РІШЕННЯ № ХІ-005/2017 у справі за скаргою на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області №159 від 11.08.2017 про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № ХІ-005/2017

30 листопада 2017 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Місяця А.П. та Крупнової Л.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Чундак М.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Кравченка А.В., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчоголо М.І., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_ на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області №159 від 11.08.2017 про відмову у видачі йому свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, –

ВСТАНОВИЛА:

До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_ на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області №159 від 11.08.2017 про відмову у видачі йому свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.

Скаржник зазначає, що в оскаржуваному рішенні не обґрунтовані його бали за перше, друге та четверте завдання; судово-технічна експертиза за своєю суттю є інженерно-технічною, скаржник не допустив грубих змістовних помилок щодо принципових аспектів поставленого питання; оцінка зумовлена неприязними стосунками між родичами. Тому просив визнати незаконним (протиправним) рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області від 11.08.2017 №159 про відмову у видачі йому свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту та зобов’язати КДКА Хмельницької області провести йому повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.

Терміни оскарження рішення, передбачені статтею 9 частиною 5 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не порушено.

Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дімчогло М.І., розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.

З матеріалів кваліфікаційної справи вбачається, що згідно з рішенням №133 кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області скаржника допущено до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні. Складання письмового кваліфікаційного іспиту було призначено на 11 серпня 2017 року.

Як вбачається з Відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту визначено оцінку (середній бал), яку отримав скаржник за письмову частину іспиту (білет №13). За результатами оцінювання письмового іспиту скаржник отримав 61,66 балів, тобто не набрав необхідної кількості балів для визнання його таким, що успішно склав письмовий іспит.

Оскаржуваним рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області №159 від 11.08.2017 про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту визнано скаржника таким, що не склав письмовий кваліфікаційний іспит. До складення усного кваліфікаційного іспиту скаржника не допущено. Скаржнику відмовлено у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури встановлено, що доводи скаржника щодо неналежного оцінювання його письмових відповідей та порушення Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (далі – Порядок), затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року за №270 (зі змінами), не знайшли свого підтвердження.

Як вбачається з оскаржуваного рішення скаржник неправильно відповів на третє завдання білету – клопотання про призначення експертизи в справі про адміністративне правопорушення, не визначив яку саме експертизу необхідно призначити у справі, не навів необхідних питань, зокрема, щодо спроможності з технічної точки зору пояснень потерпілого, установлення механізму ДТП, механізму утворення слідів, визначення типу транспортного засобу, яким нанесено сліди, механізму контактування. Доводи скаржника про правильність відповіді та відсутність грубих змістовних помилок щодо принципових аспектів поставленого питання не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи, з яких вбачається відсутність правильного визначеного виду судової експертизи та недостатньо повного переліку питань для експертизи, що свідчить про неправильне виконання завдання по суті.

Стосовно доводів скаржника щодо невірної оцінки відповідей на інші завдання, то вони є жодним чином не обґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Згідно з п.13.9 Порядку оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів.

П.15 Порядку визначає критерії оцінювання, відповідно до яких зокрема критеріями незадовільного рівня знань, який оцінюється у 0 балів, є наступні. Письмове завдання не було підготовлене або було підготовлене неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною. Не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.

Отже, оцінка виставлена скаржнику за третє завдання, є обґрунтованою.

Обґрунтованими вбачаються і оцінки, виставлені скаржнику за інші завдання.

Відповідно до п.13.12 Порядку особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит. Таким чином, висновок кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області про те, що ОСОБА_ не набрав необхідної кількості балів для визнання його таким, що успішно склав письмовий іспит є правомірним, а оскаржуване рішення – обґрунтованим.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 9 та 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу ОСОБА_, – залишити без задоволення.
  2. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області №159 від 11.08.2017 про відмову у видачі свідоцтва ОСОБА_ про складання кваліфікаційного іспиту, – залишити без змін.
  3. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
  4. Матеріали кваліфікаційної справи повернути до КДКА регіону.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Заступник Голови Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури           А.П. Місяць

Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури           К.В. Котелевська