РІШЕННЯ № VII-022/2026
31 липня 2026 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Лучковського В.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Усманова М.А., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Прокопчука О.М., Одновола В.К., Соботника В.Й., Чернобай Н.Б., Мягкого А.В., Кузьмінського О.О. розглянувши, у відкритому засіданні скаргу представника ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області у складі дисциплінарної палати від 28.05.2026 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3,-
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- На адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 05.02.2026 року надійшла скарга ОСОБА_1 (вх.№ 157/26 від 24.02.2026 року), в інтересах якої звертається адвокат ОСОБА_2 відносно адвоката ОСОБА_3 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_1), яка була надіслана до ВКДКА супровідним листом з КДКА м. Києва за №02/16-3/6-26 від 16.01.2026 року у зв’язку з відсутністю необхідного кворуму для прийняття рішень в ДП КДКА м. Києва.
- Вказані матеріали дисциплінарного провадження листом за підписом Т.в.о. голови ВКДКА (вих. № 704 від 18.02.2026 року) були направленні до розгляду по суті до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, які у подальшому згідно з дорученням голови дисциплінарної палати Кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області були передані члену дисциплінарної палати КДКА Харківської області для перевірки.
- За результатами перевірки членом дисциплінарної палати складено довідку про перевірку відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1 в інтересах якої звертається адвокат ОСОБА_2.
- Результати перевірки повідомлені на засіданні дисциплінарної палати та обговорені членами палати.
- Адвокат ОСОБА_3 на повідомлення члена дисциплінарної надати письмові пояснення на подану стосовно нього скаргу надав письмові пояснення.
- Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області у складі дисциплінарної палати від 28 травня 2026 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_1).
- Рішення КДКА Харківської області від 28.05.2026 року було доведене до відома скаржника 04.06.2026 року засобами електронного звʼязку.
- Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 в інтересах якої звертається адвокат ОСОБА_2, подала до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу на зазначене рішення КДКА Харківської області у складі дисциплінарної палати.
- Скарга ОСОБА_1 в інтересах якої звертається адвокат ОСОБА_2 від 08.06.2026 р. на рішення КДКА Харківської області у складі дисциплінарної палати від 28.05.2026 року подана до ВКДКА та зареєстрована 09.06.2026 за вх. № 35419, тобто в межах строків, встановлених ч. 8 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- 10 липня 2026 року за вхід. № 36138 на адресу ВКДКА надійшли письмові пояснення адвоката ОСОБА_3 на скаргу ОСОБА_1 рішення КДКА Харківської області у складі дисциплінарної палати від 28.05.2026 року.
- Інформація про оскарження до суду рішення КДКА Харківської області від 28.05.2026 відсутня.
- Листом за вих. № 2748 від 15.06.2026 р. ВКДКА витребувала у КДКА Харківської області матеріали справи відносно адвоката ОСОБА_3.
- 03 липня 2026 р. за вхід. № 36050 матеріали справи відносно адвоката ОСОБА_3 надійшли до ВКДКА.
- Листом за вих. № 3085 від 06.07.2026 року т.в.о. Голови ВКДКА доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі ОСОБА_1, в інтересах якої звертається адвокат ОСОБА_2 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 28.06.2026.
- Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області надійшла скарга ОСОБА_1 в інтересах якої звертається адвокат ОСОБА_2, у якій наводились відомості щодо вчинення адвокатом ОСОБА_3 дисциплінарного проступку.
- У вказаній скарзі зазначається та з доданих до неї матеріалів вбачається, що адвокат ОСОБА_3 у 2023 році не виконав свій професійний обов’язок з підвищення кваліфікації, встановлений ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо підвищення професійного рівня та порушив правила адвокатської етики абз. 3 ст. 11, абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики.
- З огляду на це скаржник вважає, що адвокат ОСОБА_3 вчинив дисциплінарний проступок, а тому просить притягнути його до дисциплінарної відповідальності.
- До скарги додано: скани з оригіналів документів, заява, ордер, свідоцтво, довідка (докази звільнення скаржника від обов’язку оплати організаційно – технічного забезпечення розгляду дисциплінарної скарги, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України.
- Адвокат ОСОБА_3 на адресу дисциплінарної палати КДКА Харківської області надав письмові пояснення, в яких зазначив, що з 17 березня 2026 року хворіє та перебуває на лікарняному через загострення хронічної хвороби серця, яку діагностовано з 2019 року, а тому позбавлений реальної можливості надати дисциплінарному органу адвокатури більш мотивовані пояснення щодо відомостей, викладених у скарзі невідомої для нього ОСОБА_1 Адвокат ніколи, і в 2023 році зокрема, не виявляв ні прямого умислу, ні необережного ставлення до виконання свого обовʼязку щодо підвищення кваліфікації, оскільки усвідомлює, що підвищення професійного рівня – це не формальність, а один з професійних обовʼязків адвоката. У 2023 році був позбавлений можливості виконати в повній мірі такий свій обовʼязок через загострення хвороби серця, перебування тричі протягом року в умовах стаціонарного лікування та інструментальних досліджень на предмет можливості проведення додаткового стентування відповідної серцевої артерії. Такі процедури з відповідного хірургічного втручання були йому проведені й на початку 2024 року. Медичні лікування та обстеження за основним захворюванням та ускладнюючими хворобами ним проводяться щонайменше двічі на рік, кожного року, починаючи з 2020 року. Просить врахувати викладені вище причини та обставини відсутності його вини. Вказує, що наведені у скарзі висловлювання є для адвоката принизливими і образливими з точки зору людської моралі, ділової репутації та використання яких він вважає не припустимими, в першу чергу, для адвоката скаржниці, який підписуючи та подаючи відносно нього скаргу громадянки ОСОБА_1, мав дотримуватися вимог етичних норм, а не зазначати про систематичну аморальність поведінки адвоката ОСОБА_3
- Адвокат зазначив, що у подальшому дасть більш розгорнуті пояснення стосовно зазначеної скарги, але додаткових пояснень від адвоката ОСОБА_3 на адресу дисциплінарної палати КДКА не надходило.
- До пояснень адвокатом надані копії медичних документів на підтвердження стану здоровʼя адвоката.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- Проаналізувавши наявні матеріали та вивчивши доводи, які були покладені в основу скарги ОСОБА_1, надані на її обґрунтування докази, дисциплінарна палата КДКА Харківської області вважає, що правових підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3 не вбачається, виходячи з наступного.
- Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закону) підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Перелік дисциплінарних проступків вказаний у ч.2 ст.34 вказаного Закону, серед яких має місце порушення Присяги адвоката України, Правил адвокатської стики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків, невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Як вбачається з п.1 ст.1 Закону, адвокатська діяльність – незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
- В статті 21 Закону вказані професійні обов’язки адвоката, виконання яких є обов’язковим під час здійснення адвокатської діяльності, серед яких має місце дотримання присяги адвоката України та правил адвокатської етики; підвищення свого професійного рівну, виконання рішень органів адвокатського самоврядування; надання звіту про виконання договору про надання правничої допомоги на вимогу клієнта; виконання інших обов’язків, передбачених законодавством та договором про надання правової допомоги.
- Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону, ст. 14 Правил адвокатської етики, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
- Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.33 Закону адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- В ст.ст.11, 12, 12-1, 65 Правил адвокатської стики зазначено, що адвокат зобов’язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення. Адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
- Всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
- Адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки.
- Згідно зі ст.36 Закону право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- При цьому дисциплінарна палата враховує, що скаржником не надано будь-яких доказів надання правової допомоги ОСОБА_1 з боку адвоката ОСОБА_3 Адвокат ОСОБА_3 в поясненнях також зазначає, що за правничою допомогою ОСОБА_1 до нього не зверталася.
- У скарзі має місце посилання на Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року Nº 63 (з наступними змінами) і саме на порушення цього Порядку адвокатом звертає увагу скаржник в своїй скарзі.
- Відповідно до п.2 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року за Nº63 підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
- Згідно з п.п.4,10,11 вказаного Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, організація та реалізація процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні здійснюється Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України за сприяння рад адвокатів регіонів та сторонніми операторами підвищення кваліфікації адвокатів, що акредитовані згідно цього Порядку. Органи адвокатського самоврядування співпрацюють з Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України з питань підвищення кваліфікації адвокатів України, надають їй необхідну інформацію та пропозиції. Національна асоціація адвокатів України: сприяє у виданні методичних та інформаційних матеріалів з питань підвищення кваліфікації адвокатів; розміщує в Єдиному реєстрі адвокатів України інформацію про щорічне підвищення кваліфікації адвокатів в порядку, передбаченому Порядком ведення ЄРАУ; виконує інші завдання, передбачені законодавством та актами НААУ з метою забезпечення високого професійного рівня адвокатів України. Вища школа адвокатури НААУ є адміністратором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні, яка готує та передає НААУ інформацію для розміщення її в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
- Таким чином, відповідно до вказаного Порядку відповідальними за наявність та правильність інформації в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами є НААУ та Вища школа адвокатури НААУ.
- Відповідно до п.23 вказаного вище Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року Nº63, звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року.
- Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката. У разі відсутності необхідної кількості балів в заліковій картці обліку балів з підвищення кваліфікації адвоката, Вища школа адвокатури зобовʼязана проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку. В свою чергу у разі надходження скарги на такого адвоката у КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ, про вчинення інших порушень, ці данні повинні бути враховані при розгляді дисциплінарної справи.
- Дисциплінарна палата звертає увагу, що від вказаних органів до дисциплінарної палати КДКА Харківської області скарг відносно адвоката ОСОБА_3 за порушення порядку підвищення кваліфікації не надходило.
- Відповідно до п.32 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року за № 63, адвокатам, які не виконали вимоги цього Порядку за попередні роки надається можливість отримати сертифікати з підвищення кваліфікації за ці роки за умови успішних проходжень спеціальних тестувань у Вищій школі адвокатури НААУ за кожен рік невиконання. Тестування розробляються Вищою школою адвокатури НААУ та відрізнятимуться в залежності від кількості балів, яких не вистачило такому адвокату для виконання вимог цього Порядку в попередніх роках.
- Таким чином, для адвоката, який не пройшов підвищення кваліфікації за попередні роки, передбачена можливість виконати вимоги Порядку за попередній період у наступному та отримати сертифікати з підвищення кваліфікації.
- Додатково дисциплінарна палата звертає увагу, що відповідно до змісту вказаного вище Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік з 01січня по 31 грудня кожного року.
- Вища школа адвокатури НААУ відповідно до п.1 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів № 63 готує та передає НААУ інформацію для розміщення її в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами, тобто орган адвокатського самоврядування та Вища школа адвокатури мають інформацію щодо виконання або не виконання обовʼязку адвокатом з підвищення кваліфікації станом на 01 січня року, наступного за звітним.
- Відповідно до ч.2 ст.35 Закону України адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
- Вказана позиція підтверджується практикою Верховного Суду України, зокрема Постановою ВС у складі колегії суддів КАС від 25 вересня 2025 року по справі № 420/32072/23.
- Окремо дисциплінарна палата звертає увагу, що види дисциплінарних стягнень передбачено ч.1 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», серед яких є попередження, зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця з виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
- Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
- Як вбачається з п.52 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від «30» серпня 2014 року № 120 з наступними змінами, до адвоката застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, якщо можливість застосування іншого стягнення за вчинений ним дисциплінарний проступок не передбачена законом.
- Скаржник просить застосувати до адвоката ОСОБА_3 за порушення порядку підвищення кваліфікації за 2023 рік дисциплінарне стягнення у вигляді виключення з реєстру адвокатів. Такого виду окремого дисциплінарного стягнення профільним законодавством не передбачено.
- Згідно з ч.ч.1,7 ст.70 Правил адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 року, при застосуванні дисциплінарних стягнень дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема повинні застосовувати дисциплінарні відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості; адвокат не зобовʼязаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку; обовʼязок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.
- На цій підставі, рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області у складі дисциплінарної палати від 28 травня 2026 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_1).
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.
- Скаржник не погоджується з рішенням КДКА Харківської області від 28.05.2026 року, яким відмовлено у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката за відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Вважає, що таке рішення прийнято упереджено, а тому порушує вимоги законодавства. В обґрунтування такої позиції наводить наступні аргументи та факти.
- Скаржник зазначає, що пояснення адвоката ОСОБА_3 в тому числі, докази (довідки, виписки, сертифікат, тощо – повний обсяг і найменування йому невідомо – оскільки такі копії йому направлено не було) є неналежними, недопустимим – а тому не могли братись до уваги місцевою КДКА – з наступних підстав.
- П.п. 9 п. 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (Положення) вказано, що при поданні до КДКА скаржником, адвокатом або представником однієї зі сторін документів до заяви (скарги) (пояснень, заперечень, клопотань про долучення доказів) також надається доказ надіслання копій таких документів іншій стороні листом з описом вкладення.
- При недотриманні вказаних вимог – настають наслідки, передбачені п. 15 цього ж Положення, а саме: заява (скарга), оформлена без дотримання вимог статті 14 цього Положення, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз’ясненням не пізніше десяти днів від дня її надходження.
- Відтак, місцева КДКА: – протиправно прийняла від адвоката пояснення та докази; – протиправно не повернула заяву та докази; – протиправно приєднала ці докази до матеріалів справи і протиправно взяла їх до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення.
- Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух – тобто, дотримуватись формальних судових процедур. В т.ч. – порядку і процедури подання доказів, пояснень. Відповідачем цю процедуру було грубо порушено – і КДКА про це достовірно знала, однак виступало фактично на боці адвоката.
- Відтак, КДКА не застосувала принцип «плодів отруйного дерева», яка полягає в тому, що якщо пояснення і доказове дерево є «отруйним», то те ж саме стосується і його плодах; – неправомірні діяння адвоката (недотримання процедури подання пояснень тa доказів) не можуть породжувати для нього правомірний результат (прийняття таких пояснень та неналежних доказів до уваги).
- Твердження КДКА про те, що адвокат виконав вимоги про підвищення кваліфікації є нікчемним, оскільки при подані скарги Позивач надавав витяг з Реєстру адвокатів, в якому було чітко вказано про непідвищення Відповідачем своєї кваліфікації.
- Невиконання вимог щодо підвищення кваліфікації є триваючим проступок. І цей проступок закінчується з дати підвищення кваліфікації (що підтверджується відповідним сертифікатом). Однак порушення залишається порушенням. І тепер наступає річний строк для можливості притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Саме про це говорило НААУ і РАУ.
- Окрім того, КДКА не врахувало вимог Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України.
- У випадку зміни відомостей, які вносяться до ЄРАУ, адвокат зобовʼязаний протягом трьох днів повідомити раду адвокатів регіону про ці зміни, подавши відповідну заяву про внесення змін до ЄРАУ.
- Заява про внесення змін до ЄРАУ подається адвокатом до ради адвокатів регіону за порушення вказаних вимог, Відповідач не звернувся до ради регіону (протягом 2026 року) з питанням ініціювання внесення змін до ЄРАУ – якщо вважав, що виконав вимоги щодо підвищення кваліфікації.
- Це є самостійним порушенням з боку Відповідача рішення органів адвокатського самоврядування та Правил адвокатської етики.
- Таким чином, квазісудова процедура – це чітко регламентований законом процес, а не хаотичний рух.
- Адвокатура встановлює процесуальні норми, обмеження та заборони, щоб уникнути «безладного руху» дисциплінарних справи, забезпечити точний доступ до квазіправосуддя та впорядкувати розгляд спорів.
- На думку заявника, адвокату було неправомірно, всупереч закону, надані неправомірні переваги і вказана особа протиправно уникає дисциплінарної відповідальності.
- Окремо звертає увагу ВКДКА на те, що вчинені Відповідачем дисциплінарні проступки — невиконання рішень органів адвокатського самоврядування щодо належного підвищення кваліфікації (зокрема, з питань адвокатської етики) та неподання обовʼязкової заяви про внесення змін до ЄРАУ — мають характер триваючого правопорушення.
- Відповідно до сталої правозастосовної та судової практики (зокрема, постанов Великої Палати Верховного Суду щодо триваючих правопорушень), триваючим є проступок, повʼязаний з тривалим, неперервним невиконанням обовʼязків, передбачених правовою нормою. Початком такого проступку є первинна бездіяльність, а припиняється він лише з моменту фактичного виконання обовʼязку (вчинення дії) або моменту притягнення до відповідальності.
- Стверджує, що станом на день подання цієї скарги (квітень 2026 року) адвокат так і не виконав свій обовʼязок щодо підтвердження отримання балів з питань Правил адвокатської етики та не ініціював внесення відповідних достовірних відомостей до публічного реєстру ЄРАУ. Його протиправна бездіяльність не є одноразовою дією, яка залишилась у минулому — вона триває безперервно кожного дня. Неподання заяви про внесення змін до ЄРАУ (якщо мало місце таке порушення) було скоєно у 2026 році.
- Отже, передбачений частиною 2 статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» річний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності не пропущений. Відлік цього строку щодо триваючого правопорушення починається з моменту його виявлення або припинення, а оскільки правопорушення з боку Відповідача триває дотепер або ж вчинено у 2026 році, відтак правові перешкоди для порушення дисциплінарної справи відсутні.
- Адвокат не підвищував свою кваліфікацію у 2023 році – про що свідчить виписки з Єдиного реєстру адвокатів України (ІНФОРМАЦІЯ_2) – інформація є загальнодоступною та публічною, з безкоштовним доступом.
- Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобовʼязаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
- Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обовʼязків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
- Адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві. Адвокат повинен забезпечувати обгрунтовано необхідний рівень компетентності своїх помічників, стажистів, технічного персоналу та інших осіб, що залучаються ним для виконання окремих робіт у звʼязку з виконанням доручення.
- Всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобовʼязані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
- Адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
- Не менше 50% залікових балів з підвищення кваліфікації повинні бути отримані адвокатом під час заходів, організованих операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні.
- Звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року.
- Адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації, Вищою школою сертифікат надається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НАУ такої інформації до ЄРАУ.
- Згідно зі ст. 12 Правил (Повага до адвокатської професії) всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві.
- Цього принципу адвокат зобовʼязаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
- Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
- При здійсненні професійної діяльності адвокат зобовʼязаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету.
- Відповідно до ст. 12-1 Правил (Чесність та добропорядна репутація) адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обовʼязки.
- Скаржник просить звернути увагу на неетичність дій Адвоката: – невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (п.п. 17, 21, 22 Рішення); – порушення п.п. 12, 12-1 Правил.
- Відповідно до офіційної інформації, оприлюдненій в Реєстрі адвокатів (ІНФОРМАЦІЯ_2), вищенаведений адвокат, в порушення вищенаведених норм законодавства, підвищення кваліфікації в 2023 році СИСТЕМАТИЧНО НЕ ПРОХОДИВ, про що свідчить ВІДСУТНІСТЬ запису про проходження у відповідній графі.
- Згідно ст. 65 Правил, адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, зобов’язані неухильно виконувати свої повноваження згідно законодавства, приймати участь в роботі органів адвокатського самоврядування, до яких їх обрано, дотримуватись вимог закону та рішень Зʼїзду, актів РАУ, НААУ, не допускати дій чи бездіяльності, що завдають шкоди адвокатурі в цілому або блокують роботу окремих органів адвокатського самоврядування.
- Скаржник зазначає, що Адвокат поставив себе вище Закону, Правил адвокатської етики, людської моралі та елементарної порядності. Крім того зазначає, що адвокат подумав, що він просто вище інших людей, адвокатів – і для нього закони не писані. Що йому все зійде з рук – через те, що він сам судить інших адвокатів – сам, при цьому, є недосяжним для суду (квазісуду – суду іншими адвокатами уже за його, Адвоката, відверто аморальні дії).
- ОСОБА_1, в інтересах якої звертається адвокат ОСОБА_2 наводить окремі цитати Голови ДП КДКА Київської області адвоката ОСОБА_4, а також ОСОБА_5 щодо виконання обов’язку підвищення кваліфікації адвокатом.
- Крім того, скаржник зазначає, що КДКА є квазісудом. В останній з постанов щодо цього питання — Велика Палата ВС в постанові від 4 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 пояснила, що принцип jura novit curia зобовʼязує суд самостійно перевірити доводи сторін під час розгляду справи.
- Зʼясувавши ж, що сторона чи інший учасник процесу, обґрунтовуючи свої вимоги або заперечення, послались на неналежні норми права, суд самостійно кваліфікує спірні відносини та прийняти рішення на основі правильних норм матеріального і процесуального права, тобто застосовує положення, які дійсно регулюють відповідні правовідносини.
- Факт порушення дисциплінарної справи не тягне за собою жодних негативних наслідків для адвоката, оскільки оскаржуване рішення не є підтвердженням факту вчинення дисциплінарного проступку, а порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що в процесі перевірки виявлені ознаки дисциплінарного проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх спростування або підтвердження.
- У контексті наведеного, варто додати, що на етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак складу дисциплінарного проступку, як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину.
- Крім того, просить звернути увагу на наступне.
- На семінарі з адвокатської стики Голова дисциплінарної палати КДКА Київської області заявив, що відповідно до спільної думки КДКА Київської області дисциплінарна палата є не просто квазісудом – дисциплінарна палата е в першу чергу дисциплінарним органом, а отже – відповідно до приписів ст. 38 профільного Закону, має право і зобовʼязана за власною ініціативою збирати додаткові докази.
- Дисциплінарний орган є «квазісудом» лише певної мірою, однак дисциплінарна палата – це в першу чергу ДИСЦИПЛІНАРНИЙ ОРГАН. І відповідно до ст. 38 профільного закону дисциплінарна палата ПОВИННА ЗБИРАТИ додаткові відомості по обставинах поданої скарги – і це не є порушенням чиїхось прав. Порушення дисциплінарної справи, не порушить інтересів (в даному випадку, ОСОБА_3), оскільки порушення справи – це не покарання. У адвоката буде можливість , в даному випадку, спростувати доводи (якщо у ОСОБА_3 будуть хоч якісь «спростування»).
- Голова дисциплінарної палати також вказує, що навіть якщо скарга є «надуманою», краще порушити дисциплінарну справу – щоби адвокат, щодо якого подана скарга, мав можливість вирішити це питання остаточно (скаржник цитує виступ).
- Скаржник звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини Касадо Коко проти Іспанії 24 лютого 1994 року № 46 § 46, серія А №285-А; Штойр проти Нідерландів № 39657/98, § 38, ЄСПЛ 2003-ХІ; Фераарт проти Нідерландів, № 10807/04, § 51, 30 листопада 2006 року, в яких зазначено, що роль адвокатів у системі правосуддя тягне за собою ряд обовʼязків і обмежень, особливо у звʼязку з їх професійною діяльністю, яка повинна бути прямою, чесною і гідною. Професія адвоката є однією з професій, представники якої повинні дотримуватися вищих і більш суворих стандартів поведінки. Не лише загальні стандарти поведінки, але також спеціальні вимоги, встановлені законами, які регулюють діяльність колегії, та правила професійної етики, застосовуються до практики адвоката. Необхідність вимог, встановлених правилами професійної етики, є обʼєктивною: лише особі з високою моральною репутацією можливо довіряти брати участь у процесі здійснення правосуддя. Дозвіл будь-якій особі брати участь у цьому процесі незалежно від його або її поведінки дискредитує ідею здійснення правосуддя» (Рішення по справі Lekavičiene v. Lithuania, 27 червня 2017 року, №48427/09, ECHR 2017).
- Просить врахувати, що систематичні аморальні проступки Адвоката дискредитують адвокатуру. Останнє привело до того, що репутація та авторитет адвокатури такими діяннями адвоката підірвані.
- Скаржник просить ВКДКА скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 28 травня 2026 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3 та ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_3 та звільнити скаржника від сплати за подання скарги.
- На зазначену скаргу на рішення Кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 28.05.2026 року адвокат ОСОБА_3 надав письмові пояснення, у яких зазначає що скарга є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав.
- Зокрема, зазначає, що правильно зазначено в рішенні ДІІ КДКА Харківської області від 28 травня 2026 року відповідно до п.32 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року за №63, адвокатам, які не виконали вимоги цього Порядку за попередні роки надається можливість отримати сертифікати з підвищення кваліфікації за ці роки за умови успішних проходжень спеціальних тестувань у Вищій школі адвокатури НААУ за кожен рік невиконання.
- Вища школа адвокатури НААУ відповідно до пункту 11 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів № 63 готує та передає НААУ інформацію для розміщення її в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
- Отже, органи адвокатського самоврядування та Вища школа адвокатури НААУ мають достовірну інформацію щодо моменту виконання адвокатом обовʼязку з підвищення професійного рівня.
- Всупереч викладеним положенням Порядку підвищення кваліфікації адвокатів № 63, які мали б бути відомі адвокату ОСОБА_2, останній у скарзі від імені ОСОБА_1 до ВКДКА, вказує, що на його думку, відомості про виконання адвокатом вимог з підвищення професійного рівня повинні бути внесені до ЄРАУ на підставі заяви, яку повинен подати адвокат до Ради адвокатів регіону.
- У звʼязку таким неправомірним обґрунтуванням неправомірних вимог скарги, стають в нагоді посилання ОСОБА_2 в цій скарзі про принцип «подів (мабуть йшлося про плоди – прим. автора) отруйного дерева», яка полягає в тому якщо пояснення і доказове дерево є «отруйним», то те ж саме стосується і його плодах;».
- Відповідно ж до абзацу третього пункту 31 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність № 120, в редакції рішення Ради адвокатів України від 13 грудня 2025 року № 149, дисциплінарна палата відмовляє у відкритті дисциплінарного провадження за скаргою про не підвищення адвокатом кваліфікації за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки, у разі внесення до ЄРАУ інформації про отримання адвокатом електронного сертифікат про підвищення кваліфікації за формою, затвердженою Вищою школою адвокатури України Національної асоціації адвокатів України на підтвердження виконання ним вимог з підвищення професійного рівня за відповідний період.
- Отже, рішення ДП КДКА Харківської області від 28 травня 2026 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи за викладених обставин – є законним і обгрунтованим, відповідає Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положенню про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, як в попередній редакції, так і в редакції від 13.12.2025р., Порядку підвищення кваліфікації адвокатів № 63 та статті 70 Правил адвокатської етики.
- Зміст скарг, поданих невідомою адвокату громадянкою ОСОБА_1, але підписаною та, напевно ж й складеною, особою, яка надавала скаржнику правову допомогу (адвокат ОСОБА_2), свідчить, що субʼєкти звернення до ДП КДКА регіону та ВКДКА вбачають у не підвищенні професійного рівня адвокатом лише за один-єдиний 2023 рік: «систематичні аморальні проступки Адвоката дискредитують адвокатуру», і «Останнє привело до того, що репутація та авторитет адвокатури такими діяннями Адвоката підірвані», що «Адвокат систематично і тривалий час ігноруючи вимоги органів адвокатського самоврядування, відверто і цинічно порушуючи ПАЄ, підірвав довіру до адвокатури» (цитати зі скарги до ВКДКА).
- Отже, адвокат ОСОБА_2, прочитавши рішення ДІ КДКА Харківської області від 28 травня 2026 року, в якому наведені, встановлені дисциплінарним органом, повні та достовірні відомості стосовно причин несвоєчасного, до кінця 2023 року, виконання ОСОБА_3 вимог з підвищення кваліфікації через серйозні проблем зі здоров’ям (хронічна хвороба серця), тобто які свідчать про відсутність моєї вини у цьому, називає мої діяння «аморальними», такими, що на його (та/або його Клієнта) думку «відверто і цинічно порушують ПАЄ», а я взагалі «підірвав довіру до адвокатури».
- У скарзі ОСОБА_1, за підписом адвоката ОСОБА_2, вказано, що: «Як свідчать обставини справи, адвокат (йдеться про адвоката ОСОБА_3 – прим. автора) поставив себе вище Закону, Правил адвокатської етики, людської моралі на елементарної порядності. Адвокат подумав, що він просто вище інших людей, адвокатів – і для нього закони не писані. Що йому все зійде з рук – через те, що він сам судить інших адвокатів – сам при цьому є недосяжним для суду (квазісуду – суду) іншими адвокатами уже за його Адвоката, відверто аморальні дії».
- По перше, така інформація відносно адвоката є неправдивою, оскільки він ніколи нічого подібного не думав, ніколи, ні за яких обставин і ніде таких думок не висловлював, не здійснюю ніякого суду над іншими адвокатами.
- По друге, така інформація відносно адвоката є ганебною, негативною, принижує його честь та гідність.
- Адвокат вважає, що використання адвокатом ОСОБА_2, який діє від імені гр. ОСОБА_1 таких образливих, недостовірних і негативних публічних висловлювань на адресу іншого адвокату прямо положенням ст. 3, 11, пункту 1) ч.1. сл.21, а також частині 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно зокрема якої, професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією, цим законом та іншими законами та вимогам статті 51 Правил адвокатської етики, за приписами якої адвокат неповинен допускати стосовно іншого адвоката: висловлювань, що принижують його честь та гідність, завдають шкоди його діловій репутації, нетактовних та принизливих висловів.
- Адвокат ОСОБА_3 зазначає, що окрім того, на сторінці 4 скарги ОСОБА_1 до ВКДКА вказано: «Станом на день подання цієї скарги (квітень 2026 року) адвокат так і не виконав свій обов’язок щодо підтвердження отримання балів з питань Правил адвокатської етики..» До цієї скарги, яка містить № 373 від 08.06.2026 року, адвокат ОСОБА_2 долучив складену та підписану ним же з використанням ЕЦП Заяву до ВКДКА датовану 29 квітня 2026 року згідно якої сам адвокат ОСОБА_2, який діє в інтересах довірителя (заявника ОСОБА_1, заявив, що ОСОБА_1 надає органам адвокатського самоврядування згоду на обробку ними її персональних даних. З цього вбачається, що за твердженням скаржника, станом на 29 квітня 2026 року, а саме така дата вказана на заяві про згоду на обробку персональних даних, адвокат ОСОБА_3 начебто не виконав в повному обсязі вимоги щодо підвищення кваліфікації.
- В дійсності ж, ще з 15 квітня 2026 року відповідна інформація про виконання ним, адвокатом ОСОБА_3, вимог з підвищення професійного рівня в повному обсязі, відображається в ЄРАУ, а самі вимоги з підвищення ним професійного рівня за 2023 рік були ним виконані 14 квітня цього року.
- При цьому, особисті немайнові права особи на персональні дані згідно ст.8 Закону України «Про захист персональних даних» має кожна фізична особа, та ці права є невід’ємними і непорушними.
- Разом з тим, з доданих до скарги документів вбачається, що згода ОСОБА_1 на обробку її персональних даних була надана Вищий кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатурі та кваліфікаційно-дисциплінарним комісіям областей, міст без обмежень лише 27 травня 2026 року.
- Відповідно до висновків Верховного Суду які містяться у постанові від 06.02 2025 р. у справі № 420/26651/23 адміністративне провадження № К/990/16336/24: «Відповідно до статті 2 Закону № 2297-VI згода субʼєкта персональних даних – це добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. Поряд з цим, надання згоди на обробку персональних даних за своєю правовою Поряд з цим, надання згоди на обробку персональних даних за своєю правовою є правочином в сенсі ст. 202 Цивільного кодексу України.».
- Натомість, особистої заяви ОСОБА_1 про згоду на обробку її персональних даних чи документу, який би підтверджував наявність у ОСОБА_2 повноважень на вчинення 13.01.26р. (дата подання первісної скарги) такого роду та характеру дій – адвокату з матеріалами скарги не надавалися. Тому ОСОБА_3 вважає, що обставини наявності чи відсутність таких документів в матеріалах за скаргою на поведінку адвоката ОСОБА_3 станом на 13.01.26. – потребує окремому встановленню.
- Крім того, зазначає, що адвокат ОСОБА_2, звертаючись у червні 2026 року зі скаргою від імені ОСОБА_1 до ВКДКА, як власне і сама пані ОСОБА_1 мали повну і необмежену можливість переглянути в ЄРАУ відомості стосовно адвоката ОСОБА_3 та якими підтверджено виконання мною вимог з підвищення професійного рівня за 2023 рік ще з 15 квітня 2026 року. Проте, маючи вільний доступ до відкритих офіційних джерел, скаржник все одно, звернувся до ВКДКА 09 червня 2026 року зі скаргою від 08.06.26. на рішення дисциплінарного органу адвокатури від 28.05.2026 року про відмову в порушенні дисциплінарного провадження, в якій вимагає скасувати рішення та порушити дисциплінарну справу через начебто невиконання мною обовʼязку щодо підтвердження отримання балів з питань Правил адвокатської етики.
- У таких діях можуть вбачатися очевидні ознаки зловживання правом, тобто форма умисних, несумлінних дії особи, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використання наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливостей реалізації чи обмеження прав іншої особи. У даному разі – обмеження та перешкоди у здійсненні професійної адвокатської діяльності.
- Враховуючи викладене, з огляду на пункт 31 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, в редакції рішення ради адвокатів України від 13 грудня 2025 року №149, пункт перший частини другої статті шостої Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, пп. 3.12, 3.43. розділу ІІ Регламенту Вищої дисциплінарної комісії адвокатури в редакції рішення Ради адвокатів України від 13.12.2024 року № 87, адвокат ОСОБА_3 просить залишити без задоволення скаргу ОСОБА_1, від імені та в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_2, а рішення Кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 28.05.2026 року – без змін.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Згідно з пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
- Відповідно до абзацу 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
- Відповідно до абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Частиною 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами.
- Рішенням Ради адвокатів України № 111 від 21 вересня 2019 року затверджений Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України. Рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), далі – Порядок про підвищення кваліфікації.
- Відповідно до п. 1. Порядку підвищення кваліфікації, дія цього Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». На адвокатів, право на заняття адвокатською діяльністю яких зупинено, обов’язок щодо підвищення кваліфікації не поширюється. У випадку поновлення адвокатської діяльності, яку було зупинено на рік і більше, адвокат зобов’язаний пройти спеціальні курси підвищення кваліфікації за програмою та у порядку, розробленими Вищою школою адвокатури НААУ та затвердженими Експертною радою з питань акредитації та сертифікації (далі – Експертна рада НААУ). Адвокат проходить зазначені курси протягом трьох місяців з моменту поновлення права на заняття адвокатською діяльністю.
- Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, далі – Положення про порядок прийняття та розгляду скарг.
- Згідно зі ст. 49 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг, в редакції рішення Ради адвокатів України від 07.06.2024 р. № 22, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про: 1) притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення; 2) закриття дисциплінарної справи. Рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі: а) відсутності в діях адвоката дисциплінарного проступку, у тому числі виконання ним встановлених вимог з підвищення професійного рівня за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки підтвердженого електронним сертифікатом про підвищення кваліфікації за формою затвердженою Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України.
- У відповідності до абзацу другого частини п’ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з’їзду адвокатів України. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна і дисциплінарна палата.
- Відповідно до п. 2 Порядку підвищення кваліфікації, підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
- Згідно з п. 3. Порядку підвищення кваліфікації, підвищення кваліфікації адвокатів спрямовано на: зміцнення їх правових навичок; практичну реалізацію правил адвокатської етики; підвищення рівня знань в напрямку прав людини та основоположних свобод; навчання повазі до прав та інтересів клієнтів; навчання захисту прав клієнтів і сприянню їхньому здійсненню; навчання сприянню належному здійсненню судочинства та реалізації права на справедливий суд; заохочення до участі у наданні безоплатної правової допомоги; інше поглиблення, розширення й оновлення їх професійних знань, вмінь та навичок.
- Відповідно до п. 6 Порядку підвищення кваліфікації всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
- Згідно з п. 19 цього Порядку адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
- Пунктом 23 Порядку визначено, що звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року. Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката. У разі відсутності необхідної кількості балів в заліковій картці обліку балів з підвищення кваліфікації адвоката Вища школа адвокатури зобов’язана проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку. В свою чергу у разі надходження скарги на такого адвоката у КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ, про вчинення інших порушень ці дані повинні бути враховані при розгляді дисциплінарної справи.
- Пунктом 23 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України передбачено, що адвокатам, які не виконали вимоги цього Порядку за попередні роки надається можливість отримати сертифікати з підвищення кваліфікації за ці роки за умови успішних проходжень спеціальних тестувань у Вищій школі адвокатури НААУ за кожен рік невиконання. Тестування розробляються Вищою школою адвокатури НААУ та відрізнятимуться в залежності від кількості балів, яких не вистачило такому адвокату для виконання вимог цього Порядку в попередніх роках.
- Відповідно до п. 25 Порядку підвищення кваліфікації адвокати мають право вільно обирати види підвищення кваліфікації, брати участь у будь-яких заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, що проводяться операторами підвищення кваліфікації за умови їх реєстрації на такий захід оператором, що його проводить (з урахуванням обмежень, встановлених цим Порядком).
- Відповідно до ст. 65 Правил адвокатської етики Адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
- Рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов’язковими до виконання адвокатськими бюро та адвокатськими об’єднаннями.
- Відповідно до ч.3 ст. 11 Правил адвокатської етики Адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
- Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Таким чином, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката докази оцінюють з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за заявою (скаргою), що містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
- Згідно зі ст. 66 Правил адвокатської етики, за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України.
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Перевірку відомостей було здійснено належною КДКА, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за робочою адресою адвоката згідно ЄРАУ.
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
- Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Відповідно до ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Наявність чи відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку встановлюється на стадії порушення дисциплінарної справи.
- Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, в частині додержання критеріїв обґрунтованості та вмотивованості рішень, також мають враховувати усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, рішення мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими. Також у рішеннях має бути надана правова оцінка доводів сторін.
- На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката оцінюють докази з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- На даній стадії КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак складу дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину. Тож сам факт порушення дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна зʼясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 року по справі № 822/570/17.
- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, надаючи оцінку діям адвоката ОСОБА_3 на предмет наявності чи відсутності в них ознак дисциплінарного проступку, звертає увагу на наступне.
- Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобовʼязаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.
- Згідно з абз. 3 ст. 11 Правил адвокатської етики, адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
- Абзацом 2 статті 12 Правил адвокатської етики передбачено, що адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
- Відповідно до абз. 1 ст. 12-1 Правил адвокатської етики, адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки.
- Згідно з абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики, адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Відповідно до пункту 1 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, цього Порядку поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у форм визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також помічника адвокатів, які здійснюють свою діяльність у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Положення про помічника адвоката.
- Пунктом 2 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України визначено, підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
- Згідно з пунктом 16 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, адвокати та помічники адвокатів, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
- Таким чином, обов’язок щодо підвищення професійного рівня адвоката прямо передбачений положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської етики та Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України.
- Пунктом 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України передбачено, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобовʼязані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
- Відповідно до пункту 21 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
- Згідно з пунктом 22 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, не менше 50% залікових балів з підвищення кваліфікації повинні бути отримані адвокатом під час заходів, організованих операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні.
- Пунктом 23 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України вказано, що звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року. Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката.
- Відповідно до пункту 30 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації Вищою школою адвокатури НААУ видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ. Форма сертифікату затверджується Вищою школою адвокатури НААУ.
- Пунктом 23 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України передбачено, що адвокатам, які не виконали вимоги цього Порядку за попередні роки надається можливість отримати сертифікати з підвищення кваліфікації за ці роки за умови успішних проходжень спеціальних тестувань у Вищій школі адвокатури НААУ за кожен рік невиконання. Тестування розробляються Вищою школою адвокатури НААУ та відрізнятимуться в залежності від кількості балів, яких не вистачило такому адвокату для виконання вимог цього Порядку в попередніх роках.
- Згідно з відомостями, розміщеними на платформі Центру акредитації ВША НААУ (офіційний сайт https://www.hsa.org.ua), та згідно з доданими адвокатом до ВКДКА документами, станом на 14.04.2026 року в адвоката ОСОБА_3 наявний електронний сертифікат про підвищення кваліфікації за 2023 рік з відповідним внесенням НААУ такої інформації до в Єдиного реєстру адвокатів України.
- Тобто станом на період здійснення дисциплінарною палатою перевірки, складання довідки від 28.05.2026 р. та прийняття дисциплінарною палатою рішення 28.05.2026 року така інформація була наявна в загальному доступі. За таких обставин на дату прийняття рішення відсутні ознаки дисциплінарного проступку, оскільки адвокат добросовісно усунув порушення вимог Порядку на стадії перевірки обставин.
- З огляду на вказане оскаржуване рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 28.05.2026 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи хоча й правильне за своєю суттю, однак вимогам щодо його законності та обґрунтованості не відповідає.
- Одночасно, ВКДКА зазначає, що необґрунтованим є посилання КДКА Харківської області у своєму рішенні як на мотиви відмови в порушенні дисциплінарної справи на те, що оскільки скаржник просить застосувати до адвоката ОСОБА_3 за порушення порядку підвищення кваліфікації за 2023 рік дисциплінарне стягнення у вигляді виключення з реєстру адвокатів, а такого виду окремого дисциплінарного стягнення профільним законодавством не передбачено; згідно з ч.ч.1,7 ст.70 Правил адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 року, при застосуванні дисциплінарних стягнень діє презумпція невинуватості; адвокат не зобовʼязаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку; обовʼязок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.
- Так, процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката оцінюють докази лише з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- На даній стадії КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак складу дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину. Тож сам факт порушення дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна зʼясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 року по справі № 822/570/17.
- Отже, і застосування презумпції невинуватості адвоката на стадії перевірки відомостей є передчасним.
- Крім того, вищенаведені обставини, які існували на момент перевірки та прийняття рішення, що встановлено ВКДКА, спростовують доводи скаржника, що викладені у скарзі до ВКДКА, про те, що адвокат не виконав вимог про підвищення кваліфікації за 2023 рік.
- ВКДКА відзначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
- На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу представника ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, – задовольнити частково.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області у складі дисциплінарної палати від 28.05.2026 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Харківської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Валентин ЛУЧКОВСЬКИЙ