Новини

Print This Post

Далеко не всі особи, що виявили бажання стати адвокатами та були допущені до складення кваліфікаційного іспиту, успішно проходять це випробування. Декому бракує знань, а хтось втрачає інтерес до професії.

Порядок застосування кваліфікаційних та дисциплінарних практик аналізували представники органів адвокатського самоврядування під час круглого столу, що відбувся сьогодні, 19 листопада, у Рівному.

Участь у заході взяли голова ВКДКА Сергій Вилков, керівник секретаріату комісії Віктор Вовнюк, голова ради адвокатів Рівненської області Сергій Удовиченко, голова КДКА Рівненської області Світлана Сурікова, голова КДКА Житомирської області Наталія Радушинська,  а також члени КДКА цих областей.

Представники регіональних КДКА звернули увагу на певні прогалини, що існують у Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методиці оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (рішення РАУ від 17.11.2013 № 270).

Зокрема, непоодинокими є випадки, коли особа, яку було допущено до складення кваліфіспиту, не з’являється на нього, або, пройшовши першу (письмову) частину, ігнорує другу – усний іспит. У цій ситуації КДКА вимушені постійно переносити дати складання іспитів для таких кандидатів. Крім іншого, з плином часу втрачаються підстави допуску осіб до кваліфіспиту, оскільки окремі документи, що додаються кандидатом до заяви, мають обмежений термін дії (наприклад, медична довідка про проходження обов’язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів, форма № 122-2/о). І це питання сьогодні фактично залишається не врегульованим.

У його вирішенні, на думку кваліфікаційників, можна було б застосувати підхід, встановлений  пунктом 8 розділу 3 Порядку для випадку, коли особа, що подала документи та була допущена до іспиту, не внесла плати за його складення, а саме – скасування рішення про допуск.

Також, на думку представників регіональних органів адвокатського самоврядування, можливо було б значно скоротити час складення усного іспиту та спростити процедуру його оформлення без шкоди об’єктивності оцінювання.

Так, існуючим Порядком передбачено, що у КДКА повинні заслухати та оцінити відповіді претендентів на всі 15 питань екзаменаційного білету (п. 14 розд. 4). Відповідь на кожне з питань має бути оцінена (від 0 до 4) усіма членами кваліфікаційної палати. Після визначення середньоарифметичної оцінки за кожне питання, отримується сумарна кількість балів, яка для успішного складення іспиту не може бути меншою за 45 балів. Іншими словами, загальна середня оцінка за відповіді має дорівнювати або бути більшою за трійку.

Але навіщо продовжувати усний іспит, коли під час відповідей стає зрозумілим, що з урахуванням оцінок за попередні відповіді на питання білету, кандидат у будь-якому випадку вже не набере мінімально необхідної кількості балів? Наприклад, за відповіді на перші шість питань білету кандидат в середньому отримав по 1 балу. У такому випадку, навіть якщо припустити, що у решті питань будуть продемонстровані відмінні знання, то загальна кількість балів за підсумками становитиме лише 1 х 6 + 9 х 4 = 42 бали. Але ж сьогодні, крім фактично змарнованого часу на вислуховування відповідей погано підготовлених кандидатів, також  витрачаються сили і час на обгрунтування кожної оцінки для належного оформлення підсумкового рішення.

«Власне саме заради виявлення практичних проблем застосування встановлених кваліфікаційних і дисциплінарних процедур ми і проводимо заходи в регіонах, – зауважив С.Вилков після завершення круглого столу. – У ВКДКА систематизують висловлені пропозиції, аналізують можливі шляхи розв’язання заявлених прогалин. В кінцевому рахунку, це знаходить своє вираження у змінах до актів РАУ».