РІШЕННЯ № VIII-008/2026 від 01.08.2026 за результатом розгляду скарги на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області у складі дисциплінарної палати № 4-11/25 від 28.11.2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката

РІШЕННЯ № VIII-008/2026

01 серпня 2026 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П. та Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Лучковського В.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Подольної Т.А., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Усманова М.А., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дроботущенко Т.О., Прокопчука О.М., Соботника В.Й., Чернобай Н.Б., Мягкого А.В., Кузьмінського О.О. розглянувши, у відкритому засіданні скаргу Заступника начальника юридичного управління – начальника відділу правової роботи Міністерства молоді та спорту України ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області у складі дисциплінарної палати № 4-11/25 від 28.11.2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області надійшла скарга заступника начальника юридичного управління – начальника відділу правової роботи Міністерства молоді та спорту України – ОСОБА_1 про вчинення, на його думку, дисциплінарного проступку адвокаткою ОСОБА_2.
2. 13 жовтня 2025 року Голова дисциплінарної палати КДКА Чернігівської області доручив члену дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у скарзі, який за результатами такої перевірки склав довідку від 17.11.2025 року.
3. Адвокат ОСОБА_2 на повідомлення члена дисциплінарної надати письмові пояснення на подану стосовно неї скаргу надала пояснення.
4. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області у складі дисциплінарної палати від 28 листопада 2025 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_1, видане на підставі рішення КДКА Чернігівської області).
5. Вступна та резолютивна частина рішення КДКА Чернігівської області від 28.11.2025 року було доведене до відома скаржника 09.12.2025 року засобами електронного звʼязку.
6. Повний текст рішення КДКА Чернігівської області від 28.11.2025 року було доведене до відома скаржника 16.12.2025 року засобами електронного звʼязку.
7. Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подав до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу на зазначене рішення КДКА Чернігівської області у складі дисциплінарної палати.
8. Скарга ОСОБА_1 від 08.01.2026 р. на рішення КДКА Чернігівської області у складі дисциплінарної палати від 28.11.2025 року подана до ВКДКА та зареєстрована 08.01.2026, тобто в межах строків, встановлених ч. 8 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
9. 28.01.2026 року за вих. № 24 та 29.05.2026 року за вих. № 196 адвокаткою ОСОБА_2 направлено заперечення на скаргу заступника начальника юридичного управління – начальника відділу правової роботи Міністерства молоді та спорту України – ОСОБА_1
10. Листом від 02 липня 2026 року за вих. № 258 адвокаткою ОСОБА_2 на адресу ВКДКА направлено додаткові пояснення з долученням доказів.
11. Інформація про оскарження до суду рішення КДКА Чернігівської області від 28.11.2025 відсутня.
12. Листом за вих. № 24 від 08.01.2026 р. ВКДКА витребувала у КДКА Чернігівської області матеріали справи відносно адвоката ОСОБА_2.
13. 08 травня 2026 р. за вхід. № 34782 матеріали справи відносно адвоката ОСОБА_2 надійшли до ВКДКА.
14. Листом за вих. № 2235 від 11 травня 2026 року т.в.о. Голови ВКДКА доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області від 28.11.2025.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

15. До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області надійшла скарга ОСОБА_1 у якій наводились відомості щодо вчинення адвокатом ОСОБА_2 дисциплінарного проступку.
16. У вказаній скарзі ОСОБА_1 зазначається про допущення адвокаткою ОСОБА_2 порушень вимог ч. 1 і 3 ст. 44 ПАЕ, які вимагають від адвоката під час здійснення професійної діяльності в суді бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії, а також не вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи. Також у скарзі зазначено, що адвокатка ОСОБА_2 вчиняє дії щодо затягування розгляду судової справи №ІНФОРМАЦІЯ_2 за позовом ОСОБА_3 до Міністерства молоді та спорту України та державного підприємства «Спортивний комплекс «Авангард» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
17. Скаржник заявляє, що в порушення вимог ч. 1 і 2 ст. 11 ПАЕ, зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обовʼязків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва, у той час як під час розгляду судом вказаної вище справи участь адвокатки ОСОБА_2 має суто формальний характер, що свідчить про невиконання нею її прямого обовʼязку за договором, а також невиконання та вимог Закону і ПАЕ.
18. Окрім того, у скарзі стверджується про те, що адвокаткою ОСОБА_2 не виконується належним чином договір про надання правничої допомоги позивачеві у справі, а тому скаржник просить витребувати його, оскільки самостійно скаржник не може це зробити. Крім зазначеного, скаржником також вказано на недотримання адвокаткою ОСОБА_2 під час участі у судових засіданнях у вказаній справі вимог ст. ст. 45, 49 ПАЕ, які вимагають від адвоката стриманості, коректності, тактовності по відношенню до інших учасників процесу, дотримання процесуальної поведінки.
19. Скаржник вважає, що в діях адвокатки ОСОБА_2 наявні ознаки дисциплінарного проступку, а саме: порушення ПА та неналежне виконання професійного обовʼязку, тобто приписів ч. 1 і 2 ст. 11, ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 12-1, ч. 3 ст. 44, ст. ст. 45 і 49 ПАЕ та п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону.
20. До скарги додано копії: посвідчення ОСОБА_1, наказу від 27.04.2020 №18-к/тр «Про призначення працівників Міністерства молоді та спорту України» з додатком, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, положення про Міністерство молоді та спорту України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 02.07.2014 № 220, положення про відділ правової роботи юридичного управління від 21.07.2025, витягу з Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвокатки ОСОБА_2, клопотання адвокатки ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи № 127-ц від 01.05.2025 з додатками, клопотання адвокатки ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи № 191- від 09.06.2025, клопотання адвокатки ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи № 288-ц від 11.09.2025 з додатками та медичний висновок про тимчасову непрацездатність № ІНФОРМАЦІЯ_3, звукозапис судового засідання у справі № ІНФОРМАЦІЯ_2від 29.05.2025 та відеозапис судового засідання у справі № ІНФОРМАЦІЯ_4 від 09.06.2025 (на флеш-носії).
21. Адвокатка ОСОБА_2 надала Дисциплінарній палаті письмові пояснення, доповнення до них, в яких зазначає, що жодних порушень не допускала, її неявки у судові засідання були спричинені в тому числі обставинами, які просила суд визнати поважними на підставі поданих нею доказів про непрацездатність та стаціонарне лікування. Також адвокат пояснює, що скаржник аналізує матеріали судової справи № ІНФОРМАЦІЯ_2та робить певні висновки, спираючись не на особисто отриману інформацію, а на відомості, отримані від представника відповідача у справі, отже висловлює не особисту позицію, а суб’єктивну позицію іншої особи, яка перебуває у його безпосередньому підпорядкуванні і звітує скаржнику, як безпосередньому керівникові, надаючи в його розпорядження виключно ті факти, які вважає за потрібне. Тільки виходячи з цього, вважає, що скаржник не є обʼєктивним у фактах, викладених ним у скарзі.
22. Зазначене опосередковано підтверджується також тим, що документи за електронним підписом ОСОБА_1, що надходили в електронному вигляді на адресу КДКА та адвокатки ОСОБА_2 (зокрема, заперечення ОСОБА_1 на пояснення адвокатки за вих. 12589/8.3 від 22.11.2025) у відомостях щодо властивостей електронного документу, містять інформацію по те, що автором цього документу являється не ОСОБА_1, а «ОСОБА_4».
23. Також адвокатка ОСОБА_2 у своїх поясненнях повідомила про втручання ОСОБА_1 в її адвокатську діяльність, надавши письмові докази такого втручання, а також повідомила про те, що задля захисту від тиску та втручання в її адвокатську діяльність з боку ОСОБА_1 вона звернулась до Комітету захисту прав адвокатів та гарантії адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України та надала копію листа №1866/0/2-25 від 17.11.2025 за підписом голови Комітету захисту прав адвокатів та гарантії адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України, відповідно до якого Комітетом розглянуто її звернення та встановлено наявність в діях посадової особи Міністерства молоді та спорту України ОСОБА_1 ознаки втручання в адвокатську діяльність, тиску на адвоката ОСОБА_2 та перевищення службових повноважень.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

24. При прийнятті оскаржуваного рішення КДКА регіону виходила з наступного.
25. Проаналізувавши доводи скаржника щодо невиправданого затягування судового розгляду справи адвокаткою ОСОБА_2 і надані сторонами матеріали, дисциплінарна палата не вбачає в діях адвокатки жодних порушень, які б мали ознаки дисциплінарного проступку, виходячи з наступного.
26. Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30.01.2024 у справі № ІНФОРМАЦІЯ_2 визначено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
27. Відповідно до п.2 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.
28. 20.02.2024 року представником міністерства молоді та спорту України ОСОБА_4 подано до суду заяву про відвід судді ОСОБА_5
29. 21.02.2024 року другим представником Міністерства молоді та спорту України ОСОБА_6 подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, із зазначення обґрунтування «у зв’язку зі значним обсягом доказів, поданих сторонами у справі, значимістю результатів розгляду справи, а також що справа потребує детального та об’єктивного розгляду з метою з’ясування усіх обставин та дослідження наданих сторонами обґрунтувань».
30. Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08.03.2024 відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5
31. У судовому засіданні, яке відбулось 12.03.2024, позивач ОСОБА_3 заперечував щодо розгляду справи в загальному провадженні, натомість представниками Мінмолодьспорту підтримано подане клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження, у зв’язку з чим суд протокольною ухвалою перейшов до розгляду справи в порядку загального провадження.
32. Щодо судових засідань із розгляду справи № ІНФОРМАЦІЯ_2, в якій адвокаткою ОСОБА_2 здійснюється представництво інтересів позивача, слід зазначити про те, що ні скаржником, ні адвокаткою ОСОБА_2 не надавались на розгляд дисциплінарної падати КДКА документи (або їх копій), які б вказували на наявність ознак затягування розгляду справи саме адвокаткою ОСОБА_2, зокрема, такі відомості не надходили на адресу КДКА ні від суду, ні від особи, в чиїх інтересах виступає адвокатка.
33. Аналіз судових засідань з розгляду справи № ІНФОРМАЦІЯ_2, відомості щодо яких надані на розгляд дисциплінарної палати (як в друкованому, так і аудіо/відео форматі), свідчать про наступне.
34. 17.04.2025 у визначений час адвокатка ОСОБА_2 прибула до Шевченківського районного суду міста Києва для участі в судовому засіданні і протягом тривалого часу перебувала в суді очікуючи на початок судового засідання, після чого проінформувала уповноважену особу суду (секретаря судового засідання) про неможливість подальшого очікування у зв’язку із необхідністю участі у процесуальних діях, повʼязаних із захистом інтересів іншого клієнта. Судове засідання розпочалось із запізненням на 1 год. 20 хв. і позивачем було повідомлено про відсутність його представника з вищезазначених причин і заявлено клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату, клопотання про його відкладення саме в зв’язку з відсутністю адвокатки ОСОБА_2 Судом прийняті до уваги відомості щодо причини відсутності в судовому засіданні адвокатки ОСОБА_2 та задоволено клопотання про відкладення судового засідання.
35. У наступному судовому засіданні, призначеному на 01.05.2025, адвокатка ОСОБА_2 була відсутня через хворобу, про що повідомила суд у передбачений законом спосіб та спрямувала на адресу суду клопотання про відкладення судового розгляду (вих. № 217-ц від 01.05.2025). Клопотання щодо відкладення розгляду справи було відхилено судом, оскільки на даному етапі судового розгляду позивачем продовжувалось проголошення вступного слова.
36. ОСОБА_2 надано суду документи, які підтверджували поважність її неявки в попереднє судове засідання.
37. 10.06.2025 судове засідання з розгляду судової справи № ІНФОРМАЦІЯ_2 було відкладено за клопотанням адвокатки ОСОБА_2 у звʼязку з її перебуванням на стаціонарному лікуванні в медичному закладі в період з 02.06.2025 по 10.06.2025 року.
38. У своїй скарзі ОСОБА_1 зазначає про «вибірковий підхід адвокатки до виконання своїх професійних обовʼязків щодо надання правничої допомоги», посилаючись на те, що під час свого перебування на стаціонарному лікуванні, адвокатка 09.06.2025 брала участь в судовому засіданні Вищого антикорупційного суду з розгляду судової справи № ІНФОРМАЦІЯ_4.
39. Скаржник наполягає на тому, що у відповідності до діючих норм цивільного процесуального закону України, знаючи про перебування на лікуванні вже від 02.06.2025, адвокатка мала б звернутись о суду із клопотанням про участь в судовому засіданні з розгляду справи за позовом ОСОБА_3 в режимі відеоконференції, чого нею зроблено не було і що сприймається скаржником як спосіб затягування розгляду справи. При цьому скаржник залишає поза увагою субʼєктивні аспекти, такі як перебіг хвороби, час призначення відповідних лікувальних заходів, які можуть впливати на можливості участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції і саме по собі перебування на лікуванні є поважною причиною неявки адвоката в судове засідання.
40. Наступне судове засідання з розгляду вказаної вище справи, призначене на 11.09.2025, було відкладено судом у звʼязку із клопотанням позивача через хворобу останнього.
41. Враховуючи викладене, дисциплінарна палата не погоджується з наведеними в скарзі твердженнями, щодо поведінки адвокатки ОСОБА_2 спрямована на невиправдане затягування розгляду цивільної справи, а тому не вбачає в її діях неналежного виконання нею своїх процесуальних обовʼязків.
42. Також не знайшли свого підтвердження під час перевірки твердження скаржника про зневажливе ставлення адвокатки до представника відповідача.
43. У скарзі скаржник вказує на зневажливе ставлення адвокатки ОСОБА_2 до учасників процесу, яке «суперечить принципам, професійної етики адвоката, обовʼязку дотримання коректності та поваги до учасників судового процесу», зокрема до представника відповідача (ОСОБА_4), оскільки, як зазначено у скарзі, нею «повністю проігноровано висловлювання свого клієнта та адвоката, які мали ознаки некоректності та неприпустимості у судовому процесі. Жодних спроб виправити ситуацію з боку адвокатки ОСОБА_2 здійснено не було».
44. Скаржником процитовано репліку позивача від 29.05.2025 під час судового засідання у справі №ІНФОРМАЦІЯ_2«Ну це що, це якась патологія мозкової діяльності…», відсутність реакції на яку з боку адвокатки ОСОБА_2 сприйнята скаржником як неповага до учасників процесу, що є порушенням статті 49 Правил адвокатської етики (далі – ПАЕ).
45. Разом із цим, наданий аудіозапис судового засідання від 29.05.2025 дійсно містить субʼєктивне знеособлене ставлення позивача до певних обставин, щодо яких він давав суду пояснення, і одночасно його вибачення перед учасниками судового засідання. Представник відповідача (ОСОБА_4) сама звернулась до суду із проханням зробити позивачеві зауваження за некоректну поведінку в суді, однак судом не було цього зроблено, що зафіксовано технічним записом судового засідання від 29.05.2025 (0:26:30-0:26:33 хвилини аудіозапису).
46. Відповідно до ч.1-4 ст.214 ЦПК України при одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні. Головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обовʼязків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та обʼєктивного зʼясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. У разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
47. Частина 2 статті 262 ЦПК України, передбачає, що суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обовʼязків, неналежного виконання професійних обовʼязків (в тому числі, якщо підписана адвокатом позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом.
48. Адвокат не має права робити зауваження клієнту під час судового засідання, оскільки така поведінка є неетичною та порушує правила ведення судового процесу. Спілкування між адвокатом і клієнтом у суді обмежене, і будь-яка комунікація повинна відбуватися з дотриманням професійних норм та поваги до суду.
49. Комунікація між адвокатом та клієнтом регулюється ПАЕ, які передбачають професійну, компетентну та стриману поведінку. Зауваження, особливо зроблені публічно під час засідання, можуть бути розцінені як непрофесійні.
50. Отже, дисциплінарна палата дійшла висновку, що посилання скаржника на наявність в діях адвокатки ОСОБА_2 порушень ПАЕ не знайшли свого підтвердження.
51. У п. 6.19 Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Чернігівської області (затверджено рішенням Ради адвокатів Чернігівської області № 232 від 15.11.2017) питання про порушення дисциплінарної справи може розглядатися на засіданні палати за наявними документами без запрошення особи, яка звернулась зі скаргою (заявою), та адвоката, стосовно якого надійшла скарга (заява). Оскільки дане Положення дро КДКА затверджено рішенням Ради адвокатів України, то в силу приписів частий 1 і 3 статті 57 Закону вони є обовʼязковими до виконання всіма адвокатами, у тому числі й членами дисциплінарної палати.
52. Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
53. Оскільки дисциплінарна палата не вбачала в діях чи поведінці адвокатки ОСОБА_2, які вказані в тексті скарги, ознак дисциплінарного проступку, то на цій підставі, рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області у складі дисциплінарної палати від 28 листопада 2025 року відмовлено у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвокатки ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ІНФОРМАЦІЯ_1, видане на підставі рішення КДКА Чернігівської області.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

54. Скаржник зазначає, що рішення КДКА Чернігівської області від 26.12.2025 року є протиправним, що обґрунтовує наступним.
55. Дисциплінарною палатою не враховано, що адвокаткою ОСОБА_2 вчинялися дії, які суперечать вимогам поведінки та професійним чеснотам адвоката, що, у свою чергу, стало підставою звернення Міністерства до КДКА м. Києва зі скаргою від 16.09.2025.
56. Скарга Міністерства стосується систематичних дій ОСОБА_2 у штучному затягуванні адвокаткою розгляду судової справи №ІНФОРМАЦІЯ_2.
57. Вказана справа слухається у Шевченківському районному суді міста Києва понад 23 місяці з підстав умисного, систематичного подання клопотань про відкладення розгляду справи на інший термін адвокаткою ОСОБА_2, яка згідно з ордером на надання правничої (правової допомоги) здійснює представництво позивача – ОСОБА_3 на підставі договору про надання правової допомоги № 38 від 26.06.2024 та скеровує останнього на здійснення аналогічних процесуальних дій задля затягування розгляду цієї справи.
58. Через 12 місяців слухання справи № ІНФОРМАЦІЯ_2у суді, 28.01.2025 адвокатка ОСОБА_2 дозволила собі зʼявитися вперше у судове засідання як представниця позивача без жодних належних документів з приводу чого була допущена судом лише як вільний слухач (05 сек. – 1 хв. 10 сек. звукозапису технічного процесу судового засідання від 28.01.2025, додається).
59. Незважаючи на те, що дата 17.04.2025 проведення наступного судового засідання у справі № ІНФОРМАЦІЯ_2 була персонально узгоджена із адвокаткою, слухання справи вкотре не відбулося з причин неявки адвокатки ОСОБА_2
60. Доказів поважності причин неприбуття у судове засідання або належних пояснень адвокаткою надано не було. Доказів поважності неприбуття адвокатки ОСОБА_2 у судове засідання не надано.
61. В чергове, розгляд справи № ІНФОРМАЦІЯ_2 було відкладено на 01.05.2025 за попереднім узгодженням позивача в телефонному режимі онлайн із адвокаткою, але і 01.05.2025 адвокатка у судове засідання не зʼявилася та подала клопотання про відкладення розгляду справи у звʼязку з тимчасовою непрацездатністю.
62. Вкотре, за попереднім узгодженням позивача з адвокаткою ОСОБА_2 в 29.05.2025 відбувся розгляд справи № ІНФОРМАЦІЯ_2за участі адвокатки ОСОБА_2 в якому з нею, персонально, судом було узгоджено дату наступного судового засідання на 10.06.2025, на яке, у подальшому, адвокатка ОСОБА_2 у судове не з’явилась.
63. Слід зазначити, що 29.05.2025 адвокатка фактично була допущена до участі у справі, відповідне питання було поставлено судді позивачем ОСОБА_3 (26 сек. – 45 сек. звукозапису технічного процесу судового засідання від 29.05.2025, додається).
64. Скаржник звертає увагу, що у період перебування на стаціонарному лікуванні, 09.06.2025 адвокатка ОСОБА_2 бере участь у розгляді судової справи № ІНФОРМАЦІЯ_4 у Вищому антикорупційному суді, що підтверджується записом трансляції судового засідання у справі на YouTube – каналі «Виший антикорупційний суд» (посилання на онлайн трансляцію на відеохостингу «YouTube»), тоді як 10.06.2025 (останній день перебування адвокатки на лікарняному), так само маючи можливість взяти участь 10.06.2025 у судовому засіданні в режимі відеоконференції, адвокатка на розгляд справи № ІНФОРМАЦІЯ_2 не з’явилась.
65. Вказані вище обставини свідчить про вибірковий підхід адвокатки до виконання професійних обовʼязків щодо надання правничої допомоги.
66. 11.09.2025 у чергове судове засідання адвокатка ОСОБА_2 також не зʼявилася і мотивованих причин своєї неявки у судове засідання в клопотанні до суду про чергове перенесення дати розгляду справи № ІНФОРМАЦІЯ_2 жодним чином не зазначила (клопотання долучалось до скарги від 16.09.2025 № 9839/8.3).
67. Все вищевикладене вказує на свідомі дії затягування судової справи №ІНФОРМАЦІЯ_2 адвокаткою ОСОБА_2
68. Свідченням формальної у участі адвокатки ОСОБА_2 у розгляді справи № ІНФОРМАЦІЯ_2 також є твердження самої адвокатки в Доповненнях від 27.11.2025 (наявні в дисциплінарній справі) про те, що будучи представницею ОСОБА_3 у справі № ІНФОРМАЦІЯ_2 заява про подання доступу до Електронного Суду адвокаткою не подавалась.
69. Відповідно до пункту 10 Положення про ЄСІТС адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСТС в обовʼязковому порядку.
70. Жодних пояснень щодо причин мовчазної участі у справі № ІНФОРМАЦІЯ_2до КДКА Чернігівської області адвокаткою ОСОБА_2 не надано та не спростовано.
71. Відповідно до частин першої та другої статті 11 Правил адвокатської етики, зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обовʼязків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, грунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
72. У судових засіданнях, що відбулися за її нетривалої участі (29.05.2025 та 17.07 2025) адвокатка ОСОБА_2 жодних пояснень по суті спору не надала.
73. За 23 місяці розгляду справи в суді адвокаткою, окрім заяв про відкладення б розгляду справи, не подано жодного процесуального документу чи/або заяв по суті, рівно як і не було здійснено жодного виступу під час розгляду справи (докази щодо подання усіх процесуальних документів у справі ОСОБА_3 додаються).
74. Вказані обставини свідчать про формальний характер участі адвокатки ОСОБА_2 у судовому процесі та відсутність реального виконання нею функції захисту прав та інтересів позивача, що суперечить приписам частини першої статті 12-1 Правил адвокатської етики, за якою адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обовʼязки.
75. З урахуванням сформованої практики, зокрема, у рішенні ВКДКА від 01.10.2021 № X-013/2021 вказано, що відсутність реагування суду щодо неявки адвоката може враховуватися дисциплінарним органом для оцінки дій адвоката на предмет затягування розгляду справи.
76. Рішенням ВКДКА від 31.01.2022 № I-019/2022 встановлено, що у разі належного повідомлення адвоката про судове засідання, його неявка у визначений судом день та час може бути виправдана лише обʼєктивною неможливістю взяти участь у засіданні з поважних причин.
77. Рішенням ВКДКА від 27.06.2022 № VI-005/2022 зазначено висновок, що у разі неявки адвокатів у судове засідання у день і час, які раніше були узгоджені із судом, у такому випадку надані підтверджуючі документи, зважаючи на їх походження, можуть бути поставлені під сумнів.
78. Рішенням ВКДКА від 30.04.2022 Nº IV-003/2022 встановлено підстави для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката в тому числі й з підстав, коли адвокат зʼявлявся в судовому засіданні як вільний слухач.
79. На сторінці 4 оскаржуваного Рішення вказано факти стосовно представників Мінмолодьспорту щодо їх участі у справі Nº ІНФОРМАЦІЯ_2(подання заяв: про відвід судді та про перехід до загального позовного провадження) та які жодного відношення до предмету розгляду скарги та до адвокатки ОСОБА_2 не мають
80. Щодо договорів про надання правової допомоги, укладених між адвокаткою ОСОБА_2 та ОСОБА_3: – договір про надання правової допомоги від 27.12.2023 Nº 53 укладався на три місяці та припинив свою дію; -договір про надання правової допомоги від 26.06.2024 № 38 на вимогу, зазначену в скарзі не витребовувався КДКА Чернігівської області у адвокатки ОСОБА_2
81. А тому, не є зрозумілим як КДКА Чернігівської області змогло дослідити умови вказаного витягу з договору та дійти висновку про належне виконання адвокаткою ОСОБА_2 його умов.
82. Скаржник окремо зазначає, що формулювання в оскаржуваному Рішенні нібито зазначене скаржником, що «адвокаткою ОСОБА_2 не виконується належним чином договір про надання правничої допомоги позивачеві у справі» вирване із контексту.
83. В своїй скарзі про договір між адвокаткою ОСОБА_2 та її клієнтом Міністерство згадувало лише в двох випадках з такими формулюваннями: 1. «Згідно з ордером на надання правничої (правової допомоги) адвокаткою ОСОБА_2 здійснюється представництво інтересів ОСОБА_3 в Шевченківському районному суді міста Києва на підставі договору про надання правової допомоги Nº 38 від 26.06.2024 укладеного з ОСОБА_3 Слід зазначити, що в матеріалах судової справи вказаний договір відсутній, а тому скаржник не може надати його копію»; 2. « у судових засіданнях, що відбулися (29.05.2025, 17.07.2025) адвокатка ОСОБА_2 жодних пояснень по суті спору не надавала. Присутність адвокатки ОСОБА_2 є невиконанням її прямого обовʼязку за договором та вимог Закону, Правил адвокатської етики». В оскаржуваному Рішенні вказано про «опосередковане підтвердження того, що заперечення ОСОБА_1 на пояснення адвокатки за вих. 12589/8.3 від 22.11.2025) у відомостях щодо властивостей електронного документу, містять інформацію про те, що автором цього документу являється не ОСОБА_1, а ОСОБА_4».
84. Слід зазначити, що вказане також відображено і в абз. 5 сторінки 4 Доповнень від 27.11.2025 до пояснень адвокатки ОСОБА_2
85. Разом з тим, норми чинного законодавства не містять такого формулювання як: «опосередковане підтвердження», оскільки це е філософською, а не правовою категорією.
86. Процесуальне законодавство (КПК, ЦІК України) закріплює засаду безпосередності дослідження доказів, та не дозволяє спиратися на опосередковані відомості.
87. Електронний підпис – це електронні дані, які забезпечують цілісність документів та ідентифікують особу. ОСОБА_4. не є підписантом скарги.
88. Виконавець та підписант документу засвідчується електронним цифровим підписом, що проставляється на першій сторінці документу та який можна перевірити за допомогою сканування QR-коду, а не загальними відомостями про властивості документа, що можуть змінюватися, а файл може бути створений будь-якою особою.
89. Водночас, електронний цифровий підпис – це аналог власноручного підпису та використовується для ідентифікації автора електронного документа та його накладанням завершується створення електронного документа.
90. Вказані зауваження, наведені в оскаржуваному Рішенні та в поданих адвокаткою ОСОБА_2 документах є недоречними та не можуть братись до уваги.
91. Також вважає, що відсутннє втручання в адвокатську діяльність ОСОБА_2 шляхом подання запитів Міністерства до Голосіївського, Шевченківського, Дарницького районних судів м. Києва та Вищого антикорупційного суду, оскільки такі дії вчинялись виключно з урахуванням вимог законодавства не посягаючи на свободу чи права адвокатки ОСОБА_2 чи адвокатури в цілому, адже подання в установленому законом порядку вмотивованої та належним чином обґрунтованої скарги на дії адвокатки, у яких скаржник визначає виявлені недоліки та порушення в роботі такого адвоката, саме по собі не може кваліфікуватися як втручання в адвокатську діяльність.
92. Звернення зі скаргою є реалізацією законного права особи на захист своїх інтересів та ініціювання перевірки належного виконання адвокатом своїх професійних обовʼязків, а тому не може розглядатися як протиправний вплив на адвоката чи перешкоджання у здійснені ним професійної діяльності.
93. Матеріали дисциплінарного провадження не містять доказів щодо порушення скаржником вимог ст. 23 Закону.
94. Ототожнення Міністерством адвокатки ОСОБА_2 з її клієнтом – адвокатом ОСОБА_3 є помилковим висновком та не відповідає дійсності. Надання адвокаткою запитів до Міністерства та відповідей на них щодо свого клієнта ОСОБА_3 є спрямованим наміром введення в оману, оскільки зазначені запити до адвокатки ОСОБА_2 чи порушених у скаргах питань не мали і не мають жодного відношення.
95. Скаржник зазначає, що КДКА Чернігівської області не звернуто увагу на заперечення, що подавались Максименком Юрієм на пояснення та доповнення до пояснень адвокатки.
96. Згідно з частиною першою статті 34 Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
97. Дисциплінарними проступками, згідно з частиною другою ст. 4 Закону є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обовʼязків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення передбачених законом.
98. Вважає, що в діях адвокатки ОСОБА_2 наявні ознаки дисциплінарних проступків, а саме: порушення правил адвокатської етики та неналежне виконання своїх професійних обовʼязків, а саме: порушення правил адвокатської етики та неналежного виконання професійного обовʼязку, передбачених частинами першою та другою статті 11, частиною першою статті 12, частиною першою статті 12-1, частиною третьою статті 44, статтями 45, 49 Правил адвокатської етики та пунктом 1 частини першої статті 21 Закону.
99. Дисциплінарною палатою КДКА Чернігівської області порушено вимоги статей 38, 39 Закону в частині складання довідки щодо перевірки обставин викладених в скарзі.
100. Відповідно до частин першої та абзаців 1, 5 частини другої статті 38 Закону заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
101. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
102. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
103. Частиною третьою статті 38 Закону встановлено, що заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
104. Згідно з частиною першою статті 39 Закону, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
105. В абзаці 4 сторінки 3 Рішення КДКА Чернігівської області зазначено докази. Разом з тим, оскаржуване Рішення не містить інформації щодо розгляду довідки члена дисциплінарної палати щодо перевірки відомостей викладених у скарзі, а тому існують достатні підстави вважати, що така довідка при підготовці матеріалів до розгляду та перевірці відомостей зазначених у скарзі складена не була.
106. Враховуючи викладене, дисциплінарною палатою КДКА Чернігівської області при розгляді скарги та винесенні Рішення порушено вимоги статей 38, 39 Закону в частині складання довідки щодо перевірки обставин викладених в скарзі.
107. У звʼязку з цим, скаржник вважає, що рішення КДКА ухвалене з порушенням норм законодавства, відтак, просить скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Чернігівської області про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвокатки ОСОБА_2 та ухвалити нове рішення, яким притягнути адвокатку ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на 11 (одинадцять місяців).
108. У своїх запереченнях щодо скарги адвокат ОСОБА_2 зазначає, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області у складі дисциплінарної палати від 28.11.2025 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвокатки ОСОБА_2 є законним, оскільки ОСОБА_1 протягом тривалого часу, як самостійно так і через своїх безпосередніх підлеглих, які перебувають у його безпосередньому підпорядкуванні, здійснює систематичне втручання в її діяльність, як адвоката, що негативно впливає на можливість надання правничої допомоги одному з клієнтів.
109. На підтвердження викладених у запереченнях обставин, адвокатка ОСОБА_2 у листі від 02.07.2026 року за вх. №258 просить долучити до матеріалів справи лист Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності №1394/0/2-26 від 30.06.2026 року, спрямований Прем’єр-міністру України, та просить взяти до відома факти, викладенні у ньому.
110. Зокрема, у вказаному листі наведенні відомості та факти щодо втручання адвокатом Максименком Юрієм в діяльність адвокатів, в тому числі у діяльність адвоката ОСОБА_2, та ініційовано притягнути до дисциплінарної відповідальності та звільнити заступника начальника юридичного управління Міністерства молоді та спорту України ОСОБА_1, а також притягнути до відповідальності інших службових осіб Міністерства молоді та спорту України у зв’язку з неправомірним втручанням в діяльність адвокатів.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

111. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
112. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року зі змінами та доповненнями (далі-Положення).
113. Регламент Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 13 грудня 2024 року № 87, із змінами (далі – Регламент ВКДКА).

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

114. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
115. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
116. Частиною 2 цієї статті визначено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
117. Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
118. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
119. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 цього Закону.
120. На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката встановляються наявність чи відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
121. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу, що згідно зі статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
122. Проаналізувавши доводи скаржника щодо невиправданого затягування судового розгляду справи адвокаткою ОСОБА_2, надані сторонами матеріали, висновки дисциплінарної палати КДКА регіону, ВКДКА погоджується з такими висновками про відсутність в діях адвокатки жодних порушень, які б мали ознаки дисциплінарного проступку, виходячи з наступного.
123. Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30.01.2024 у справі № ІНФОРМАЦІЯ_2визначено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
124. Відповідно до п.2 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.
125. 20.02.2024 року представником міністерства молоді та спорту України ОСОБА_4подано до суду заяву про відвід судді ОСОБА_5
126. 21.02.2024 року другим представником Міністерства молоді та спорту України ОСОБА_6подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, із зазначення обґрунтування «у зв’язку зі значним обсягом доказів, поданих сторонами у справі, значимістю результатів розгляду справи, а також що справа потребує детального та об’єктивного розгляду з метою з’ясування усіх обставин та дослідження наданих сторонами обґрунтувань».
127. Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08.03.2024 відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5
128. У судовому засіданні, яке відбулось 12.03.2024 р., позивач ОСОБА_3 заперечував щодо розгляду справи в загальному провадженні, натомість представниками Мінмолодьспорту підтримано подане клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження, у зв’язку з чим суд протокольною ухвалою перейшов до розгляду справи в порядку загального провадження.
129. Аналіз на стадії перевірки змісту скарги, пояснень, заперечень, а також поданих сторонами доказів (як в друкованому, так і аудіо/відео форматі) щодо явки (неявки) адвокатки ОСОБА_2 у судових засіданнях із розгляду справи № ІНФОРМАЦІЯ_2, в якій адвокаткою ОСОБА_2 здійснюється представництво інтересів позивача, свідчать про наступне.
130. 17.04.2025 р. у визначений судом час адвокатка ОСОБА_2 прибула до Шевченківського районного суду міста Києва для участі в судовому засіданні і протягом тривалого часу перебувала в суді, очікуючи на початок судового засідання, після чого проінформувала уповноважену особу суду (секретаря судового засідання) про неможливість подальшого очікування, у звʼязку із необхідністю участі у процесуальних діях, повʼязаних із захистом інтересів іншого клієнта. Судове засідання розпочалось із запізненням на 1 год. 20 хв. і позивачем було повідомлено про відсутність його представника з вищезазначених причин і заявлено клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату, клопотання про його відкладення саме в звʼязку з відсутністю адвокатки ОСОБА_2 Судом прийняті до уваги відомості щодо причини відсутності в судовому засіданні адвокатки ОСОБА_2 та задоволено клопотання про відкладення судового засідання. Наведених обставин скаржник не заперечує, однак висловлює незгоду з відкладенням судового засідання за таких обставин.
131. У наступному судовому засіданні, призначеному на 01.05.2025 р., адвокатка ОСОБА_2 була відсутня через хворобу, про що повідомила суд у передбачений законом спосіб та спрямувала на адресу суду клопотання про відкладення судового розгляду з доказами наявності хвороби (вих. № 217-ц від 01.05.2025). Клопотання щодо відкладення розгляду справи було відхилено судом, оскільки на даному етапі судового розгляду позивачем продовжувалось проголошення вступного слова.
132. Також, ОСОБА_2 надано суду документи, які підтверджували поважність причин її неявки в попереднє судове засідання.
133. 10.06.2025 р. судове засідання з розгляду судової справи № ІНФОРМАЦІЯ_2було відкладено за клопотанням адвокатки ОСОБА_2 у звʼязку з її перебуванням на стаціонарному лікуванні в медичному закладі в період з 02.06.2025 по 10.06.2025 року з доданням відповідних доказів.
134. У своїй скарзі ОСОБА_1 зазначає про «вибірковий підхід адвокатки до виконання своїх професійних обовʼязків щодо надання правничої допомоги», посилаючись на те, що під час свого перебування на стаціонарному лікуванні, адвокатка 09.06.2025 брала участь в судовому засіданні Вищого антикорупційного суду з розгляду судової справи № ІНФОРМАЦІЯ_4 за допомогою відеоконференцзвʼязку.
135. Скаржник наполягає на тому, що у відповідності до діючих норм цивільного процесуального закону України, знаючи про перебування на лікуванні вже від 02.06.2025, адвокатка мала б звернутись до суду із клопотанням про участь в судовому засіданні з розгляду справи за позовом ОСОБА_3 в режимі відеоконференції, чого нею зроблено не було і що сприймається скаржником як спосіб затягування розгляду справи. При цьому скаржник залишає поза увагою субʼєктивні аспекти, такі як перебіг хвороби, час призначення відповідних лікувальних заходів, які можуть впливати на можливості участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції і саме по собі перебування на лікуванні є поважною причиною неявки адвоката в судове засідання.
136. Наступне судове засідання з розгляду вказаної вище справи, призначене на 11.09.2025, було відкладено судом, у звʼязку із клопотанням позивача через хворобу останнього.
137. Враховуючи викладене, на стадії перевірки вбачається за можливе встановити відсутність порушень вимог ч. 1, ч. 2 статті 11, ч. 1 статті 12, ч. 1 статті 12-1, ч. 3 статті 44, статей 45, 49 Правил адвокатської етики та п. 1) ч. 1 статті 21 Закону, а відтак, відсутність в діях адвокатки ознак дисциплінарного проступку.
138. Також не знайшли свого підтвердження під час перевірки твердження скаржника про зневажливе ставлення адвокатки до представника відповідача.
139. У скарзі скаржник вказує на зневажливе ставлення адвокатки ОСОБА_2 до учасників процесу, яке «суперечить принципам, професійної етики адвоката, обовʼязку дотримання коректності та поваги до учасників судового процесу», зокрема до представника відповідача (ОСОБА_4), оскільки, як зазначено у скарзі, нею «повністю проігноровано висловлювання свого клієнта та адвоката, які мали ознаки некоректності та неприпустимості у судовому процесі. Жодних спроб виправити ситуацію з боку адвокатки ОСОБА_2 здійснено не було».
140. Скаржником процитовано репліку позивача від 29.05.2025 під час судового засідання у справі №ІНФОРМАЦІЯ_2«Ну це що, це якась патологія мозкової діяльності…», відсутність реакції на яку з боку адвокатки ОСОБА_2 сприйнята скаржником як неповага до учасників процесу, що на його думку є порушенням статті 49 Правил адвокатської етики (далі – ПАЕ).
141. Наданий аудіозапис судового засідання від 29.05.2025 дійсно містить субʼєктивне знеособлене ставлення позивача до певних обставин, щодо яких він давав суду пояснення, і одночасно його вибачення перед учасниками судового засідання. Представник відповідача (ОСОБА_4) сама звернулась до суду із проханням зробити позивачеві зауваження за некоректну поведінку в суді, однак судом не було цього зроблено, що зафіксовано технічним записом судового засідання від 29.05.2025 (0:26:30-0:26:33 хвилини аудіозапису).
142. Відповідно до ч.1-4 ст.214 ЦПК України при одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні. Головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обовʼязків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та обʼєктивного зʼясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. У разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
143. Частина 2 статті 262 ЦПК України, передбачає, що суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обовʼязків, неналежного виконання професійних обовʼязків (в тому числі, якщо підписана адвокатом позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом.
144. До повноважень адвоката Законом чи іншими нормативними документами не віднесено повноваження ведення судового процесу.
145. Разом із тим, комунікація між адвокатом та клієнтом регулюється ПАЕ, які передбачають професійну, компетентну та стриману поведінку. Зауваження, особливо зроблені публічно під час засідання, можуть бути розцінені як непрофесійні.
146. Відтак, доводи скаржника про незаконність рішення КДКА у цій частині є необгрунтовані.
147. Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
148. Співставивши вказані в тексті скарги обставини, які на думку скаржника є порушеннями адвокатом Закону та Правил адвокатської етики, з наявними доказами, такі обставини не знайшли свого підтвердження, про що наведене детальне обґрунтування в рішенні КДКА.
149. Твердження скаржника про незаконність оскаржуваного Рішення, позаяк воно не містить інформації щодо розгляду довідки члена дисциплінарної палати щодо перевірки відомостей викладених у скарзі, а тому існують достатні підстави вважати, що така довідка при підготовці матеріалів до розгляду та перевірці відомостей зазначених у скарзі складена не була, спростовуються тим, що у матеріалах (а.с. 118-119) наявна довідка від 17.11.2025 року члена дисциплінарної палати Селюх А.В. про перевірку відомостей, викладених у скарзі.
150. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,

ВИРІШИЛА:

151. Скаргу Заступника начальника юридичного управління – начальника відділу правової роботи Міністерства молоді та спорту України ОСОБА_1, – залишити без задоволення.
152. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області у складі дисциплінарної палати № 4-11/25 від 28.11.2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2, – залишити без змін.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Валентин ЛУЧКОВСЬКИЙ