РІШЕННЯ № VII-023/2026
31 липня 2026 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Лучковського В.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Усманова М.А., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Прокопчука О.М., Одновола В.К., Соботника В.Й., Чернобай Н.Б., Мягкого А.В., Кузьмінського О.О. розглянувши, у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області у складі кваліфікаційної палати № 91 від 22.05.2026 про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту,-
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- 01 травня 2026 року, на адресу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області надійшла заява ОСОБА_1 про допуск до складання кваліфікаційного іспиту з доданими документами, яка сформована КДКА Закарпатської області в особову справу.
- 22 травня 2026 року, рішенням № 75 кваліфікаційної палати КДКА Закарпатської області, ОСОБА_1 допущена до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю.
- 22 травня 2026 року ОСОБА_1 склала письмову частину кваліфікаційного іспиту та отримала середній бал за результатами складання якого становить 22 бали (відомість з оцінювання складання кваліфікаційного іспиту).
- 22 травня 2026 року кваліфікаційна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області за результатами письмового кваліфікаційного іспиту складеного ОСОБА_1 прийняла рішення № 91 про відмову у видачі їй свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
- Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 08.06.2026 року скаржниця звернулася до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вх. № 35577 від 15.06.2026 року) зі скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області № 91 від 22.05.2026 року про відмову у видачі особі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
- Згідно ч. 5 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.
- Строк на оскарження рішення кваліфікаційна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області № 91 від 22.05.2026 року, передбачений ч.5 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не пропущено.
- 17 червня 2026 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури листом за вих. № 2845 витребувала у КДКА Закарпатської області матеріали кваліфікаційної справи стосовно ОСОБА_1
- 06 липня 2026 року за вхід. № 36080 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали кваліфікаційної справи стосовно ОСОБА_1
- 08 липня 2026 року (вих. № 3151) Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА ОСОБА_2 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області у складі кваліфікаційної палати № 91 від 22.05.2026 року про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА регіону рішення.
- 22 травня 2026 року ОСОБА_1 склала письмову частину кваліфікаційного іспиту та отримала середній бал за результатами складання якого становить 22 бала (відомість з оцінювання складання кваліфікаційного іспиту).
- Оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 здійснювалось членами кваліфікаційної палати КДКА Закарпатської області у складі: членів КДКА Закарпатської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
- За результатами оцінювання письмового завдання за білетом № 10 та практичним завданням № 4 ОСОБА_1 отримала 22 бали з необхідного мінімуму 80 балів.
- За результатами оцінювання письмового завдання № 1:
- виготовлений процесуальний документ: «Складення позову про порушення умов договору позики» виконано на задовільному рівні оцінено в «22» балів.
- Складений документ містить наступні недоліки. Кваліфікаційна палата вказала, що відповідно до затвердженої фабули до завдання № l, під час перевірки встановлено, що ОСОБА_1 проект позову з урахуванням певних недоліків підготувала правильно. Проте виконана робота недостатньо повнота та містить незначні прогалини при викладенні питання. Містить посилання не на всі основні нормативно-правові акти, що регулюють відповідні правовідносини. Логіко-фактологічне обґрунтування містить певні прогалини у зв’язку з чим завдання письмового іспиту, враховуючи критерії оцінювання, оцінено членами в «22» бали.
- За результатами оцінювання письмового завдання № 2:
- виготовлений процесуальний документ: «Складення заяви про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами» виконано на незадовільному рівні оцінено в «0» балів.
- Складений документ містить наступні недоліки. Кваліфікаційна палата вказала, що готуючи проект процесуального документу ОСОБА_1 не знає вимоги закону що регулюють інститут перегляду рішення за нововиявленими обставинами та склала проект заяви про поворот виконання рішення суду, що не може бути застосовано для належного захисту прав та інтересів у даних правовідносинах. Відповідно письмове завдання було підготовлене неправильно, містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. З урахуванням викладеного, враховуючи критерії оцінювання завдання оцінено членами в «0» балів.
- 15. За результатами оцінювання письмового завдання № 3:
- виготовлений процесуальний документ: «Складення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою» виконано на незадовільному рівні, оцінено в «0» балів.
- Складений документ містить наступні недоліки. Під час перевірки третього завдання встановлено, що робота не містить взагалі назв та статей нормативно-правових актів, які слід застосовувати. Не зазначено жодних підстав для скасування ухвали слідчого судді та застосування більш м’якого запобіжного заходу. У прохальній частині апеляційної скарги заявник просить у п. 1 застосувати цілодобовий арешт, а у п. 2 – зменшити заставу до мінімальної, що є взаємовиключними поняттями. Відповідно письмове завдання було підготовлене неправильно, містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі. Виконане завдання не відповідає вимогам процесуального законодавства. З урахуванням викладеного, враховуючи критерії оцінювання завдання оцінено членами в « 0» балів.
- За результатами оцінювання письмового завдання № 4:
- Практичне завдання № 4 виконано на незадовільному рівні, оцінене в «0» балів, з огляду на таке обґрунтування:
- Так, в практичному завданні міститься запитання: “Якою має бути правова позиція представника Кононенко Анастасії Валеріївни щодо розміру стягнення аліментів?».
- Дане завдання виконано без визначення правової позиції та тактики захисту, зазначення надання іншої правничої допомоги у змодельованій справі. Не містить правового аналізу проблемних правовідносин та пропозиції щодо способів і форм захисту прав особи (гіпотетичного клієнта) із зазначенням органів (інших суб’єктів) до яких слід звертатись, назв, видів і основного змісту процесуальних документів, які слід подавати, а також очікуваного позитивного результату. Відповідно письмове завдання було підготовлене неправильно, містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі. З урахуванням викладеного, враховуючи критерії оцінювання завдання оцінено членами в «0» балів.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 270, зі змінами.
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Розділом ІІ Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено порядок набуття права на заняття адвокатською діяльністю.
- Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього Закону, адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
- Відповідно до ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом та полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
- Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
- Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення.
- Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затверджений Рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 270, із наступними змінами, (далі – Порядок № 270).
- Кваліфікаційний іспит є атестування особи, яка виявила бажання стати адвокатом. Кваліфікаційний іспит полягає у перевірці знань особи, яка виявила бажання займатися адвокатською діяльністю, в галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики та виявленні рівня її практичних навичок і умінь застосування норм права (п.пункти 5, 6 Розділу 1 Порядку № 270).
- Особа, яка виявила бажання стати адвокатом, звертається до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту (пункт 2 Розділу 2 Порядку№ 270).
- Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. У засіданні палати з правом голосу може приймати участь голова КДКА (пункт 1 Розділу 4 Порядку №270).
- Кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, які складаються окремо (пункт 9 Розділу 4 Порядку №270).
- Письмовий іспит складається першим. Перед початком письмового іспиту голова кваліфікаційної палати (інша уповноважена особа) в присутності інших членів палати та осіб, які допущені до складення іспиту, відкриває запечатаний конверт з екзаменаційними білетами та пропонує особам, які допущені до складення іспиту, обрати будь-який білет. Одразу після обрання білету особою, яка допущена до складення кваліфікаційного іспиту, номер такого білету оголошується всім присутнім та фіксується у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту ( пункти 13.1., 13.2. Розділу 4 Порядку №270).
- Особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має підготувати вказані в обраному нею екзаменаційному білеті три завдання із різних галузей права та письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі справи. Завдання з галузей права мають бути виконані в формі процесуальних документів (пункти 13.3., 13.4 Розділу 4 Порядку №270).
- Для виконання трьох завдань із різних галузей права особі, яка складає письмовий іспит, надаються підготовлені кваліфікаційною палатою КДКА фабули справ з зазначенням видів процесуальних документів, які мають бути складені цією особою, або матеріали (судові рішення, інші документи), необхідні для виконання завдань. Фабули і комплекти матеріалів затверджуються рішенням КДКА. Процесуальні документи, складені особою, мають відповідати вимогам чинного законодавства України та містити правове обґрунтування. Четверте завдання – письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі наданої справи повинен містити правовий аналіз проблемних правовідносин та пропозиції щодо способів і форм захисту прав особи (гіпотетичного клієнта) із зазначенням органів (інших суб’єктів), до яких слід звертатись, назв, видів і основного змісту процесуальних документів, які слід подавати, а також очікуваного позитивного результату (пункти 13.5., 13.6. Розділу 4 Порядку №270).
- Для виконання письмового іспиту особам, які складають іспит, надаються чисті аркуші з відміткою кваліфікаційної палати (КДКА) про їх призначення для виконання завдань, на яких і виконуються процесуальні документи та письмовий висновок. Оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати КДКА, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів. Результати оцінювання мають бути відображені у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи та негайно передані голові кваліфікаційної палати КДКА. Особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит ( пункти 13.8., 13.9., 13.11., 13.12 Розділу 4 Порядку №270).
- Рішення викладається українською мовою в письмовій формі і повинно містити: дані про дату його прийняття, персональний склад членів кваліфікаційної палати, прізвище ім’я, по батькові особи, відносно якої приймається рішення, інформацію про кількість балів за результатами оцінювання іспиту, дані про прийняте рішення щодо видачі / відмову видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту. Рішення про відмову у допуску до складення кваліфікаційного іспиту та про відмову видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту повинно бути вмотивованим і обґрунтованим (пункт 4 Розділу 5 Порядку №270).
- Критерії оцінювання завдань письмового іспиту здійснюється відповідно до вимог зазначених у п. 15 Розділу 4 Порядку №270, які викладені у таблиці.
- Такими критеріями є:
- Відмінний рівень -26-30 : Підготовлене письмове завдання: демонструє знання правових понять і категорій та взаємозв’язку між ними; знання назв і змісту нормативно-правових актів; знання та вірне розуміння змісту правових норм, їх характерних рис та особливостей; вміння давати змістовний та логічний аналіз правових норм; здатність робити власні висновки в разі неоднозначності, спірного чи проблемного характеру поставленого питання чи проблеми; відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства
- Добрий рівень – 21-25: Підготовлене письмове завдання містить наступні недоліки: недостатня повнота, незначні неточності чи прогалини при викладенні того чи іншого аспекту питання; містить посилання не на всі основні нормативно-правові акти, що регулюють відповідні правовідносини, або ж їх назви та дати прийняття вказані з помилками; логіко-фактологічне обґрунтування містить певні прогалини або неточності; -відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
- Задовільний рівень- 20: Підготовлене письмове завдання містить наступні недоліки: зміст свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання; відповідь не містить взагалі, або має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання; підготовлене письмове завдання не повною мірою відповідає визначеній законом процесуальній формі; складений процесуальний документ не відповідає загальним вимогам документообігу; у роботі багато грубих орфографічних помилок; відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
- Незадовільний рівень- 0: Письмове завдання не було підготовлене або було підготовлене неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною. Не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
- ОСОБА_1 було допущено до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю.
- Письмова частина кваліфікаційного іспиту для здобуття права на заняття адвокатською діяльністю скаржником складалась 22.05 2026 року.
- Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області №91 від 22.05 2026 року затверджено результати складення письмового кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 у сумі 22 балів та визнано її такою, що не склала кваліфікаційний іспит.
- Вирішуючи скаргу по суті, заслухавши доповідача, перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийшла до висновку, що рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області № 91 від 22.05 2026 року про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту прийнято з порушенням процесуальних норм та підлягає скасуванню з наступних підстав.
- Як вбачається з вказаного рішення, за результатами оцінювання письмового завдання № 1 ОСОБА_1 отримала середній бал – «22».
- За результатами оцінювання письмового завдання № 2 ОСОБА_1 отримала середній бал – «0».
- За результатами оцінювання письмового завдання № 3 ОСОБА_1 отримала середній бал – «0»..
- За результатами оцінювання письмового завдання № 4 ОСОБА_1 отримала середній бал – «0».
- ВКДКА зауважує, що відповідно до п. 15 Розділу 4 Порядку № 270 кваліфікаційна палата має обґрунтувати таку оцінку в розрізі поставлених завдань і ключових показників. Бали згідно цьому пункту повинні містити належні та достатні обґрунтування, які б дозволяли встановити дійсні підстави виставлення того чи іншого балу, а не формальне цитування критеріїв виставлення балів.
- Таким чином, рішення про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту повинно бути вмотивованим і обґрунтованим,
- ВКДКА погоджується з мотивами та обґрунтуваннями Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області у складі кваліфікаційної палати рішення № 91 від 22.05.2026 року щодо оцінювання письмових завдань.
- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу на те, що письмовий іспит складається першим (пункт 13.1 Розділу 4 Порядку № 270).
- Результати оцінювання мають бути відображені у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи та негайно передані голові кваліфікаційної палати КДКА ( пункт 13.11 Розділу 4 Порядку № 270).
- До складення усного іспиту допускаються особи, які успішно склали письмовий іспит (пункт 14.1 Розділу 4 Порядку № 270).
- Примірник відомості з оцінювання результатів складання письмового кваліфікаційного іспиту є додатком до Порядку № 270.
- З відомості оцінювання результатів складання письмового кваліфікаційного іспиту, який є додатком до Порядку № 270 вбачається, що така відомість має бути підписана головою кваліфікаційної палати та секретарем кваліфікаційної палати.
- Проте у відомості з оцінювання результатів складання письмового кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 відсутні підписи голови кваліфікаційної палати та секретаря кваліфікаційної палати. Зазначена відомість взагалі не підписана.
- В матеріалах справи міститься відомість з оцінювання результатів складання усного кваліфікаційного іспиту, яка містить підписи осіб, які оцінили усну відповідь, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
- Також відомість з оцінювання результатів складання усного кваліфікаційного іспиту містить підписи голови палати та секретаря палати.
- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не склала письмовий іспит та не була допущена до складення усного іспиту, а тому і відомість з оцінювання результатів складання усного кваліфікаційного іспиту не мала бути складена.
- ВКДКА зазначає, що Голова КДКА Закарпатської області ОСОБА_3 був присутній на засіданні Кваліфікаційної палати, що підтверджується протоколом засідання (а.с. 64). Разом із тим, відповідно до відомості перевірки письмової роботи (а.с. 61), її перевірку здійснювали лише два члени Кваліфікаційної палати, тоді як Голова КДКА письмову роботу не перевіряв. Таким чином, вимоги п. 13.9 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту щодо перевірки письмової роботи не були дотримані, що підтверджується матеріалами справи.
- ВКДКА зазначає, що відомость не відповідає додатку до Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю у Україні (у редакції рішення РАУ від 11 червня 2016 року № 150, зі змінами від 14 лютого 2020 року № 28) Відомість з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури.
- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області у складі кваліфікаційної палати № 91 від 22.05.2026 року не відповідає Порядку № 270.
- Відповідно до пункту 3.16. Засідання ВКДКА проводяться гласно і відкрито, із загальним обговоренням питань порядку денного. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури здійснюється у відповідності з правовими основами діяльності адвокатури України та рішеннями органів адвокатського самоврядування, а також згідно з вимогами положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
- Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
- За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаджинастасиу проти Греції», національні суду повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію.
- В той час, прийнявши докази на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії»).
- У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов’язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов’язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
- При цьому, у вказаному Висновку зазначено, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням Порядку № 270.
- Враховуючи все вищезазначене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла до висновку про обґрунтованість скарги в частині неповної відповідності оскаржуваного рішення Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю № 270.
- З огляду на вищевикладене, керуючись статтями 9, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_1, – задовольнити.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області у складі кваліфікаційної палати № 91 від 22.05.2026 про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, – скасувати.
- Зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Закарпатської області провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Валентин ЛУЧКОВСЬКИЙ