РІШЕННЯ № VIII-001/2026
01 серпня 2026 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Лучковського В.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Усманова М.А., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дроботущенко Т.О., Прокопчука О.М., Соботника В.Й., Чернобай Н.Б., Мягкого А.В., Кузьмінського О.О. розглянувши, у відкритому засіданні скаргу представника ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 42/2026 від 25.02.2026 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- 09 грудня 2025 року до КДКА Київської області надійшла скарга ОСОБА_1 відносно адвоката ОСОБА_3.
- 25 лютого 2026 року КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи.
- березня 2026 року рішення КДКА було надіслане сторонам електронною поштою.
- 27 березня 2026 року до ВКДКА надійшла скарга представника ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, на рішення КДКА.
- 21 квітня 2026 року т.в.о голови ВКДКА Місяць А.П. доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
- 21 квітня 2026 року на адресу ВКДКА надійшли матеріали справи.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- Суть допущених адвокатом ОСОБА_3 порушень, що можуть бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, полягає в тому, що при здійсненні захисту скаржника ОСОБА_1 в Дніпровському районному суді м. Києва по кримінальному провадженню №ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі №ІНФОРМАЦІЯ_2 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.ч.1, 2 ст.307 КК України, адвокат ОСОБА_3 допускав запізнення та неявки в судові засідання, залишаючи скаржника без належної правової допомоги, на вимогу клієнта не надавав звіти про виконану роботу та формував стратегію захисту без погодження зі скаржником, надав рекомендацію обвинуваченому ОСОБА_1 не з’явитися в судове засідання, призначене на 21 липня 2025 року, що призвело до прийняття судом рішення по застосуванню примусового приводу обвинуваченого в наступне судове засідання.
- Таке неналежне виконання адвокатом ОСОБА_3 своїх професійних обов’язків, на думку скаржника, призвело до постановлення судом відносно нього обвинувального вироку з призначенням міри покарання у вигляді 7 років позбавлення волі. Також в скарзі зазначається, що адвокат ОСОБА_3 запевняв клієнта, що стосовно нього буде постановлений виправдувальний вирок.
- На підтвердження доводів скарги, представником скаржника адвокатом ОСОБА_2 до КДКА Київської області 17.12.2025 року подана заява про долучення доказів: ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 21 липня 2025 року про примусовий привід обвинуваченого ОСОБА_1, скріншоти переписки адвоката ОСОБА_3 з клієнтом та його сестрою, клопотання ОСОБА_1 про відкладення судового засідання, призначеного на 21.07.2025 року.
- Такі дії адвоката ОСОБА_3 скаржник розцінює як порушення присяги адвоката України та Правил адвокатської етики.
- Як зазначає адвокат ОСОБА_3 в своїх письмових поясненнях, він дійсно, згідно договору про надання правової допомоги від 13.04.2021 року, здійснював захист скаржника в ході досудового слідства та під час розгляду кримінального провадження в Дніпровському районному суді м. Києва разом з адвокатом ОСОБА_4
- Зазначає, що ініціатором укладення з ним, адвокатом ОСОБА_3, договору була сестра ОСОБА_1, під керівництвом якої, як керівника кафедри, він здійснював викладацьку діяльність в Київському університеті туризму, економіки і права, на що погодився сам клієнт після затримання за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
- Звертає увагу дисциплінарної палати на той факт, що ОСОБА_1 на момент пред’явлення йому підозри за незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів був не просто пересічним громадянином, а займав посаду дільничного інспектора поліції Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києва та має вищу юридичну освіту.
- Стверджує, що правову позицію захисту свого клієнта детально погоджував з останнім, про що свідчать чисельні процесуальні документи, подані адвокатом та підписані разом з ОСОБА_1, як в ході досудового слідства, так і під час розгляду спраги Дніпровським районним судом м. Києва (долучені до пояснень).
- Наполягає, що ніколи не надавав та і не міг надавати гарантій своєму клієнту та його родичам щодо результату розгляду справи в суді (постановлення виправдувального вироку), оскільки рішення по справі приймається виключно судом та, крім цього, в матеріалах справи є підписане ОСОБА_1 клопотання про укладення угоди про визнання винуватості, яке скероване до прокурора м. Києва.
- Запевняє, що за весь час здійснення захисту як в ході досудового слідства, так і під час всього судового розгляду, клієнт, який, будучи юристом, міг реально оцінити обґрунтованість підозри та ефективність обраної лінії захисту, не висловлював йому жодних претензій щодо якості наданої правової допомоги.
- Наполягає, що всі заявлені ним клопотання про відкладення розгляду справи були визнані судом обґрунтованими та задоволені, тому твердження в скарзі про навмисне затягування адвокатом розгляду справи по суті судом є голослівним, як і твердження про залишення ним клієнта на цей час без правової допомоги (захист здійснювало два адвокати).
- Наклепом вважає і твердження про його пораду клієнту не з’являтись в судове засідання, що стало підставою про прийняття судом рішення про примусовий привід обвинуваченого, оскільки це не підтверджується долученим скаржником до скарги скріншотом його переписки з адвокатом ОСОБА_3, а сам факт визнання неявки обвинуваченого без поважних причин судом при заявлені адвокатом клопотання про відкладення розгляду справи з поважних причин відсутності обвинуваченого, не свідчить про прийняття судом такого рішення з вини адвоката.
- Що стосується доводів скарги про ненадання ним, адвокатом ОСОБА_3, клієнту звіту про виконану роботу, то, як стверджує адвокат, під час здійснення ним захисту ОСОБА_1 такі вимоги від останнього не надходили, а коли надійшли після завершення співпраці, то такий звіт ним був наданий (копія звіту долучена до пояснень).
- Також звертає увагу дисциплінарної палати на той факт, що його клієнт ОСОБА_1 під час розгляду справи судом був мобілізований до лав ЗСУ та, наскільки він обізнаний, на сьогодні несе службу, як військовозобов’язаний поза межами м. Києва, тому у нього взагалі викликає сумнів написання саме ОСОБА_1 скарги відносно нього, а також факт укладення останнім договору з адвокатом ОСОБА_2 на представництво інтересів в органах адвокатського самоврядування (звертає увагу дисциплінарної палати на різницю підписів в договорі, укладеному з ним із підписами, що мають місце в скарзі та договорі з адвокатом ОСОБА_2).
- Вважає подану стосовно нього скаргу необґрунтованою та намаганням підірвати його репутацію як адвоката.
- На підтвердження своїх доводів, адвокатом ОСОБА_3 до пояснень долучені копії чисельних клопотань, адвокатських запитів, поданих адвокатом та підписаних ОСОБА_1 в ході досудового слідства та під час судового розгляду справи, звіту адвоката про виконану роботу; скріншоту листування з сестрою скаржника, рішення суду, клопотання ОСОБА_1 на адресу прокурора м. Києва про укладання угоди про визнання винуватості, договору про надання правової допомоги від 13.04.2021 року.
- Вважає подану стосовно нього скаргу упередженою та такою, що не підтверджена жодною доказовою базою.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- КДКА зазначає, що відсутні дані про реагування з боку суду на факти запізнення в судові засідання або неявок адвоката ОСОБА_3 в судові засідання без поважних причин та залишення свого підзахисного без правової допомоги, а додані до скарги скріншоти переписки між адвокатом, скаржником та його родичами не є достатнім та беззаперечним підтвердженням викладених у скарзі фактів протиправної та непрофесійної поведінки адвоката ОСОБА_3
- Що ж стосується посилання в скарзі на необхідність перевірки обставин отримання адвокатом ОСОБА_3 свідоцтва про право на право зайняття адвокатською діяльністю, то питання виходить за межі повноважень дисциплінарної палати КДКА Київської області.
- Враховуючи наявні в матеріалах та встановлені під час перевірки обставини, дисциплінарна палата прийшла до висновку про відсутність достатніх даних, які б свідчили про наявність в діях адвоката ОСОБА_3 ознак дисциплінарного проступку.
Короткий виклад позиції та доводів скаржника до ВКДКА.
- Скаржник звертає увагу ВКДКА на наступне.
- Комісія повністю проігнорувала зміст наданих скаржником доказів та беззастережно повірила на слово запереченням адвоката. КДКА безпідставно відкинула скріншоти листування у WhatsApp як “недостатні”, хоча в них зафіксовано прямі вказівки адвоката клієнту не з’являтися на судові засідання (чітка відповідь “Ні” на запитання “їхати?”). Оцінка інших наведених фактів порушень у рішенні взагалі відсутня.
- Висновки КДКА про те, що скарга є лише проявом незгоди клієнта з негативним судовим рішенням, повністю викривлюють зміст звернення. Підставою скарги є неналежне виконання адвокатом професійних обов’язків, яке не може виправдовуватися результатом судового розгляду. Посилання комісії на те, що суд не застосовував до адвоката процесуальних заходів за неявки, не спростовує наявності ознак дисциплінарного проступку у відносинах із клієнтом.
- КДКА припустилася грубої методологічної помилки: у мотивувальній частині вона посилається на нібито “недоведеність” фактів (відсутність достатніх даних), тоді як у резолютивній частині безапеляційно стверджує про “відсутність в діях адвоката ознак проступку”. Це є поєднанням взаємовиключних підстав, що за аналогією з кримінальним процесом прирівнюється до закриття справи одночасно через відсутність події злочину та через недоведеність вини.
- КДКА порушила вимоги статті 33 Закону та пункту 32 Положення №120. На стадії вирішення питання про порушення справи квазісудовий орган має лише встановити наявність чи відсутність ознак дисциплінарного проступку для відкриття провадження. Натомість комісія вдалася до остаточної правової оцінки та фактичного виправдання адвоката по суті, що за висновками Верховного Суду є недопустимим до початку детального розгляду справи.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- За приписами ст. 33 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Відповідно до статті 34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката зокрема, порушення Присяги адвоката України та Правил адвокатської етики.
- Відповідно до положень ч.3 ст.34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом рішення не на користь його клієнта.
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- ВКДКА виходить з наступного.
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим законом.
- Частиною 2 ст. 33 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Відповідно до ст. 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі – Положення), дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку.
- Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 ст. 34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Відповідно до ст. 37 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та ст. 31 Положення, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
- Правила адвокатської етики є системою згрупованих норм стичного характеру, зводом принципів, ідей, положень, які відображають цінності сучасної адвокатської спільноти. У цій системі цінностей вимога чесного та порядного ставлення до здійснення професійної діяльності є важливою умовою поваги до професії адвоката, підвищення довіри осіб, які потребують правової допомоги, до адвокатури в цілому.
- Згідно Правил адвокатської етики, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам. У межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта. Адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки. Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов’язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта.
- Відповідно до Правил адвокатської етики, адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки.
- Перевіряючи висновки КДКА, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що визначальним при прийнятті рішення про порушення чи відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності/відсутності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак складу дисциплінарного проступку як підстави для порушення дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину. Тож сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може.
- Порушення дисциплінарної справи є лише констатацією наявності ознак такого проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або спростування під час розгляду справи.
- ВКДКА дійшла висновку про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, оскільки викладені в скарзі доводи та додані документи, містять ознаки дисциплінарного проступку адвоката, передбаченого ст.7, 8, 12-1 Правил адвокатської етики й потребують правової оцінки після ретельного дослідження матеріалів справи та надання оцінки наявним доказам щодо їх належності, допустимості та достатності.
- На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу представника ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, – задовольнити.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 42/2026 від 25.02.2026 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3.
- Матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Валентин ЛУЧКОВСЬКИЙ