РІШЕННЯ № VII-025/2026 від 31.07.2026 за результатом розгляду скарги на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 75/2026 від 25.03.2026 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката

РІШЕННЯ № VII-025/2026

31 липня 2026 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Лучковського В.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Усманова М.А., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Прокопчука О.М., Одновола В.К., Соботника В.Й., Чернобай Н.Б., Мягкого А.В., Кузьмінського О.О. розглянувши, у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 75/2026 від 25.03.2026 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2,-

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. На адресу КДКА Львівської області надійшла скарга ОСОБА_1 на від 25 листопада 2025 року на дії адвоката ОСОБА_2, які, на думку скаржника, призвели до зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову штучного характеру.
2. У звʼязку з відсутністю кворуму у дисциплінарній палаті КДКА Львівської області вказана скарга була скерована до ВКДКА для визначення КДКА іншого регіону з метою подальшого розгляду скарги.
3. Листом ВКДКА вих. № 7287 від 19.12.2025 р. т.в.о. голови ВКДКА зазначена скарга скерована до КДКА Київської області для розгляду.
4. 29 грудня 2025 року скарга ОСОБА_1 від 25 листопада 2025 року передана до дисциплінарної палати КДКА Київської області для проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_2
5. 31 грудня 2025 року Голова дисциплінарної палати КДКА Київської області доручив члену дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у скарзі.
6. 28 січня 2026 року член дисциплінарної палати КДКА Київської області надіслала засобами поштового звʼязку адвокату ОСОБА_2 скаргу та повідомлення про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката ОСОБА_2 по суті порушених питань у строк до 08 лютого 2026 року.
7. Адвокат ОСОБА_2 на повідомлення члена дисциплінарної надати письмові пояснення на подану стосовно нього скаргу таких пояснень не надав.
8. 09 лютого 2026 року член дисциплінарної палати КДКА Київської області подала на розгляд до дисциплінарної палати КДКА Київської області скаргу ОСОБА_1 від 25 листопада 2025 року про дисциплінарний проступок адвоката, довідку та всі матеріали перевірки.
9. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати №75/2026 від 25 березня 2026 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльності № ІНФОРМАЦІЯ_1) за відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
10. Рішення КДКА Київської області від 25.03.2026 року було доведене до відома скаржника 27.03.2026 року засобами електронного звʼязку.
11. Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 22.04.2026 подав за допомогою засобів поштового звʼязку до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу від 22.04.2026 року на зазначене рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати, тобто в строк, визначений ч. 8 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
12. Скарга ОСОБА_1 від 22.04.2026 р. на рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати від 25.03.2026 подана до ВКДКА та зареєстрована 28.04.2026 за вхід. № 34528.
13. 07 травня 2026 року листом ВКДКА за вих. № 2209 вказану скаргу ОСОБА_1 повернуто скаржнику з метою усунення недоліків з розʼясненням права на повторне подання скарги з відповідним клопотанням про поновлення строків за необхідності.
14. 08 червня 2026 року за вх. № 35376 ОСОБА_1 повторно подав скаргу на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.03.2026 року з клопотанням про повторне прийняття такої скарги.
15. 29 червня 2026 року за вх. № 35931 на адресу ВКДКА надійшли пояснення адвоката ОСОБА_2 на скаргу ОСОБА_1
16. Інформація про оскарження до суду рішення КДКА Київської області від 25.03.2026 відсутня.
17. Листом за вих. № 2745 від 15.06.2026 р. ВКДКА витребувала у КДКА Київської області матеріали справи відносно адвоката ОСОБА_2
18. 09.07.2026 р. за вхід. № 36135 матеріали справи відносно адвоката ОСОБА_2 надійшли до ВКДКА.
19. Листом за вих. № 3152 від 08.07.2026 р. т.в.о. Голови ВКДКА доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.03.2026.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

20. У скарзі ОСОБА_1 зазначається та з доданих до неї матеріалів вбачається, що адвокат ОСОБА_2, підготував та подав позовну заяву про визнання шлюбу фіктивним між покійною ОСОБА_3 та скаржником, не зважаючи на те, що шлюб припинився, у зв’язку зі смертю одного з подружжя, та не може бути предметом судового оскарження. Подаючи вказаний позов адвокат представляв інтереси ОСОБА_4 (доньки покійної ОСОБА_3 від першого шлюбу).
21. Скаржник зазначає, що бажання привласнити його майно, є причиною подання позовної заяви про визнання шлюбу фіктивним, яку підготував та подав до Пустомитівського суду адвокат ОСОБА_2, якому відомий правовий статус майна подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1
22. Крім того, ОСОБА_1 повідомляє про представлення адвокатом ОСОБА_2 інтересів ОСОБА_4 у низці кримінальних проваджень щодо яких здійснюються досудові розслідування за фактами можливих кримінальних правопорушень.
23. На думку скаржника, наведені вище докази вказують на те, що адвокат ОСОБА_2, порушивши Присягу адвоката, подав до суду завідомо безпідставний позов про фіктивність, у якому відсутні будь-які докази фіктивності шлюбу, штучний предмет спору, оскільки шлюб припинився у звʼязку зі смертю дружини ОСОБА_1.
24. Скаржник, з посиланням на ст. 44 ЦІК України, положеннями якої забороняється зловживати процесуальними правами, робить висновок, що дії адвоката ОСОБА_2, який подав завідомо безпідставний позов, свідчать про порушення цієї норми та використання процесуальних прав у спосіб не передбачений законом та просить застосувати до ОСОБА_2, який своїми діями зганьбив звання адвоката, дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
25. До скарги додано: посвідку на постійне місце проживання в Україні громадянина Польщі ОСОБА_1; свідоцтво про шлюб серії ІНФОРМАЦІЯ_2; свідоцтво про смерть ОСОБА_3; позовна заява про визнання шлюбу фіктивним.
26. Письмових пояснень адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної палати КДКА Київської області не надходило.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

27. Проаналізувавши наявні матеріали та вивчивши доводи, які були покладені в основу скарги ОСОБА_1, надані на її обґрунтування докази, дисциплінарна палата КДКА Київської області вважає, що правових підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 не вбачається, виходячи з наступного.
28. Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
29. Втім, хоча у скарзі ОСОБА_1 вказується на те, що адвокат ОСОБА_2, порушивши Присягу адвоката, подав до суду завідомо безпідставний позов про фіктивність, у якому відсутні будь-які докази фіктивності шлюбу, штучний предмет спору, оскільки шлюб припинився у звʼязку зі смертю дружини ОСОБА_1, при цьому, зі змісту наданих скаржником документів, не вбачається підтвердження зазначених вище обставин.
30. Відповідно до п. 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність від 30 серпня 2014 року № 120 (в редакції рішення Ради адвокатів Україна від 13 грудня 2025 року № 149) обовʼязок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може грунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
31. Так, твердження скаржника, з посиланням на ст. 44 ЦПК України, положеннями якої забороняється зловживати процесуальними правами, про те, що дії адвоката ОСОБА_2, який подав завідомо безпідставний позов, свідчать про порушення цієї норми та використання процесуальних прав у спосіб не передбачений законом, дисциплінарна палата оцінює критично, з огляду на відсутність компетенції дисциплінарної палати КДКА Київської області надавати оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, зокрема, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
32. Відповідно до ч. 4 ст. 265 ЦПК України суд у мотивувальній частині свого рішення, крім іншого, зазначає мотивовану оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
33. Щодо посилання ОСОБА_1 у скарзі на те, що адвокат ОСОБА_2, порушивши Присягу адвоката, подав до суду завідомо безпідставний позов про фіктивність, у якому відсутні будь-які докази фіктивності шлюбу, штучний предмет спору, оскільки шлюб припинився у звʼязку зі смертю дружини ОСОБА_1, дисциплінарна палата звертає увагу на відсутність компетенції дисциплінарної палати КДКА Київської області зі встановлення обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та відповідних доказів.
34. Адже, відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦІК України, саме суд, під час ухвалення рішення, вирішує у тому числі, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
35. Крім того, згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. Таким чином, вирішення питань, повʼязаних із визнання позову безпідставним, фіктивним, визнання предмету спору штучним, не входить до компетенції кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури загалом і, дисциплінарних палат, зокрема.
36. Скаржником також не надано жодного документу на підтвердження змісту його скарги та судового рішення, якими встановлені, зазначені у скарзі обставини, на які він посилається, як на порушення адвокатом ОСОБА_2 норм матеріального та процесуального права.
37. Таким чином, ураховуючи зазначене вище, дисциплінарна плата КДКА Київської області, дійшла висновку, що відомості, викладені у скарзі ОСОБА_1 від 25 листопада 2025 року, не є у розумінні ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ознакою дисциплінарного проступку, вчиненого адвокатом ОСОБА_2, а відтак, відсутні підстави для порушення дисциплінарної справи стосовно зазначеного адвоката.
38. На цій підставі, рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати від 25 березня 2026 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльності № ІНФОРИАЦІЯ_1), у зв’язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

39. Скаржник не погоджується з рішенням КДКА Київської області від 25.03.2026 року, яким відмовлено у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 за відсутності в діях адвоката ознак дисципілнарного проступку. Вважає, що таке рішення прийнято упереджено, а тому порушує вимоги законодавства. В обґрунтування такої позиції наводить наступні аргументи та факти.
40. Скаржник зазначає, що у зазначеному рішенні неправдиво вказано, цитата: «Скаржником також не надано жодного документу на підтвердження змісту його скарги та судового рішення, якими встановлені зазначені у скарзі обставини, на які він посилається як на порушення адвокатом ОСОБА_2 норм матеріального та процесуального права».
41. На таке висловлювання скаржник пропонує нижченаведені заперечення.
42. До скарги, поданої 25.11.2025 року, долучено додатки в копіях, зокрема позовна заява про визнання шлюбу фіктивним, яку складено та подано 12.05.2025 року до Пустомитівського районного суду Львівської області адвокатом позивачки ОСОБА_2.
43. Подаючи скаргу на рішення № 75/22 від 25 березня 2026 року, прийняте членами дисциплінарної палати КДКА Київської області, скаржник просить уважно ознайомитися з копією позовної заяви про визнання шлюбу фіктивним, адже зазначена позовна заява (про визнання шлюбу фіктивним) складена та подана до суду адвокатом ОСОБА_2, який діяв в інтересах ОСОБА_4 – доньки від першого шлюбу покійної дружини скаржника – ОСОБА_3, попри те, що статтею 42 СК України встановлено, що право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у звʼязку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена.
44. В зазначеній позовній заяві адвокат ОСОБА_2 не навів жодних доказів, які б підтверджували б фіктивність укладеного шлюбу.
45. ОСОБА_1 звертає увагу, що члени дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області не вбачають в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку, хоча відповідно до статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату прямо забороняється використовувати свої повноваження всупереч інтересам правосуддя, а також вчиняти дії, що мають ознаки недоброчесності чи спрямовані на введення в оману органів досудового розслідування та суду.
46. Підтвердженням порушення статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ОСОБА_2 є ухвала Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 березня 2026 року, винесена у цивільній справі № ІНФОРМАЦІЯ_3, провадження № ІНФОРМАЦІЯ_4 про залишення без розгляду позову ОСОБА_4 про визнання шлюбу фіктивним, в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_2.
47. На підставі викладеного, скаржник просить ВКДКА скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25 березня 2026 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 та ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2.
48. У своїх поясненнях на вказану скаргу адвокат ОСОБА_2 зазначає, що категорично заперечує вказані доводи скаржника, оскільки обставини наведені у скарзі не відповідають дійсності та не підкріпленні жодними доказами.
49. Зокрема, просить звернути увагу на оскаржуване ОСОБА_1 рішення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області, в якій члени дисциплінарної палати, які власне і досліджували скаргу з додатками, яку подав ОСОБА_1, прийшли до цілком законного та обґрунтованого висновку, а саме, йдеться мова про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката, за відсутності в його діях ознак дисциплінарного проступку.
50. Адвокат вважає, що члени дисциплінарної палати, чітко роз’яснили причини відмови в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 та зазначає, що таке рішення є законним та обґрунтованим, тому немає підстав для його скасування.
51. Крім цього ОСОБА_2 висловлює свою позицію по відношенню до скарги ОСОБА_1 По-перше, в Пустомитівському районному суді Львівської області справді перебувала цивільна справа № ІНФОРМАЦІЯ_3 за позовом ОСОБА_4, в інтересах якої діє представник адвокат ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання шлюбу фіктивним. Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 28.05.2025 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі №ІНФОРМАЦІЯ_3.
52. Позиція скаржника зводиться до того, що ніби то подати даний позов суду було ініціативою адвоката, що є неприпустимим та не відповідає дійсності, оскільки до адвоката звернулась ОСОБА_4 з даним запитом, вона ставить під сумнів шлюб, який було укладено між її покійною матірʼю та ОСОБА_1, обґрунтовувала це тим, що її покійна мати ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не вступали в характерні для шлюбу відносини, не підтримували шлюбних стосунків, разом не проживали, спільного господарства не вели та не мали спільного бюджету. Також зазначала, що ОСОБА_1 при укладенні шлюбу не мав наміру створити сімʼю, він зареєстрував шлюб виключно з метою отримання легальних підстав перебування на території України, тобто з корисливих міркувань – реєстрацію шлюбу задля отримання дозволу на тимчасове проживання, а в подальшому постійного проживання в Україні на підставі шлюбу з громадянкою України, і відповідно після її смерті для отримання спадщини.
53. Вищенаведене, є позицією ОСОБА_4 і відповідно предметом розгляду цивільної справи №ІНФОРМАЦІЯ_3, в ході розгляду якої суд буде вивчати обставини справи, досліджувати докази та приймати рішення про задоволення чи відмову у задоволенні позовних вимог. Це є компетенцією виключно суду, а не скаржника, який вважає, що позов штучно створений і при цьому не доводить це жодними доказами.
54. По друге, скаржник зазначає, що вищевикладені докази вказують на те, що адвокат ОСОБА_2, порушивши присягу адвоката, подав до суду завідомо безпідставний позов про фіктивність. Адвокат категорично заперечує, оскільки він, як адвокат уклав договір про надання правової (правничої) допомоги з ОСОБА_4, її позиція зводилась до того, що шлюб між її померлою матірʼю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був фіктивним, визначившись з правовою позицією, і в його обовʼязки входило підготовка позовної заяви, формування додатків до неї, подання позовної заяви до суду та представництво ОСОБА_4 в суді. Тобто, за межі своїх повноважень адвокат не виходив, а тим більше не зловживав процесуальними правами, як зазначає скаржник. Адвокат зазначає, що діяв виключно відповідно до узгодженої з клієнткою позиції та в рамках чинного законодавства. Оскільки в судовій практиці є подібні справи про визнання шлюбу фіктивним, то виключно суд буде приймати рішення щодо поданої ним заяви, як адвоката, який діє в інтересах клієнта ОСОБА_4
55. Також звертає увагу, що вся скарга ОСОБА_1 побудована на запереченнях проти даного позову, які б скаржник мав висловлювати в межах розгляду цивільної справи №ІНФОРМАЦІЯ_3, і саме тому не зовсім зрозуміло, які процесуальні права порушив адвокат.
56. По-третє, ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 18.03.2026 року цивільну справи за позовом ОСОБА_4, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання шлюбу фіктивним, залишено без розгляду. Нами оскаржено вказану ухвалу в апеляційному порядку, оскільки засідання не відбулись не через неявку його як представника чи позивачки по справі, а через відсутність світла та неможливість проведення судового засідання.
57. Адвокат ОСОБА_2 повідомляє, що станом на сьогодні у цивільній справі № ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 18.03.2026 року, що підтверджується ухвалою про відкриття апеляційного провадження від 09.04.2026 року Львівського апеляційного суду по справі.
58. Вважає, що вищевказана обставина не може бути підставою для притягнення його як адвоката до дисциплінарної відповідальності, та не є зловживанням процесуальними правами, як про це зазначає ОСОБА_1 у своїй скарзі.
59. Наслідки неявки в судове засідання Позивача та його представника та подальше залишення без розгляду позовної заяви, жодним чином не впливає на ОСОБА_1, оскільки головуючий суддя у даній справі не зверталась до КДКА про порушення дисциплінарної справи щодо ОСОБА_2 як адвоката. Більше того, залишення без розгляду позовної заяви має негативні наслідки в окремих випадках тільки для Позивача, проти в жодному разі не для Відповідача (ОСОБА_1). Тому дані обставини не можуть вважатись як перешкоджання здійсненню правосуддя.
60. Однією з гарантій адвокатської діяльності адвоката є рівність прав з іншими учасниками провадження, дотримання засад змагальності і свободи в наданні доказів та доведенні їх переконливості (п.5 ч.1 ст.23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність).
61. Пунктом 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобовʼязаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
62. Стаття 42 Правил адвокатської етики регламентує обовʼязок адвоката, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
63. Згідно пунктів 1, 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокату забороняється використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта.
64. Стаття 7 Правил адвокатської етики визначає, що у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське обʼєднання) зобовʼязаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
65. Відповідно до абз. 2 ст. 19 Правил адвокатської етики, адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
66. Згідно частин 1, 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
67. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
68. Абзац 1 ст. 14 Правил адвокатської етики встановлює, що адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.
69. Стаття 8 Правил адвокатської етики встановлює обовʼязок адвоката в межах дотримання принципу законності у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта.
70. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об’єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами (п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
71. Згідно ст. 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, із змінами, та ст. 70 Правил адвокатської етики, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
72. Відповідно до положень ст.70 Правил адвокатської етики адвокат не зобовʼязаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обовʼязок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях.
73. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності діє презумпція невинуватості.
74. 3 огляду на вище викладене адвокат вважає, що скарга ОСОБА_1а є необґрунтованою, безпідставною, такою, що не має ані логічного, ані законодавчого підґрунтя, а побудована виключно на суб’єктивній думці самого скаржника. Скарги ОСОБА_1а переслідують лише одну мету- вчинити тиск на мене як адвоката ОСОБА_4Миколаївни, оскільки ОСОБА_1 неодноразово скаржився в поліцію щодо клієнтки та щодо адвоката щодо нібито на його думку протиправних дій, а саме в частині неможливості звернення до суду дочкою- ОСОБА_4.
75. Наголошує, що він діяв виключно в межах даних адвокату повноважень, всі його дії в рамках цивільної справи № ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснювались виключно з погодженням з клієнткою, інформація, яка є предметом позову, була надана ОСОБА_4, яка була очевидцем всіх цих подій, тому, вважає, що зі сторони адвоката жодних зловживань процесуальними правами не було, в своїй професійній діяльності і в повсякденному житті адвокат завжди дотримуюсь професійних та етичних стандартів, тому скарга ОСОБА_1 грунтується виключно на його суб’єктивній думці та припущеннях, які не мають жодного документального підтвердження, тому вважаємо, що рішення № 75/2026 від 25.03.2026 року, яке прийнято Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області є законним та обґрунтованим та прийнятим з дотриманням норм чинного законодавства, у звʼязку з чим, просить скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

76. Згідно з пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
77. Відповідно до абзацу 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
78. Відповідно до абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
79. Стаття 42 Правил адвокатської етики регламентує обовʼязок адвоката, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
80. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку тощо
81. Згідно з пунктами 1, 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокату забороняється використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта.
82. Стаття 7 Правил адвокатської етики визначає, що у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське обʼєднання) зобовʼязаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
83. Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, далі – Положення про порядок прийняття та розгляду скарг.
84. Згідно зі ст. 49 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг, в редакції рішення Ради адвокатів України від 07.06.2024 р. № 22, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про: 1) притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення; 2) закриття дисциплінарної справи. Рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі: а) відсутності в діях адвоката дисциплінарного проступку, у тому числі виконання ним встановлених вимог з підвищення професійного рівня за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки підтвердженого електронним сертифікатом про підвищення кваліфікації за формою затвердженою Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України.
85. У відповідності до абзацу другого частини п’ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з’їзду адвокатів України. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна і дисциплінарна палата.
86. Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Таким чином, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката докази оцінюють з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
87. Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
88. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката, зокрема, є порушення правил адвокатської етики.
89. Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
90. Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за заявою (скаргою), що містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
91. Згідно зі ст. 66 Правил адвокатської етики, за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України.

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

92. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
93. Перевірку відомостей було здійснено КДКА Київської області, якій відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Регламенту ВКДКА листом керівника ВКДКА скеровано матеріали скарги для розгляду у звʼязку з відсутністю кворуму у дисциплінарній палаті КДКА Львівської області.
94. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
95. Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
96. Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
97. Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
98. Відповідно до ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
99. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
100. Наявність чи відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку встановлюється на стадії порушення дисциплінарної справи.
101. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, в частині додержання критеріїв обґрунтованості та вмотивованості рішень, також мають враховувати усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, рішення мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими. Також у рішеннях має бути надана правова оцінка доводів сторін.
102. ВКДКА погоджується з мотивами та висновками КДКА стосовно відсутності у скарзі відомостей про ознаки дисциплінарного проступку та відзначає наступне.
103. На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката оцінюють докази з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного
104. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, надаючи оцінку діям адвоката ОСОБА_2 на предмет наявності чи відсутності в них ознак дисциплінарного проступку, звертає увагу на наступне.
105. Відповідно до абз. 1 ст. 12-1 Правил адвокатської етики, адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки.
106. Відповідно до абз. 2 ст. 19 Правил адвокатської етики, адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
107. Згідно частин 1, 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
108. Абзац 1 ст. 14 Правил адвокатської етики встановлює, що адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.
109. Стаття 8 Правил адвокатської етики встановлює обовʼязок адвоката в межах дотримання принципу законності у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта.
110. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об’єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами (п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
111. Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
112. У скарзі ОСОБА_1 відсутні відомості, які свідчили б про наявність ознак дисциплінарного проступку, вчиненого адвокатом ОСОБА_2, з огляду на що ВКДКА погоджується з доводами КДКА Київської області, викладеними у рішенні КДКА Київської області від 25.03.2026 року про відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно зазначеного адвоката, позаяк з матеріалів скарги та доданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що адвокат діяв виключно в межах прав та обовʼязків, визначених ст. 20, ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» , а також чинним цивільним процесуальним законодавством щодо подання позовної заяви та представництва інтересів клієнтки, в межах укладеного з нею договору. Сама лише незгода скаржника (опонента у справі) з обраною адвокатом та його клієнткою правовою позицією не свідчить про порушення закону, а відтак і про наявність ознак дисциплінарного проступку.
113. Мотиви скарги до ВКДКА наведеного не спростовують.
114. ВКДКА відзначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
115. У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. ) від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen.), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
116. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

117. Скаргу ОСОБА_1, – залишити без задоволення.
118. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 75/2026 від 25.03.2026 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2, – залишити без змін.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Валентин ЛУЧКОВСЬКИЙ