РІШЕННЯ № VII-013/2026 від 31.07.2026 за результатом розгляду скарги ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області у складі дисциплінарної палати від 30.07.2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № VII-013/2026

31 липня 2026 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Лучковського В.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Усманова М.А., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Прокопчука О.М., Одновола В.К., Соботника В.Й., Чернобай Н.Б., Мягкого А.В., Кузьмінського О.О. розглянувши, у відкритому засіданні скаргу ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області у складі дисциплінарної палати від 30.07.2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1,-

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

  1. 13 грудня 2024 року за вх.№351/24 до КДКА Харківської області надійшла скарга директора Вищої школи адвокатури НААУ ОСОБА_2 за вих. № 2498/0/02-2 від 25.11.2024 року щодо дій адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_1).
  2. 27 грудня 2024 року дорученням № 351/24 в.о. Голови ДП КДКА регіону ОСОБА_3 доручила члену ДП КДКА регіону ОСОБА_4 перевірку відомостей, викладених у скарзі.
  3. Листом за вих. № 511/24 від 30.12.2024 року, член ДП КДКА регіону ОСОБА_4 звернувся до адвоката ОСОБА_1 з повідомленням про проведення щодо неї перевірки для отримання письмових пояснень адвоката по суті порушених питань. В матеріалах відстуні дані про направлення адвокату зазначеного листа.
  4. Письмові пояснення від адвоката ОСОБА_1 не надійшли.
  5. Член ДП КДКА регіону ОСОБА_4 подав на розгляд ДП скаргу про дисциплінарний проступок адвоката, довідку та всі матеріали перевірки.
  6. 30 липня 2025 року КДКА регіону прийняла Рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_1).
  7. Листом за вих.№ 938/25 від 04 серпня 2025 року, який фактично направлено 18 серпня 2025 року КДКА регіону за допомогою електронної пошти, надіслано копію Рішення від 30.07.2025 року Скаржнику.
  8. 11 вересня 2025 року за вх. №692/25 до ВКДКА надійшла скарга (вих.№1511/0/02-2 від 04.09.2025 р.) на Рішення від 30 липня 2025 року від Директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України ОСОБА_2
  9. 16 вересня 2025 року листом за вих.№ ВКДКА було повернуто скаргу ВША НААУ у зв’язку з невідповідністю вимогам Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо належної поведінки адвоката, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність. Разом з тим повідомлено про можливість усунення недоліківподаної скарги, порушивши при цьому питання про поновлення строків на оскарження рішення.
  10. 26 вересня 2025 року за вх.№30619 на адресу ВКДКА надійшла скарга ВША на рішення КДКА регіону, заява про усунення недоліків з проханням поновити строк на оскраження рішення, копія рішення КДКА Харківської області від 30.07.2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1.
  11. Відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону, рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено до ВКДКА або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи.
  12. Згідно п. 60 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо належної поведінки адвоката, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність, строк на оскарження рішення до ВКДКА може бути поновлено за заявою скаржника про поважність причин його пропуску.
  13. Отже, строк, встановлений ч. 3 ст. 39 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Скаржником пропущено і ВКДКА слід розглянути питання про його поновлення.
  14. 06 жовтня 2025 року листом за вих. № 5871 ВКДКА витребувала матеріали справи в КДКА регіону.
  15. 29 жовтня 2025 за вх. № 31247 до ВКДКА надійшли матеріали дисциплінарної справи КДКА регіону.
  16. 31 жовтня 2025 року листом за вих. № 6374 т. в. о. Голови ВКДКА доручив члену ВКДКА ОСОБА_5 провести перевірку відомостей, зазначених у Скарзі.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

  1. До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області надійшла скарга Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, у якій наводились відомості щодо вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
  2. У вказаній скарзі ВША НААУ зазначається та з доданих до неї матеріалів вбачається, що у профайлі адвоката в ЄРАУ відсутні відомості про виконання нею обов’язкових вимог з підвищення кваліфікації у період з 2019 по 2023 роки, тобто адвокат за період 2019-2020 роки отримала по 8 залікових балів, у 2021 та 2023 по 0 залікових балів, а в 2022 році – 2 залікових бали, відтак не виконала свій професійний обов’язок з підвищення кваліфікації, встановлений п.п. 4, 6 ч.1 ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 (з наступними змінами).
  3. З огляду на це ВША НААУ вважає, що адвокат вчинила дисциплінарний проступок, а тому просить притягнути її до дисциплінарної відповідальності.
  4. До скарги додано, серед іншого, скріншот інформації з сайту ВША НААУ щодо невиконання адвокатом вимог по підвищенню кваліфікації.
  5. Скаржник повідомляє, що для забезпечення виконання цього обовʼязку РАУ, відповідно до п. 1.23 Положення “Про Раду адвокатів України”, розробила та затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів (рішення від 3 липня 2021 року №63, з подальшими змінами).
  6. Обов’язок адвоката щодо підвищення кваліфікації за попередні роки (2019-2023) залишився невиконаним і не був виправлений у порядку, передбаченому чинним законодавством.
  7. Тому, на думку Скаржника, адвокат не тільки не здійснювала підвищення свого професійного рівня у зазначені роки, але й не скористалася можливостями, які були надані для виконання цього обов’язку у зменшеному обсязі під час дії воєнного стану.
  8. Незважаючи на численні формати підвищення кваліфікації, включаючи онлайн-заходи, участь у семінарах, конференціях, написання наукових статей чи проходження тестувань, адвокат не вжила жодних заходів для отримання необхідних залікових балів.
  9. При цьому, згідно з відомостями, наданими ВША НААУ, за період з 2019 по 2023 роки вона не проходила спеціальні тестування в повному обсязі і не отримувала електронних сертифікатів, які б підтверджували виконання вимог підвищення професійного рівня.
  10. Вище вказане, на думку Скаржника є триваючим дисциплінарним проступком адвоката, у підтвердження чого наводяться: (1) Постанова ВС від 11 травня 2018 у справі № 804/401/17; (2) Постанова ВС від 23 травня 2018 року у справі № 490/8624/15-а; (3) Постанова ВС від 25 березня 2020 року у справі №175/3995/17-ц; (4) Постанова ВС від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18.
  11. Отже, на думку Скаржника, адвокат протягом п’яти років (2019, 2020, 2021, 2022, 2023 рр.) поспіль щорічно вчиняла триваючі дисциплінарні проступки, що є систематичним порушенням Правил та Порядку, не виконала вимоги з підвищення кваліфікації за звітний період і не отримала сертифікати, що вимагає не тільки порушення дисциплінарної справи, а й притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, як це передбачено ст. 53 Положення.
  12. Отже, на думку Скаржника, адвокат протиправно, порушуючи вимоги Закону, рішення Ради адвокатів України та Правил адвокатської етики, систематично не виконувала обовʼязку щодо підвищення кваліфікації з 2019 по 2023 рік.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

  1. При прийнятті оскаржуваного рішення КДКА регіону виходила з наступного.
  2. Ч. 3 ст. 2 Закону визначено, що з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
  3. Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону Національна асоціація адвокатів України є неприбутковою некомерційною професійною організацією, яка об’єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.
  4. Ч. 3 ст. 45 Закону встановлено, що Національна асоціація адвокатів є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом.
  5. Ст. 46 Закону передбачено організаційні форми адвокатського самоврядування, до яких входить Рада адвокатів України.
  6. Відповідно до приписів п. 1.31 Положення про Раду адвокатів України, затвердженого Установчим з’їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року (зі змінами), Рада адвокатів України, окрім іншого, визначає порядок та форми підвищення кваліфікації адвокатами, здійснює методичне керівництво та організує підвищення кваліфікації адвокатів.
  7. Рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03 липня 2021 року було затверджено у новій редакції “Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України” (надалі – “Порядок”).
  8. Національна асоціація адвокатів України забезпечує високий професійний рівень адвокатів України. Організація та реалізація процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні здійснюється Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України за сприяння рад адвокатів регіонів та сторонніми операторами підвищення кваліфікації адвокатів, що акредитовані згідно з цим Порядку. Органи адвокатського самоврядування співпрацюють із Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України з питань підвищення кваліфікації адвокатів України, надають їй необхідну інформацію та пропозиції.
  9. Дія Порядку підвищення кваліфікації, відповідно до положень п. 1, поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, зазначених Законом.
  10. Відповідно до п. 8 Положення про Раду адвокатів України, Рішення Ради адвокатів є обов’язкові до виконання адвокатами.
  11. Відповідно до ст. 65 Правил адвокатської етики, адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб передбачений Законом.
  12. Як зазначено у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року по справі № 640/1859/22: “нормативно-правовий характер актів Ради адвокатів України підтверджується і їх обов’язковістю, визначеною ч. 5 ст. 57 Закону (п. 64 Постанови)”.
  13. Разом з тим, Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року по справі № 640/1859/22, визнано протиправними та скасовані п. п. 18, 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63.
  14. Саме п. 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 передбачає, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у п. 19 цього Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
  15. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 325 КАС України набрання законної сили апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
  16. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).
  17. Основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов’язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
  18. Зазначені конституційні положення знайшли своє продовження у Кодексі адміністративного судочинства України, а також у Законі України “Про судоустрій і статус суддів”. Так, ст. 2, ч. 2 ст. 14 КАС України та ч. 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” регламентовано, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, підприємствами і юридичними особами та об’єднаннями на всій території України.
  19. При цьому, у ст. 370 КАС України додатково закріплено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для інших правовідносин, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових осіб, службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, – за їх межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.
  20. Згідно зі ст. 34 Закону, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
  21. Зокрема, до дисциплінарного проступку адвоката включено невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (п. 6 ч. 2 ст. 34 Закону).
  22. З огляду на викладене, та у зв’язку з набранням законної сили на моменту розгляду скарги Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року по справі № 640/1859/22, якою визнані протиправними та скасовані пункти 18, 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63, дисциплінарна палата дійшла висновку, що невиконання адвокатом вимог п. 20 Порядку, який передбачає, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у п. 19 цього Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів) не є порушенням ст. 65 Правил адвокатської етики, п. 5 ч. 1 ст. 21 та ст. 57 Закону.
  23. Отже, ДП КДКА регіону дійшла до висновку, що в діях адвоката ОСОБА_1 відсутні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 34 Закону, – невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
  24. Що стосується посилання у скарзі на невиконання Адвокатом професійного обов’язку, передбаченого ст. п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону України та абз. 3 ст. 11 Правил адвокатської етики, щодо підвищення професійного рівня дисциплінарна палата зазначає наступне.
  25. Згідно з приписами ст. 21 Закону, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, крім іншого, підвищувати свій професійний рівень.
  26. Правила адвокатської етики (ч. 3 ст. 11) передбачають, що адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
  27. У своїй діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватись принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правничу допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на нього обов’язки.
  28. П. 2 Порядку визначено, що підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення, й оновлення своїх професійних знань, вміння та навичок, що дає змогу адвокату здобувати нові спеціальні або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни в чинному законодавстві, та практичні його тлумачення та застосування.
  29. У п. 14 цього Порядку наведено перелік видів підвищення кваліфікації адвоката, в якому відображено 14 способів підвищення кваліфікації адвоката.
  30. Приписами п. 25 Порядку встановлено, що адвокати мають право вільно обирати види підвищення кваліфікації, брати участь у будь-яких заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, що проводяться операторами підвищення кваліфікації за умовами їх реєстрації на такий вид оператора, що його проводить.
  31. Як зазначено у Постанові Верховного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 640/1859/22: “Зазначений Порядок, не обмежує адвоката протягом року, виключно обов’язком з підвищення свого професійного рівня, в можливості самостійно, без обмежень, на власний розсуд обрати той чи інший спосіб підвищення кваліфікації (п. 60 Постанови)”.
  32. Згідно зі ст. 70 Правил адвокатської етики, адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою). Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
  33. Згідно із п. 3 ст. 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30 серпня 2014 року, з наступними змінами та доповненнями, на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості – зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов’язковим зазначенням причин та проханням до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.
  34. Відповідно до ст. 3, ст. 4 Положення адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені ст. 34 Закону.
  35. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що привели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом. Визнання інших дій дисциплінарним проступком адвоката та притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за їх вчинення не допускається.
  36. ДП КДКА регіону зазначає, що, на її думку, Скаржником не надано об’єктивних доказів щодо порушення адвокатом обов’язку підвищення професійного рівня та кваліфікації відповідно до Положень п.п. 1, п. 14, 25 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63, та у цій частині порушені скаржником вимоги ст. 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30 серпня 2014 року, з наступними змінами та доповненнями.
  37. Надаючи оцінку діям адвоката на стадії вирішення питання про порушення чи відмову в порушенні дисциплінарної справи дисциплінарна палата наголошує на необхідності дотримання адвокатами вимог Правил адвокатської етики та Закону під час здійснення адвокатської діяльності щодо обов’язку підвищення свого професійного рівня та кваліфікації.
  38. Отже, ДП КДКА регіону вважає, що зібрані матеріали дисциплінарного провадження не підтверджують обставини, зазначені у скарзі, а в діях адвоката ОСОБА_1 ознаки дисциплінарного проступку відсутні.
  39. На підставі викладеного, в результаті обговорення, відповідно до ст. ст. 33, 36, 38 Закону, ДП КДКА регіону прийняла рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_1).

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

  1. Скаржник зазначає, що КДКА регіону приймає оскаржуване рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи у звʼязку з набранням законної сили Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року по справі № 630/1859/22 (надалі – “6ААС)”, якою визнані протиправними та скасовані п. п. 18, 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затверджений рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03 липня 2021 року (надалі – “Порядок”).
  2. Скаржник вбачає протиправність використання цієї постанови як такої, що враховується при відмові в порушенні дисциплінарної справи та на заперечення такої позиції повідомляє наступне.
  3. По-перше, відповідно до ч. 2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – “КАСУ”), нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 325 КАСУ, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Такою датою є 10 вересня 2024 року.
  4. Керуючись даними положеннями, Скаржник звертає увагу на те, що судове рішення не передбачило скасування п. п. 18, 19, 20 Порядку з моменту його затвердження, а відтак цей пункт втратив чинність лише з 10 вересня 2024 року і не має застосовуватися до періодів, що передували цій даті.
  5. Відтак, згідно з 6ААС, такі пункти визнано протиправними і скасовано з моменту винесення постанови, тож що ці пункти мали чинність до дати винесення постанови, тобто до 10 вересня 2024. У результаті цього, постанова, посилання на яку робить КДКА регіону, не поширюється на 2020, 2021, 2022, 2023 роки в яких вбачається вчинення самостійних дисциплінарних проступків адвокатом.
  6. По-друге, відповідно до п. 20 Порядку: всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у п. 19 цього порядку, зобовʼязані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 п. на рік (10 залікових балів). Таким чином п. 20 не охоплює питань відповідальності адвокатів, обовʼязку підвищення кваліфікації та іншого, а лише встановлює вимогу щодо необхідної кількості балів на рік.
  7. Щобільше, ст. 21 Закону встановлено професійні обовʼязки адвоката, до яких, зокрема відноситься й прямий обовʼязок підвищувати свій професійний рівень.
  8. З огляду на зазначену норму, можна стверджувати, що скасування пунктів, які регламентують кількість залікових балів, не позбавляє адвокатів зобовʼязання, яке визначене ст. 21 Закону. Це свідчить про те, що обовʼязок підвищувати кваліфікацію залишається в силі, хоча й може зазнавати змін у кількісних показниках.
  9. По-третє, Скаржник звертає увагу на обовʼязок адвоката підвищувати свій професійний рівень, що регламентований п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону.
  10. Так, відповідно до тексту 6ААС, вбачається, що суд підтверджує факт того, що професійний обовʼязок кожного адвоката щодо підвищення свого професійного рівня прямо передбачений Законом не є дискримінацією в розумінні Конституції, Закону, Закону України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”.
  11. Разом із тим, суд зазначає, що Рада адвокатів України беззаперечно є органом адвокатського самоврядування, ба більше, підтверджує, що п. 2 Розділу VI “Перехідні положення”, відповідно до якого, Порядок набирає чинності з дня його прийняття, відповідає нормам чинного законодавства.
  12. Виходячи з викладеного, Порядок залишається чинним щодо періодів, які передують 10 вересня 2024 року. Зокрема і п. 21 Порядку, що доповнює положення п. 20, яким встановлено, що адвокат за рік має отримати не менше, ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
  13. Також згідно з п. 21-1 Порядку, відповідно до якого адвокати, які включені до Реєстру адвокатів, які надають БВПД, та/або уклали контракт про надання БВПД на постійній основі або договір про надання БВПД на тимчасовій основі, мають отримати за рік не менш ніж 2 залікових бали за навчання з питання безоплатної правничої допомоги.
  14. Отже, адвокати зобовʼязані виконувати вимоги, що діяли в попередні роки, зокрема п. 20 Порядку, відповідно до якого необхідно набирати не менше 10 залікових балів на рік, а також п. п. 21 та 21-1 такого порядку, які передбачають отримання 2 балів на рік за навчання з питань Правил адвокатської етики та безоплатної правничої допомоги.
  15. При цьому Скаржник зазначає, що однією з підстав для відмови у порушенні дисциплінарної справи КДКА регіону було зазначено ненадання доказів, які б підтверджували порушення адвокатом обов’язку щодо підвищення професійного рівня та кваліфікації відповідно до п.п. 14, 25 Порядку та статті 14 Положення.
  16. Однак, на думку Скаржника, твердження КДКА регіону не відповідає дійсності, оскільки перелік адвокатів, які не виконали вимоги Порядку, доступний на платформі Центру акредитації ВША НААУ. Ці дані передаються у режимі реального часу (цілодобово) та знаходяться у кабінетах регіональних органів адвокатського самоврядування.
  17. Водночас, як випливає з наданого роз’яснення, призупинення дії п. п. 19 та 20 Порядку не скасовувало передбачений Законом обов’язок підвищення кваліфікації, а лише дозволяло адвокатам виконувати цей обов’язок у зменшеному обсязі.
  18. Відповідно до інформації, наданої ВША НААУ, адвокат 3 2019 по 2023 рік не здійснювала підвищення свого професійного рівня.
  19. Крім того, Скаржник вважає, що є підстави вважати, що рішення КДКА підриває авторитет адвокатури України, оскільки створює прецедент безкарності. Основна загроза такого рішення полягає у формуванні серед адвокатів хибного сигналу про можливість уникнення відповідальності за порушення, що шкодить репутації адвокатури як інституції загалом.
  20. Скаржник просить скасувати рішення КДКА регіону від 30 липня 2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1221, видане Харківською обласною КДКА 16.08.2004року) та ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу відносно адвоката.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

  1. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VІ, який визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
  2. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09,06.2017 року зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 15.02.2019 року.
  3. Положення про порядок прийняття до розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідками його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням РАУ від 30.08.2014. №120 (із змінами та доповненнями).
  4. Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024р. (справа №640/1859/22) відповідно до якого визнані протиправними та скасовані п.п. 18,19, 20, п.2 розділу IV «Перехідні положення) Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03.07.2021 р. №63.

Мотиви та висновки ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

  1. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
  2. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
  3. Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
  4. Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
  5. Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення Правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  6. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
  7. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  8. Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  9. Відповідно до ст. 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі – Положення), дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку.
  10. Відповідно до ст. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  11. Таким чином, скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  12. На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак складу дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину. Тож сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 року по справі № 822/570/17.
  13. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, надаючи оцінку діям адвоката на предмет наявності чи відсутності в них ознак дисциплінарного проступку, звертає увагу на наступне.
  14. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.
  15. Згідно абз. 3 ст. 11 Правил адвокатської етики, адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
  16. Абзацом 2 статті 12 Правил адвокатської етики передбачено, що адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
  17. Відповідно до абц. 1 ст. 12-1 Правил адвокатської етики, адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки.
  18. Згідно абц. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики, адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  19. Відповідно до пункту 1 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, дія цього Порядку поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також помічників адвокатів, які здійснюють свою діяльність у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Положення про помічника адвоката.
  20. Пунктом 2 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України визначено, що підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
  21. Згідно пункту 16 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, всі адвокати та помічники адвокатів, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
  22. Таким чином, обов’язок щодо підвищення професійного рівня адвоката прямо передбачений положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської етики та Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України.
  23. Пунктом 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України передбачено, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
  24. Відповідно до пункту 21 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
  25. Згідно пункту 22 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, не менше 50% залікових балів з підвищення кваліфікації повинні бути отримані адвокатом під час заходів, організованих операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні.
  26. Пунктом 23 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України вказано, що звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року. Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката.
  27. Відповідно до пункту 30 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації Вищою школою адвокатури НААУ видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ. Форма сертифікату затверджується Вищою школою адвокатури НААУ.
  28. Пунктом 32 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України передбачено, що адвокатам, які не виконали вимоги цього Порядку за попередні роки надається можливість отримати сертифікати з підвищення кваліфікації за ці роки за умови успішних проходжень спеціальних тестувань у Вищій школі адвокатури НААУ за кожен рік невиконання. Тестування розробляються Вищою школою адвокатури НААУ та відрізнятимуться в залежності від кількості балів, яких не вистачило такому адвокату для виконання вимог цього Порядку в попередніх роках.
  29. З представлених Скаржником матеріалів до скарги вбачається, що в діях адвоката дійсно наявні ознаки дисциплінарного проступку щодо не виконання вищезазначених вимог Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, в частині не підвищення кваліфікації.
  30. ВКДКА звертає увагу на те, що КДКА регіону стверджуючи в оскаржуваному рішенні про фактичне не виконання адвокатом Порядку, опосередковано встановила в діях адвоката факт порушення вимог законодавства, що має здійснюватися КДКА регіону не на стадії прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи, а на стадії прийняття рішення у дисциплінарній справі.
  31. Таким чином, ВКДКА вважає, що оскаржуване рішення в цій частині є необґрунтованим.
  32. Таким чином, в діях адвоката., які полягають у невиконанні професійного обов’язку щодо підвищення професійного рівня; порушення правил адвокатської етики; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, ВКДКА вбачає ознаки дисциплінарного проступку, а саме порушення п.1, 4, 5 ч.1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», абз. 3 ст. 11, абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської стики.
  33. Відповідно до п. 26 Положення, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання; до повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї, належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України; адвокат, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії документів цього провадження із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці; у разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
  34. Під час перевірки матеріалів справи ВКДКА встановлено наявність листа за вих. № 511/24 від 30.12.2024 року, яким член ДП КДКА регіону ОСОБА_4 звернувся до адвоката ОСОБА_1 з повідомленням про проведення щодо неї перевірки для отримання письмових пояснень адвоката по суті порушених питань. При цьому в матеріалах справи відсутні докази відправки вказаного листа адвокату.
  35. Зазначене порушення не надає дисциплінарному органу можливості розпочати розглядати питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката і воно не може бути усуното під час його розгляду у ВКДКА.
  36. Таким чином, рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката підлягає скасуванню, а матеріали поверненню до КДКА регіону на стадію перевірки.
  37. З урахуванням викладеного, керуючись ст. 52 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити частково.
  2. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області у складі дисциплінарної палати від 30.07.2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1, – скасувати.
  3. Матеріали дисциплінарної справи направити на новий розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Валентин ЛУЧКОВСЬКИЙ