РІШЕННЯ № ІІІ-007/2018
29 березня 2018 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Пшеничного О.Л., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_ на рішення кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області №157 від 22.12.2017 про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури звернувся ОСОБА_ зі скаргою на рішення кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області №157 від 22.12.2017 про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
Встановлено, що 09.10.2017 ОСОБА_ звернувся до КДКА Херсонської області із заявою про допуск до складення кваліфікаційних іспитів та рішенням №130 «Про допуск до складання кваліфікаційного іспиту» від 24.10.2017 його було допущено до складення кваліфікаційного іспиту для здобуття права на заняття адвокатською діяльністю. Письмовий іспит було призначено на 20.12.2017, усний іспит – на 22.12.2017.
В подальшому, 22.12.2017 кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Херсонської області розглянула на своєму засіданні оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту від 20.12.2017 для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю в України ОСОБА_, виконану письмову роботу та прийняла оскаржуване рішення №157 «Про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту». За результатами складення письмового іспиту ОСОБА_ отримав 50 балів і тому вважається таким, що не склав успішно кваліфікаційний іспит.
Скаржник зазначає, що в оскаржуваному рішенні не викладено належних обґрунтувань щодо оцінки «0» балів виконання ним першого та третього завдання, дано неправильну оцінку його письмовій роботі; вказує на порушення комісією п.п.13.5, 13.9, 15 розділу 4 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 № 270 (далі – Порядок). До того ж зазначає, що КДКА Херсонської області не було створено належних умов для складення письмового іспиту: не достатньо нормативних документів, в приміщення холодно, столи незручні, а усний іспит проходив через день після складення письмового іспиту, що не створювало додаткових умов для підготовки. Просить скасувати рішення КДКА Херсонської області та ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_ таким, що склав письмовий іспит; зобов’язати КДКА Херсонської області прийняти рішення про допуск ОСОБА_до складення усного кваліфікаційного іспиту.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Василевську О.А., дослідивши доводи скаржника, матеріали справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів особової справи скаржника, в ній наявне оскаржуване рішення КДКА Херсонської області від 22.12.2017 і витяг з протоколу №39 її засідання від 20.12.2017, яким ОСОБА_ визнано таким, що не склав успішно письмовий іспит і не допущено до складення усного іспиту. Також в матеріалах особової справи містяться відповіді скаржника на письмові завдання іспиту, у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту визначено оцінку (середній бал), яку отримав скаржник за письмову частину іспиту (білет №15) із оцінкою 50 балів, тобто не набрав необхідної кількості балів для визнання його таким, що успішно склав письмовий іспит.
Як вбачається із змісту скарги скаржник не погоджується із оцінюванням відповідей першого та третього письмового завдання в «0» балів.
Відповідно до пунктів 13.3 та 13.5 Порядку особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має підготувати вказані в обраному нею екзаменаційному білеті три завдання із різних галузей права та письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі справи. Для виконання трьох завдань із різних галузей права особі, яка складає письмовий іспит, надаються підготовлені кваліфікаційною палатою КДКА фабули справ з зазначенням видів процесуальних документів, які мають бути складені цією особою, або матеріали (судові рішення, інші документи), необхідні для виконання завдань. Фабули і комплекти матеріалів затверджуються рішенням КДКА. Процесуальні документи, складені особою, мають відповідати вимогам процесуального права та містити правове обґрунтування.
В ході перевірки фактів, викладених у скарзі, було витребувано фабули справ із зазначенням видів процесуальних документів, необхідних для виконання завдань білету №15 заявника ОСОБА_.
Згідно з направленими КДКА Херсонської області матеріалами було встановлено, що обраний білет №15 для складення іспиту був сформований КДКА Херсонської області у відповідності до Програми складення кваліфікаційного іспиту, затвердженої рішенням Ради адвокатів України № 153 від 01.06.2013.
Перше завдання полягало у необхідності складання процесуального документу – позовної заяви у спорі, що виник із майнових прав та обов’язків подружжя та інших членів сім’ї. Матеріали до питання №1: Особа № 1 спільно з Особою №2, яка доводиться її рідною донькою та є членом сім’ї, будувала одноповерховий житловий будинок на земельній ділянці за адресою: _______________. 28.10.2010 будинок був прийнятий в експлуатацію на ім’я Особи № 2, видано свідоцтво про право власності. На будівництво житлового будинку Особою №1 було витрачено 175608,38 грн., що підтверджується документально і вона вважає себе також власником цього будинку. Проте дочка та її чоловік не погоджуються із тим, що Особі №1 належить на праві власності частина житлового будинку та земельної ділянки.
За перше завдання оцінка обох членів палати визначена в «0» балів, що за таблицею у п. 15 Порядку оцінюється як «незадовільний» рівень знань.
У витягу з протоколу №39 засідання кваліфікаційної палати КДКА Херсонської області зазначено, що при оцінюванні складеного заявником процесуального документу враховувалась його відповідність визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства, а також правильність та повнота нормативно-правового обґрунтування вимог. Скаржник не впорався із завданням.
В свою чергу, дослідивши виконану Скаржником позовну заяву про визнання права власності на частину житлового будинку, складену від імені члена сім’ї власника (матері), відповідачем у справі визначено доньку. В наступному по тексту заяви зазначено, що донька та її чоловік не погоджуються із тим, що їй належить частина будинку, а тому із змісту позову є не зрозумілим статус чоловіка відповідачки по справі. Складена заява не відповідає вимогам закону щодо свого змісту, не містить доказів, що підтверджують викладені обставини, зокрема участі позивача у будівництві та обґрунтування розміру понесених затрат, відсутнє належне нормативно-правове обґрунтування (лише посилання на ст.ст. 15, 16 ЦК України). Скаржник просить визнати право власності за позивачем на ½ частину житлового будинку та відповідну частину земельної ділянки із посиланням на ст. 120 Земельного кодексу України, проте не зазначає у тексті заяви на якій правовій підставі відповідачка володіє земельною ділянкою.
Доводи скаржника про часткову правильність відповідей на певні аспекти питань, які були поставлені у завданні, а тому виконання вказаного завдання можливо оцінити оцінкою «25» балів, не спростовують того, що по суті завдання виконано не правильно.
Стосовно доводів скаржника щодо невірної оцінки відповіді по третьому завданню, по якому необхідно було скласти клопотання про перегляд судового рішення Верховним Судом України та оцінки двома членами кваліфікаційної палати в «0» балів, то встановлено наступне.
Згідно з п. 13.9 Порядку оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів.
Так, 0 балів («незадовільний рівень») оцінюється у випадку, якщо письмове завдання не було підготовлене або було підготовлене неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною. Не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.
Виходячи із змісту оскаржуваного рішення, за виконання третього завдання ОСОБА_ отримав від обох членів «0» балів, що за таблицею п. 15 Порядку оцінюється як «незадовільний» рівень знань.
Третє завдання полягало у складанні клопотання про перегляд судового рішення Верховним Судом України. До білету було додано ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2016.
Зі змісту ухвали суду встановлено, що касаційну скаргу Особі 4 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 18.09.2015 та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15.03.2016, а також додані до неї матеріали, повернуто особі, яка її подала. Висновки касаційного суду полягають у такому: частина 2 статті 467 КПК України передбачає оскарження судового рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами в порядку, визначеному КПК для оскарження рішень суду відповідної інстанції. Стаття 425 КПК України передбачає вичерпний перелік осіб, які мають право подати касаційну скаргу, і такими особами є, зокрема, законний представник чи захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру. Зміст наведених норм свідчить, що особа, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру, не є суб’єктом касаційного оскарження судових рішень. Крім того, ВССУ звертає увагу, що ухвала Подільського районного суду м. Києва від 30.12.2014 не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, оскільки вона не переглядалася в апеляційному порядку.
Завдання Скаржником виконано неправильно, містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Заявник не зрозумів суті завдання, склав клопотання не по доданим до білету матеріалам. Крім того у складеному документів не навів мотивування та аргументації в чому саме полягала помилка ухвали суду касаційної інстанції.
Скаржнику потрібно було скласти клопотання про перегляд Верховним Судом України ухвали касаційного суду на підставі неоднакового застосування судом касаційної інстанції норми права щодо кола осіб, які мають право на касаційне оскарження, що передбачена кримінальним процесуальним кодексом, а саме п.5 ч.1 ст. 425 КПК України. На обґрунтування підстав для перегляду заявник повинен вказати на ухвалу касаційного суду, якою розглянуто по суті і задоволено касаційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції у провадженні за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду першої інстанції про застосування щодо особи примусових заходів медичного характеру.
Предметом клопотання та розгляду має бути застосування судом касаційної інстанції норми права, передбаченої пунктом 5 частини 1 статті 425 КПК України, а саме питання про коло осіб, які мають право на касаційне оскарження судових рішень, що стосуються прав та законних інтересів особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру. Наявність неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень, є підставою для задоволення заяви, у зв’язку з чим оскаржена ухвала касаційного суду буде підлягати скасуванню з направленням справи на розгляд до суду касаційної інстанції.
Натомість скаржником було складено клопотання про перегляд Верховним Судом України ухвали касаційної інстанції у зв’язку із неоднаковим застосуванням КПК України (в редакції 2012 року та в редакції 1960 року) за нововиявленим обставинами, подані до суду згідно із реєстраційним штампом останнього до набрання чинності КПК 2012 року, розглядається по КПК 1960 року.
Отже, оцінка виставлена скаржнику за третє завдання, є обґрунтованою. Обґрунтованими вбачаються і оцінки, виставлені скаржнику, за інші завдання.
Відповідно до п. 13.2 Порядку особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішна склала письмовий іспит.
Таким чином, висновок кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області про те, що ОСОБА_ не набрав необхідної кількості балів для визнання його таким, що успішно склав письмовий іспит, є правомірним, а оскаржуване рішення – обґрунтованим.
Відносно доводів скаржника про те, що КДКА Херсонської області не було створено належних умов для складення письмового кваліфікаційного іспиту, а саме: недостатньо нормативних матеріалів, в приміщенні, де приймалися іспити, було холодно, столи були незручні, місця було мало, потрібно зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Згідно з розділом 4 Порядку організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 9 та ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,-
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_, – залишити без задоволення.
- Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області від 22.12.2017 №157 про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, – залишити без змін.
- Матеріали кваліфікаційної справи повернути до КДКА регіону.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Заступник голови Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури Л.В. Крупнова
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська