РІШЕННЯ № ІХ-006/2017
27 вересня 2017 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Беляєва О.М. та Крупнової Л.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Таргонія В.О., Жукова С.В., Левчук Т.В., Чундак М.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Борсука П.Й., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Стройванса В.Л., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Місяця А.П., Дроботущенко Т.О., Ноцького О.В. та Петренка В.М., розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою головного лікаря Кіровоградської центральної районної лікарні ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати КДКА Кіровоградської області №19 від 29.05.2017 про притягнення адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності та застосування відносно неї дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці та скаргу адвоката ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати КДКА Кіровоградської області №19 від 29.05.2017 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та застосування відносно неї дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці,-
ВСТАНОВИЛА :
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга головного лікаря Кіровоградської центральної районної лікарні ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати КДКА Кіровоградської області №19 від 29.05.2017 про притягнення адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.
Крім того, до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга адвоката ОСОБА_ на це ж саме рішення дисциплінарної палати КДКА Кіровоградської області про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
ОСОБА_, вважає рішення незаконним, у зв’язку з його м`якістю та просить скасувати його і позбавити адвоката ОСОБА_ права на зайняття адвокатською діяльністю.
Адвокат ОСОБА_ також вважає рішення незаконним та просить скасувати його, і закрити дисциплінарну справу відносно неї, так як в її діях відсутній склад дисциплінарного проступку.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнову Л.В., розглянувши доводи обох скарг, перевіривши матеріали справи, які надійшли з КДКА Кіровоградської області, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
З матеріалів дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_ вбачається, що 24.03.2017 до КДКА Кіровоградської області надійшла скарга ОСОБА_ про позбавлення останньої права на зайняття адвокатською діяльністю.
В скарзі ОСОБА_, вказує про те, що 30.09.2016, наприкінці робочого дня, до інспектора з кадрів Кіровоградської ЦРЛ ОСОБА_ звернувся лікар ОСОБА_, яка заявила вимогу негайної видачі їй копії наказу про накладення на неї дисциплінарного стягнення, але інспектор не змогла його видати, оскільки наказ перебував у кабінеті головного лікаря. Після цього, ОСОБА_ зателефонував по мобільному телефону та через декілька хвилин до кабінету увірвалися чоловік та жінка, які сказали, що вони є свідком і адвокатом. Адвокатом лікаря виявилася її донька ОСОБА_, яка поводила себе зухвало, розмовляла на підвищених тонах, у грубій формі вимагала негайної видачі копії наказу щодо ОСОБА_. Інспекторові з кадрів було повідомлено про неможливість надання копії наказу, але адвокат ОСОБА_ продовжував кричати, застосовувати образливі вислови, відмовлялась залишити кабінет відділу кадрів, по завершенню робочого часу, а потім в присутності свідка ОСОБА_ нанесла удар кулаком по голові ОСОБА_, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою. Після нанесеного удару у ОСОБА_ різко погіршилося самопочуття, вона звернулася за медичною допомогою і була госпіталізована до відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії (реанімації) ЦРЛ.
ОСОБА_, вказує про те, що вказані події йому стали відомі зі слів начальника медичної частини ОСОБА_, який зателефонував йому на мобільний телефон з метою підтвердити, що наказ знаходиться у кабінеті головного лікаря Кіровоградської ЦРЛ ОСОБА_. Потім скаржнику стало відомо від інших працівників, що ОСОБА_ влаштувала дебош в лікарні з приводу ненадання копії наказу її матері.
Жодних документів адвокат ОСОБА_ не демонструвала, адвокатського запиту не подавала. В подальшому копію необхідного наказу було надано ОСОБА_, який було оскаржено до суду, після чого скаржник анулював даний наказ і написав про це судді. Вважає за необхідне акцентувати увагу на тій обставині, що ОСОБА_ була госпіталізована з гіпертонічним кризом. З цього приводу були направлені запити до лікувальних закладів за місцем проживання ОСОБА_ і отримано довідки про те, що ОСОБА_ ніколи не страждала гіпертонією і ніколи не зверталася за медичною допомогою. А внаслідок цього конфлікту вона довго лікувалася.
ОСОБА_ була ознайомлена з наказом про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, її підпис та дата містяться на оригіналі наказу. За отриманням копії наказу до ОСОБА_ вона особисто не зверталася.
Адвокат ОСОБА_ в своїх письмових поясненнях заперечила відомості, які викладено у скарзі ОСОБА_ та пояснила, що не застосовувала фізичне насильство і не вчиняла неетичних дій відносно ОСОБА_.
Вказала, що наказом головного лікаря Кіровоградської центральної районної лікарні ОСОБА_ від 27 вересня 2016 року № 97-д її мати, лікаря ОСОБА_, було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
В подальшому, 30.09.2016 адвокат ОСОБА_ та її мати ОСОБА_ уклали угоду про надання правової допомоги з метою оскарження накладеного дисциплінарного стягнення в судовому порядку. У той же день ОСОБА_ по телефону повідомила, що вже 4 робочих дні у неї є перешкоди в отриманні наказу про оголошення їй догани. Після цього адвокат ОСОБА_, як представник ОСОБА_, прибула до відділу кадрів Кіровоградської ЦРЛ, де, відрекомендувавшись, наддала інспектору відділу кадрів ОСОБА_ всі необхідні документи, а саме: угоду, ордер, посвідчення, свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю і запит на отримання наказу, які були надані в оригіналах, однак інспектор відділу кадрів Кіровоградської ЦРЛ відмовилась їх прийняти, як і прийняти відповідний запит, посилаючись нате, що у неї наказу немає. Після цього, саме адвокатом було викликано поліцію для фіксації даного факту, що підтверджується інформаційною довідкою оператора «Водафон».
Перед приїздом поліції ОСОБА_ разом з іншим інспектором з кадрів ОСОБА_ почали виривати у неї з рук ордери, чим завдали їй легкі тілесні ушкодження, що підтверджується медичним висновком №4 від 03.10.2016. ОСОБА_ спровокувала конфлікт, розмова відбувалася на підвищених тонах, ОСОБА_ виштовхувала її з кабінету. Свідками цих подій є ОСОБА_ та ОСОБА_
Після приїзду поліції адвокат ОСОБА_ одразу написала заяву про перешкоджання діяльності адвоката, що підтверджується талоном – повідомленням від 30.09.2016. ОСОБА_ повідомила поліцію, що їй були нанесені тілесні ушкодження, але згідно з висновком №64 від 28.12.2016 будь-яких видимих тілесних ушкоджень у вигляді синців, саден, ран в представленій медичній документації не описано.
Наказ про застосування догани щодо ОСОБА_ було оскаржено до суду і скасовано за рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28.11.2016, яке набрало законної сили.
Встановлено, що мав місце конфлікт, учасниками якого були інспектор відділу кадрів Кіровоградської ЦРЛ ОСОБА_ та адвокат ОСОБА_. Підставою конфлікту стала вимога адвоката ОСОБА_, до ОСОБА_ про негайне надання копії наказу головного лікаря від 27 вересня 2016 року про притягнення ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності, а ОСОБА_ заперечувала проти його видачі, оскільки він знаходився у головного лікаря.
Адвокат ОСОБА_ діяла в рамках надання правової допомоги ОСОБА_ з належним оформленням договору та адвокатського запиту.
Сторони та інші особи, які давали пояснення під час розгляду дисциплінарної справи, зокрема ОСОБА_, ОСОБА_, ОСОБА_, ОСОБА_ , ОСОБА_ також підтверджують ту обставину, що адвокат ОСОБА_, не дивлячись на заперечення ОСОБА_, щодо неможливості видати наказ, продовжувала настоювати на негайній його видачі.
Запит адвоката повинен бути поданий через приймальню головного лікаря, оскільки встановленим в ЦРЛ порядком реєстрацію вхідної кореспонденції здійснює секретар. При цьому, адвокат ОСОБА_ стверджує, що вона намагалася подати запит через секретаря, але їй в цьому було відмовлено і надалі вона намагалася отримати копію наказу шляхом звернення із запитом, адресованим головному лікарю, у інспектора з кадрів. В процесі конфлікту між ОСОБА_ та адвокатом ОСОБА_ , останньою було викликано наряд поліції.
Під час засідання дисциплінарної палати КДКА Кіровоградської області працівники поліції ОСОБА_ та ОСОБА_ підтвердили, що виклик здійснювала адвокат ОСОБА_ з метою врегулювання конфлікту. Коли вони прибули на виклик до відділу кадрів Кіровоградської ЦРЛ, то встановили, що дійсно мав місце конфлікт у вигляді словесної перепалки (розмови на підвищених тонах). Суть цього конфлікту зводилась до того, що адвокат ОСОБА_ вимагала негайного надання наказу, а ОСОБА_ заперечувала проти цього, пояснюючи неможливістю його надати (на той момент наказ був відсутній у відділі).
Статтею 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено право та регламентовано порядок отримання адвокатом необхідної інформації шляхом надання/направлення адвокатського запиту. При цьому, частина 2 цієї статті встановлює для осіб, які отримали запит, строк надання відповідної інформації та копій документів не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
З наведеного вбачається, що при направленні адвокатського запиту та отримання відповіді на нього має бути дотримана певна процедура, як то: подання/отримання запиту, його реєстрація та обробка, яка очевидно має бути реалізована шляхом визначень керівником безпосереднього виконавця, потім має відбутися виконання дій, які вимагаються в запиті і вже потім, за підписом повноважної особи установи, підприємства, організації має бути надана відповідь на запит у встановлений законом термін.
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачає права адвоката вимагати негайної відповіді на запит. Негайне надання копії наказу про накладення дисциплінарного стягнення не передбачено і положеннями КЗпП України (лише ознайомлення з ним) на відміну від положень щодо негайного вручення копії наказу про звільнення працівника.
У свою чергу відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит – письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Разом з цим, в матеріалах дисциплінарної справи наявний ордер №___ від ______ року в якому в графі «прізвище, ім’я, по-батькові або найменування особи, якій надається правова допомога» зазначено, що правова допомога надається ОСОБА_ , а в графі «прізвище, ім’я, по-батькові адвоката, який надає правову допомогу» зазначено також адвоката ОСОБА_. Тобто, ордер №___ від ________року, на підставі якого запитувалися документи на адвокатський запит виписаний адвокатом самим на себе, що суперечить вимогам ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Частина 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Дана норма кореспондується з ч. 1 ст. 7 Правил адвокатської етики згідно якої у своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
Крім цього, адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам (ч. 3 ст. 7 Правил).
Частина 1 ст. 12 Правил адвокатської етики встановлює, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві
Згідно з ч.ч. 4, 5 цієї ж статті адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності, а при здійсненні професійної діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету.
Стаття 50 Правил визначає, що у відносинах з будь-якими особами, з якими адвокат взаємодіє в процесі виконання доручення клієнта, адвокат має дотримуватись вимог цих Правил у частині, застосовній до цих відносин.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є порушення правил адвокатської етики.
Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону до адвоката за вчинення дисциплінарного проступку може бути застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року або позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з ЄРАУ.
В даному випадку адвокат діяла в інтересах довірителя під час надання правової допомоги останній, внаслідок чого наказ про застосування догани ОСОБА_ було скасовано за рішенням суду однак, при цьому, допущено порушення вищевказаних вимог законодавства.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу головного лікаря Кіровоградської центральної районної лікарні ОСОБА_ та скаргу адвоката ОСОБА_, – задовольнити частково.
- Рішення дисциплінарної палати КДКА Кіровоградської області №19 від 29.05.2017 про притягнення адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності та застосування відносно неї дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці,- скасувати.
- Ухвалити нове рішення про притягнення адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності та застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
- Матеріали дисциплінарної справи повернути до КДКА регіону.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури О.М. Дроздов
Секретар Вищої кваліфікаційно-
Дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська