11 червня Національне агентство з питань запобігання корупції поширило на своєму сайті новину під заголовком «Чи мають декларуватися члени кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури: на чий бік стане КСУ?», у якій закликало громадськість, журналістів та міжнародних партнерів уважно стежити за розглядом у Конституційному Суді України скарги члена Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області Оксани Бухтоярової щодо конституційності деяких положень Закону України «Про запобігання корупції. Засідання КСУ за цією справою має відбутися о 10 годині 12 червня 2024 року.
Разом із викладенням позиції відомства щодо неможливості задоволення конституційної скарги, заступник голови НАЗК Ярослав Любченко заявив, що члени Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії та члени дисциплінарних палат КДКА, які ухвалюють рішення про дисциплінарну відповідальність чинних адвокатів, мають подавати декларації. Він висловив твердження, що в цій сфері дуже високі корупційні ризики, а посади членів комісії мають високий рівень впливу та, водночас, дискреції без чітких критеріїв її застосування.
Національна асоціація адвокатів України раніше неодноразово висловлювала свою позицію з питання, порушеного у конституційній скарзі О.Бухтоярової у формах, які поважають як статус КС, так і принципи конституційного судочинства.
Беручи до уваги положення Конституції України та Закону України «Про Конституційний Суд України», Рада адвокатів України:
- оцінює публічні твердження керівництва НАЗК, а також факт розміщення публікації безпосередньо напередодні засідання Конституційного Суду України, як прояв прямого тиску на суддів єдиного органу конституційної юрисдикції;
- звертає увагу, що суддя Конституційного Суду здійснює свої повноваження, керуючись виключно Конституцією України та Законом України «Про Конституційний Суд України», на засадах верховенства права. Вплив на суддю Конституційного Суду у будь-який спосіб забороняється (ст. 24 Закону України «Про Конституційний Суд України»);
- зауважує що Конституційний Суд апріорі не може «ставати на будь-який бік», як формулює питання НАЗК у своїй заяві від 11 червня. Адже Конституційний Суд є не судом фактів, а судом права! Орган конституційної юрисдикції вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та здійснює офіційне тлумачення Конституції України. Постановка питання у форматі «на чий бік стане КСУ» може свідчити про високий рівень правового нігілізму в підходах до діяльності НАЗК, що заперечує соціальну цінність права – основу діяльності Конституційного Суду;
- нагадує, що конституційна скарга є новітньою гарантією захисту прав громадян. І обвинувальний ухил, продемонстрований у публікації НАЗК, засвідчує нерозуміння правової європейської культури в умовах, коли Україна стоїть на початку переговорів про вступ до ЄС, де верховенство права є ключовою цінністю.
- висловлює переконання, що Конституційний Суд, попри факт тиску, дотримується вимог ст. 147 Основного Закону України, відповідно до яких діяльність Конституційного Суду повинна ґрунтуватися на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, обґрунтованості та обов’язковості ухвалених ним рішень i висновків.