Хоча Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Правила адвокатської етики формувалися до масового поширення генеративного штучного інтелекту та прямо не регулюють його застосування, встановлені ними професійні обов’язки дозволяють оцінювати поведінку адвоката під час використання таких інструментів.
Такого висновку дійшов т.в.о. голови ВКДКА Андрій Місяць у статті «Дисциплінарні аспекти використання ШІ адвокатом», оприлюдненій виданням «Юридична практика».
Автор звертає увагу, що стаття 2 Правил адвокатської етики поширює їх дію на всі види адвокатської діяльності. Тому закріплені в ПАЕ вимоги діють незалежно від того, які інструменти адвокат використовує для виконання професійних обов’язків.
Найочевидніший зв’язок із застосуванням ШІ простежується у вимогах компетентності та добросовісності. Стаття 11 ПАЕ вимагає від адвоката високого рівня професійної підготовки, ґрунтовного знання чинного законодавства і практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності. Тому використання у консультації чи процесуальному документі неперевіреної норми, вигаданого судового рішення або помилкового висновку ШІ може свідчити про неналежне виконання цих вимог.
Помилка алгоритму може зачіпати й інтереси клієнта, пріоритет яких закріплений статтею 8 ПАЕ. Стаття 18 зобов’язує адвоката неупереджено й об’єктивно повідомляти клієнту відомі фактичні та правові підстави позиції, можливі правові наслідки й несприятливу практику застосування відповідних норм. Стаття 26 вимагає надавати інформацію про хід і результати виконання доручення в обсязі, достатньому для прийняття клієнтом обґрунтованих рішень. А порада, сформована на основі неперевіреної відповіді ШІ, може викривити оцінку перспектив справи.
Окремі вимоги стосуються інформації, яку адвокат передає зовнішнім сервісам. Стаття 22 Закону відносить до адвокатської таємниці інформацію, що стала відома у зв’язку з наданням правничої допомоги, а стаття 10 ПАЕ закріплює принцип конфіденційності як необхідну передумову довірчих відносин між адвокатом і клієнтом. Тому під час завантаження матеріалів справи до зовнішніх сервісів значення мають умови обробки, зберігання та подальшого використання даних.
Також стаття 12-1 ПАЕ вимагає від адвоката добропорядно, чесно та гідно виконувати професійні обов’язки й забороняє завідомо неправдиві заяви щодо фактичних обставин та їх правової оцінки. Стаття 44 закріплює відповідні вимоги щодо професійної діяльності у суді. Тому подання вигаданого джерела після того, як адвокату стало відомо про його недостовірність, може оцінюватися і через ці приписи.
Як зазначає А. Місяць, стаття 34 Закону вже відносить до дисциплінарних проступків порушення ПАЕ, розголошення адвокатської таємниці, невиконання чи неналежне виконання професійних обов’язків та порушення інших установлених законом обов’язків адвоката.
13.08.2026