РІШЕННЯ № VIII-003/2026 від 01.08.2026 за результатом розгляду скарги на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області у складі дисциплінарної палати від 25.02.2026 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката

РІШЕННЯ № VIII-003/2026

01 серпня 2026 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Лучковського В.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Усманова М.А., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дроботущенко Т.О., Прокопчука О.М., Соботника В.Й., Чернобай Н.Б., Мягкого А.В., Кузьмінського О.О. розглянувши, у відкритому засіданні скаргу судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області у складі дисциплінарної палати від 25.02.2026 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. 02.12.2025 року на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області надійшла ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 Вікторовича від 16.09.2025 по справі № ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо порушення питання про відповідальність адвоката ОСОБА_2.
2. 5 грудня 2025 року головою дисциплінарної палати КДКА Харківської області доручено члену дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у скарзі слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 стосовно адвоката ОСОБА_2
3. 10.12.2025 року листом за вих. № 1752 адвоката ОСОБА_2 повідомлено про проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок останнього, що викладені в ухвалі ВАКС ОСОБА_1, та про право надати письмові пояснення по суті порушених питань в ухвалі суду.
4. 29 грудня 2025 року адвокат ОСОБА_2 надав письмові пояснення по суті порушених питань в ухвалі суду.
5. 25 лютого 2026 року членом дисциплінарної палати було складено довідку за результатами перевірки відомостей, викладених в ухвалі ВАКС від 16.09.2025 року щодо адвоката та разом з матеріалами передав на розгляд дисциплінарної палати КДКА Харківської області.
6. Рішенням дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 25.02.2026 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 з підставі відсутності в діях останнього ознак дисциплінарного проступку.
7. березня 2026 року засобами електронного зв’язку на офіційну електронну адресу Вищого антикорупційного суду та адвоката ОСОБА_2 направлено копію прийнятого КДКА рішення від 25.02.2026 року.
8. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 30.03.2026 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 звернувся до Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури (вх. № 34033 від 30.03.2026 року) зі скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області у складі дисциплінарної палати від 25.02.2026 року, у якій просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи, притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.
9. Строк на оскарження рішення КДКА, передбачений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», скаржником слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 не пропущене.
10. Листом за вих. № 1242 від 04.05.2026 року Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області у складі дисциплінарної палати від 25.02.2026 року про відмову в порушені дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження.

11. Скаржником слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1скаргу до КДКА Харківської області обґрунтовано наступним.
12. В ухвалі слідчого судді ВАКС від 16.09.2025 по справі № ІНФОРМАЦІЯ_1 провадження, зазначено що на розгляді ВАКС перебувало клопотання детектива НАБУ про встановлення стороні захисту та потерпілому строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.10.2016 за підозрою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6
13. На думку слідчого судді, під час розгляду зазначеного клопотання адвокатами ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вчинено дії, які є підставою для притягнення останніх до дисциплінарної відповідальності.
14. З огляду на те, що вказане питання стосується декількох адвокатів, у подальшому наводяться обставини, викладені в ухвалі, в частині, що стосується адвоката ОСОБА_2
15. Згідно з текстом ухвали, 12.08.2025 адвокат ОСОБА_2, як захисник підозрюваного ОСОБА_4, подав заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_1
16. 15.07.2025 року захисник підозрюваної ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_2 подав заяву про роз’яснення ухвали слідчого судді від 17.04.2023 року (справа № ІНФОРМАЦІЯ_3).
17. 15.07.2025 року захисник підозрюваної ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_2 подав заяву про роз’яснення ухвали слідчого судді від 30.04.2020 року (справа № ІНФОРМАЦІЯ_4)
18. 1 9.08.2025 року захисник підозрюваної ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_2 подав заяву про роз’яснення ухвали слідчого судді від 23.06.2023 року (справа № ІНФОРМАЦІЯ_5).
19. Слідчій суддя зазначає, що кожна з перелічених заяв за результатами автоматизованого розподілу судових справ передана для розгляду слідчому судді ОСОБА_1
20. У подальшому в указаних справах захисники подали низку заяв про відвід слідчого судді ОСОБА_1 від участі у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_2 з мотивів, аналогічних тим, що наведені раніше.
21. Так, у справі № ІНФОРМАЦІЯ_6 захисники подавали заяви про відвід.
22. вересня 2025 року захисник підозрюваної ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_2 подав заяву про відвід в указаній справі, яку прохав об’єднати із заявою захисника ОСОБА_9
23. Ухвалою судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_13 від 03.09.2025 року (справа № ІНФОРМАЦІЯ_6) згадану заяву захисника ОСОБА_2 про відвід слідчого судді ОСОБА_1 від участі у кримінальному провадженні залишено без розгляду як таку, що має ознаки зловживанням правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.
24. Зі змісту цієї ухвали слідує, що суддею установлено, що раніше захисниками подавались заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_1 від участі у кримінальному провадженні. Зокрема судом уже розглянуто принаймні 5 таких заяв та:
25. – ухвалою від 19.12.2024 року (у справі № ІНФОРМАЦІЯ_7) відмовлено у задоволенні заяви захисника ОСОБА_8 про відвід;
26. – ухвалою від 19.08.2025 року (у справі № ІНФОРМАЦІЯ_1) відмовлено у задоволенні заяв захисників ОСОБА_8 ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_2 про відвід.
27. 25. У справі № ІНФОРМАЦІЯ_8:
    • 26.08.2025 року захисник підозрюваного ОСОБА_7 – адвокат ОСОБА_9 подав заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_1 від участі у кримінальному провадженні на підставі п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України – з підстави порушення порядку автоматизованого розподілу згаданої справи Nº ІНФОРМАЦІЯ_8 за заявою про роз’яснення судового рішення (т. 21 а.с. 142);
    • 27.08.2025 року захисник підозрюваного ОСОБА_6 – адвокат ОСОБА_10 подав заяву про відвід, яку прохав об’єднати зі згаданою заявою по відвід захисника ОСОБА_9;
    • 28.08.2025 захисник підозрюваного ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_8 подав заяву про відвід, яку також прохав обʼєднати із заявою захисника ОСОБА_9
28. – 26.08.2025 року захисник підозрюваної ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_2 подав заяву про відвід.
29. Ухвалою судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_13 від 29.08.2025 року (у справі № ІНФОРМАЦІЯ_8) перелічені 4 заяви захисника у справах № ІНФОРМАЦІЯ_8 та № ІНФОРМАЦІЯ_4 обʼєднані в одне провадження.
30. У цей же день суддя ОСОБА_13 постановив ухвалу, якою зазначені заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_1 залишив без розгляду як такі, що мають ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.
31. У справі № ІНФОРМАЦІЯ_5:
    – 27.08.2025 захисник підозрюваної ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_2 подав заяву про відвід.
32. Ухвалою судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_15 від 28.08.2025 року (у справі № ІНФОРМАЦІЯ_5) зазначену заяву захисника залишено без розгляду як таку, що має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.
33. Окрім того, під час розгляду справи № ІНФОРМАЦІЯ_1 у судовому засіданні 02.09.2025 року захисник підозрюваного ОСОБА_6 – адвокат ОСОБА_10, захисник підозрюваного ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_8, захисник підозрюваної ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_2 заявили усні відводи слідчому судді ОСОБА_1, оскільки попередньо у цьому ж судовому засіданні слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про відкладення судового розгляду. Необхідність відкладення судового розгляду захисник мотивував тим, що станом на 02.09.2025 не були вирішені заяви захисників ОСОБА_9ОСОБА_10, ОСОБА_8 про відвід слідчого судді ОСОБА_1 від 27.08.2025 року та від 29.08.2025 року, що подані у справі № ІНФОРМАЦІЯ_6.
34. Неодноразові заяви захисника ОСОБА_2 про відвід слідчого судді також мотивовані одними й тими ж обставинами, що мали місце під час розгляду заяви про роз’яснення судового рішення від 04.10.2022 року у кримінальному провадженні (справа № ІНФОРМАЦІЯ_9).
35. Слідчий суддя дійшов висновку, що адвокат ОСОБА_2 вдався до зловживання своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду справи за клопотанням детектива про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
36. Заявлені відводи слідчим суддям були поєднані із зловживанням процесуальними правами та направлені на невиправдане затягування кримінального провадження.
37. Суд вказав, що такі дії вказують на наявність порушення положень ст. 42, 44 Правил адвокатської етики та п. 2, 3, 5, 7 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
38. З огляду на викладене, слідчий суддя постановив порушити перед уповноваженими органами питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_2
39. 29.12.2025 року адвокат ОСОБА_2 надав до КДКА Харківської області пояснення, в яких зазначила наступне.
40. Вважає, що з ухвали слідчого судді ОСОБА_1 від 16.09.2025 вбачається про недотримання скаржником вимог статей 14 та 15 вказаного Положення № 120 (в редакції від 02.04.2025).
41. Ухвала містить лише загальний перелік процесуальних дій (подання відводів, заяв про роз’яснення), якими скаржник суб’єктивно обґрунтовує твердження про наявність в його діях (та діях ще п’ятьох захисників у кримінальному провадженні) ознак дисциплінарного проступку.
42. Всупереч вимогам ст. 14 Положення №120, скаржник не конкретизував, яка саме його дія/дії свідчать про порушення ч. 2 ст. 34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Питання щодо, дисциплінарної відповідальності поставлено стосовно групи з шести адвокатів, що порушує принцип індивідуальної.
43. Скаржник не вказав, у чому саме полягає порушення ним етики при поданні заяви про роз’яснення ухвали (в порядку ст. 380 КПК), оскільки закон не обмежує адвоката у часі реалізації цього права.
44. Слідчий суддя надав лише копії заяв адвоката (заяв інших захисників) та ухвали
    Вищого антикорупційного суду. Однак, на його переконання, ці документи є доказами реалізації його професійних прав та обов’язків, і в жодному випадку не доказами дисциплінарного проступку.
45. В ухвалі від 16.09.2025 року відсутні будь-які докази наявності у нього суб’єктивного умислу на перешкоджання правосуддю, чи-то на умисне затягування строків кримінального провадження.
46. Вважає, що силу ст. 15 Положення № 120, скарга судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 від 16.09.2025 року, має бути повернута заявникові з відповідним роз’ясненням. Оскільки ухвала від 16.09.2025 року не містить конкретизації проступку, належних доказів вини та доказів надіслання копій адвокату з описом вкладення, вона не може бути підставою для відкриття дисциплінарного провадження.
47. Твердження скаржника про те, що обставини для відводу слідчого судді ОСОБА_1 систематично повторювалися, є хибним, оскільки детальний юридичний аналіз свідчить про те, що така тотожність правового обґрунтування є наслідком дотримання професійних стандартів та об’єктивних обставин процесу.
48. Скаржник ігнорує той факт, що заяви подавалися як процесуальна реакція на конкретні дії головуючого в засіданні.
49. Стосовно заявленого ним в письмовій заяві про відвід, поданою 02.09.2025, клопотання про об’єднання заяв про відвід з адвокатом ОСОБА_9, то в такий спосіб він прагнув навпаки, дотримати принцип процесуальної економії та не допустити порушення розумних строків розгляду кримінального провадження, про що і зазначив у своїй заяві про відвід.
50. Подання усної заяви про відвід у засіданні 02.09.2025 стало єдиним доступним засобом реагування на процедурне порушення з боку слідчого судді, який проігнорував факт наявності невирішених відводів у справі № ІНФОРМАЦІЯ_6 та продовжив засідання, що суперечило інтересам його підзахисної на розгляд справи безстороннім судом.
51. Він як захисник підозрюваної ОСОБА_4 у справі, діяв як незалежний захисник. Вважає заяви про відвід були обґрунтованими, своєчасними та індивідуалізованими,
52. Щодо заяв про роз’яснення судових рішень (від 15.07.2025 та 19.08.2025) адвокат акцентував увагу на такому, що подання заяв про роз’яснення ухвал 2020 та 2023 років також було способом затягування, є безпідставним, оскільки згідно зі ст. 380 КПК України, не передбачено обмежень у строках звернення до суду із заявою про роз’яснення судового рішення. Кримінальне провадження № ІНФОРМАЦІЯ_2, перебувало на стадії виконання вказаних ухвал (ознайомлення з матеріалами), тому потреба в їх роз’ясненні була актуальною.
53. Просить визнати доводи скаржника про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку суб’єктивними, безпідставними та такими, що не підтверджуються фактичними обставинами справи. Встановити відсутність у його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого ч. 2 ст. 34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” . Просить відмовити у порушенні дисциплінарної справи стосовно нього у зв’язку з відсутністю підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

54. Дисциплінарна палата вказала, що під час перевірки дисциплінарна палата врахувала пояснення адвоката ОСОБА_2, який заперечує наявність у його діях дисциплінарного проступку. Адвокат зазначив, що схожість правових позицій захисників є наслідком об’єктивних обставин процесу, а саме – реакцією на одні й ті самі процесуальні порушення з боку головуючого судді, а не результатом змови чи координації дій.
55. Щодо заяв про відвід, адвокат пояснив, що вони були індивідуалізованою реакцією на конкретні дії судді, які викликали сумнів у його неупередженості, і неподання таких заяв було б порушенням обов’язку захисника перед клієнтом (ст. 42 Правил адвокатської етики).
56. Усний відвід 02.09.2025 року був єдиним засобом реагування на ігнорування судом факту наявності невирішених відводів у справі.
57. Щодо заяв про роз’яснення судових рішень, адвокат обґрунтовано вказав, що ст. 380 КПК України не обмежує строків звернення з такою заявою, а необхідність роз’яснення була продиктована стадією виконання вказаних ухвал.
58. Скаржником не надано доказів наявності у адвоката суб’єктивного умислу на перешкоджання правосуддю.
59. Натомість, адвокат діяв відповідно до ст. 42 та ст. 43 Правил адвокатської етики, дотримуючись принципу пріоритетності інтересів клієнта.
60. Частина 2 статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає підстави для порушення дисциплінарного провадження – наявність відомостей про факти, що мають ознаки дисциплінарного проступку. Стаття 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дає визначення дисциплінарного проступку та встановлює підстави дисциплінарної відповідальності адвоката.
61. Дисциплінарна палата взяла до уваги, що серед ознак зловживання правом можна виділити два види: основні (визначальні) та додаткові (необов’язкові). Основними ознаками зловживання правом у кримінальному провадженні є: 1) наявність в особи відповідного суб’єктивного права; 2) здійснення (реалізація) цього права через конкретні дії або бездіяльність; 3) відсутність порушення конкретних юридичних заборон при реалізації права; 4) використання права всупереч його призначенню (меті); 5) створення перешкод для виконання завдання кримінального провадження. Саме сукупність цих ознак відрізняє зловживання правом від інших видів поведінки учасників кримінального провадження.
62. Серед додаткових ознак зловживання правом, також можна назвати наявність негативних наслідків (шкоди) для інтересів інших осіб чи правосуддя; умисний характер дій; суперечливість поведінки принципам добросовісності, розумності, моралі; офіційне встановлення факту зловживання правом компетентними органами тощо.
63. Вказані ознаки можуть супроводжувати зловживання правом і є характерними для багатьох випадків, однак їх відсутність не змінює сутність цього явища.
64. Зловживання правом у кримінальному провадженні можна охарактеризувати як поведінку учасників кримінального провадження, що формально базується на наданому йому законом праві, але здійснюється всупереч призначенню цього права та перешкоджає досягненню завдань кримінального провадження.
65. Дисциплінарна палата зазначила, що для ефективного забезпечення реалізації учасника провадження своїх прав без створення невиправданих перешкод для правосуддя в кожному випадку, необхідно встановлювати, наявність в діяннях ознаки зловживання правом. Правильна кваліфікація діянь як зловживання правом передбачає обов’язкове виявлення всієї сукупності основних ознак такої поведінки. У разі наявності усіх перелічених основних ознак можна зробити висновок, що відповідний учасник провадження зловживає наданими йому процесуальними правами.
66. Дисциплінарна палата вказала, що реалізація адвокатом процесуальних прав, передбачених КПК України (зокрема права на відвід згідно зі ст. 80 КПК та роз’яснення рішення згідно зі ст. 380 КПК), не може автоматично ототожнюватися з дисциплінарним проступком, навіть якщо суд відмовив у задоволенні таких заяв або залишив їх без розгляду.
67. Питання обґрунтованості процесуальних дій є предметом судового контролю, якщо при цьому адвокат не порушив етичних норм, чого в даному випадку не встановлено.
68. Дисциплінарна палата вважає, що використання процесуальних прав, зокрема заявлення клопотань, скарг, заяв не може розцінюватися як перешкоджання здійсненню провадження, за винятком випадків, коли йдеться про зловживання правом.
69. Дисциплінарно палата зазначила, що ухвали та процесуальні документи (заяви, клопотання), від адвоката не містить сукупності основних та додаткових ознак в поведінки адвоката ОСОБА_2 зловживання правом, а також не кваліфіковані та не встановлено жодним судом зловживання правом, в окремих випадках в ухвалах судді зазначають про наявність ознак, але без кваліфікації та встановлення самого факту зловживання правом, що є дискреційними повноваженнями суду, який розглядає конкретний факт.
70. Дисциплінарна палата дійшла висновку, що: (1) ознак дисциплінарного проступку у матеріалах щодо адвоката ОСОБА_2 немає; (2) дії адвоката були спрямовані на виконання професійних обов’язків захисника; (3) наявні в ухвалі суду твердження про зловживання правом є оціночними судженнями, припущеннями які не встановлені судом, та підтверджені доказами доданими до ухвали.
71. Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом ухвали, в якій суддя висловлює незгоду з правовою позицією чи тактикою захисту, якщо при цьому не було допущено порушень Правил адвокатської етики.
72. У відповідності до п. 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність та ст. 70 Правил адвокатської етики, адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Короткий виклад позиції та доводів скаржника до ВКДКА.

73. Скаржник в скарзі до ВКДКА висловлює незгоду з рішенням дисциплінарної палати КДКА Харківської області про відмову в порушені дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2
74. У скарзі до ВКДКА скаржник зазначив, що рішення КДКА Харківської області 25.02.2026 року є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.
75. Скаржник вказує, що в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.09.2025 року зазначено про те, що, серед інших, адвокат ОСОБА_2 порушив положення ст. 42, 44 Правил адвокатської етики та п. 2, 3, 5, 7 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що виразилось у невиправданому затягуванні кримінального провадження шляхом вчинення адвокатами скоординованих між собою дій і зловживання процесуальними правами, з огляду на такі обставини.
76. Слідчий суддя повторно виклав обставини, які раніше були висвітлені в поданій до КДКА ухвалі, наголошуючи на тому, що подання адвокат ОСОБА_2 разом з іншими адвокатами вдалися до зловживання своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду справи за клопотанням детектива про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, до яких надано доступ.
77. Розгляд справи № ІНФОРМАЦІЯ_1за клопотанням детектива тривав загалом майже 5 місяців, протягом яких захист заявив сукупно 13 відводів слідчим суддям (2 відводи слідчому судді ОСОБА_16, 4 відводи слідчому судді ОСОБА_15 та 7 відводів слідчому судді ОСОБА_1
78. Наголошує на тому, що подання адвокатом ОСОБА_2 чотирьох заяв про відвід судді у справах мало на меті усунення судді від усього кримінального провадження № ІНФОРМАЦІЯ_2.
79. Крім того, скаржник наголошує на низці суттєвих порушень, допущених ДП КДКА Харківської області під час розгляду справи, які свідчать про необ’єктивність та однобічність прийнятого рішення.
80. Дисциплінарний орган надав перевагу поясненням адвоката ОСОБА_2, відповідно до яких: (1) заяви про відвід були індивідуальною реакцією на конкретні дії судді, які викликали сумнів у його неупередженості, і неподання таких заяв було б порушенням обов’язку захисника перед клієнтом; (2) положення ст. 380 КПК України не обмежують строк подання заяв про роз’яснення судових рішень, а необхідність їх подання була обумовлена стадією виконання відповідних ухвал.
81. Тим самим ДП КДКА Харківської області надала вибіркову оцінку обставинам справи, залишивши поза увагою зазначені в ухвалі відомості та характер поведінки захисту у цілому.
82. Так, в ухвалі зазначено, що сторона захисту у кримінальному провадженні (адвокати, зокрема й ОСОБА_2) своїми спільними та узгодженими діяннями, які виразились у поданні численних повторних заяв про відвід, затягнули судовий процес.
83. Ухвала містить чіткий хронологічний опис таких діянь.
84. Втім ДП КДКА надала оцінку діям адвоката ОСОБА_2 у справі поза контекстом обставин, наведених в ухвалі в цілому, тим самим спотворивши повні відомості, що встановлені слідчим суддею.
85. Зокрема, не надав дисциплінарний орган оцінки такому: (1) захисники систематично подавали однакові за змістом заяви про відвід слідчого судді, навіть тоді, коли відповідні доводи вже були вирішені судом; (2) адвокат ОСОБА_2 був обізнаний з відводами інших адвокатів, їхніми доводами, брав участь у судових засіданнях під час їх судового розгляду та підтримував їх; (3) вочевидь його 4 заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_1 не були спрямовані на реальне досягнення цілей кримінального провадження та захист клієнта, а виключно на затягування судового процесу.
86. ДП КДКА Харківської області взагалі не дала оцінки тому, що чотирма судовими рішеннями установлено, що заяви адвоката ОСОБА_2 про відвід слідчого судді ОСОБА_1 були повторними, їх подання мало ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.
87. Також у рішенні дисциплінарного органу відсутня будь-яка оцінка того, що під час судового розгляду справи № ІНФОРМАЦІЯ_1(за клопотанням детектива про становлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування) адвокат ОСОБА_2, серед інших, подав 3 заяви про роз’яснення судових рішень, які постановлені ще у 2020 та 2023 роках (у справах № ІНФОРМАЦІЯ_3, № ІНФОРМАЦІЯ_4, № ІНФОРМАЦІЯ_5), а потім у цих справах подав заяви про відвід слідчому судді, при чому прохав відвести слідчого суддю ОСОБА_1 від усього кримінального провадження.
88. У заявах про відвід слідчого судді ОСОБА_1 ставилось питання про відвід від усього кримінального провадження, яке ще не є предметом судового розгляду по суті та не може розглядатися слідчим суддею ОСОБА_1 у силу передбаченої ст. 76 КПК України заборони.
89. Також КПК України не передбачає можливість заявлення відводів слідчому судді наперед, тобто до відкриття справ для здійснення судового контролю під час досудового слідства та проведення авторозподілу таких справ.
90. Скаржник просить скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області у складі дисциплінарної палати від 25.02.2026 року та прийняти нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

91. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
92. Кримінальний процесуальний кодекс України
93. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 року (зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019 року).
94. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, із змінами і доповненнями (далі Положення № 120).

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

95. Перевіривши доводи поданої скарги, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, які надійшли з КДКА Харківської області, заслухавши учасників засідання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
96. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
97. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
98. Пунктом 1 частини 1 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат, зокрема, зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
99. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
100. Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
101. Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
102. Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
103. Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається використання права звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
104. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
105. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА Харківської області про те, що в діях адвоката ОСОБА_2 нема ознак дисциплінарного проступку.
106. Згідно ч. 1 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
107. Як встановлено абз. 1 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
108. З матеріалів справи вбачається, що до КДКА Харківської області надійшла скарга слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 від 16.09.2025 року по справі № ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо порушення питання про відповідальність адвоката ОСОБА_2 та відповідно до вимог ч. 1 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» була прийнята, зареєстрована та передана до дисциплінарної палати.
109. Головою дисциплінарної палати КДКА Харківської області видано доручення, яким уповноважено члена дисциплінарної палати КДКА Харківської області провести перевірки відомостей, викладених у скарзі судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 на дії адвоката ОСОБА_2
110. 12.12.2025 року член дисциплінарної палати КДКА Харківської області. звернувся до адвоката ОСОБА_2 для отримання письмового пояснення по суті скарги.
111. Дисциплінарною палатою КДКА Харківської області виконані вимоги абз. 1 ч.2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
112. Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
113. Згідно абз.5 ч.2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
114. Довідка за результатами перевірки скарги судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 В. на дії адвоката ОСОБА_2 членом дисциплінарної палати КДКА Харківської області була складена у відповідності до ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» 25.02.2026 року.
115. З огляду на викладене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія не погоджується з доводами скаржника, що дисциплінарною палатою КДКА Харківської області не було проведено перевірки відомостей, викладених у її скарзі.
116. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40, 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
117. За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
118. Згідно п. 31 Положення № 120 за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
119. Відповідно до п. 32 Положення № 120 дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
120. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія зазначає, що зважаючи на стадії дисциплінарного провадження та враховуючи вимоги Положення № 120, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності чи відчутності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
121. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія погоджується з висновками дисциплінарної палати, що в діях адвоката ОСОБА_2 відсутні ознаки дисциплінарного проступку.
122. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія встановила наступне.
123. Відповідно до ч. 1 ст. 47 КПК України, захисник зобов’язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого.
124. Специфіка цілей і завдань адвокатури вимагає максимальної незалежності адвоката у виконанні своїх професійних прав і обов’язків. Відповідно до ст. 43 ПАЕ, дотримуючись принципу законності, адвокат водночас має бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями. При цьому адвокат послідовно дотримується принципу пріоритетності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов’язані з відносинами адвоката з судом.
125. Оцінюючи доводи скарги про те, що адвокат подав заяви про роз’яснення судових рішень за 2022–2023 роки саме в момент розгляду нового клопотання детектива (у справі № ІНФОРМАЦІЯ_9), Комісія звертає увагу на відсутність у законі часових обмежень для такого права.
126. Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
127. Стаття 380 КПК України за своїм змістом загалом не встановлюють строки, відповідно до яких має подаватись відповідна заява про роз’яснення судового рішення.
128. Отже закон прямо наділяє адвоката правом просити про роз’яснення рішення на будь- якому етапі, незалежно від дати ухвалення такого рішення (в тому числі за 2022-2023 роки). Вибір моменту для подання такої заяви є складовою тактики захисту, яку адвокат визначає самостійно, керуючись виключно інтересами клієнта та вимогами закону.
129. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія зауважує, що подані адвокатом заяви про роз’яснення судових рішень не виглядають формальними, оскільки вони містять як описову та і значну мотивувальну частину та подані на підставі права визначеного процесуальним законодавством.
130. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.
131. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
132. Згідно з ч. 2 ст. 80 КПК України, особам, які беруть участь у кримінальному провадженні, надано право заявляти відвід судді.
133. Якщо у захисника виникають обґрунтовані сумніви у дотриманні порядку автоматизованого розподілу справ або в неупередженості конкретного судді, він не лише має право, але й процесуально зобов’язаний відреагувати на це у визначений законом спосіб – шляхом заявлення відводу (ст. 47, 80 КПК України). Адвокат не повинен залишати без уваги порушення закону та повинен реагувати на відповідні дії у формах, передбачених чинним законодавством.
134. Той факт, що заявлений адвокатом ОСОБА_2 відводи були залишені без задоволення не свідчить про незаконність дій адвоката або зловживання ним своїми правами. Судове рішення про відмову в задоволенні клопотання чи відводу є формою процесуального реагування суду, однак сам факт такої відмови не перетворює правомірну процесуальну дію адвоката на дисциплінарний проступок або на дії які містять ознаки дисциплінарного проступку.
135. Відповідно до ст. 44 Правил адвокатської етики, адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи. Проте, активне використання адвокатом інструментів, прямо передбачених КПК України, з метою забезпечення розгляду справи законним складом суду, є належним виконанням професійних обов’язків, а не невиправданим затягуванням.
136. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія вважає, що процесуальна поведінка адвоката ОСОБА_2 (подання заяв про роз’яснення судових рішень незалежно від дати їх ухвалення та заявлення відводів суддям з метою перевірки дотримання процедури авторозподілу) не виходить за межі наданих йому процесуальних прав і не містить ознак дисциплінарного проступку.
137. Оцінюючи доводи скаржника про те, що заявлення адвокатом ОСОБА_2 відводів у справах № ІНФОРМАЦІЯ_6; № ІНФОРМАЦІЯ_8 та № № ІНФОРМАЦІЯ_5 мало на меті усунення слідчого судді від усього кримінального провадження загалом, ВКДКА зазначає наступне.
138. Формування вимог у процесуальних документах є виключним правом захисника. Прохання про відведення судді від усього провадження є вираженням позиції сторони захисту, що узгоджується з принципом незалежності адвоката. Дотримуючись принципу законності, адвокат водночас має бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями.
139. Комісія критично оцінює посилання скаржника на подальші дії інших адвокатів (подання ними ще 3 та 2 заяв про відвід) як доказ провини адвоката ОСОБА_2
140. Відповідно до ч. 5 ст. 70 Правил адвокатської етики дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
141. Згідно ч. 1 ст. 6 Правил адвокатської етики специфіка цілей і завдань адвокатури вимагає як необхідної умови належного здійснення адвокатської діяльності максимальної незалежності адвоката у виконанні своїх професійних прав і обов’язків, що передбачає його свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в його діяльність з надання професійної правничої (правової) допомоги, здійснення захисту або представництва клієнта, зокрема з боку державних органів, політичних партій, інших адвокатів тощо, а також від впливу своїх особистих інтересів.
142. Частиною 2 ст. 8 Правил адвокатської етики у межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта.
143. Отже адвокат не може нести відповідальність за процесуальні дії інших захисників, з якими він не пов’язаний договором про спільне виконання доручення. А тому адвокат не може нести відповідальність за процесуальні дії інших захисників у справі.
144. Загальний принцип індивідуальності юридичної відповідальності також закріплений у ст. 61 Конституції України.
145. Представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства. Сам по собі факт обізнаності адвоката ОСОБА_2 з доводами колег та його присутність у судових засіданнях не утворює в його індивідуальних діях складу дисциплінарного проступку та не є підтвердженням штучного перешкоджання кримінальному провадженню.
146. ВКДКА зауважує, що твердження скаржника про «узгоджену поведінку» та наміри «затягування» ґрунтуються виключно на припущеннях слідчого судді.
147. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА Харківської області що відомості, викладені у скарзі суді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 не є, у розумінні частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ознаками дисциплінарних проступків, що вчинені адвокатом ОСОБА_2, а відтак відсутні підстави для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката.
148. Керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

149. Скаргу судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, – залишити без задоволення.
150. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області у складі дисциплінарної палати від 25.02.2026 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2, – залишити без змін.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Валентин ЛУЧКОВСЬКИЙ