РІШЕННЯ № VІІІ-018/2017
30 серпня 2017 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури в складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Бєляєва О.А., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вишаровської В.К., Жукова С.В., Мельченка В.І., Левчук Т.В., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Борсука П.Й., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Удовиченка С.В., Кравченка П.А., Стройванса В.Л., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Місяця А.П., Дроботущенко Т.О., Ноцького О.В. та Петренка В.М., розглянувши у відкритому засіданні скаргу прокурора відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Харківської області радника юстиції ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 16.05.2017 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_,-
ВСТАНОВИЛА :
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга прокурора відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Харківської області радника юстиції ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 16.05.2017 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_.
Скаржниця не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає його незаконним, просить скасувати та зобов’язати дисциплінарну палату кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_.
Прокурор ОСОБА_ власну скаргу мотивує тим, що адвокатом ОСОБА_ під час захисту обвинуваченого ОСОБА_ у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 374, ч.1 ст.366 КК України по кримінальному провадженню №42015220000000318 в Дзержинському районному суді м. Харкова порушено норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правила адвокатської етики, що виразилося в наступних діях, а саме: неявки в судові засідання; самовільне залишення залу судового засідання без розпорядження судді; зловживання правом на відвід судді.
Скаржниця також посилається на той факт, що адвокатом ОСОБА_ по кримінальному провадженню №42015220000000318 заявлялися відводи судді ОСОБА_(06.04.2016, 16.05.2016, 02.09.2016, 08.12.2016), які були відхилені. Подача цих заяв мала наслідком відкладення розгляду справи, у зв’язку з чим прокурор вважає, що адвокатом допущено зловживання правом на відвід.
Крім того, скаржниця стверджує, що адвокат ОСОБА_ не з’явився в судові засідання по вказаному кримінальному провадженню, призначені на 17.03.2016, 21.09.2016, 06.10.2016, 09.11.2016, 18.01.2017, але навпаки з’явився в судове засідання 22.02.2017, достовірно знаючи про те, що рішенням дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 17.01.2017 його право на зайняття адвокатською діяльністю було зупинено строком на 3 місяці. Адвокат в судовому засіданні 22.02.2017 намагався виконати функції захисника, чим, відповідно до скарги прокурора, порушив порядок судового засідання.
Крім цього, скаржниця стверджує, що 02.09.2016 адвокат ОСОБА_ без розпорядження судді покинув приміщення Дзержинського районного суду м. Харкова та не повернувся в судове засідання після виходу суду з нарадчої кімнати та оголошення рішення, прийнятого за клопотанням представника потерпілого.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнову Л.В., дослідивши доводи скарги та матеріали дисциплінарного провадження, які надійшли із КДКА Полтавської області, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
Адвокат ОСОБА_ зареєстрований в Єдиному реєстрі адвокатів України (свідоцтво №___ від _______року, видане Харківською обласною КДКА). Адреса робочого місця: ________________.
Він та його представник, адвокат ОСОБА_ надали пояснення з приводу обставин, викладених в скарзі прокурора від 19.01.2017 та додатку до скарги від 06.03.2017.
Відносно заявлених судді Рибальченко Л.М. 06.04.2016, 16.05.2016, 02.09.2016, 08.12.2016 відводів адвокат ОСОБА_, пояснив, що вони не є зловживанням правом, оскільки кожного разу відводи заявлялися за різними підставами. А самі відводи викликані упередженим ставленням суду до сторони захисту та порушенням з боку суду права на справедливий суд. Таким чином, можна зробити висновок, що відводи заявлялися адвокатом з метою захисту інтересів його клієнта. Відповідно до п. 11 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» забороняється втручання у правову позицію адвоката.
Що стосується неявок в судові засідання 17.03.2016, 21.09.2016, 06.10.2016, 09.11.2016, 08.12.2016 та 18.01.2017 адвокат ОСОБА_ стверджував, що завжди завчасно повідомляв особисто або через свого підзахисного про неможливість участі в судовому засіданні, або ж взагалі не отримував належного повідомлення про дату та час судового засідання. В матеріалах перевірки міститься лише копія телефонограми від 11.03.2016 про судове засідання, яке мало відбутись 17.03.2016, та явочний лист до судового засідання від 18.01.2017. В телефонограмі не вказано за яким номером телефону здійснювалося повідомлення, чи отримав адвокат дане повідомлення, тобто дану телефонограму не можна вважати належним повідомленням учасника кримінального провадження у розумінні ст.ст. 111, 112 КПК України. Що стосується неявки адвоката в судове засідання 18.01.2017, то, як зазначається в самій скарзі, обвинувачений ОСОБА_ повідомив суд про неможливість явки захисника в судове засідання.
Відповідно до ч.2 ст.47 КПК України захисник зобов’язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов’язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, – також і цей орган (установу).
Згідно відповіді на запит члена дисциплінарної палати, що надійшла від судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_, вбачається, що 17.03.2016 про дату судового засідання адвокат був повідомлений телефонограмою. В подальшому 21.09.2016 обвинуваченим ОСОБА_ було подано заяву про перенесення судового засідання у зв’язку з находженням адвоката поза межами м. Харкова. В судових засіданнях 06.10.2016 та 09.11.2016 обвинувачений також повідомив, що адвокат відсутній у зв’язку з перебуванням в інших судових засіданнях. Про дату та час судового засідання 18.01.2017 ОСОБА_ був повідомлений належним чином, про що свідчить його підпис в явочному листі. При цьому до відповіді на запит додано копію телефонограми від 11.03.2016, копію заяви ОСОБА_ від 21.09.2016, копію розписки про явку в судове засідання на 18.01.2017 в 14.15.
Крім цього, адвокат ОСОБА_ в своїх письмових поясненнях зауважив, що «жоден факт неявки адвоката у судове засідання не підтверджений належними доказами щодо завчасного повідомлення адвоката у встановленому КПК порядку про дату та час судового засідання». При цьому, в своїх усних поясненнях, наданих на засіданні дисциплінарної палати КДКА Харківської області, зазначив, що завжди попереджав про неможливість явки в судове засідання, якщо він був про таке засідання повідомлений.
Щодо явки в судове засідання 22.02.2017. Відповідно до додаткової скарги адвокат ОСОБА_, достовірно знаючи про те, що рішенням КДКА Харківської області від 17.01.2017 право на зайняття адвокатською діяльністю йому було зупинено строком на 3 місяці, в судовому засіданні 22.02.2017 намагався виконати функції захисника, чим порушив порядок судового засідання. Представник адвоката ОСОБА_ в своїх запереченнях вказав, що адвокат прибув в судове засідання 22.02.2017 для виконання ст. 80 КПК України, а саме заявити самовідвід, у зв’язку з неможливістю виконувати функції захисника.
Щодо неповернення до залу судового засідання. Адвокат ОСОБА_ в наданих поясненнях зауважив, що 02.09.2016 – це «було актом протесту проти свавілля головуючого», а також у зв’язку з заявленим відводом судді. При цьому, за твердженнями адвоката ОСОБА_ , він не мав на меті затягнути процес, а використав своє право в інтересах клієнта.
Згідно зі скаргою прокурора 02.09.2016 адвокат ОСОБА_ без розпорядження головуючого покинув приміщення Дзержинського районного суду м. Харкова та не повернувся в судове засідання після виходу судді з нарадчої кімнати та оголошення рішення, постановленого за клопотанням представника потерпілого.
Крім цього, до скарги прокурора додано ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.09.2016, згідно з якою дійсно вбачається, що 02.09.2016 адвокатом ОСОБА_ була подана заява про відвід судді ОСОБА_ по вищевказаному кримінальному провадженню. При цьому дане клопотання про відвід було розглянуто лише 09.09.2016.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов’язані заявити самовідвід. Відповідно до ч. 2 п. 2 ст. 78 КПК особа не має права брати участь як захисник в кримінальному провадженні у випадку зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю (зупинення дії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю або його анулювання) в порядку, передбаченому законом.
Згідно зі ст. 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» виходячи з засад змагальності як при розгляді дисциплінарної справи, так і при розгляді матеріалів перевірки, дисциплінарна палата КДКА Харківської області прийшла до висновку, що до скарги не надано достатніх достовірних доказів, що свідчили б про порушення адвокатом ОСОБА_ норм КПК України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики.
Відповідно до ч. 2 ст. 67 Правил адвокатської етики щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є:
- порушення вимог несумісності;
- порушення присяги адвоката України;
- порушення правил адвокатської етики;
- розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
- невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків;
- невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;
- порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
Згідно з ч. 2 ст. 47 Кримінального процесуального кодексу України захисник зобов’язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов’язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, – також і цей орган (установу).
Згідно з ч. 4 ст. 46 Кримінального процесуального кодексу України, захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.
Відповідно до ч. 8 ст. 135 Кримінального процесуального кодексу України, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
Як вбачається з ч. 1 ст. 136 Кримінального процесуального кодексу України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Статтею 49 Правил адвокатської етики передбачено, що у відносинах як з органами досудового розслідування, адміністративної юрисдикції, так і з іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, адвокат повинен виявляти принциповість у відстоюванні інтересів клієнта, не допускаючи підлесливості, та за згодою клієнта, оскаржувати незаконні дії посадових осіб або органів, які перешкоджають виконанню доручення, в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу прокурора відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Харківської області радника юстиції ОСОБА_ , – залишити без задоволення.
- Рішення дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 16.05.2017 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_, – залишити без змін.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
- Матеріали справи повернути до КДКА регіону.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури О.М. Дроздов
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська