Відсутність у захисника права на здійснення адвокатської діяльності через накладене дисциплінарне стягнення не завжди свідчить про порушення права обвинуваченого на захист.
Такий висновок випливає з постанови Касаційного кримінального суду Верховного суду від 16.03.2021 у справі № 759/17836/17. Текст документу нещодавно з’явився у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
У касаційній скарзі на ухвалу апеляційного суду сторона захисту зокрема посилалася на порушення права обвинуваченого на захист, оскільки один із адвокатів, які здійснювали захист під час досудового слідства, не мав чинного свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю через накладене КДКА регіону дисциплінарне стягнення.
Відтак, не будучи адвокатом, не мав права здійснювати функції та повноваження захисника засудженого, що відображено у Єдиному державному реєстрі адвокатів України. Таким чином було погіршено становище засудженого.
Але ці доводи не врахував суд апеляційної інстанції. Дійсно у захисника було відсутнє право на зайняття адвокатською діяльністю з грудня 2015 року по грудень 2017 року. Досудове слідство у кримінальній справі тривало в період з липня по листопад 2017 року, однак, захисник не зазначав ні обвинуваченому, ні слідчому про вказану обставину. Разом з цим апеляційний суд звернув увагу на те, що всі зібрані під час досудового слідства докази були досліджені в суді першої інстанції та визнані належними і допустимими, при цьому, жодних вимог про визнання певних доказів недопустимими від засудженого та сторони захисту не надходило, враховуючи, що в суді його захист здійснювали два захисники, які не вказували на порушення права на захист свого клієнта.
Суд апеляціної інстанції вважав, що право засудженого на захист не було порушено, оскільки об`єктивних даних про неналежне виконання професійних обов`язків адвокатом в матеріалах справи не міститься, засуджений на дії адвоката не скаржився, від його послуг не відмовлявся.
У Касаційному кримінальному суді констатували відповідність мотивів апеляційного суду. Там також дослідили, що адвокат оскаржував в суді рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яким його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. І у серпні 2016 року його позов було задоволено – рішення ДП КДКА визнане незаконним. Тобто зрештою адвокат своїх повноважень не втратив, що було підтверджено рішенням апеляційного суду у грудні 2017 року.
Високі судді звернули увагу на те, що вказані обставини сторона захисту, як порушення прав обвинуваченого на захист, почала використовувати лише під час апеляційного розгляду, що правомірно не враховувалося апеляційним судом. Більше того, будь-яких скарг та заяв під час проведення досудового та судового проваджень за участю адвоката без свідоцтва засудженим не заявлялося.
Таким чином, доводи сторони захисту про те, що недосконалими діями адвоката було погіршено становище засудженого, не підтвердилися.
Враховуючи викладене, колегія суддів ККС ВС резюмувала, що не має підстав вважати, що дані обставини могли вплинути на висновки судів першої та апеляційної інстанцій.
29.03.2021