роботодавця про можливі порушення, а такі дії, на думку скаржника, виходять за межі функції надання правової допомоги клієнту та є формою впливу на третю особу.
48. Скаржник зазначає, що посилання адвоката на нібито виконання «обов’язку правника» не ґрунтується на положеннях законодавства. У відповіді на заперечення він вказує, що відповідно до статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит є інструментом отримання інформації, необхідної для надання правової допомоги клієнту, і не передбачає повноважень адвоката здійснювати попередження чи інформування третіх осіб про можливі порушення законодавства.
49. У підсумку ОСОБА_1 зазначає, що подані адвокатом заперечення не спростовують суті скарги, а, навпаки, підтверджують, що адвокат використовував адвокатський запит для поширення неперевіреної інформації та збору відомостей, які, на думку скаржника, не мають прямого відношення до предмета правової допомоги. У зв’язку з цим скаржник просить врахувати наведені пояснення, відкрити дисциплінарне провадження щодо адвоката, надати належну оцінку його діям та, у разі встановлення порушень, притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

50. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та Правил адвокатської етики, діяти в інтересах клієнта, додержуватися принципу законності, не вчиняти дій, що спрямовані на порушення прав та законних інтересів інших осіб. Згідно зі ст. 24 цього Закону адвокатський запит є письмовим зверненням адвоката до підприємств, установ та організацій, органів державної влади, місцевого самоврядування про надання інформації та копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. Стаття 34 Закону передбачає, що підставою дисциплінарної відповідальності адвоката є, зокрема, порушення Правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання професійних обов’язків, а також дії, що завдають шкоди авторитету адвокатури.
51. Правила адвокатської етики встановлюють для адвоката обов’язок діяти добросовісно, не вдаватися до омани, погроз, шантажу, не поширювати завідомо неправдивих відомостей, утримуватись від дій, що можуть без потреби завдати шкоди честі, гідності та діловій репутації осіб, з якими адвокат має професійні відносини, а також третіх осіб. Разом з тим Правила виходять з того, що адвокат має право збирати відомості, необхідні для надання правової допомоги, у тому числі і щодо третіх осіб, за умови додержання вимог законодавства щодо захисту персональних даних та поваги до приватного життя.
52. Щодо змісту адвокатського запиту ОСОБА_2 слід зазначити, що він був спрямований на підприємство-роботодавця ОСОБА_1 і містив, зокрема, такі блоки:
    • виклад відомостей про наявність заборгованості підприємств-боржників перед її клієнтом та ймовірну роль ОСОБА_1 як бенефіціара цих підприємств;
    • посилання на можливе «переведення бізнесу» на ТОВ «ОСОБА_7» та припущення щодо формального характеру працевлаштування ОСОБА_1 на TOB «ОСОБА_14»;
    • прохання надати інформацію про його працевлаштування, посаду, функціональні обов’язки, графік роботи, а також про підстави надання підприємству статусу критичного та орган, який його надав.
53. З наданих адвокатом пояснень та долучених документів убачається, що відомості про структуру власності зазначених товариств, зміну учасників та керівників, а також про участь підприємств у публічних закупівлях справді підтверджуються витягами з ЄДР та інформаційних ресурсів (зокрема оприлюдненими реєстраційними даними та даними про закупівлі). Разом з тим сам по собі факт участі ОСОБА_1 у складі учасників чи керівників юридичних осіб-боржників та подальша зміна складу учасників не створює для нього як фізичної особи автоматичного обов’язку відповідати за борги цих товариств та не є встановленням його особистого «ухилення» від виконання судового рішення. Оцінка правомірності дій щодо перерозподілу активів юридичних осіб відноситься до компетенції суду та органів досудового розслідування, а не адвоката.
54. Разом з тим, аналізуючи текст скарги, пояснення адвоката та заперечення Скаржника, слід виходити з того, що адвокат під час складання адвокатського запиту має право викладати позицію клієнта та посилатися на наявну у нього інформацію, проте повинен уникати формулювань, які без належних підстав подають неперевірені припущення як встановлені факти, особливо коли йдеться про звинувачення у протиправній поведінці конкретної фізичної особи. Якщо формулювання запиту створюють у третіх осіб враження, що особа вже визнана винною у певних діях чи має встановлену судом заборгованість, хоча таких рішень немає, це може розцінюватись як вихід адвоката за межі добросовісності та як порушення професійної етики.
55. Із викладених сторонами доводів випливає, що у запиті були не лише питання, а й оціночні судження щодо нібито фіктивності працевлаштування ОСОБА_1, можливого ухилення від військової служби та можливих негативних наслідків для підприємства у разі підтвердження таких фактів. За відсутності інформації про відкриті щодо ОСОБА_1 кримінальні провадження, судові рішення, якими встановлено фіктивність працевлаштування або ухилення від мобілізації, подання таких припущень у формі, наближеній до категоричних тверджень, може бути сприйняте роботодавцем як фактичне звинувачення працівника у протиправних діях, що потенційно шкодить його репутації.
56. Разом з тим, слід врахувати декілька важливих моментів: по-перше, адвокат ОСОБА_2 діяла на підставі договору про надання правової допомоги в інтересах кредитора, щодо якого вже існувало судове рішення та виконавче провадження; отже, сам факт використання адвокатського запиту для збору інформації про можливі активи боржника та пов’язаних осіб відповідає цільовому призначенню цього інституту, визначеному ст. 24 Закону.
57. По-друге, адвокат обґрунтувала наявність у неї фактичних даних (реєстраційна інформація, судові рішення, відомості клієнта, публічні дані), що свідчать про зв’язок ОСОБА_1 із підприємствами-боржниками та з ТОВ «ОСОБА_7». Це свідчить, що вона не діяла цілком бездоказово чи довільно.
58. По-третє, Скаржник не надав доказів будь-яких реальних негативних наслідків для нього у вигляді звільнення, застосування до нього дисциплінарних заходів чи інших дій з боку роботодавця саме внаслідок адвокатського запиту. Йдеться переважно про потенційний репутаційний ризик та суб’єктивне відчуття тиску.
59. Отже, у діях адвоката ОСОБА_2 вбачається певний ризик надмірної категоричності формулювань та недостатньо обережної подачі оціночних суджень у тексті адвокатського запиту, однак наявні матеріали перевірки не дають однозначних підстав вважати, що адвокат діяла з умислом на приниження честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_1 чи використовувала адвокатський запит виключно як засіб тиску.
60. З доводів та доказів, долучених до скарги, слід стверджувати відсутність ознак дисциплінарних проступків з боку адвоката ОСОБА_2
61. Таким чином, враховуючи все вищезазначене, Дисциплінарна палата КДКА Київської області дійшла висновку, що в діях адвоката ОСОБА_2 відсутні ознаки дисциплінарних проступків, які передбачені п.п. 3, 5 ч. 2 ст. 34 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: порушення правил адвокатської етики та неналежне виконання своїх професійних обов’язків.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

62. ОСОБА_1 з прийнятим рішенням щодо відмови в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 не погоджується із наступних міркувань.
63. Скаржник вважає, що у мотивувальній частині рішення дисциплінарна палата КДКА Київської області фактично встановила обставини, які прямо свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку, однак без належного правового обґрунтування дійшла протилежного висновку.
64. Скаржник звертає увагу, що фактично дисциплінарна палата КДКА Київської області погодилась із тим, що адвокат у тексті адвокатського запиту використовувала формулювання, які подавали неперевірені припущення як встановлені факти. КДКА Київської області прямо вказано, що адвокат повинен уникати подібних формулювань, а також зазначено, що у запиті містились оціночні судження щодо нібито фіктивності працевлаштування та можливого ухилення від військової служби.
65. Крім того, дисциплінарна палата КДКА Київської області окремо зазначила, що такі формулювання можуть бути сприйняті роботодавцем як фактичне звинувачення особи у протиправних діях та потенційно шкодять репутації.
66. Тобто дисциплінарна палата КДКА Київської області фактично встановила, що адвокат допустила використання неперевірених тверджень, які могли створити у третіх осіб враження про вчинення мною протиправних дій.
67. Однак після встановлення зазначених обставин дисциплінарна палата КДКА Київської області дійшла висновку про відсутність ознак дисциплінарного проступку.
68. Для встановлення ознак дисциплінарного проступку достатнім є саме порушення Правил адвокатської етики або неналежне виконання професійних обов’язків. Закон не ставить питання дисциплінарної відповідальності адвоката у залежність від того, чи настали для особи негативні наслідки у вигляді звільнення, дисциплінарного стягнення чи інших подібних обставин.
69. Скаржник зазначає, що дисциплінарна палата КДКА Київської області у своєму рішенні фактично погодилась із тим, що адвокатом в адвокатському запиті були використані формулювання, які могли сприйматися як звинувачення у протиправній поведінці та мати дискредитуючий характер. Водночас, попри встановлення таких обставин, дисциплінарна палата КДКА дійшла висновку про відсутність ознак дисциплінарного проступку без належного обґрунтування причин.
70. За обставин, встановлених самою дисциплінарною палатою КДКА Київської області, існували достатні підстави для порушення дисциплінарної справи та проведення повного дисциплінарного розгляду, під час якого мала бути надана належна оцінка діям адвоката та відповідності цих дій вимогам професійної етики.
71. Скаржник просить ВКДКА скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №187/2026 від 29.04.2026 р.; ухвалити нове рішення щодо порушення дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_2; матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

72. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
73. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року (зі змінами від 15 лютого 2019 року).
74. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (з наступними змінами та доповненнями).

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

75. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
76. Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
77. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
78. Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
79. Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
80. Відповідно до ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
81. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
82. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
83. Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
84. Частиною першою статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
85. Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
86. Відповідно до ст. 70 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 року, із змінами від 15.02.2019 року, адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
87. .
88. ВКДКА погоджується з висновками регіональної КДКА стосовно того, що у діях адвоката ОСОБА_2 хоча і вбачається певна категоричність формулювань та недостатньо обережна подача оціночних суджень у тексті адвокатського запиту, однак наявні матеріали перевірки не дають підстав вважати, що адвокат діяла з умислом на приниження честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_1 чи використовувала адвокатський запит виключно як засіб тиску.
89. Крім того, регіональна КДКА вірно встановила, що адвокат ОСОБА_2 діяла на підставі договору про надання правової допомоги в інтересах кредитора, щодо якого вже існувало судове рішення та виконавче провадження; отже, сам факт використання адвокатського запиту для збору інформації про можливі активи боржника та пов’язаних осіб відповідає цільовому призначенню цього інституту, визначеному ст. 24 Закону
90. Водночас ВКДКА погоджується з окремими доводами скаржника, що для встановлення наявності ознак дисциплінарного проступку відсутня така вимога як настання для особи негативних наслідків, проте це не вплинуло на правильність прийнятого рішення регіональної КДКА.
91. Розгляд скарги ОСОБА_1 здійснено у відповідності до вимог ст.ст. 36-39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
92. На стадії порушення дисциплінарної справи встановлюється лише наявність чи відсутність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
93. За наявними матеріалами перевірки, КДКА регіону вірно оцінила первинно подану скаргу на предмет відсутності ознак дисциплінарного проступку.
94. Рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати № 187/2026 від 29.04.2026 законне та обґрунтоване, підстави для його скасування відсутні.
95. Таким чином, враховуючи вищезазначене та дослідивши матеріали справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла до висновку, що КДКА Київської області правомірно відмовила в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2, оскільки в діях адвоката не вбачаються ознаки можливого вчинення дисциплінарного проступку.
96. На підставі викладеного та керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,

ВИРІШИЛА:

97. Скаргу ОСОБА_1, – залишити без задоволення.
98. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 187/2026 від 29.04.2026 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2, – залишити без змін.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Валентин ЛУЧКОВСЬКИЙ