РІШЕННЯ № VІ/6-230
17 червня 2011 року м.Київ
Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України в складі Голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Висоцького В.І., заступника Голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Єзерської А.О., секретаря Комісії Ковбасінської Г.В., членів Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури: Антипченка В.К., Батченка А.Н., Будько Н.Г., Верби М.І., Ізовітової Л.П., Ісакова М.Г., Коваль К.П., Комарницької О.О., Котелевської К.В., Луцюка П.С., Костюка В.В., Мельнікова О.А., Міщенко В.В., Мультяна В.В., Павлишина Б.Я., Павлової М.А., Полонського Ю.М., Соботника В.Й., Прокопчука В.О., Ромаданової Г.Г., Сергеєвої С.А., Воротінцевої Т.П., – розглянувши у відкритому засіданні питання про методичні рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури з деяких питань, які виникли в практиці адвокатів при застосуванні ними законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, при здійсненні нагляду за діяльністю адвокатів як суб’єктів первинного фінансового моніторингу, заслухавши доповідачів – членів Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Ісакова М.Г., Коваль К.П., керуючись ст.14 Закону України «Про адвокатуру», п.п.10, 10-1, 21, 22 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури,
ВИРІШИЛА:
1. Затвердити Методичні рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури з деяких питань, які виникли в практиці адвокатів при застосуванні ними законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, при здійсненні нагляду за діяльністю адвокатів як суб’єктів первинного фінансового моніторингу (додається).
2. Секретарю Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити регіональні кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури.
3. Зобов’язати голів регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури довести до відома адвокатів регіонів зміст рекомендацій та провести навчання відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури № V/21-421 від 03.09.2010 року.
Голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури В.І. Висоцький
З А Т В Е Р Д Ж Е Н О
Рішенням Вищої кваліфікаційної
комісії адвокатури
від «17» червня 2011 року № VІ/6-230
Методичні рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури
з деяких питань, які виникли в практиці адвокатів при застосуванні
ними законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом,
або фінансуванню тероризму, при здійсненні нагляду за діяльністю
адвокатів як суб’єктів первинного фінансового моніторингу
Загальні положення
Методичні рекомендації щодо фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, для адвокатів як суб’єктів первинного фінансового моніторингу розроблено з метою підвищення ефективності роботи з попередження, виявлення та зупинення фактів легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, і фінансування тероризму.
Застосування органами юстиції норм законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, при здійсненні нагляду за діяльністю адвокатів як суб’єктів первинного фінансового моніторингу потребує врахування специфіки такого виду діяльності як адвокатська.
Правовий статус адвокатури врегульовано Законом України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року. У відповідності до ст. 1 цього Закону адвокатура України є добровільним професійним громадським об’єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.
Закон України «Про адвокатуру» передбачає дотримання адвокатами Правил адвокатської Етики (схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01 жовтня 1999 року, протокол від 1-2 жовтня 1999 року №6/VI).
Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» в редакції від 18 травня 2010 року №2258-VI (далі – Закон проти легалізації доходів) до спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу серед інших категорій суб’єктів відносить адвокатів.
1. Фінансовий моніторинг адвокатської діяльності
1.1. Суб’єктами, щодо яких Міністерством юстиції України здійснюється нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму є адвокати, які займаються адвокатською діяльністю індивідуально, а також адвокати, що є членами адвокатських об’єднань.
Адвокатське об’єднання не є суб’єктом первинного фінансового моніторингу. Водночас адвокати, що входять до складу адвокатського об’єднання, відповідно до статті 5 Закону проти легалізації доходів є спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу і на них поширюються вимоги Закону (див. лист Державного комітету фінансового моніторингу України від 08.09.2010 року № 4605/0340-4).
1.2. Згідно зі статтею 8 Закону проти легалізації доходів, виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується адвокатами, нотаріусами, особами, які надають юридичні послуги, аудиторами, аудиторськими фірмами, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з бухгалтерського обліку, якщо вони беруть участь у підготовці і здійсненні правочину щодо:
купівлі-продажу нерухомості;
управління активами клієнта;
управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
залучення коштів для утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності та управління ними;
утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності чи управління ними, а також купівлі-продажу юридичних осіб.
Законом не визначено коло правочинів, віднесених до забезпечення діяльності юридичних осіб та управління ними, в розумінні статті 8 Закону проти легалізації доходів. Тому, будь-які правочини, пов’язані із забезпеченням діяльності юридичних осіб та управління ними, можуть бути віднесені до таких, що підпадають під ознаки вказаної норми (див. також лист Державного комітету фінансового моніторингу України від 08.09.2010 року N 4605/0340-4).
Умов щодо розміру грошової суми за вищевказаними операціями чинне законодавство не встановлює, отже, такі операції можуть ставати предметом фінансового моніторингу незалежно від того, на яку суму вони укладаються.
1.3. У п. 1.2 Рекомендацій наведено вичерпний перелік операцій, участь у підготовці яких може покладати на адвокатів зобов’язання щодо фінансового моніторингу.
1.4. Наявність підстав для виконання адвокатами обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу підтверджується виключно угодою про надання правової допомоги, укладеною між адвокатом та клієнтом, якою передбачено у тому числі або виключно надання адвокатом правової допомоги у вигляді участі у підготовці та укладенні правочинів, перелік яких визначено у ч. 1 ст. 8 Закону.
Надання інших видів юридичної допомоги, які не стосуються підготовки та укладення правочинів, зокрема, консультування щодо виконання правочинів, зазначених у ч. 1 ст. 8 Закону, складання відповідних документів, представництво інтересів в суді та в інших державних органах тощо, не є підставою для виконання адвокатом обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу (див. також п. 6 листа Державного комітету фінансового моніторингу України від 08.09.2010 року № 4605/0340-4).
Таким чином, на виконання пункту 1 частини другої статті 6 Закону адвокати зобов’язані стати на облік у Держфінмоніторингу як суб’єкти первинного фінмоніторингу після укладання угоди з клієнтом про надання правової допомоги послуг з клієнтом, який має намір вчинити один з правочинів, визначених частиною першою статті 8 Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Правил адвокатської етики, зміст доручення (тобто яка саме правова допомога має надаватися за угодою) має бути обов’язково визначений в угоді про надання правової допомоги.
1.5. Статтею 16 Закону передбачено, що фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо вона має одну або більше із наступних ознак або містить інші ризики:
1) заплутаний або незвичний характер фінансової операції чи сукупності пов’язаних між собою фінансових операцій, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети;
2) невідповідність фінансової операції характеру та змісту діяльності клієнта;
3) виявлення фактів неодноразового проведення фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур обов’язкового фінансового моніторингу або ідентифікації, передбачених цим Законом (зокрема дві чи більше фінансові операції, що проводяться клієнтом протягом одного робочого дня з однією особою та можуть бути пов’язані між собою, за умови, що їх загальна сума дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону).
1.6. Рішення про подання або неподання Спеціально уповноваженому органу інформації про фінансову операцію, яка підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, приймає адвокат за результатами здійснення ідентифікації клієнтів та інших процедур, обов’язковість яких передбачена законодавством про запобігання та протидію відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом».
1.7. Отже, суб’єктами, щодо яких органи Міністерства юстиції України можуть здійснювати нагляд на предмет дотримання вимог законодавства в сфері протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, є адвокати при одночасній наявності таких умов:
1.7.1. адвокат має чинне свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю і займається адвокатською діяльністю індивідуально або є членом адвокатського об’єднання;
1.7.2. між адвокатом і клієнтом укладено угоду про надання правової допомоги, зміст якої становить участь адвоката у підготовці і здійсненні правочину, що передбачений ст.8 Закону.
2. Обов’язки адвокатів як суб’єктів первинного фінансового моніторингу
2.1. На адвокатів як спеціально визначених суб’єктів фінансового моніторингу покладено такі зобов’язання.
2.1.1. Стати на облік у Спеціально уповноваженому органі як суб’єкт первинного фінансового моніторингу та у разі припинення своєї діяльності повідомити про це Спеціально уповноважений орган.
Адвокат зобов’язаний стати на облік у Держфінмоніторингу України після отримання ордеру або іншого документу, що підтверджує його повноваження, чи з моменту отримання доручення на вчинення певних дій, за умови, якщо він бере участь у підготовці і здійсненні правочинів, визначених частиною першою статті 8 Закону, однак, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дати встановлення ділових відносин адвокатського об’єднання з клієнтом (лист ДСФМУ від 28.04.2011 року N 2130/0340-6-5).
Адвокати, відповідно до п. 6 Порядку № 747 повинні стати на облік протягом трьох робочих днів з дати встановлення ділових відносин з клієнтом, який має намір здійснити один із правочинів, визначених частиною першою ст. 8 Закону проти легалізації доходів. Для цього на адресу Держфінмоніторингу слід надіслати поштове відправлення із заповненою формою обліку суб’єктів фінансового моніторингу (№ 1-ФМ). Форма розміщена на сайті Держфінмоніторингу www.sdfm.gov.ua. Адвокат може роздрукувати бланк, заповнити та надіслати поштою до Держфінмоніторингу.
Після отримання належним чином заповненої форми обліку Держфінмоніторинг повідомляє суб’єкта первинного фінансового моніторингу про взяття його на облік та присвоєння йому облікового ідентифікатора.
2.1.2. Здійснювати ідентифікацію та вивчення клієнта у випадках, установлених законом.
Законом передбачено, що ідентифікація та вивчення фінансової діяльності здійснюються у разі:
встановлення ділових відносин з клієнтами;
виникнення підозри в тому, що фінансова операція може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;
проведення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу;
проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтами на суму, що дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону.
Для адвокатів обов’язок з ідентифікації та вивчення фінансової діяльності виникає тільки у разі встановлення укладення з клієнтом угоди про надання правової допомоги.
Адвокат відповідно до законодавства зобов’язаний на підставі поданих офіційних документів (до офіційних документів, зокрема, відносяться: паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення особи громадянина України, установчі документи (статут або засновницький договір), свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи в органі виконавчої влади тощо) або засвідчених в установленому порядку їх копій здійснювати ідентифікацію клієнтів, які проводять фінансові операції. Додаткові дані для вивчення клієнта також можуть бути одержані від клієнта, а також з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою).
Зазначені документи мають бути чинними на момент їх подання та включати всі необхідні дані для ідентифікації.
У разі виникнення сумнівів у достовірності чи повноті наданої інформації про клієнта адвокат зобов’язаний вжити заходів для перевірки та уточнення інформації стосовно ідентифікації такого клієнта (особи).
У разі ненадання клієнтом, з яким встановлені ділові відносини, необхідної інформації для ідентифікації та вивчення фінансової діяльності адвокат має право відмовити йому в проведенні подальших фінансових операцій.
2.1.3. Забезпечувати виявлення фінансових операцій.
Для цілей боротьби з легалізацією доходів фінансовою операцією вважаються будь-які дії , здійснені за допомогою суб’єкта первинного фінансового моніторингу щодо активів, що підлягають фінансовому моніторингу, до початку, у процесі, в день виникнення підозр, після їх проведення або при спробі їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення.
2.1.4. Забезпечувати реєстрацію фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, не пізніше наступного робочого дня з дати їх виявлення.
Порядок подання Держфінмоніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу та інші фінансові операції, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 № 747.
Держфінмоніторингом наказом від 26.08.2010 № 148 «Про затвердження форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу, та Інструкції щодо їх заповнення», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.10.2010 за № 891/18186 (далі – Наказ), затверджено форму № 2-ФМ «Реєстр фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу» (далі – форма № 2-ФМ) та порядок подання витягів з Реєстру до Держфінмоніторингу.
Адвокат зобов’язаний вказувати при заповненні розділу ІІІ «Відомості про учасника фінансової операції» форми № 2-ФМ відомості про контрагентів клієнта лише у тому разі, якщо вони стали відомі йому під час виконання укладеної з клієнтом угоди про надання правової допомоги.
Якщо відомості про контрагента клієнта, перелік яких наведений у ст. 9 Закону, адвокату невідомі, він не має права вимагати їх у клієнта чи його контрагентів і зобов’язаний вказати при заповненні розділу ІІІ «Відомості про учасника фінансової операції» форми № 2-ФМ відомості лише про клієнта, ідентифікація якого є обов’язком адвоката відповідно до вимог Закону.
2.1.5. Повідомляти Спеціально уповноважений орган про фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, – у день виникнення підозр, але не пізніше ніж через десять робочих днів з дня реєстрації таких операцій або спроби їх проведення, а також про фінансові операції, стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, – в день їх виявлення або спроби їх проведення, а також інформувати про це визначені законом правоохоронні органи.
Як вказав у своєму листі від 17.08.2010 року № 4157/0350-5 Державний комітет фінансового моніторингу України, для спеціально визначених суб’єктів, зокрема, адвокатів, Закон проти легалізації доходів передбачає особливості і для подання інформації Держфінмоніторингу. Так, для таких суб’єктів не передбачено автоматичного звітування. Вони подають інформацію щодо здійснених операцій та/або оформлених правочинів у випадках, якщо є підстави вважати, що вони є підозрілими або такими, що можуть бути причетними до легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом. Разом з тим якщо до суб’єкта звертається особа, яка є в переліку осіб, причетних до тероризму, а такий перелік доводиться Держфінмоніторингом до всіх суб’єктів первинного фінансового моніторингу, в такому випадку інформація подається негайно всіма суб’єктами без винятку.
Внутрішньому фінансовому моніторингу підлягають операції відповідно до типологій міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
При наданні інформації Спеціально уповноваженому органу про свої підозри щодо фінансових операцій адвокат не може розкривати інформацію, що є предметом їх адвокатської таємниці. Предметом адвокатської таємниці є питання, з яких громадянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть консультацій, порад, роз’яснень та інших відомостей, одержаних адвокатом при здійсненні своїх професійних обов’язків (ч. 1 ст. 9 Закону «Про адвокатуру»).
Дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання правової допомоги.
Здійснюючи нагляд за дотриманням норм законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, органи юстиції не можуть вимагати від адвокатів надання їм інформації, що становить предмет адвокатської таємниці.
Документи, пов’язані з виконанням адвокатом доручення, не підлягають оглядові, розголошенню чи вилученню без його згоди (ст. 10 Закону «Про адвокатуру»).
2.1.6. У разі отримання від Спеціально уповноваженого органу повідомлення про некоректне (неправильне) заповнення полів у повідомленні про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, подати протягом трьох робочих днів до Спеціально уповноваженого органу належним чином оформлене повідомлення про цю фінансову операцію.
2.1.7. Сприяти в межах чинного законодавства працівникам Спеціально уповноваженого органу в проведенні аналізу фінансових операцій.
2.1.8. Надавати на запит Спеціально уповноваженого органу додаткову інформацію з приводу фінансових операцій, які стали об’єктом фінансового моніторингу, копії первинних документів, на підставі яких були проведені такі операції та пов’язані з ними фінансові операції, відомості про їх учасників, а також іншу інформацію, зокрема ту, що становить банківську або комерційну таємницю, таємницю страхування, копії документів, необхідні для виконання покладених на Спеціально уповноважений орган завдань, протягом п’яти робочих днів з дати надходження запиту.
2.1.9. Надавати на запит Спеціально уповноваженого органу інформацію (у тому числі копії документів), необхідну для виконання ним запиту, що надійшов від уповноваженого органу іноземної держави, зокрема ту, що становить банківську або комерційну таємницю, протягом п’яти робочих днів з дати надходження запиту.
2.1.10.Надавати на запит відповідного суб’єкта державного фінансового моніторингу інформацію, необхідну для перевірки фактів порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
2.1.11.Вживати заходів щодо запобігання розголошенню (зокрема особам, стосовно фінансових операцій яких проводиться перевірка) інформації, що подається Спеціально уповноваженому органу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу (у тому числі про факт подання такої інформації або отримання запиту від Спеціально уповноваженого органу).
2.1.12. Зберігати документи щодо ідентифікації осіб, які провели фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, а також усі документи, що стосуються ділових відносин з клієнтом, не менше п’яти років після завершення ділових відносин, а всі необхідні дані про операції – не менше п’яти років після завершення операції (при цьому строки зберігання документів можуть бути продовжені відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу у порядку, встановленому законодавством).
2.1.13. Забезпечувати на документальний запит безперешкодний доступ суб’єктів державного фінансового моніторингу та правоохоронних органів до документів або інформації, що міститься в них, відповідно до вимог закону.
2.1.14. За дорученням Спеціально уповноваженого органу, наданим з метою виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави про зупинення відповідної фінансової операції як такої, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, зупиняти проведення або забезпечити моніторинг фінансової операції відповідної особи у порядку, встановленому Спеціально уповноваженим органом за погодженням з відповідними суб’єктами державного фінансового моніторингу.
2.1.15. Щорічно проводити внутрішні перевірки своєї діяльності на предмет дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
2.1.16. З’ясовувати мету та характер майбутніх ділових відносин з клієнтами.
2.1.17.Постійно оновлювати відповідно до законодавства та внутрішніх процедур інформацію про зміст діяльності клієнта та його фінансовий стан.
2.1.18.Проводити аналіз відповідності фінансових операцій, що проводяться клієнтом, наявній інформації про зміст його діяльності та фінансовий стан.
2.1.19.Вживати належних заходів для обмеження ризику зловживань, пов’язаних з послугами, що надаються з використанням новітніх технологій, зокрема забезпечують проведення операцій без безпосереднього контакту з клієнтом;
– інші обов’язки, визначені чинним законодавством України.
2.2. Для адвокатів як спеціально визначених суб’єктів фінансового моніторингу Закон проти легалізації доходів передбачив спрощений механізм здійснення фінансового моніторингу (див. також лист Державного комітету фінансового моніторингу України від 17.08.2010 р. № 4157/0350-5). Від адвокатів не вимагається здійснення таких заходів:
2.2.1. Встановлення правил, розроблення програм проведення фінансового моніторингу;
2.2.2. Призначення відповідальних працівників за проведення фінансового моніторингу;
2.2.3. Розробка критеріїв ризику та здійснення управління ними, відстеження (моніторинг) фінансових операцій клієнта, операції якого стали об’єктом фінансового моніторингу.
3. Відповідальність за невиконання вимог законодавства про протидію легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом
3.1.Цивільно-правова відповідальність адвоката як суб’єкта первинного фінансового моніторингу виникає на підставі статті 23 Закону у разі невиконання (неналежного виконання) ним вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
У разі невиконання (неналежного виконання) суб’єктом первинного фінансового моніторингу вимог Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, на нього в установленому законом порядку може бути накладено штраф:
за порушення вимог щодо ідентифікації та вивчення фінансової діяльності осіб у випадках, передбачених законодавством, – у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, – у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
за невиявлення, несвоєчасне виявлення та порушення порядку реєстрації фінансових операцій, що відповідно до законодавства підлягають фінансовому моніторингу, – у розмірі до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, – у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання Спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації про фінансові операції, що відповідно до закону підлягають такому моніторингу, – у розмірі до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, – у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
за порушення порядку зупинення фінансових операцій – у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, – у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);
за порушення інших обов’язків, – у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, – у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
При визначенні розміру штрафу враховуються обставини вчинення порушення та його наслідки.
Крім застосування фінансових санкцій за повторне аналогічне протягом одного року порушення адвокатами вимог цього Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, Міністерством юстиції України (управління юстиції) може бути прийняте рішення про ініціювання застосування уповноваженими органами відповідних заходів до адвоката шляхом зупинення дії чи анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у порядку, встановленому законом.
Якщо адвокат вчинив кілька порушень, передбачених частиною третьою статті 23 Закону, стягнення на нього накладається в межах санкції, встановленої за більш суворе порушення з числа вчинених.
3.2. Кримінальна відповідальність адвоката як суб’єкта первинного фінансового моніторингу встановлена статтею 2091 Кримінального кодексу України за умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.
Згідно частин першої та другої зазначеної статті, умисне неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації про фінансові операції, що відповідно до закону підлягають фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу, якщо такі діяння заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, – карається штрафом від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Розголошення у будь-якому вигляді інформації, яка відповідно до закону надається спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу, особою, якій ця інформація стала відома у зв’язку з професійною або службовою діяльністю, якщо такі дії заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, – карається штрафом від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Рекомендована для використання адвокатами нормативно-правова база
1. Закон України «Про адвокатуру» вiд 19.12.1992 року;
Міжнародні документи:
1. Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);
2. Дев’ять спеціальних рекомендацій FATF по боротьбі з фінансуванням тероризму та інші міжнародні акти.
17.06.2011