РІШЕННЯ № І-003/2017
26 січня 2017 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі: голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Бєляєва О.А., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Дроботущенко Т.О., Вишаровської В.К., Левчук Т.В., Масяк Н.С., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Кітесова А.Я., Одновола В.К., Борсука П.Й., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л, Удовиченка С.В., Кравченка П.А., Стройванса В.Л., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Місяця А.П., Петренка В.М. розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_, на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 14 липня 2016 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_,
ВСТАНОВИЛА:
15 серпня 2016 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_, на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 14.07.2016 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_.
Рішенням від 14.07.2016 року дисциплінарна палата КДКА Київської області відмовила в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_, у зв’язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Скаржник не погоджується з оскаржуваним рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської, вважає його необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки на погляд скаржника, дисциплінарною палатою не було проведено перевірки відомостей та обставин, якими обґрунтовувалися вимоги, не піддавалися належному вивченню докази, надані скаржником, при цьому пояснення адвоката ОСОБА_ були необ’єктивно оцінені. Крім того, скаржник не був запрошений на засідання дисциплінарної палати, чим порушені його інтереси.
Скаржник просить скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 14.07.2016 року та вжити заходи відповідного реагування щодо адвоката ОСОБА_ в межах компетенції ВКДКА.
Свою скаргу на рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 14.07.2016 р. року скаржник мотивує тим, що адвокат ОСОБА_ в своїй скарзі на ім’я Голови Аудиторської палати України від 4 лютого 2016 року № 01-01-24 76, як адвокат компанії ОСОБА_ вимагає від Аудиторської палати України серед іншого «провести розслідування кримінальних та цивільно-правових злочинів, вчинених ОСОБА_ у змові із співробітниками ОСОБА_.
Скаржник вважає, що адвокат ОСОБА_ допустив грубі порушення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, вчинив дисциплінарний проступок та має бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. На його думку, не об’єктивно оцінена вимога адвоката від Аудиторської палати України «провести розслідування цивільно-правових злочинів» свідчить про юридичну неграмотність адвоката. Скаржник вважає, що ці вимоги адвоката, як і вимоги адвоката виключити з реєстру аудиторських фірм та аудиторів ОСОБА_ свідчить про зловживання правом на звернення до Аудиторської палати України без достатніх підстав, і використовується, як засіб тиску на аудитора, у зв’язку із здійсненням ним професійної діяльності.
Скаржник стверджує, що адвокатом ОСОБА_ порушено ст. ст. 7, 11 Правил адвокатської етики, які полягають у тому, що адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або Правилам адвокатської етики, а також те, що адвокат зобов’язаний надавати правову допомогу клієнтам, здійснювати їх захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність в урахуванні всіх обставши, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
Крім того, скаржник вважає, що адвокатом також порушено ст. 25 Правил адвокатської етики, згідно з якою, адвокату забороняється вдаватися на протизаконні методи тиску та використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом. Саме такою інформацією скаржник вважає письмову консультацію ОСОБА_.
Згідно з витягом із Єдиного реєстру адвокатів України адвокат ОСОБА_ має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № _____, яке видане КДКА Київської області ______ р.
Робочим місцем адвоката є: _____________________________. Скарга на дії адвоката розглянута КДКА Київської області відповідно до рішення РАУ від 16.02.2013 р. № 103 «Про розмежування юрисдикцій кваліфікаційно – дисциплінарних комісій адвокатури та рад адвокатів Києва та Київської області».
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Подольну Т.А., пояснення ОСОБА_., перевіривши матеріали дисциплінарної справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що скарга ОСОБА_ не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_ дисциплінарна палата КДКА Київської області прийняла 14.07.2016 р.
Скарга ОСОБА_ до ВКДКА надійшла 15.08.2016 р., тобто у відповідності до вимог ч. 3 ст. ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Матеріалами перевірки встановлено, що адвокат ОСОБА_ 04.02.2016 р. звернувся зі скаргою до Голови Аудиторської палати України на ОСОБА_.
У цій скарги адвокат вказує, що він є представником компанії ОСОБА_ », яка у липні 2012 р. за договором купівлі – продажу придбала акції українського банку ОСОБА_. 10.04.2013 р. членами Наглядової ради та Правління банку було ініційовано проведення незалежного аудиту фінансової діяльності ОСОБА_. Проведення перевірки було доручено міжнародної аудиторський компанії ОСОБА_, яка здійснила перевірку правильності формування резерву банку. Станом на 01.01.2012 р. було виявлено недоформування резерву в сумі 1 576 209 грн. Компанія ОСОБА_ впевнена, що офіційна фінансова звітність ОСОБА_ яка підтверджена аудиторською фірмою ОСОБА_ станом на кінець 31.12.2011 р. не відповідала фактичним фінансовим показникам банку та є недостовірною. 14.03.2014 р. на основі рішень НБУ та ФГВФО ОСОБА_ було віднесено до категорії неплатоспроможних та введено тимчасову адміністрацію. З 15.06.2014 р. в ОСОБА_ розпочата процедура ліквідації.
Адвокат ОСОБА_ як представник компанії ОСОБА_, просив Аудиторську палату України виключити із реєстру аудиторських фірм та аудиторів аудиторську фірму ОСОБА_, позбавити сертифікатів аудиторів аудиторську фірму ОСОБА_, провести розслідування кримінальних та цивільно-правових злочинів вчинених аудиторською фірмою ОСОБА_, провести розслідування на предмет відшкодування збитків нанесених діяльністю аудиторської фірми ОСОБА_.
Скаржник, директор аудиторської фірми ОСОБА_ у своїх скаргах вказує, що адвокат, як представник компанії ОСОБА_ просить Аудиторську палату України серед іншого, провести розслідування кримінальних та цивільно-правових злочинів. Але повноваження Аудиторської палати України передбачені ст. 12 Закону України «Про аудиторську діяльність», зокрема, є здійснення контролю за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог цього Закону, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів, здійснення заходів із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організація контролю за якістю аудиторських послуг тощо.
Скаржник вважає, що жодними нормами Палата не наділена повноваженнями правоохоронних органів щодо розслідування кримінальних злочинів, а вимога від Аудиторської палати України провести розслідування цивільно-правових злочинів. свідчить про юридичну неграмотність адвоката та про зловживання адвокатом права на звернення до аудиторської палати без достатніх підстав, що використовується, як засіб тиску на аудитора у зв’язку із здійсненням ним професійної діяльності.
Крім того, скаржник зазначає, що звіт ОСОБА_, на який посилається адвокат у своїй скарзі, як на незалежний аудит фінансової діяльності, який проведено міжнародною аудиторською компанією ОСОБА_, не є аудиторським висновком міжнародного аудитора щодо фінансової діяльності клієнта, а є письмовою консультацією банку ОСОБА_ і, яка носить строго конфіденційний характер і не підлягає розголошенню, копіюванню тощо без попередньої письмової згоди ОСОБА_. Скаржник вказує, що адвокат ОСОБА_ свідомо посилається на документ, який не є аудиторським висновком, свідомо перекручує факти та розголошує конфіденційну інформацію без згоди клієнта.
Скаржник також вважає, що адвокат не мав повноважень подавати скаргу в Аудиторську палату України на ОСОБА_ від імені компанії ОСОБА_. Довіреністю, що видана 25 травня 2015 року компанією ОСОБА_ на декількох представників і, у тому числі, на ОСОБА_, представникам не надано повноважень представляти інтереси довірителя в незалежних органах, яким є Аудиторська палата України, не надано право подавати скарги тощо. Заявник звертає увагу на те, що довіреність є спеціальною, фактично на представлення інтересів в судових, правоохоронних, податкових та виконавчих органах. При цьому, заявник зазначає, що аудиторська фірма ОСОБА_ не здійснювала аудит, не надавала будь-яких консультацій компанії ОСОБА_ і така скарга не відповідає її інтересам.
В своїх пояснення адвокат ОСОБА_ зазначив, що, відповідно до пункту 5 частини третьої статті 12 Закону України «Про аудиторську діяльність», Аудиторська палата України здійснює контроль за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог цього Закону, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів. Адвокат звертає увагу на те, що його скарга на ОСОБА_ не містить вимог щодо порушення кримінальної справи або вжиття процесуальних дій відповідно до КПК. Вимоги, що викладені у скарзі є запитом щодо проведення перевірки дотримання ОСОБА_ вимог Закону України «Про аудиторську діяльність», стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів у зв’язку із вчиненням даною аудиторською компанією діянь, які на думку адвоката, можна кваліфікувати як кримінальні злочини. Аудиторська палата самостійно вирішує межі своєї компетенції та може надати адвокату належну відповідь.
Щодо розголошення інформації без відома клієнта, адвокат ОСОБА_ пояснив, що це твердження скаржника абсолютно нічим не підтверджене та є нічим іншим, як судженням недостовірного характеру.
Щодо відсутності повноважень представляти інтереси клієнта, адвокат пояснив, що відповідно до тексту вказаної довіреності, він мав право представляти інтереси клієнта в усіх органах, установах, товариствах, підприємствах, об’єднаннях та організаціях незалежно від форми власності.
Щодо не порушення ОСОБА_ інтересів компанії ОСОБА_, яку представляє адвокат ОСОБА_, останній пояснив, що ОСОБА_ надавало послуги аудиту ОСОБА_ до зміни власника на компанію ОСОБА_, а також були виявлені суттєві недоліки у питаннях формування резерву банку, що не розкривалися під час проведення попередніх аудитів.
Дисциплінарна палата КДКА Київської області дійшла висновку про відсутність в діях адвоката ОСОБА_ ознак дисциплінарного проступку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Видами адвокатської діяльності згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема, є складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об’єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Відповідно до частини 2 статті 33 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Як вбачається із частин 1 та 2 статті 34 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката, зокрема, є порушення правил адвокатської етики.
Частиною 1 статті 36 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Враховуючи наведене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_ – залишити без задоволення, рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 14 липня 2016 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_, – без змін.
- Матеріали справи повернути до КДКА Київський області.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури О.М. Дроздов
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська