РІШЕННЯ № Х-022/2017
31 жовтня 2017 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Дроздова О.М., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Чундак М.В., Мягкого А.В., Соботника В.Й., Одновола В.К., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Місяця А.П., Дроботущенко Т.О. та Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 31.05.2017 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 31.05.2017 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_ .
Головні заперечення, викладені у скарзі ОСОБА_ , є наступними: дисциплінарна палата поверхнево та необ’єктивно підійшла до розгляду скарги, не було заслухано звукозапис судового засідання, не було відібрано пояснень у присутніх осіб, а тому висновок про відсутність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку є передчасним та необ’єктивним. Просить скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 31.05.2017 про відмову в порушенні дисциплінарної справи та ухвалити нове рішення про притягнення адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності із наступним позбавленням права на заняття адвокатською діяльністю та виключенням із Єдиного реєстру адвокатів України.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дімчогло М.І., розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали, що надійшли з КДКА Київської області, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, адвокат ОСОБА_ здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №___ від ______року, виданого Київською обласною КДКА. Адреса робочого місця: ___________.
Таким чином, розгляд скарги відносно адвоката ОСОБА_ віднесено до компетенції КДКА Київської області згідно з положеннями частини 3 статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон).
Відповідно до п.34 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 (далі – Положення), строк на оскарження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.
Оскільки оскаржуване рішення було отримано скаржником 06.06.2017, а скарга подана 05.07.2017, Вища кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури вважає за можливе розглянути скаргу.
З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга ОСОБА_ щодо неправомірної, на її думку, поведінки адвоката ОСОБА_ під час судових засідань у кримінальному провадженні №759/410/16-к.
Дисциплінарна палата КДКА Київської області дійшла висновку про відсутність у діях адвоката ОСОБА_ ознак дисциплінарного проступку та рішенням від 31.05.2017 відмовила в порушенні дисциплінарної справи відносно останнього.
Встановлено, що вироком Святошинського районного суду міста Києва від 08 грудня 2016 року ОСОБА_ визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Захист ОСОБА_ у кримінальному провадженні здійснювався адвокатом ОСОБА_, а скаржниця є потерпілою.
На думку скаржниця адвокат ОСОБА_ допускав образливе та принизливе висловлювання на адресу потерпілої, свідків, слідчих та експертів, на вимогу потерпілої не надав їй копії договору щодо надання правової допомоги. Незнання адвокатом положень кримінального законодавства України викликає сумнів у його компетентності. Крім того, адвокат посилався в суді на заздалегідь неправдиві, викривлені фактичні обставини. Вказане свідчить про порушення адвокатом Правил адвокатської етики та Присяги адвоката.
Адвокат ОСОБА_ надав пояснення, у яких зазначив, що суду були надані документи, які суд визнав належними та достатніми для допуску до справи. Під час судового розгляду адвокат діяв в межах чинного законодавства, з дотриманням Правил адвокатської етики та Присяги адвоката, порушень порядку не допускав, ставився до суду та учасників процесу з повагою.
Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області вважає, що наявні у адвоката ОСОБА_ документи на здійснення повноважень відповідають ст.50 КПК України. Крім того, у разі грубого порушення адвокатом належного порядку, саме головуючий мав би звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо вжиття заходів дисциплінарного реагування, а оскільки суд обмежився зауваженням, то він відповідно визнав це порушення неістотним.
Відповідно до п.32 Положення дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Згідно з п.1 ч.1 ст.37 та ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» першою стадією дисциплінарного провадження є проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
Правила аналогічного змісту містяться у Положенні.
Всупереч наведеному, під час проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок КДКА Київської області, не витребовувався та не заслуховувався запис судового засідання, не викликалися особи для дачі пояснень щодо поведінки адвоката, не зважаючи на наявність відповідних клопотань скаржниці про витребування записів судових засідань, а також про виклик осіб для дачі пояснень.
Не можна також погодитися із посиланням КДКА Київської області, що у разі грубого порушення адвокатом належного порядку, саме головуючий мав би звернутися до КДКА регіону щодо вжиття заходів дисциплінарного реагування відносно адвоката.
Дійсно, відповідно до ст.321 КПК України головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з’ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
Проте відповідно до ч.1 ст.36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Таким чином, виходячи зі змісту вказаних положень законодавства, звернутися зі скаргою на дії адвоката може не лише головуючий у судовому засідання, але й будь-яка інша особа.
Отже, перевірка обставин щодо вчинення дисциплінарного проступку адвокатом ОСОБА_ була здійснена КДКА Київської області не повно, а висновок щодо відсутності у його діях ознак дисциплінарного проступку є передчасним.
З урахуванням викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_ задовольнити частково.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 31.05.2017 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_, – скасувати.
- Матеріали справи направити до КДКА Київської області на новий розгляд, на стадію перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його винесення.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури О.М. Дроздов
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська