Рішення ВКДКА про закриття дисциплінарної справи не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку.
Такого висновку дійшов Восьмий апеляційний адміністративний суд у справі № 300/4114/21.
Адвокат, стосовно поведінки якого дисциплінарні органи констатували факт вчинення порушення, але через сплив строків притягнення до відповідальності закрили провадження, оскаржив відповідне рішення ВКДКА № V-005/2021 від 29.05.2021 до суду.
Правова позиція ВКДКА, з якою погодився суд першої інстанції, полягала в тому, що факт закриття дисциплінарної справи не може розцінюватися як порушення прав, свобод чи інтересів адвоката.
Розглядаючи справу, суди виходили із того, що завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, причому захист прав, свобод та інтересів є похідним, тобто передбачає наявність установленого судом факту їх порушення.
Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Передумовою для захисту права є його порушення. В іншому випадку воно не може бути захищеним (поновленим) судом.
Але, зауважив суд, адвокат не довів факту порушення особисто своїх прав, тож підстав для задоволення позову немає. Також суд указав, що звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Зрештою колегія суддів апеляційного суду погодилася із висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України прийняте з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29.04.2022