РІШЕННЯ № ІХ-021/2017
28 вересня 2017 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Дроздова О.М., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Таргонія В.О., Чундак М.В., Соботника В.Й., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Борсука П.Й., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А.. Стройванса В.Л., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Місяця А.П., Дроботущенко Т.О. та Петренка В.М., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №55/ДВП-17 від 24 травня 2017 року, яким відмовлено у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА _
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга громадянки ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 55/ДВП-17 від 24 травня 2017 року, яким відмовлено у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_
Скаржниця вважає, що робота, за яку адвокат прийняла грошові кошти у розмірі 300 доларів США (8061,00грн.) була виконана неналежним чином, внаслідок чого ситуація, за розв’язанням якої вона звернулася до адвоката, лише погіршилася, в зв’язку з чим просить притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Заслухавши доповідь члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Борсука П.Й., Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
Адвокат ОСОБА_ зареєстрована в Єдиному реєстрі адвокатів України (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №___ від ______року, видане Дніпропетровською обласною КДКА). Адреса реєстрації робочого місця адвоката: _____________.
Скаржниця вказала, що 14 грудня 2016 року вона уклала з адвокатом ОСОБА_ договір про надання правової допомоги, згідно з яким адвокат брала на себе зобов`язання надавати їй допомогу по цивільній справі про визнання договору дарування недійсним, яка розглядалася в Індустріальному районному суді м. Дніпра.
В той же день, на виконання умов договору, скаржниця сплатила адвокату гонорар у розмірі 300 доларів США , що на той час складало 8 061,00 гривень.
29 грудня 2016 року Індустріальним районним судом м. Дніпра було відкрито провадження № 2/202/697/2017 (справа № 202/8040/16-ц) за позовом ОСОБА_ до ОСОБА_ і ОСОБА_ та призначено попереднє судове засідання на 16 год. 30 хв. 19 січня 2017 року. Проте адвокат ОСОБА_ в судове засідання не з’явилася, після чого справа була призначена на 03 лютого 2017 року о 10.00 год. Саме в цей час ОСОБА_ знаходилася на лікарняному і адвокат вмовила її відкласти слухання справи, запевнивши, що «так буде краще». Крім того, адвокат повідомила, що судовий збір за подання позовної заяви буде складати 2175,00 грн. Вказані кошти скаржниця передала адвокату. Однак, в позовній заяві містилась одна вимога немайнового характеру – визнати договір дарування удаваним. Таким чином, скаржниця зобов’язана була сплатити судовий збір в грудні 2016 року у розмірі всього 551,20 гривень, а тому надмірно сплачена сума складає 1623,79 гривень.
Крім того, 07 лютого 2017 року адвокат звернулася від імені скаржниці до Індустріального районного суду м. Дніпра зі скаргою на дії державного виконавця, проте ухвалою від 08 лютого 2017 року вказана скарга залишена без руху в зв’язку з тим, що її було подано з порушеннями вимог ст.ст. 119,120 ЦПК України, а саме: до участі у справі як зацікавленої особи повинна була залучена інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.
13 лютого 2017 року адвокат надала до суду уточнену скаргу на дії виконавця, однак недоліки, вказані судом в ухвалі від 08.02.2017, нею виправлені не були, в зв’язку з чим суд знову постановив ухвалу від 14.02.2017 про залишення скарги без руху на тих же підставах.
Адвокат стверджувала, що за подання скарги на дії державного виконавця необхідно сплатити судовий збір в розмірі 640 гривень, які також було їй передано.
В зв’язку з тим, що скарга на дії виконавця була залишена без руху двічі та як наслідок залишена без розгляду, матеріали справи були повернуті Індустріальним районним судом м. Дніпра на адресу адвоката Якуб С.А. Після цього, скаржниця відмовилася від послуг адвоката ОСОБА_ та просила її повернути невідпрацьовані, на її думку, кошти у розмірі 300 доларів США, однак адвокат категорично відмовляється їх повертати та ухиляється отримувати повідомлення про розірвання адвокатського договору.
Адвокат ОСОБА_ надала письмові пояснення в яких вказує, що вона дійсно неодноразово консультувала ОСОБА_ якій надавала поради щодо вирішення питання на її користь, з якою разом навіть консультувалися у експерта, яка також пояснювала їй правову позицію по справі. В процесі консультацій адвокат надавала скаржниці реквізити на оплату судового збору та вказувала, які суми необхідно сплачувати, при цьому скаржниця робила записи ОСОБА_ 14 грудня 2016 року уклала договір про надання правової допомоги за позовом про визнання договору дарування недійсним та сплатила 300 доларів США, що в еквіваленті становило 8061,00 гривень. Після отримання коштів їй було видано касовий ордер. Крім того ОСОБА_сплатила 1500 гривень за складання позову та 620 гривень на сплату судового збору про що також отримала відповідні документи. Гроші скаржниця передавала в доларах, однак її до цього ніхто не примушував, це був її вільний, вибір. Також адвокат домовилася, що скаржниця окремо буде сплачувати транспортні витрати, поштові та інші витрати і для зручності попросила номер платіжної картки. на яку і були перераховані кошти у розмірі 600 гривень.
В подальшому 16.12.2016 адвокат сплатила судовий збір у розмірі 550 грн. у відділенні ПАТ КБ “Приватбанк” по вул.Воскресенській № 14 в м. Дніпро. В цей же день ОСОБА_ також надала адвокату квитанцію про сплату нею судового збору на суму 1625,00 грн. Навіщо вона сплатила таку суму адвокату не відомо, проте в розмові з ОСОБА_ вирішили, що за поверненням цієї суми треба буде звернутися до суду з відповідною заявою та вирішити це питання під час судового розгляду справи.
Адвокатом було складено позов та подано його до суду. В судове засідання, що було призначене на 19.01.2017, ніхто зі сторін не з’явився. Ніяких коштів у розмірі 2175,00 гривень адвокат від скаржниці не отримувала.
Крім того, 18.01.2017 адвокатом ОСОБА_ було складено заяву про зупинення виконавчого провадження та додано копію позову і направлено поштою на адресу ВДВС. При цьому сплачено кошти у розмірі 12,00 грн. за послуги пошти. А 26 січня 2017 року адвокатом складено заяву до Індустріальної районної ради м. Дніпра про присвоєння індивідуальної поштової адреси.
Адвокат ОСОБА_ 27.01.2017 склала заяву до територіального ВДВС про зупинення виконавчого провадження, до якої додавалася заява про присвоєння індивідуальної адреси.
В подальшому 30.01.2017 адвокатом ОСОБА_ було складено заяву до ВДВС про зупинення виконавчого провадження, до якої також додавалася заява про роз’яснення судового рішення. Розгляд справи в Індустріальному районному суді м. Дніпра було призначено на 03.02.2017.
ОСОБА_ 31 січня 2017 року зателефонувала адвокату та повідомила що почуває себе погано і їй було рекомендовано звернутися до лікаря та написати заяву до ВДВС щодо зупинення виконавчих дій на ранок 03.02.2017 у зв’язку з її хворобою та подати заяву до суду про перенесення справи в зв’язку з хворобою, надавши медичний документ в підтвердження поважності неявки до суду. Вже 01.02.2017 ОСОБА_ в телефонному режимі повідомила адвоката ОСОБА_ про те, що лікар не надає довідку про її хворобу, після чого адвокат особисто спілкувалася з головним лікарем лікарні № 9 та переконала його в необхідності надати відповідну довідку, яка і була отримана у лікаря та передана до суду.
Незважаючи на наявність неодноразових заяв про зупинення виконавчого провадження та хворобу ОСОБА_, державний виконавець вселив ОСОБА_ шляхом перенесення його речей до приміщення, де проживала скаржниця.
В подальшому 05.02.2017 ОСОБА_ в нетверезому стані прийшла до ОСОБА_та стала звинувачувати адвоката в тому, що ОСОБА_ вселили в її приміщення, такі ж претензії вона висловлювала і на адресу експерта.
Тому адвокат вважає зазначену скаргу надуманою, необгрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Як вбачається з відомостей, викладених в скарзі ОСОБА_, між скаржницею та адвокатом був укладений Договір про надання правової допомоги від 14.12.2016, згідно з умовами якого і було сплачено гонорар. За своїм змістом вказаний Договір відповідає вимогам законодавства.
За вказаним Договором адвокатом виконано належний обсяг роботи та складено правові документи відповідно до його предмету. Перелік виконаних адвокатом робіт у зазначеній справі підтверджено документально, в тому числі копіями позовної заяви, копіями заяви про присвоєння індивідуальної поштової адреси, копіями заяв про зупинення виконавчого провадження, копією скарги на дії державного виконавця та іншими, які надані адвокатом для перевірки.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,-
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_, – залишити без задоволення.
- Рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 24.05.2017 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_, – залишити без змін.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
- Матеріали справи повернути до КДКА регіону.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
Дисциплінарної комісії адвокатури О. М. Дроздов
Секретар Вищої кваліфікаційно-
Дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська