РІШЕННЯ № ХІ-007/2017
30 листопада 2017 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Місяця А.П. та Крупнової Л.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Чундак М.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Кравченка А.В., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчоголо М.І., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу депутата Запорізької міської ради ОСОБА_ на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області №61-10/2017 від 20.07.2017 про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга депутата Запорізької міської ради ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області №61-10/2017 від 20.07.2017 про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_.
ОСОБА_ просить рішення КДКА Запорізької області №61-10/2017 від 20.07.2017 скасувати, вжити заходів щодо притягнення адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності та застосувати дисциплінарне стягнення у виді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю в порядку, визначеному Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
В обґрунтування скарги зазначає, що під час її розгляду дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області не надано належної оцінки обставинам справи та доводам, викладеним у скарзі, зокрема, порушень з боку адвоката ОСОБА_ Правил адвокатської етики, які полягали в наступному.
Під час слухання кримінальної справи, яке відбулося в приміщенні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, адвокат почав спілкуватися із ним на підвищених тонах, порушував етику спілкування звертаючись до оточуючих на «Ти», безпідставно викликав поліцію, що на думку скаржника, було приводом для зірвання судового засідання. До того ж адвокат ОСОБА_ заперечував з приводу заявленого представником потерпілого ОСОБА_ клопотання про відвід судді, намагався переконати всіх учасників процесу у тому, що автоматизований розподіл судових справ відбувся належним чином. Скаржник зазначає про можливу корупційну складову між адвокатом ОСОБА_ та службовими особами Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, бо відразу після закінчення судового засідання адвокат пішов спілкуватися із суддею.
Скаржник зазначає, що здійснювати перевірку викладеним у скарзі фактам було доручено члену дисциплінарної палати КДКА Запорізької області Шулякову Ю.К. При цьому адвокат ОСОБА_ перебуває у шлюбі із ОСОБА_, яка є учасником кримінального процесу у даній справі та захищає одного із обвинувачених банди. Адвокат ОСОБА_ та адвокат ОСОБА_ є захисниками обвинувачених у кримінальній справі та мають спільні інтереси. Таким чином адвокат ОСОБА_, зловживаючи службовим становищем, з корисливих мотивів в інтересах клієнта своєї дружини проводив поверхневу, необ’єктивну та упереджену перевірку викладеним у скарзі обставинам справи, за результатами якої склав «позитивну» довідку, яка вводить інших членів комісії в оману та допомагає адвокатові ОСОБА_ уникнути відповідальності.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Василевську О.А., дослідивши доводи скарги, матеріали дисциплінарної справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
Згідно з даними Єдиного реєстру адвокатів України адвокат ОСОБА_ здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва №___, виданого _____ Запорізькою обласною КДКА. Адреса робочого місця адвоката є наступною: ____________________.
Скарга подано скаржником до належної КДКА регіону та її розглянуто у відповідності до вимог, передбачених ч.3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
За змістом скарги ОСОБА_ 24.05.2017 адвокатом ОСОБА_ вчинено дисциплінарний проступок, передбачений п.4 ч.2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Зокрема, цього дня в приміщенні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя відбулося слухання кримінальної справи. До початку слухання скаржник запідозрив, що декілька обвинувачених знаходяться у стані алкогольного сп’яніння. Під час бесіди скаржника з одним із обвинувачених, адвокат ОСОБА_ почав у грубій формі з ним розмовляти на підвищених тонах, погрожувати йому та представнику потерпілого. Також адвокат ОСОБА_ здійснив безпідставний виклик поліції, метою якого було зірвати розгляд справи. Скаржник зазначає, що адвокат ОСОБА_ безпідставно заперечував з приводу заявленого представником потерпілого клопотання про відвід судді, намагався переконати учасників процесу у тому, що автоматизований розподіл судових справ відбувся належним чином. В зв’язку із цим, скаржник зазначає, що вбачаються ознаки злочинної змови адвоката ОСОБА_ із невстановленими особами, які здійснили втручання у систему автоматизованого розподілу; зазначає, про можливу корупційну складову між адвокатом ОСОБА_ та службовими особами Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
Із пояснень, наданих адвокатом ОСОБА_, встановлено, що він вважає дану скаргу необґрунтованою, надуманою та такою, що має на меті незаконний вплив на діяльність адвоката. Так, на підставі угоди про надання правової допомоги від _____ за №_____ він надає правову допомогу ОСОБА_. 24 травня 2017 року в приміщенні Шевченківського райсуду м. Запоріжжя мав відбутися попередній розгляд кримінального провадження, одним із обвинувачених якого є його клієнт. Перед початком судового засідання група невідомих людей увійшла до зали судового засідання та, проголошуючи погрози і образливі вирази в бік правосуддя, почала розвішувати на стінах плакати з погрозливими написами, знімати на відео весь процес і передавати відео у режимі онлайн в мережу Інтернет. Він, як адвокат підсудного ОСОБА_, був змушений втрутитися, оскільки поведінка невідомих осіб вийшла за межі дозволеного. Пізніше йому стали відомі прізвища активних учасників цього конфлікту: адвокат ОСОБА_ та депутат Запорізької міської ради ОСОБА_. Після його зауваження про неприпустимість такої поведінки адвокат ОСОБА_ та ОСОБА_ почали йому погрожувати та з метою залякати адвоката ОСОБА_ навмисно ударив його по кінчику носа, чим завдав фізичного болю. В подальшому адвокат ОСОБА_ викликав працівників поліції за номером 102.
Адвокат ОСОБА_ у своїх поясненнях зазначає, що безпосереднє втручання депутата Запорізької міської ради ОСОБА_ в його правову позицію, що була висвітлена під час зазначеного судового засідання, втручання і перешкоди у здійснення ним адвокатської діяльності, умисне завдання йому удару в обличчя з метою залякування, є злочином, передбаченим ч. 1 ст. 397 КК України. Депутат ОСОБА_ та ОСОБА_ дозволили собі як до початку судового засідання, так і під час судового засідання, називати його клієнта, інших обвинувачених та його особисто «бандою», «рейдерами», «бандитами» тощо. Разом із цим, п. 16 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” встановлено, що професійні права, честь і гідність адвоката ґрунтуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема, забороняється ототожнення адвоката з клієнтом. До пояснень адвокатом ОСОБА_ було надано угоду про надання правової допомоги; копію заяви про вчинення кримінального правопорушення із відміткою про її прийняття.
Дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області 20 липня 2017 року винесено рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_. Рішення мотивоване наступним.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Стаття 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає професійні обов’язки адвоката; зокрема, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката та правил адвокатської етики; адвокату забороняється використовувати свої професійні права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Правил адвокатської етики, у межах дотримання принципу законності, адвокат зобов’язаний у своїх професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта перед своїми власними інтересами, інтересів колег, партнерів, співробітників, законних представників клієнтів або їх опікунів, піклувальників та інших осіб, а також перед своїми міркуваннями.
Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 6 Правил адвокатської етики, специфіка цілей і завдань адвокатури вимагає як необхідної умови належного здійснення адвокатської діяльності максимальної незалежності адвоката у виконанні своїх професійних прав і обов’язків, що передбачає свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в його діяльність з надання правової допомоги, здійсненню захисту або представництва клієнта, зокрема з боку державних органів, політичних партій, інших адвокатів тощо, а також від впливу своїх особистих інтересів. З метою дотримання цього принципу в своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний протистояти будь-яким спробам посягати на його незалежність, бути мужнім і принциповим у виконанні своїх професійних обов’язків, відстоювання професійних прав, гарантів адвокатської діяльності та їх ефективному використанні в інтересах клієнтів.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Правил адвокатської етики, дотримуючись принципу законності, адвокат водночас має бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями; у випадку вчинення судом тиску на адвоката – не йти на компроміси, які суперечать охоронюваним законом інтересів клієнта; послідовно дотримуватися принципу домінантності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами та міркуваннями, що пов’язані з відносинами адвоката з судом.
При винесені рішення дисциплінарною палатою КДКА Запорізької області було досліджено поведінку адвоката ОСОБА_, проаналізовано усі обставини справи, надані сторонами пояснення, документи, враховано тактику і прийоми адвокатської діяльності та наслідки для клієнта. Більше того, від підзахисного ОСОБА_, суду, сторони обвинувачення будь-яких скарг щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_ до органів адвокатського самоврядування не надходило.
Згідно п. 43 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів від 30.08.2014 №120 із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 30.07.2015 №86, розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності.
Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
Пункт 44 Положення визначає, що адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п’ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
Пункт 55 вказаного Положення визначає, що рішення дисциплінарної палати у дисциплінарній справі приймається за наслідками загального обговорення та голосування більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на зайняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу
Скаржник ОСОБА_ своїм правом на відвід члена дисциплінарної палати КДКА Запорізької області не скористався, самовідвід членом ДП КДКА Запорізької області Шуляковим Ю.К. не заявлено, а тому доводи в цій скарзі скаржником нічим не підтверджено.
До того ж на підтвердження зазначених у скарзі порушень з боку адвоката ОСОБА_ скаржник не долучив жодного доказу, який би підтвердив наведене, у наданих для перевірки матеріалах справи докази неналежної поведінки відсутні. Немає, зокрема, відомостей про злочинну змову адвоката ОСОБА_ із невстановленими особами, які здійснили втручання в систему автоматизованого розподілу судових справи, інформації про порушення кримінального провадження по обвинуваченню адвоката у корупційних діяннях із службовими особами Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, повідомлення адвокату про підозру у вчиненні злочину, яке полягає у пропозиції, обіцянки або надання неправомірної вигоди службовій особі, чи взагалі будь-якого іншого доказу, а маються лише його припущення.
Відповідно до п. 12 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Дисциплінарними проступками згідно частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є порушення вимог несумісності, порушення присяги адвоката України, порушення правил адвокатської етики, розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків, невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
Частинами 1 та 2 статті 33 вказаного Закону визначено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Проте в матеріалах дисциплінарної справи відсутні будь-які дані щодо наявності таких ознак.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,-
ВИРІШИЛА:
- Скаргу депутата Запорізької міської ради ОСОБА_, – залишити без задоволення.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області від 20.07.2017 №61-10/2017 про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_, – залишити без змін.
- Матеріали справи повернути до КДКА регіону.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Заступник Голови Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури А.П. Місяць
Секретар Вищої кваліфікацій-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В.Котелевська